Справа № 560/10103/25
іменем України
24 лютого 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши адміністративну справу за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГО ХОЛД ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ» про стягнення коштів,
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - позивач, НКРЕКП) звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просить: стягнути з ТОВ «ЕНЕРГО ХОЛД ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ» (далі - відповідач) 90 847 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок сім) грн 53 копійки в дохід Державного бюджету України за кодом класифікації доходів бюджету 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», з яких: 85 000,00 грн - штраф, накладений постановою НКРЕКП від 11.02.2025 № 176; 5 847,53 грн - пеня за прострочення сплати зазначеного штрафу.
Ухвалою від 17.06.2025 відкрито провадження в адміністративній справі; ухвалено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно із позовною заявою, НКРЕКП позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити з огляду на таке.
Вказує, що НКРЕКП є постійно діючим державним колегіальним органом, уповноваженим, зокрема, здійснювати державне регулювання та контроль у відповідних сферах, проводити перевірки діяльності суб'єктів господарювання, застосовувати до них санкції у вигляді штрафів і звертатися до суду з позовами про примусове стягнення таких штрафів та пені, що передбачено Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2026 № 1540-VIII (далі - Закон № 1540-VIII у редакції, станом на дату виникнення спірних правовідносин).
Зазначає, що за результатами здійснення державного нагляду відносно ТОВ «ЕНЕРГО ХОЛД ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ» складено акт, яким зафіксовано порушення законодавства та ліцензійних умов, у зв'язку з чим постановою НКРЕКП від 11.02.2025 № 176 на відповідача накладено штраф у сумі 85 000,00 грн.
Стверджує, що копію постанови відповідач отримав 22.02.2025, а отже 30-денний строк для добровільної сплати штрафу спливав 24.03.2025 включно; до цієї дати штраф не сплачений, що зумовило звернення позивача до суду із цим позовом.
Вказана вище ухвала про відкриття провадження у справі надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією на зареєстровану адресу місцезнаходження відповідача, однак на адресу суду повернувся конверт із вкладенням, із відміткою посадової особи АТ "Укрпошта" про причини повернення "Не вручено. Закінчився термін зберігання. ".
Відповідач правом на подачу відзиву не скористався, а тому, суд, на підставі ч. 2 ст. 175 КАС України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.
У позовній заяві позивач заявив клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Оцінивши клопотання позивача, суд виходить з такого.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частина друга статті 257 КАС України передбачає, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Частина третя статті 257 КАС України встановлює, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Отже, суд вказує на те, що вид провадження (загальне чи спрощене) визначається судом з урахуванням наведених критеріїв, а не лише з огляду на бажання сторони.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Так, суд бере до уваги, що в даній справі: предметом спору є стягнення грошових коштів (штрафу та пені) на підставі постанови НКРЕКП; кількість учасників обмежується двома сторонами - НКРЕКП як позивачем (суб'єктом владних повноважень) та ТОВ «ЕНЕРГО ХОЛД ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ» як відповідачем (юридичною особою приватного права); характер доказів у справі є документальним; вирішення спору не вимагає призначення судової експертизи, допиту значної кількості свідків чи дослідження складних технічних аспектів; справа не стосується оскарження нормативно-правового акта, виборчого процесу, референдуму, примусового відчуження майна чи інших категорій, для яких законом передбачено обов'язковий розгляд за правилами загального позовного провадження; наявні у матеріалах справи дані не свідчать про значний суспільний інтерес, який би вимагав розгляду справи виключно в загальному позовному провадженні.
За таких обставин суд доходить висновку, що спір належить до справ, які можуть бути віднесені до справ незначної складності, і з огляду на припис частин другої та третьої статті 12, частин першої-третьої статті 257 КАС України є доцільним розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд також ураховує і позицію позивача, який просить розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Однак суд виходить з того, що сам по собі такий процесуальний інтерес позивача, за відсутності інших обставин, які б свідчили про складність спору, не є достатньою підставою для зміни обраної судом форми провадження.
При цьому, суд зазначає, що навіть у межах спрощеного позовного провадження можливе проведення судового засідання з викликом сторін, якщо суд визнає це необхідним.
Отже, обрання спрощеного провадження не позбавляє учасників справи процесуальних гарантій, пов'язаних із реалізацією права бути вислуханими.
З огляду на викладене суд не вбачає підстав для задоволення клопотання НКРЕКП про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та вважає за необхідне продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні), як це визначено ухвалою суду про відкриття провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
НКРЕКП за результатами здійснення заходу державного нагляду (контролю) щодо ТОВ «ЕНЕРГО ХОЛД ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ» встановила порушення вимог законодавства у сфері енергетики та/або ліцензійних умов, у зв'язку із чим постановою від 11.02.2025 № 176 на Відповідача накладено штраф у розмірі 85 000,00 грн та визначено обов'язок його сплати до Державного бюджету України.
Копію постанови НКРЕКП від 11.02.2025 № 176 позивач надіслав на адресу місцезнаходження відповідача рекомендованим поштовим відправленням.
Відправлення надійшло до відділення поштового зв'язку адресата 17.02.2025 та було вручено відповідачу 22.02.2025 року.
Відповідно до вимог Закону № 1540-VIII штраф мав бути сплачений відповідачем у 30-денний строк з дня одержання копії постанови, тобто не пізніше 24.03.2025 включно.
Станом на 24.03.2025 штраф у сумі 85 000,00 грн Товариством не сплачено, у зв'язку із чим НКРЕКП нарахувала пеню за прострочення сплати.
Із матеріалів справи вбачається такий розрахунок пені: позивач визначає загальний строк прострочення сплати штрафу з 25.03.2025 по 13.06.2025 (81 день), проте заявляє до стягнення пеню у розмірі 5 847,53 грн, яка фактично розрахована виходячи з розрахункової річної ставки 31 % (подвійна облікова ставка НБУ 15,5 %) за 24 дні прострочення: пеня = 85 000,00 грн Ч 31 % / 365 Ч 24 = 5 847,53 грн.
Доказів сплати штрафу чи пені, а також доказів скасування або зупинення дії постанови НКРЕКП від 11.02.2025 № 176 у матеріалах справи немає.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон № 1540-VIII.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 1540-VIII, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно із ст. 2 Закону № 1540-VIII, Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема: 1) у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу, розподілу малими системами розподілу, постачання електричної енергії, зберігання енергії, агрегації; діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, забезпечення купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, трейдерської діяльності; діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу; діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів та інших речовин трубопровідним транспортом; 2) у сфері комунальних послуг: діяльності з виробництва теплової енергії на теплогенеруючих установках, включаючи установки для комбінованого виробництва теплової та електричної енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами); діяльності у сфері централізованого водопостачання та водовідведення в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).
Розподіл видів діяльності відповідно до сфер застосовується виключно для цілей цього Закону.
Державне регулювання у сферах, визначених у частині першій цієї статті, здійснюється Регулятором відповідно до цього Закону, а також законів України "Про природні монополії", "Про ринок електричної енергії", "Про ринок природного газу", "Про трубопровідний транспорт", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", "Про теплопостачання", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про енергетичну ефективність", інших актів законодавства, що регулюють відносини у відповідних сферах.
За ст. 17 Закону № 1540-VIII, Для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор: 1) приймає обов'язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції; 2) вносить пропозиції до органів державної влади щодо вдосконалення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) розробляє та затверджує нормативно-правові акти, зокрема: ліцензійні умови провадження господарської діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; порядки контролю за дотриманням вимог законодавства у відповідній сфері регулювання та ліцензійних умов; порядок розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання; показники якості надання послуг суб'єктами природних монополій у сферах енергетики та комунальних послуг та суб'єктами, що провадять діяльність на суміжних ринках; правила ринку, правила ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку та зміни до них відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії"; правила розгляду звернень споживачів щодо дій суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та врегулювання спорів; правила врегулювання спорів, що виникають між суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, а також спорів, що виникають між оператором системи передачі електричної енергії, оператором газотранспортної системи та/або оператором газосховищ та суб'єктом управління об'єктами державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування та/або зберігання природного газу, передачі електричної енергії; порядки (правила) організації обліку та звітності за видами ліцензованої діяльності; порядки (методики) формування, розрахунку та встановлення державних регульованих цін і тарифів для суб'єктів природних монополій у сферах енергетики та комунальних послуг, а також для інших суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом; кодекси систем передачі та розподілу електричної енергії, газотранспортної та газорозподільних систем, кодекси газосховищ та установки LNG, підготовлені операторами, та ініціює внесення змін до них; порядки (методики) приєднання до електричних, теплових, газових мереж, розрахунку плати за приєднання та фінансування послуг з приєднання; правила користування (постачання) товарами та послугами на роздрібних ринках; форми звітності суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та порядок їх подання; порядок розслідування зловживань та інших порушень на оптовому енергетичному ринку; порядок ліцензування видів господарської діяльності, державне регулювання яких здійснюється Регулятором; порядок (методику) визначення розміру штрафів, які накладаються Регулятором. Такий порядок має враховувати, що при визначенні розміру штрафу беруться до уваги характер, тривалість та серйозність порушення, розмір заподіяної шкоди та розмір потенційного доходу, який міг бути отриманий внаслідок порушення. Такий порядок затверджується Регулятором після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства; 4) здійснює: ліцензування видів господарської діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, передбачених законом; визначення умов, за яких суб'єкти природних монополій і суміжних ринків у сферах енергетики та комунальних послуг можуть провадити діяльність без ліцензії; визначення умов доступу до товарів (послуг), що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій у сферах енергетики та комунальних послуг; встановлення обмежень для суб'єктів природних монополій щодо суміщення видів діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; контроль за недопущенням перехресного субсидіювання при провадженні господарської діяльності суб'єктами природних монополій і суміжних ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 5) контролює виконання операторами систем передачі та розподілу, операторами газотранспортної та газорозподільних систем, іншими суб'єктами ринків електричної енергії і природного газу, а у відповідних випадках - власниками систем їхніх зобов'язань відповідно до закону; 6) затверджує типові та схвалює примірні договори відповідно до закону; 7) здійснює сертифікацію операторів системи передачі, газотранспортної системи та операторів газосховищ відповідно до встановленого ним порядку; 8) визначає і публікує умови доступу до транскордонної системи передачі електричної енергії та природного газу, включаючи процедури розподілу пропускної спроможності та управління перевантаженням; 9) затверджує і публікує умови надання послуг з балансування, які повинні надаватися на справедливій і недискримінаційній основі, ґрунтуватися на об'єктивних критеріях, з найбільшою економічною ефективністю і забезпечувати стимулювання користувачів мережі до балансування свого споживання енергії з мережі та постачання енергії в мережу; 9-1) визначає вимоги та надає рекомендації щодо забезпечення доброчесності та прозорості на оптовому енергетичному ринку відповідно до вимог нормативно-правових актів Енергетичного Співтовариства та рекомендацій Агентства з питань співробітництва енергетичних регуляторів; 9-2) здійснює моніторинг оптового енергетичного ринку та поведінки суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на оптовому енергетичному ринку, з метою виявлення ознак зловживань; 10) бере участь у регулюванні платіжно-розрахункових відносин на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг у випадках, визначених законом; 11) контролює додержання ліцензіатами законодавства у відповідній сфері регулювання і ліцензійних умов провадження господарської діяльності та вживає заходів до запобігання порушенням ліцензійних умов; 12) розглядає справи про порушення ліцензійних умов, справи про зловживання та інші порушення на оптовому енергетичному ринку, а також справи про адміністративні правопорушення і за результатами розгляду приймає рішення про застосування санкцій, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом, приймає у межах своєї компетенції рішення про направлення до відповідних державних органів матеріалів про виявлені факти порушення законодавства; 13) встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб'єктів природних монополій та інших суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом, та змінює їх за результатами перевірки або моніторингу; 14) забезпечує захист прав та законних інтересів споживачів товарів (послуг), які виробляються (надаються) суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, розгляд звернень таких споживачів та врегулювання спорів, надання роз'яснень з питань застосування нормативно-правових актів Регулятора; 15) здійснює моніторинг та аналіз ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 15-1) реєструє учасників оптового енергетичного ринку, веде та оприлюднює реєстр учасників оптового енергетичного ринку відповідно до порядку, затвердженого Регулятором; 15-2) затверджує невичерпний перелік практик, які можуть бути маніпулюванням чи спробою маніпулювання на оптовому енергетичному ринку; 15-3) визначає порядок, зміст, обсяг та періодичність подання інформації про здійснені учасниками оптового енергетичного ринку господарсько-торговельні операції, пов'язані з оптовими енергетичними продуктами, на оптовому енергетичному ринку (включаючи виконані та невиконані пропозиції (заявки); 15-4) затверджує порядок функціонування платформ інсайдерської інформації; 15-5) встановлює технічні та організаційні вимоги щодо подання адміністратором передачі даних Регулятору інформації, зазначеної у пункті 15-3 цієї частини, а також порядок набуття, призупинення і припинення статусу адміністратора передачі даних; 15-6) створює та веде реєстр адміністраторів передачі даних та реєстр адміністраторів платформ інсайдерської інформації; 16) організує проведення науково-технічних та аналітичних досліджень з питань, що належать до його компетенції; 17) оприлюднює інформацію про свою діяльність відповідно до закону та здійснює інші заходи щодо налагодження діалогу з громадськістю, створює умови для участі громадян у процесі формування та реалізації державної політики; 18) бере участь у підготовці проектів міжнародних договорів України; 19) здійснює заходи з адаптації законодавства України у сфері енергетики до законодавства Європейського Союзу, в тому числі впроваджує в регуляторні акти регламенти, прийняті на рівні Енергетичного Співтовариства, та проводить консультації з Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та Європейською Комісією з метою отримання висновків щодо застосування законодавства Енергетичного Співтовариства та положень Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони; 19-1) співпрацює з Радою регуляторних органів Енергетичного Співтовариства, Агентством з питань співробітництва енергетичних регуляторів та регулюючими органами іноземних держав з метою виконання функцій та завдань, визначених законодавством Енергетичного Співтовариства, зокрема щодо доброчесності та прозорості оптових енергетичних ринків; 19-1) забезпечує функціонування реєстру гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, видачу гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, а також інтеграцію реєстру гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, з реєстрами країн Енергетичного Співтовариства, Європейського Союзу та Організації економічного співробітництва та розвитку; 20) встановлює мінімальні стандарти та вимоги до якості обслуговування споживачів у сферах енергетики та комунальних послуг, визначає умови, порядок і розміри компенсації споживачам, що застосовується у разі недотримання встановлених стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів, здійснює моніторинг їх дотримання; 21) схвалює/затверджує інвестиційні програми (плани розвитку) суб'єктів, діяльність яких регулюється Регулятором, у випадках, встановлених законом, та вносить зміни до них відповідно до порядку, затвердженого Регулятором; 21-1) погоджує договори, що передбачають здійснення фінансування оператора системи передачі або оператора газотранспортної системи та укладаються між оператором системи передачі або оператором газотранспортної системи та власником системи передачі або власником газотранспортної системи в особі уповноваженого суб'єкта управління об'єктами державної власності; 22) забезпечує досудовий розгляд спорів, що виникають між суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг; 22-1) проводить розслідування зловживань та інших порушень на оптових енергетичних ринках у порядку, затвердженому Регулятором; 22-2) встановлює відповідно до затвердженої ним методики розміри нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу для кожного оператора газорозподільної системи, які враховуються при встановленні тарифів на послуги розподілу природного газу; 23) здійснює у встановленому законодавством порядку видавничу діяльність; 24) забезпечує відповідно до закону доступ споживачів до інформації про ціни/тарифи у сферах постачання електричної енергії, природного газу, а також у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення; 25) проводить консультації з Секретаріатом Енергетичного Співтовариства з метою отримання висновків щодо застосування європейського енергетичного права; 26) виконує інші функції та повноваження, визначені законом.
Регулятор має право: 1) приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов'язковими до виконання; 1-1) встановлювати граничні ціни (тимчасові мінімальні та/або максимальні цінові межі) на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку для кожної торгової зони відповідно до методики, визначеної Регулятором; 2) вимагати від операторів систем передачі та розподілу електричної енергії або операторів газотранспортної та газорозподільних систем за необхідності змінювати умови і положення, у тому числі тарифи або методики, з метою забезпечення їх пропорційності і застосовування на недискримінаційній основі; 3) отримувати безоплатно на свій запит необхідні для виконання покладених функцій: від суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, - копії документів, статистичну та іншу інформацію про їхню діяльність; від органів державної влади - документи, матеріали, статистичну та іншу інформацію, необхідну для виконання покладених функцій; від суб'єктів управління об'єктами державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування та/або зберігання природного газу, передачі електричної енергії - копії документів, матеріали, статистичну та іншу інформацію, необхідні для здійснення моніторингу відносин між суб'єктами управління об'єктами державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування та/або зберігання природного газу, передачі електричної енергії, оператором системи передачі електричної енергії, оператором газотранспортної системи та/або оператором газосховищ, а також вирішення спорів між ними відповідно до закону; від учасників оптового енергетичного ринку та осіб, які професійно організовують операції з оптовими енергетичними продуктами, - копії документів, дані та іншу інформацію про операції, пов'язані з оптовими енергетичними продуктами; 4) вимагати від суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, надання у визначені Регулятором строки, але не менш як протягом 10 робочих днів, завірених в установленому законодавством порядку копій документів, пояснень та іншої інформації, пов'язаної з провадженням такими суб'єктами ліцензованої діяльності, необхідних для виконання покладених функцій; 5) передавати у порядку, встановленому законодавством, відповідним державним органам матеріали про виявлені факти порушення законодавства; 6) звертатися до суду з підстав, передбачених законом, та здійснювати захист своїх прав та законних інтересів у суді; 7) залучати вчених та спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) до розроблення проектів нормативно-правових актів, проведення консультацій та експертиз у сферах енергетики та комунальних послуг; 8) укладати угоди про співробітництво з питань своїх повноважень з іноземними і міжнародними органами та організаціями, у тому числі з регулюючими органами інших держав; 9) співпрацювати з регулюючими органами інших держав і Радою регуляторних органів Енергетичного Співтовариства, отримувати і надавати будь-яку інформацію, необхідну для виконання покладених на них завдань відповідно до цього Закону; 10) утворювати за потреби у межах своєї компетенції робочі групи, постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи; 11) інші права, визначені законом.
У процесі здійснення функцій та повноважень, визначених цим Законом та іншими законами, Регулятор може поширювати конфіденційну інформацію, отриману від суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, а також конфіденційну інформацію, отриману від споживачів (замовників) товарів (послуг) таких суб'єктів, лише за згодою осіб, які обмежили доступ до такої інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки.
Порядки (методики) формування, розрахунку та встановлення державних регульованих цін і тарифів для суб'єктів природних монополій у сферах енергетики та комунальних послуг, а також для інших суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджені Регулятором, мають бути недискримінаційними і прозорими та підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора та в офіційному друкованому виданні. При розробленні та затвердженні зазначених методик Регулятор має забезпечити, щоб суб'єкти природних монополій у сферах енергетики та комунальних послуг отримали належні стимули на коротко- та довгостроковий періоди щодо підвищення ефективності, ліквідації перехресного субсидіювання між видами діяльності та групами споживачів, сприяння ринковій інтеграції та безпеці постачання.
У разі застосування будь-якого способу державного регулювання цін порядки (методики) формування, розрахунку та встановлення тарифів повинні забезпечити покриття економічно обґрунтованих витрат, залучення необхідних інвестицій, дотримання екологічних вимог, вимог якості та безпеки, обґрунтованої прибутковості. Такі порядки (методики) повинні сприяти використанню місцевих, відновлюваних та вторинних енергетичних ресурсів, а також сприятливих до навколишнього природного середовища технологій.
У разі застосування будь-якого способу державного регулювання цін з метою встановлення тарифу суб'єкти господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг подають на схвалення (затвердження) Регулятору розроблену інвестиційну програму (план) розвитку після громадського обговорення. Інвестиційні програми (плани) розвитку є публічною інформацією та повинні бути загальнодоступними.
Ліцензійні умови провадження господарської діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг розробляються та затверджуються Регулятором з урахуванням особливостей, визначених законами.
Проекти ліцензійних умов та проекти змін до ліцензійних умов у сферах централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та теплопостачання підлягають обов'язковому погодженню з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.
Частина п'ята статті 22 Закону № 1540-VIII встановлює, що суб'єкти, на яких накладено штраф, зобов'язані сплатити його у 30-денний строк з дня одержання копії рішення про накладення штрафу, крім випадків, встановлених частиною п'ятою статті 13 цього Закону.
За заявою суб'єкта, на якого накладено штраф, Регулятор своїм рішенням має право відстрочити або розстрочити сплату накладеного ним штрафу.
За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня, крім випадків накладення штрафів, передбачених пунктами 5-1, 5-2 і 5-3 частини четвертої статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" та пунктами 5-1, 5-2 і 5-3 частини четвертої статті 59 Закону України "Про ринок природного газу". Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного рішенням Регулятора.
Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до Державного бюджету України.
Протягом п'яти робочих днів з дня сплати штрафу суб'єкт, на якого рішенням Регулятора накладено штраф, зобов'язаний надіслати Регулятору документи, що підтверджують сплату штрафу.
У разі відмови від сплати штрафу та пені їх примусове стягнення здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом Регулятора, крім випадків, встановлених частиною п'ятою статті 13 цього Закону.
Верховний Суд у постанові від 20.06.2024 у справі № 440/7348/21, аналізуючи правовідносини щодо стягнення штрафу та пені за позовами НКРЕКП, зазначив, що визнання судом протиправною та скасування постанови Регулятора про накладення штрафу виключає можливість задоволення позову про стягнення такого штрафу та пені, оскільки відсутня чинна правова підстава для існування відповідного грошового обов'язку.
Аналогічний підхід щодо наслідків подальшої зміни правового статусу акта суб'єкта владних повноважень для можливості його виконання підтверджено постановою Верховного Суду від 27.05.2025 у справі № 160/9858/19, у якій наголошено, що зміна обставин після ухвалення судового рішення може бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами, але не впливає на законність рішення, ухваленого виходячи з обставин, що існували на той момент.
Суд вказує на те, що у цій справі доказів скасування чи зупинення дії постанови НКРЕКП від 11.02.2025 № 176 суду не подано; відомості про наявність ухвалених та таких, що набрали законної сили, судових рішень про визнання цієї постанови протиправною чи її скасування - відсутні.
Отже, на момент розгляду справи Постанова № 176 є чинною та не скасованою, а відтак, зберігає силу як правова підстава для виникнення у відповідача обов'язку сплатити штраф, а у разі прострочення - пеню.
Відповідно до положень частини п'ятої статті 22 Закону № 1540-VIII, відповідач був зобов'язаний сплатити накладений штраф у 30-денний строк з дня одержання копії постанови НКРЕКП.
Як установлено судом: Постанову НКРЕКП № 176 відповідач отримав 22.02.2025 року; граничним днем добровільної сплати штрафу є 24.03.2025 року; доказів сплати штрафу в розмірі 85 000,00 грн у встановлений законом строк чи згодом відповідач не надав.
У матеріалах справи відсутні будь-які докази повної або часткової сплати штрафу, відстрочення, розстрочення чи звільнення від його сплати.
Отже, суд дійшов висновку, що на момент звернення НКРЕКП до суду та на момент розгляду справи штраф у розмірі 85 000,00 грн залишається несплаченим відповідачем.
Із приводу правової природи та розміру пені, то суд виходить із такого.
Закон № 1540-VIII у частині п'ятій статті 22 встановлює імперативні правила щодо нарахування пені: пеня становить 1,5 % суми штрафу за кожний день прострочення; загальний розмір пені не може перевищувати суму штрафу.
У справі, що розглядається, позивач заявив до стягнення пеню у сумі 5 847,53 грн, що є значно нижчою за максимально допустимий законом розмір (85 000,00 грн).
Разом з тим суд звертає увагу, що позивач при обґрунтуванні розміру пені застосував розрахунок, який формально відрізняється від використання фіксованих 1,5 % за кожний день прострочення, передбачених частиною п'ятою статті 22 Закону № 1540-VIII: позивач виходить із подвійної облікової ставки НБУ (31 % річних) та кількості 24 днів у межах загального періоду прострочення.
Разом із тим: заявлена до стягнення сума пені не перевищує граничний розмір, встановлений законом; фактичний період прострочення, визначений самим позивачем (з 25.03.2025 по 13.06.2025 - 81 день), дозволяв би нарахувати пеню в значно більшому розмірі, ніж 5 847,53 грн, при буквальному застосуванні формули 1,5 % за кожний день; суд не вправі вийти за межі позовних вимог і збільшити розмір заявленої до стягнення пені.
З огляду на диспозитивність позовних вимог, суд перевіряє не правильність технічної формули, обраної позивачем, а відповідність заявленої до стягнення суми пені межам відповідальності, встановленим частиною п'ятою статті 22 Закону № 1540-VIII, та оцінює, чи не порушує така сума права відповідача.
Беручи до уваги, що 5 847,53 грн: ґрунтуються на чинній та не скасованій постанові НКРЕКП № 176; безпосередньо пов'язана з простроченням сплати штрафу; істотно менша, ніж максимально можлива за законом пеня; суд доходить висновку, що заявлений до стягнення розмір пені не суперечить закону і може бути стягнутий у повному обсязі без погіршення становища Відповідача порівняно з тим, що прямо допускається законом.
Підстав для зменшення розміру пені з мотивів неспівмірності чи інших обставин суд не вбачає, оскільки відповідач таких доводів не заявив та доказів на їх підтвердження не подав.
З огляду на викладене вище, суд виходить з того, що у цій справі Регулятор, ухвалюючи Постанову № 176, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Законом № 1540-VIII.
Відповідач не оскаржив цю постанову в судовому порядку, не надав доказів її протиправності чи скасування, а тому суд, оцінюючи правові наслідки несвоєчасної сплати штрафу, виходить із чинності Постанови № 176 як акта індивідуальної дії.
Оцінивши зібрані у справі докази у сукупності, суд приходить до таких висновків.
Постанова НКРЕКП від 11.02.2025 № 176 про накладення штрафу на ТОВ «ЕНЕРГО ХОЛД ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ» є чинною, у встановленому законом порядку не скасованою та не визнаною протиправною, а відтак, є належною правовою підставою для покладення на відповідача обов'язку сплатити штраф.
Відповідач отримав копію постанови 22.02.2025, але у 30-денний строк, що закінчився 24.03.2025 року, штраф у сумі 85 000,00 грн не сплатив; доказів сплати цієї суми станом на дату звернення до суду та розгляду справи не надано.
Заявлена до стягнення пеня в сумі 5 847,53 грн, хоча й розрахована за формулою, відмінною від буквального припису частини п'ятої статті 22 Закону № 1540-VIII, не перевищує встановленого законами граничного розміру пені (100 % від суми штрафу) та є меншою, ніж могла б бути за умов буквального застосування норми, а тому, не порушує прав відповідача.
Відповідач не подав відзиву, не надав жодних доказів протиправності постанови НКРЕКП, сплати штрафу чи пені або інших обставин, які могли б бути підставою для відмови у позові чи зменшення розміру заявлених до стягнення сум.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги НКРЕКП є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, відповідають вимогам законодавства та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Із приводу розподілу судових витрат у цій справі, то суд зазначає про таке.
У позовній заяві НКРЕКП просить стягнути з ТОВ «ЕНЕРГО ХОЛД ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ» на користь позивача понесені судові витрати.
Судом встановлено, що, згідно із платіжною інструкцією № 884 від 10.06.2025 року (копія якої наявна у матеріалах справи), НКРЕКП сплачений судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 2422, 40 грн.
Інших судових витрат понесених НКРЕКП, зокрема, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судом не встановлено.
Відповідно до частин першої - третьої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В адміністративних справах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, усі судові витрати, що підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету.
При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З аналізу вказаних норм КАС України висновується, що витрати суб'єкта владних повноважень на сплату судового збору за будь-яких результатів розгляду справи (задоволення або відмова в задоволенні позову як повністю, так і частково) не підлягають розподілу за результатом розгляду справи.
Такий підхід законодавця нерозривно пов'язаний із завданням адміністративного судочинства, яке полягає у вирішенні судом спорів у сфері публічно-правових відносин із метою ефективного захисту прав, свобод й інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень із боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, якщо позивачем є суб'єкт владних повноважень (у цій справі - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), то незалежно від результатів розгляду справи понесені ним судові витрати, окрім судових витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз (частина друга статті 139 КАС України), не підлягають розподілу.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема, у постановах від 08 травня 2024 року у справі № 240/17530/23 та від 19 грудня 2024 року у справі № 640/29622/20.
За таких обставин і правових підстав, судові витрати у цій справі розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГО ХОЛД ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ» в дохід Державного бюджету України за кодом класифікації доходів бюджету 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції» 90 847 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок сім) гривень 53 копійки, з яких: 85 000 (вісімдесят п'ять тисяч) гривень - штраф, накладений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 11.02.2025 № 176; 5 847 (п'ять тисяч вісімсот сорок сім) гривень 53 копійки - пеня за прострочення сплати зазначеного штрафу.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вул. Сім'ї Бродських, 19,м. Київ,03057 , код ЄДРПОУ - 39369133)
Відповідач:Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГО ХОЛД ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ» (вул. Свободи, 3/1,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29001 , код ЄДРПОУ - 44177980)
Головуючий суддя Є.В. Печений