23 лютого 2026 року м. Житомир справа № 240/28793/25
категорія 102010000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Від Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради надійшло клопотання, у якому представник просить справу розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом сторін. В обґрунтування заяви зазначає, що справа, яка стосується відсутності правового регулювання щодо надання запитуваної позивачем довідки, відсутності існування джерела інформації, на підставі якого можливе надання позивачу довідки саме такого змісту, як він зазначає у позові, та як наслідок отримання позивачем бюджетних коштів, не може вважатися малозначною та розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження лише на підставі поданих документів та наявних у справі матеріалів.
Розглянувши подане клопотання, суд враховує таке
Згідно з частинами 2 та 3 статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до частини 3 статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За приписами частини 4 статті 260 КАС України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Як встановлено частиною 4 статті 12 КАС України, виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Цей перелік є вичерпним й спір, що є предметом розгляду у цій адміністративній справі, не підлягає розгляду виключно за правилами загального позовного провадження.
Частиною 2 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. Даний спір не належить до тих, що визначені у частині четвертій статті 257 КАС України.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження, суд врахував вимоги частини 3 статті 257 КАС України, зокрема, категорію та складність справи, відсутність необхідності призначати експертизу чи викликати свідків у справі.
Відповідач же не обґрунтував, які є перешкоди для об'єктивного встановлення усіх обставин у цій справі при її розгляді в порядку спрощеного позовного провадження та яким чином розгляд справи у загальному позовному провадженні цьому сприятиме.
Суд зазначає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Відтак, сторони не позбавлені можливості подачі доказів на підтвердження своєї позиції, а у разі необхідності суд може витребувати необхідні докази.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 262 КАС України позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Отже, сторони при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження не позбавлені можливості доводити свою позицію й без проведення судового засідання, тобто визначені статтею 44 КАС України права учасників справи у даному випадку не порушуються.
Інших обставин на обґрунтування поданого клопотання відповідачем не зазначено.
Окрім того, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 з 5 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введений воєнний стан у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації, який діє на даний час. При цьому, нестабільна безпекова ситуація перешкоджає проведенню судових засідань, що зумовлює їх відкладення та, в свою чергу, негативно впливає на дотримання строків розгляду справ.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 49, 236, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.М. Майстренко