24 лютого 2026 року м.Київ № 320/3438/26
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Лисенко В.І., розглянувши в електронній формі у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «КИЇВГАЗ» до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанову,
До Київського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" звернулось Акціонерне товариство «КИЇВГАЗ» з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанову, у якому просить суд :
- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашової Алли Миколаївни від 15.01.2026 ВП №79985409 про стягнення виконавчого збору у розмірі 16 272 014,55 грн.
Свої позовні вимоги АТ «КИЇВГАЗ» обґрунтував тим, що відповідно до пункту 6 частини 5 статті 27 Закону № 1404 виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» та Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами. Тобто, положення вказаної норми визначають, зокрема, що підставою для не стягнення виконавчого збору є наявність заборгованості за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу».
Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Відповідач позов не визнав, надав відзив, в якому свою позицію пояснив тим, що державний виконавець зобов'язаний одночасно з відкриттям виконавчого провадження винести постанову про стягнення виконавчого збору, за винятком випадків стягнення аліментів. Ця вимога є імперативною і не залежить від того, чи буде збір фактично стягнутий. Виконавчий збір - це плата за дії з примусового виконання рішення, а не санкція. Існують випадки, коли виконавчий збір не стягується (наприклад, заборгованість, що підлягає врегулюванню за певними законами), але це не скасовує обов'язку винести постанову про його стягнення. Тобто, винесення постанови та фактичне стягнення - це різні поняття. Наявність обставин, що звільняють від стягнення, впливає на можливість стягнення, але не на обов'язок винести відповідну постанову.
Позивач у відповіді на відзив зазначає, що на момент винесення постанови від 15.01.2026 про стягнення виконавчого збору АТ «КИЇВГАЗ» було включене до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, що підтверджується постановою НКРЕКП №1284 від 11.10.2022 (оприлюднено 13.10.2022). Позивач вказує, що заборгованість у справі №910/6287/24 виникла з договорів, на які поширюється дія Закону №1639-ІХ, а тому відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір у такому випадку не підлягає стягненню. Отже, державний виконавець не був наділений повноваженнями формувати зобов'язання зі сплати виконавчого збору. Також зазначено, що 15.01.2026 боржник повідомив відповідача про включення до Реєстру та подав заяву про зупинення виконавчих дій, а 19.01.2026 у ВП №79985409 винесено постанову про зупинення виконавчих дій до виключення боржника з Реєстру. Позивач наголошує, що правовий режим врегулювання такої заборгованості є спеціальним (lex specialis) щодо норм Закону України «Про виконавче провадження», а тому державний виконавець був зобов'язаний врахувати дію спеціального законодавства до прийняття оскаржуваної постанови про стягнення 16 272 014,55 грн виконавчого збору.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.11.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 по справі № 910/6287/24 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до Акціонерного товариства «Київгаз» (далі - АТ «Київгаз», позивач, боржник) про стягнення заборгованості задоволено в повному обсязі, стягнуто з Акціонерного товариства «Київгаз» (вул. Михайла Бойчука, буд. 4 Б, м. Київ, 01104, ЄДРПОУ - 03346331) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, ЄДРПОУ - 40121452) 106 003 256 (сто шість мільйонів три тисячі двісті п'ятдесят шість) грн 35 коп. - основного боргу, 18 641 285 (вісімнадцять мільйонів шістсот сорок одну тисячу двісті вісімдесят п'ять) грн 59 коп. - пені, 6 355 590 (шість мільйонів триста п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто) грн 70 коп. - 3 % річних, 31 720 012 (тридцять один мільйон сімсот двадцять тисяч дванадцять) грн 90 коп. - інфляційних втрат та 847 840 (вісімсот сорок сім тисяч вісімсот сорок) грн 00 коп.- судового збору.
На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2024, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2025, Господарським судом міста Києва був виданий 31.03.2025 судовий наказ у справі № 910/6287/24.
Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашовою Аллою Миколаївною на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 31.03.2025 у справі № 910/6287/24, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 15.01.2026 ВП №79985409 (Ідентифікатор доступу: Б35Г76ДГ398Е).
15.01.2026 позивачем подана до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заява про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №79985409, в якій АТ «Київгаз» просив: винести постанову про зупинення вчинення виконавчих дій по виконавчому провадженні № 79985409 на підставі пункту 15 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» до виключення боржника з Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» та не стягувати з боржника виконавчий збір у розмірі 16 272 014,55 грн. на підставі пункту 6 частини п'ятої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» та скасувати пункт 3 постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.01.2026 по ВП № 79985409 про стягнення виконавчого збору. Заява про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №79985409 була подана 15.01.2026 на електронну пошту та через канцелярію відповідача.
Однак, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашовою Аллою Миколаївною того ж дня було винесено постанову від 15.01.2026 про стягнення виконавчого збору по ВП №79985409 у розмірі 16 272 014,55 грн.
У постанові про стягнення виконавчого збору від 15.01.2026 по ВП №79985409 відповідач постановив стягнути виконавчий збір керуючись ст.ст. 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження» та в обґрунтуванні зазначив, що відповідно до частини п'ятої статті 26 Закону України про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору , державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
19.01.2026 Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашовою Аллою Миколаївною у виконавчому провадженні № 79985409 винесена постанова про зупинення вчинення виконавчих дій до виключення боржника з Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу".
Постанова про скасування постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 79985409 відповідачем не виносилася.
Позивач вважає винесену у виконавчому провадженні №79985409 постанову про стягнення з АТ «Київгаз» на користь Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавчого збору у розмірі 16 272 014,55 грн протиправною та такою, що підлягає скасуванню в силу приписів пункту 6 частини 5 статті 27 і статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) та відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» від 14.07.2021 № 1639-ІХ (далі - Закон № 1639-ІХ), а тому звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» (далі по тексту також - Закон №1404-VІІІ).
Відповідно до статті 1 Закон №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.1, 2 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Разом з тим, відповідно до п.5 ч.6 ст.27 Закону, виконавчий збір не стягується: за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» та Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.
Таким чином, відповідно до п.5 ч.6 ст.27 Закону існує пряма заборона на стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу».
Під час вирішення питання про стягнення виконавчого збору, державний виконавець повинен був переконатися, що відсутні обставини визначені ч.6 ст.27 Закону, які забороняють його стягнення.
Суд звертає увагу, що відповідно до ст.1 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» реєстр підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу - відкритий загальнодоступний перелік підприємств та організацій, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону. Реєстр розміщується на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. https://www.nerc.gov.ua/sferi-diyalnosti/prirodnij-gaz/reyestr-pidpriyemstv-yaki-berut-uchast-u-proceduri-vregulyuvannya zaborgovanosti-subyektiv-rinku-prirodnogo-gazu
Враховуючи предмет стягнення, а також сторони виконавчого провадження, у цьому випадку, у державному виконавця був обов'язок перевірити обставини щодо наявності боржника в цьому реєстрі. Тобто, питання заборони стягнення виконавчого збору, могло бути та повинно бути встановлено саме на етапі відкриття виконавчого провадження, та не потребувало надання від боржника додаткових відомостей, оскільки вся інформація є у відкритому доступі на сайті НКРЕКП.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що постанова відповідача про стягнення з відповідача у цьому виконавчому провадженні виконавчого збору є протиправною та підлягає скасуванню.
Отже, позовні вимоги АТ «Київгаз» підлягають задоволенню.
Судові витрати (сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 гривень) стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашової Алли Миколаївни від 15.01.2026 ВП №79985409 про стягнення виконавчого збору у розмірі 16 272 014,55 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького, буд.13, м.Київ, 01001 00015622) на користь Акціонерного товариство "Київгаз" (вул. Михайла Бойчука, буд.4-Б, м.Київ, 01103, код ЄДРПОУ - 03346331) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення .
Суддя Лисенко В.І.