ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.02.2026Справа № 910/7729/25
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕ-Борг 2" про заміну неналежного відповідача його правонаступником у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕ-Борг 2" (01011, місто Київ, вулиця Рибальська, будинок 13)
до Комунального некомерційного підприємства "Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (04075, місто Київ, вулиця Квітки Цісик, будинок 10)
простягнення 940 620 грн 29 коп.
19.06.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕ-Борг 2" з вимогами до Комунального некомерційного підприємства "Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення 940 620 грн 29 коп.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у зв'язку з порушенням відповідачем норм чинного законодавства України та договору про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді) № 8493001 від 26.01.2018, право вимоги за яким перейшло до позивача, не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати спожитої теплової енергії за період з 01.01.2018 по 01.05.2018 в розмірі 781 852 грн 00 коп., позивачем за період з 01.05.2018 по 16.06.2025 нараховано 167 209 грн 31 коп. 3 % річних та 773 410 грн 95 коп. інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 відкрито провадження у справі № 910/7729/25, справу визнано малозначною, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
26.06.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
14.07.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.
28.08.2025 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕ-Борг 2" надійшла заява про заміну неналежного відповідача його правонаступником, відповідно до якої позивач просить суд замінити відповідача у справі з Комунального некомерційного підприємства "Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на його правонаступника - Комунальне некомерційне підприємство "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Суд, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕ-Борг 2" про заміну сторони її правонаступником, в обґрунтування якої заявник зазначає те, що Комунальним некомерційним підприємством "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" Виконавчого органу Київської міської ради набуто всі права та обов'язки Комунального некомерційного підприємства "Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) внаслідок реорганізації останнього шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" Виконавчого органу Київської міської ради, дійшов висновку щодо її задоволення з огляду на наступне.
Питання процесуального правонаступництва врегульовані частиною першою статті 52 Господарського процесуального кодексу, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов'язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов'язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб'єкта права або обов'язку у правовідношенні, коли новий суб'єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов'язки попередника.
Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов'язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.
Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене стаття 52 Господарського процесуального кодексу України, є переходом процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Водночас відповідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.
Судом встановлено, що 15.04.2025 Київською міською радою прийнято рішення № 45/10512 "Про реорганізацію Комунального некомерційного підприємства "Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яким вирішено:
1. Реорганізувати Комунальне некомерційне підприємство "Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 01993687) шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 05492309).
Пунктом 2.1. наведеного рішення установлено, що Комунальне некомерційне підприємство "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 05492309) є правонаступником усього майна, усіх прав та обов'язків закладу охорони здоров'я, що реорганізується, відповідно до пункту 1 цього рішення.
Пунктом 3 наведеного рішення доручено Київському міському голові:
3.1. Здійснити організаційно-правові заходи щодо виконання цього рішення.
3.2. Утворити комісію з реорганізації закладу охорони здоров'я, що реорганізується відповідно до пункту 1 цього рішення шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 01993687), та затвердити її персональний склад.
3.3. Затвердити передавальний акт закладу охорони здоров'я, що реорганізується відповідно до пункту 1 цього рішення, попередньо погодивши його з постійною комісією Київської міської ради з питань охорони здоров'я та соціальної політики та постійною комісією Київської міської ради з питань власності та регуляторної політики.
З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що 13.05.2025 вчинено реєстраційну дію за № 1000691270015044656 щодо перебування Комунального некомерційного підприємства "Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у процесі припинення; зазначено, що вимоги кредиторів розглядаються до 14.07.2025.
08.08.2025 розпорядженням Київського міського голови № 667 затверджено передавальний акт Комунального некомерційного підприємства "Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 01993687).
Відповідно до цього передавального акту усе майно, права та обов'язки Комунального некомерційного підприємства "Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 01993687) стосовно всіх кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються, після реорганізації комунального некомерційного підприємства "Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 01993687) шляхом приєднання його до Комунального некомерційного підприємства "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 05492609) переходять до правонаступника - Комунального некомерційного підприємства "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 05492609).
Верховний Суд у постанові від 16.03.2023 у справі № 922/3979/21 зазначив:
"Відповідно до частини першої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв'язок матеріального і процесуального права. Процесуальне правонаступництво фактично слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Статтею 106 Цивільного кодексу України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.
Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення регламентовано статтею 107 Цивільного кодексу України, за приписами якої кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов'язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов'язання, або забезпечення виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.
Отже, законодавець визначив дві форми припинення юридичної особи - в результаті реорганізації або в результаті ліквідації, а також визначив наслідки припинення юридичної особи в результаті реорганізації, які, на відміну від припинення юридичної особи в результаті ліквідації, полягають, зокрема у переході майна, прав і обов'язків до правонаступників. Таким чином, у разі реорганізації юридичної особи шляхом її приєднання факт настання правонаступництва безпосередньо пов'язаний з моментом передання прав та обов'язків від правопопередника до правонаступника.
В разі реорганізації юридичної особи шляхом приєднання складається передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється.
У вирішенні питань, пов'язаних з таким правонаступництвом, судам необхідно здійснювати аналіз доказів переходу відповідних прав і обов'язків (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2020 у справі № 910/4656/14).
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц (провадження № 61-16634сво19) дійшов висновку про те, що у статтях 104 Цивільного кодексу та 107 Цивільного кодексу України не визначається момент переходу прав та обов'язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов'язуватися із внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання не має значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов'язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов'язків при такому виді реорганізації неможливий.
У частині восьмій статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.
Водночас при відповідній реорганізації не має значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов'язків, адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов'язків. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.01.2022 у справі № 922/347/21.
Отже, лише при припиненні суб'єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов'язків при таких видах реорганізації неможливий. Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17.
Верховний Суд вчергове констатує, що чинне законодавство не містить загальної норми щодо моменту виникнення універсального правонаступництва юридичної особи, внаслідок приєднання.
Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов'язків, а всієї їх сукупності. Тобто, при універсальному правонаступництві до правонаступника чи правонаступників переходить усе майно особи як сукупність прав та обов'язків, які їй належать (незалежно від їх виявлення на момент правонаступництва), на підставі передавального акта. Наведені обставини передують внесенню запису до Реєстру про припинення юридичної особи, яка припиняється в результаті реорганізації.
За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17, якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов'язаннями. При цьому Велика Палати Верховного Суду в зазначеній постанові визнала помилковим висновок попередніх судових інстанцій про те, що правонаступництво не відбулося за відсутності в Реєстрі запису про припинення юридичної особи, яка реорганізовувалася.
З огляду на вищевикладене, в контексті застосування статей 104, 107 Цивільного кодексу України, та беручи до уваги не визначений момент переходу прав та обов'язків від юридичної особи, яка припиняється у зв'язку з реорганізацією, суд вважає, що такий момент сам по собі не може пов'язуватися з внесенням запису до державного реєстру про припинення реорганізованої юридичної особи. Зазначене кореспондується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 14.09.2020 у справі №296/443/16-ц, від 04.11.2020 у справі №922/817/18 та вищезазначеним щодо статті 6 Конвенції.
Отже, для вирішення питання щодо можливості процесуального правонаступництва суд у кожному конкретному випадку має аналізувати фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права, зокрема відомості первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення, перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника. Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.11.2020 у справі № 922/817/18."
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20.01.2022 у справі № 922/347/21; від 04.11.2020 у справі № 922/817/18, від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц.
Як зазначалось вище, державна реєстрація рішення про припинення Комунального некомерційного підприємства "Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) була здійснена 13.05.2025 і на практиці складається ситуація що юридична особа в стані припинення може знаходитись понад рік.
За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17, якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов'язаннями. При цьому Велика Палати Верховного Суду у зазначеній постанові визнала помилковим висновок попередніх судових інстанцій про те, що правонаступництво не відбулося за відсутності в Реєстрі запису про припинення юридичної особи, яка реорганізовувалася.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕ-Борг 2" про заміну неналежного відповідача Комунального некомерційного підприємства "Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на його правонаступника - Комунальне некомерційне підприємство "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Згідно з частиною 4 статті 48 Господарського процесуального кодексу України про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 48, 52, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕ-Борг 2" про заміну відповідача по справі його правонаступником - задовольнити.
2. Замінити відповідача у справі Комунальне некомерційне підприємство "Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (04075, м. Київ, вул. Квітки Цісик, 10, ідентифікаційний код 01993687) його правонаступником Комунальним некомерційним підприємством "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (04075, місто Київ, вулиця Федора Максименка, будинок 26, ідентифікаційний код 05492309).
3. Зобов'язати Комунальне некомерційне підприємство "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації):
- протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали надати суду відзив на позов в порядку статті 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу;
- протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання відповіді на відзив подати до суду заперечення на відповідь на відзив в порядку статті 167 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в них, та докази направлення цих документів позивачу.
4. Заяви, клопотання, відзив і заперечення подавати тільки в письмовій формі.
5. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н. Плотницька