29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
м. Хмельницький
"24" лютого 2026 р. Справа № 924/197/26
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., розглянувши матеріали заяви ПП "Е.Лайн-Тур" м. Шепетівка Хмельницької області (вх.№05-08/617/26 від 23.02.2026) про забезпечення позову, подану із позовною заявою Приватного підприємства "Е.Лайн-Тур" м. Шепетівка Хмельницької області
до Фізичної особи-підприємця Дуди Василя Васильовича с. Сирватинці Хмельницького району Хмельницької області
про стягнення 1100000,00грн безпідставно збережених коштів, 23250,89грн інфляційних втрат, 20975,34грн 3% річних
23.02.2026 до Господарського суду Хмельницької області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Приватного підприємства "Е.Лайн-Тур" м. Шепетівка Хмельницької області до Фізичної особи-підприємця Дуди Василя Васильовича с. Сирватинці Хмельницького району Хмельницької області про стягнення 1100000,00грн безпідставно збережених коштів, 23250,89грн інфляційних втрат, 20975,34грн 3% річних.
В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору на транспортне обслуговування №1/5 від 01.05.2025 щодо здійснення перевезень пасажирів, за які позивачем сплачено відповідачу попередню оплату у сумі 1100000,00грн.
Разом із позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову (вх.№05-08/617/26), в якій заявник просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать ФОП Дуді Василю Васильовичу (РНОКПП НОМЕР_1 ) та знаходяться на вcix його банківських рахунках (у будь-яких банках та фінансових установах на території України, виявлених під час виконання ухвали), в межах суми 1100000,00грн. В обґрунтування необхідності забезпечення позову вказує на те, що предметом спору є стягнення з відповідача грошових коштів, які були перераховані йому позивачем на виконання умов договору на транспортне обслуговування №1/5 від 01.05.2025. У зв'язку із систематичним ненаданням транспортних послуг Договір був розірваний позивачем в односторонньому порядку, однак відповідач грошові кошти не повернув, на думку заявника, незаконно, утримуючи їх у себе.
Заявник зауважує, що нapaзi існують реальні та об'єктивні ризики того, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання майбутнього рішення суду про стягнення 1100000,00грн з відповідача. По-перше (недобросовісна поведінка та ухилення від розрахунків), а саме, відповідач отримав значну суму коштів (понад мільйон гривень), проте жодних зустрічних дій щодо надання послуг не вчинив. Після отримання Претензії про розірвання Договору та вимоги повернути кошти Відповідач свідомо ігнорує комунікацію, що на думку заявника свідчить про його умисел на ухилення від майнової відповідальності. Знаходження такої суми коштів у вільному розпорядженні недобросовісного контрагента створює високий ступінь ймовірності їх негайного перерахування на рахунки третіх ociб або зняття у готівковій формі одразу після відкриття провадження у справі. По-друге (ризик швидкого припинення підприємницької діяльності), а саме, Відповідач здійснює господарську діяльність у статусі фізичної особи - підприємця (ФОП). Специфіка правового статусу ФОП дозволяє Відповідачу в будь-який момент, у тому числі дистанційно (за один день через електронний портал "Дія"), подати заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності. Припинення діяльності ФОП призведе до негайного закриття його підприємницьких банківських рахунків. Хоча фізична особа не звільняється від боргів свого ФОП, таке закриття рахунків критично ускладнить i затягне процес примусового стягнення коштів у майбутньому, дозволивши відповідачу приховати активи у статусі звичайної фізичної особи.
Об'єктивна сукупність цих факторів, на думку заявника, прямо вказує на наявність прямого зв'язку між можливим невжиттям заходів забезпечення позову та ризиком повного невиконання рішення суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2025, позовну заяву та заяву про забезпечення позову передано для розгляду судді Кочергіній В.О.
При розгляді заяви позивача про забезпечення позову суд враховує наступне.
Інститут забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 137 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
За змістом статті 136 ГПК України обґрунтування щодо необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Водночас обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Водночас як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Отже, ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).
Передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника). Аналогічні висновки наводяться у постановах Верховного Суду від 21.12.2021 у справі № 910/10598/21, від 28.08.2023 у справі № 906/304/23 та інших.
Зважаючи на викладене, заявник при зверненні до суду із заявою про забезпечення позову повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою, зокрема навести підстави, які можуть утруднити чи унеможливити виконання судового рішення у разі задоволення позову та надати суду докази наявності фактичних обставин.
Як вбачається із матеріалів справи, предметом спору у справі №924/197/26 є вимога позивача про стягнення з відповідача - Фізичної особи-підприємця Дуди Василя Васильовича с. Сирватинці Хмельницького району Хмельницької області 1100000,00грн попередньої оплати, 23250,89грн інфляційних втрат, 20975,34грн 3% річних, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору на транспортне обслуговування №1/5 від 01.05.2025 щодо здійснення перевезення пасажирів.
Як на підставу для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі позивач вказує, що сума заборгованості за договором є значною, а відповідач ухиляється від виконання зобов'язання.
Крім цього, з долученої позивачем до матеріалів справи переписки між сторонами стверджується наявність спірних поглядів учасників процесу на виконання прав та обов'язків у правовідносинах, що між ними виникли, зокрема, відповідач Дуда В.В. зазначив, що ним було виконано вісім рейсів, при цьому позивач у переписці зазначає, що зазначені виконані рейси не мають відношення до ПП "Е.Лайн-Тур". Як стверджується з долучених заявок, вартість одного перевезення складає 150000грн.
Проаналізувавши доводи, викладені у заяві, суд зауважує, що позивач не підтвердив належними доказами наявності підстав, які можуть утруднити чи унеможливити виконання судового рішення у даній справі у разі задоволення позову.
Суд вважає, що не можуть бути підставою для задоволення заяви про забезпечення позову і твердження позивача про значний розмір заборгованості та ухилення відповідача від виконання договірних зобов'язань, оскільки зазначене жодним чином не свідчить про наявність обставин, що можуть ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Будь-яких інших доказів на підтвердження наявності реально існуючих обставин, які б вказували на необхідність вжиття заходів забезпечення позову відповідно до ст. 136 ГПК України заявником всупереч ст.74 ГПК України не зазначено.
Таким чином, суд при розгляді заяви позивача про забезпечення позову не встановив будь-яких обставин, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі.
Також суд звертає увагу, що вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, оскільки такі обмеження господарюючого суб'єкта можуть призвести до незворотних наслідків.
Так, вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти за належними йому рахунками у банківських або інших фінансово - кредитних установах, які просить вжити позивач, перешкоджатиме відповідачу у здійсненні господарської діяльності та може мати негативні наслідки, як для відповідача, так і його контрагентів.
Зважаючи на усе вищевикладене, суд вважає, що заходи забезпечення позову, які просить вжити заявник, не відповідають вимогам щодо розумності, обґрунтованості, збалансованості інтересів учасників, доведеності реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів заявника у разі невжиття заявлених заходів.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Положеннями ч. 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява Приватного підприємства "Е.Лайн-Тур" м. Шепетівка Хмельницької області про забезпечення позову не містить обґрунтованих підтверджених мотивів, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності вжиття таких заходів. Наведені заявником твердження не свідчать та не підтверджують наявність обставин, що невжиття зазначених ним заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
У зв'язку із викладеним, суд відмовляє у задоволенні заяви Приватного підприємства "Е.Лайн-Тур" про забезпечення позову.
Приписами ч. 6 ст. 140 ГПК України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. ст. 136, 137, 138-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні заяви ПП "Е.Лайн-Тур" м. Шепетівка Хмельницької області (вх.№05-08/617/26 від 23.02.2026) про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 24.02.2026 та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 254-259 ГПК України.
Суддя В.О. Кочергіна
Виготовлено 2 примірники:
1-до справи (в паперовому екз.),
2-позивачу (до електронного кабінету).