Справа № 560/20010/25
іменем України
24 лютого 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення №104750009434 від 18.06.2025, зобов'язати зарахувати до загального трудового стажу у кратному обчисленні з розрахунку один місяць за три місяці періоди його участі з 08.06.2023 по 04.11.2023, з 30.12.2023 по 06.03.2024, з 02.05.2024 по 24.06.2024, з 26.06.2024 по 05.09.2024, з 02.11.2024 по 25.12.2024, з 01.03.2025 по 08.03.2025 у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ в Донецькій та Луганських областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, зобов'язати призначити з 11.06.2025 пенсію за віком відповідно до п. 4 ч.1 ст. 115 закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Зазначає, що відповідач протиправно не зарахував до його страхового стажу періоди проходження ним військової служби з розрахунку один місяць за три.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач у відзиві просить відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.
11.06.2025 ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком згідно з п. 4 ч.1 ст. 115 закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 18.06.2025 №104750009434 позивачу відмовлено у призначенні вказаної пенсії згідно з п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з відсутністю необхідної тривалості страхового стажу.
Як вбачається зі змісту вказаного рішення, визнаний страховий стаж позивача складає 23 роки 11 місяців.
Із змісту рішення встановлено, що до страхового стажу не зараховані:
- періоди підприємницької діяльності з 01.07.1997 по 31.12.1998, з 01.07.1999 по 30.09.1999, з 01.04.2001 по 30.06.2001, з 01.08.2001 по 30.09.2001, з 01.11.2001 по 31.12.2003, оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України та з 01.01.2004 по 30.06.2006, з 11.03.2007 по 31.03.2007, з 01.04.2007 по 31.12.2013, з 18.01.2014 по 31.01.2014, з 01.07.2014 по 31.12.2016, оскільки відсутня сплата страхових внесків згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування;
- період військової служби квітень-травень 2025, оскільки відсутня сплата страхових внесків згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Водночас встановлено, що у позові ОСОБА_1 оскаржує рішення з інших підстав, вважаючи протиправним незарахування періодів проходження ним військової служби на пільгових умовах (з розрахунку один місяць служби за три місяці), як особі, яка має статус учасника бойових дій, та незастосування пільгового обчислення страхового стажу для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Судом встановлено, що надані позивачем документи підтверджують факт проходження ним військової служби протягом певних періодів 2023-2025 років та участь у заходах щодо оборони України, що є підставою для зарахування відповідних періодів до страхового стажу у календарному обчисленні. Наявність у позивача статусу учасника бойових дій з видачею відповідного посвідчення підтверджують факт служби, участь у заходах оборони, перебування у районах ведення бойових дій, дають право на підвищені соціальні гарантії.
Водночас зазначене не підтверджує правові підстави для застосування іншого способу обчислення страхового стажу (шляхом множення страхового стажу на відповідні коефіцієнти).
У позові позивач покликається на норми стосовно зарахування до страхового стажу періодів служби в Збройних Силах України із розрахунку один місяць служби за три місяці, які можуть бути застосовані до пенсій, призначених на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби», а не за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ґрунтується на страховому принципі, відповідно до якого страховий стаж обчислюється за календарною тривалістю періоду, протягом якого особа підлягала державному пенсійному страхуванню. Водночас, законодавство, яке регулює призначення пенсій за віком, не передбачає застосування пільгових коефіцієнтів обчислення страхового стажу залежно від умов проходження служби.
Пільгове обчислення (1 місяць за 3) встановлене для визначення вислуги років військовослужбовців і не поширюється на правовідносини загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Норми, що передбачають пільгове обчислення строків військової служби, регулюють правовідносини пенсійного забезпечення військовослужбовців та визначення вислуги років, тоді як спірні правовідносини виникли у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, та врегульовані іншим законом - Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, періоди участі позивача в заходах оборони України у 2023-2025 роках підлягають зарахуванню до страхового стажу у календарному обчисленні. Водночас, застосування пільгового коефіцієнта 1:3 при визначенні страхового стажу для призначення пенсії за віком не передбачено.
Суд відхиляє також покликання позивача на ст. 57 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до вказаної статті закону військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і з'єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям).
Текст цієї норми передбачає, що період служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям, тобто вказане положення регулює спеціальний (пільговий) стаж для спеціальних пенсій, тоді як спір стосується пенсії за віком відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
Інакше кажучи, стаття 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» регулює порядок зарахування періоду військової служби до стажу роботи на пільгових умовах при призначенні спеціальних пенсій, зокрема пенсій за вислугу років військовослужбовцям. Зазначена норма не визначає порядок обчислення страхового стажу для призначення пенсії за віком у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та не може застосовуватись до спірних правовідносин.
Покликання позивача на норми пункту 2.3. розділу 2 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 №530, суд також оцінює критично.
Цей пункт передбачає, що при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах, зокрема один місяць служби за три місяці у разі: участі у бойових діях у воєнний час; проходження служби у період, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції тощо.
Водночас, вказані положення застосовуються при наявності інших юридичних фактів - безпосередньої участі особи в АТО (2014, 2018), а також участі у бойових діях у воєнний час військовослужбовців, до яких застосовуються норми щодо обчислення вислуги років.
Надані позивачем документи не підтверджують участь у антитерористичній операції і не свідчать про те, що на нього розповсюджуються норми законодавства щодо врахування та обчислення вислуги років, у зв'язку з чим зазначений порядок до спірних правовідносин не застосовується.
З наведеного вище вбачається, що позивач фактично просить одночасно застосувати норми різних правових режимів (пільгове обчислення вислуги років, участь в АТО) до правовідносин призначення/перерахунку пенсії за віком, що не передбачено діючим законодавством.
Як вбачається зі змісту розрахунку страхового стажу ОСОБА_1 , періоди його участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, а також забезпеченні їх здійснення під час безпосереднього перебування в районах проведення таких заходів, а саме: з 08.06.2023 по 04.11.2023, з 30.12.2023 по 06.03.2024, з 02.05.2024 по 24.06.2024, з 26.06.2024 по 05.09.2024, з 02.11.2024 по 25.12.2024, з 01.03.2025 по 08.03.2025 зараховані до його страхового стажу.
Як встановлено зі змісту позову, позовні вимоги обґрунтовані виключно доводами щодо необхідності застосування пільгового коефіцієнта щодо порядку обчислення та зарахування періодів військової служби.
Інших підстав для визнання рішення відповідача протиправним позивачем не наведено і з матеріалів справи/доказів такі не вбачаються, що не дає суду підстав для виходу за межі позовних вимог.
Виходячи з зазначеного, судом не встановлено протиправності спірного рішення пенсійного органу, з огляду на що позов задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 24 лютого 2026 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя І.С. Козачок