24 лютого 2026 року м. Київ 320/8024/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Щавінський В.Р., розглянувши в місті Києві у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з вимогами:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо повторної постановки ОСОБА_1 на військовий облік;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо невнесення актуальних відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 скасувати записи про перебування ОСОБА_1 на військовому обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку відповідно до рішення військово-лікарської комісії від 17.07.2015.
Разом із позовною заявою, позивачем подана заява про забезпечення адміністративного позову, у якій він просив суд забезпечити позов шляхом заборони Дарницькому та ІНФОРМАЦІЯ_6 , а також іншим територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки та посадовим особам, які здійснюють ведення, обробку та використання відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі:
- вчиняти будь-які дії щодо мобілізації позивача;
- направляти позивача на військово-лікарську комісію;
- здійснювати призов позивача на військову службу;
- використовувати, змінювати або актуалізувати облікові дані позивача в Реєстрі на підставі спірного статусу перебування на військовому обліку.
Необхідність забезпечення позову обґрунтована тим, що наслідки мобілізації або примусового проходження ВЛК є незворотними і не можуть бути усунені навіть у разі подальшого задоволення позову.
На думку позивача, без негайного забезпечення позову саме право на судовий захист втратить ефективність.
Перевіривши дотримання вимог законодавства при подачі до суду вказаної заяви про забезпечення позову, судом встановлено таке.
Відповідно до статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Згідно частини першої статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:
1) найменування суду;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно частини четвертої статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відтак, заява про забезпечення позову за формою та змістом має відповідати вимогам статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 4 статті 152 КАС України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Позивачем до позовної заяви не додано доказу сплати судового збору за подання до суду вказаного клопотання про забезпечення позову.
Таким чином, у порушення норм вказаної статті до позовної заяви не додано належного документу про сплату судового збору у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011.
Відсутність доказів сплати судового збору за подання до суду відповідної заяви про забезпечення позову суперечить приписам Кодексу адміністративного судочинства України. Таким чином, подане клопотання не відповідає вимогам статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 7 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи викладені обставини, зокрема те, що заявниками не було дотримано вимог статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне повернути клопотання про забезпечення позову заявнику без розгляду.
Керуючись статтями 150, 151, 152, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, - повернути без розгляду.
Копію ухвали про повернення заяви без розгляду надіслати особі, яка її подала, разом із заявою й усіма доданими до неї матеріалами не пізніше наступного дня після її постановлення.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Щавінський В.Р.