17.02.2026 року м.Дніпро Справа № 904/569/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,
при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.
представники учасників провадження:
від позивача: Грубська К.В. (власні засоби); Сербінова А.А. (не приєдналася; акт)
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2025 (суддя Ярошенко В.І., повний текст якого підписаний 11.09.2025) у справі № 904/569/25
за позовом Приватного підприємства "РАЙНПЛАСТ УКРАЇНА", м. Буча, Київська область
до Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Марганець, Дніпропетровська область
про стягнення грошових коштів за договором поставки
Приватне підприємство "РАЙНПЛАСТ УКРАЇНА" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", в якому просить суд стягнути заборгованість за договором поставки № 41 від 18.01.2022 у розмірі 1 483 821, 21 грн, з яких: заборгованість за поставку товару по видатковим накладним № 192 від 15 вересня 2022, № 172 від 09 червня 2023, № 223 від 25 липня 2023 та № 257 від 07 серпня 2023 у розмірі 859 249, 97 грн, за порушення термінів оплати за поставку товару згідно видаткових накладних № 192 від 15 вересня 2022, № 172 від 09 червня 2023, № 223 від 25 липня 2023 та № 257 від 07 серпня 2023, № 36 від 13 лютого 2023, 3% річних у загальному розмірі 38 696, 21 грн та інфляційні втрати у загальному розмірі 122 675,73 грн, грошові кошти за додаткове виготовлення блоку витяжки у кількості 2 штуки, вставки витяжки у кількості 2 штуки та пов'язаного з цим послуг (робіт) з проектування та проведення конструкторських розрахунків у розмірі 463 200 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 41 від 18.01.2022 в частині своєчасної оплати поставленого товару у розмірі 859 249, 97 грн на підставі видаткових накладних: № 192 від 15 вересня 2022, № 172 від 09 червня 2023, № 223 від 25 липня 2023 та № 257 від 07 серпня 2023 та оплати грошових коштів за додаткове виготовлення блоку витяжки у кількості 2 штуки, вставки витяжки у кількості 2 штуки та пов'язаного з цим послуг (робіт) з проектування та проведення конструкторських розрахунків у розмірі 463 200 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2025 у справі №904/569/25 позов задоволено частково.
Стягнуто з Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Приватного підприємства "РАЙНПЛАСТ УКРАЇНА" основну заборгованість у розмірі 859 249, 97 грн, 3 % річних у розмірі 38 696, 21 грн, інфляційних втрати у розмірі 122 675, 73 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 15 309,33 грн.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Акціонерне товариство "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у позові відмовити.
Заявник апеляційної скарги посилається на те, що Марганецьку міську територіальну громаду Нікопольського району, місце розташування Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", внесено до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Підприємство перебуває під щоденними загрозами артилерійського та ракетного обстрілу, частина адміністративних будівель та виробничих потужностей відповідача зруйнована та пошкоджена. З липня 2022 почалися регулярні обстріли території виробничих цехів та інших підрозділів відповідача у зв'язку з чим з 01.10.2022 відповідачем було призупинено виробництво готової продукції та переведено всі структурні підрозділи у режим простою. На даний час підприємством не поновлено роботу.
Відповідач стверджує, що враховуючи умови п.8.1 та п.8.2 договору поставки, строк виконання зобов'язань за договором поставки призупинено на строк дії форс-мажорних обставин, зумовлених воєнним станом, що засвідчено листом ТПП України № 2024/02.2-7.1 від 28.02.2022 та виключає підстави для задоволення позовних вимог про стягнення грошових коштів з відповідача.
Позивач вказує на те, що в порушення умов п. 4.7.1 договору, постачальником не виконані умови договору № 41 від 18.01.2022 та специфікацій: № 2 від 23.03.2022, № 3 від 17.06.2022, № 5 від 08.12.2022, не надано покупцю правильно оформлені документи на товар, тому обов'язок щодо оплати отриманого товару відсутній. Так, відповідач звертає увагу суду на те, що позивачем у видаткових накладних: № 192 від 15.09.2022, № 223 від 25.07.2023, № 172 від 09 червня 2023, № 454 від 07.08.2023 невірно зазначено адресу доставки товару, а у видатковій накладній № 223 від 25.07.2023 не правильно зазначено суму поставки. Крім того, на поставку товару на суму 16 800 не надано сертифікат якості. На підставі викладеного нарахування позивачем 3 % річних та інфляційних втрат за несвоєчасну оплату товару є неправомірним та необґрунтованим.
Позивач у відзиві просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2025 у справі № 904/569/25 за позовом Приватного підприємства «РАЙНПЛАСТ УКРАЇНА» до Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення грошових коштів за договором поставки - в повному обсязі.
Зауважує, що відповідачем не спростовані твердження, викладені в позовній заяві про те, що первинні документи за поставлений товар (вищевказані видаткові накладні), за якими утворилась заборгованість, підписані в момент поставки замовником без зауважень до змісту та форми первинних документів. Також є безпідставним посилання відповідача на ненадання позивачем правильно оформлених документів на товар, як на підставу невиконання грошових зобов'язань. Крім того, позивач зазначає, що воєнний стан не є підставою для звільнення від сплати заборгованості. Відповідачем не доведено вплив воєнного стану на спроможність виконувати конкретно визначені обов'язки.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 03.10.2025 здійснено запит матеріалів справи №904/569/25 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
13.10.2025 матеріали справи №904/569/25) надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою суду від 14.10.2025 відкрито апеляційне провадження у справі; скаргу призначено до розгляду у судовому засіданні на 17.02.2026; сторонам встановлений строк для подачі відзиву, заяв, клопотань.
23.10.2025 до суду від представника позивача Сербінової А.А. надійшло клопотання про її участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.
12.02.2026 до суду від представника позивача Грубської К.В. надійшло клопотання аналогічного змісту.
16.02.2026 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи обґрунтоване перебуванням підприємства в режимі простою, у зв'язку з чим він не має можливості забезпечити явку представника.
Відповідно до ч. 11, 12 ст. 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
В даному випадку, судом дотримано основних засад господарського судочинства, забезпечена рівність учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, забезпечено право на апеляційний перегляд рішення суду. Сторони мали рівну можливість подати письмові заяви по суті справи, зокрема, позовну заяву, відзив на позов, заперечення на відзив, пояснення та клопотання, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу.
Зважаючи на належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, неявку представника Відповідача у судове засідання, враховуючи, що повідомлені Відповідачем причини неявки не визнаються судом поважними, беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, передбачені ст. 273 ГПК України, а також відсутність передбачених ч. 11 ст. 270 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи, враховуючи, що наявні у справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду апеляційної скарги та про можливість в порядку ч. 12 ст. 270 ГПК України розглянути справу.
17.02.2026 секретар судового засідання намагався вийти на зв'язок з представником позивача адвокатом Сербіновою А.А. для проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів, але представник позивача на зв'язок не вийшов, що зафіксовано актом.
Інший представник позивача (Грубська К.В.) в судовому засіданні 17.02.2026 доводи скарги заперечила, просила рішення залишити без змін.
В судовому засіданні 17.02.2026 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частину постанови у даній справі.
Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
18.01.2022 між Приватним підприємством "РАЙНПЛАСТ УКРАЇНА" (постачальник) та Акціонерним товариством "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (покупець) укладено договір поставки № 41.
Відповідно до пункту 1.1 договору, з метою здійснення господарської діяльності постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві товар, повне найменування якого (номенклатура, асортимент), марка, вид, сорт, кількісні та якісні характеристики, код товару за УКТ ЗЕД вказуються в специфікаціях (додатках) до договору, які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та сплатити його в порядку і на умовах, передбачених цим договором.
Згідно з пунктом 3.1 договору, постачальник зобов'язується поставити покупцю товар способом і на умовах, зазначених в специфікаціях (додатках) до цього договору. Умови поставки визначаються відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів Інкотермс 2010.
Пунктом 3.2. договору, сторонами погоджено, що разом з товаром постачальник зобов'язаний надати покупцю наступні оригінали документів, оформлених на державній мові та відповідно до вимог п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995: рахунок (рахунок-фактура) (оригінал на державній мові), в якому постачальник крім обов'язкових реквізитів повинен зазначити номер, дату договору та специфікації, відповідно до яких поставляється товар; видаткову накладну на відпуск товару (оригінал на державній мові), в якій постачальник повинен зазначити крім обов'язкових реквізитів номер, дату договору та специфікації, відповідно до яких поставляється товар, або акт прийому - передачі товару, якщо це передбачається умовами договору (Специфікації); залізничну накладну (оригінал), за умови поставки залізничним транспортом; товарно-транспортну накладну (оригінал), за умови поставки вантажним автотранспортом, оформлену відповідно до чинних нормативних документів України, в якій постачальник повинен зазначити номер, дату договору та специфікації, відповідно до яких поставляється товар, номер та дату видаткової накладної або перелік товару, який перевозиться; завірену копію подорожнього листа при поставці легковим транспортом, в якому зазначити вантажоодержувача, номер та дату видаткової накладної або перелік товару, який перевозиться; сертифікат якості (паспорт) виробника товару, а також інші документи згідно з п. 2.3 договору (оригінали або належним чином завірені копії); паспорт на виріб; дозвіл або завірену копію на застосування машин, механізмів та обладнання підвищеної небезпеки; сертифікати на матеріали, що застосовуються під час виготовлення виробу; завірену копію вантажної митної декларації (ВМД) у разі поставки Товару, ввезеного на митну територію України, якщо це передбачено умовами тендеру поставляються імпортні ТМЦ, вартість яких перевищує 10 тис. грн. за одиницю товару; документи, надання яких обумовлено в специфікації (додатку) до договору.
Пунктом 3.7 договору сторонами узгоджено, що датою поставки товару є:
- дата передачі товару постачальником покупцеві, яка зазначена в підписаній обома сторонами видатковій накладній, товарно-транспортній накладній;
- дата передачі товару згідно залізничної накладної постачальником органу залізничного транспорту при поставці товару на умовах FCA, СРТ - станція відправлення;
- дата отримання товару згідно залізничної накладної покупцем від органу залізничного транспорту при поставці товару на умовах DDP - станція призначення.
Зобов'язання постачальника щодо поставки товару вважаються повністю виконаними в момент підписання сторонами договору акту прийому-передачі товару за кількістю та якістю (пункт 3.8. договору).
Відповідно до пункту 3.11 договору дата поставки товару визначається в специфікаціях до договору.
У пункті 4.1 договору встановлено, що загальна вартість товару за цим договором становить суму партій товару по всіх специфікаціям (додатках) до цього договору.
Ціна кожного найменування товару, його марки, виду, сорту, одиниці виміру, а також загальна вартість кожної партії товару вказуються в специфікаціях (додатках) до договору (пункт 4.2.).
Згідно з пунктом 4.3 договору ціна і загальна вартість кожної партії товару, зазначеної в п. 4.2 цього договору, встановлюється в національній валюті України - гривні і не підлягає зміні, якщо інше не зазначено в специфікації.
Відповідно до пункту 4.6. договору, порядок оплати та форма розрахунків вказуються сторонами у специфікаціях (Додатках) до цього договору. Додатково сторони погодили, що покупець має право відтермінувати сплату за товар у випадках, передбачених пунктом 4.7 договору, при цьому таке одностороннє відтермінування не буде вважатися порушенням умов договору.
Підстави для покупця на відтермінування сплати за товар понад строк (термін), встановлений в специфікаціях (додатках) до цього договору (пункт 4.7.).
Пунктом 4.7.1 договору, встановлено, що у разі, якщо сторони встановили форму розрахунків - після моменту поставки, покупець проводить оплату за товар протягом визначеної у відповідній специфікації кількості днів, за умови надання постачальником документів, зазначених у п.3.2, п.9.1 цього договору. При простроченні терміну надання документів, зазначених у п.3.2., п.9.1 цього договору, або у випадку наявності зауважень до якості та/або кількості товару, строк оплати збільшується на кількість днів, що минули від дати поставки до дати усунення зауважень та/або надання повного пакета документів постачальником. У цьому разі покупець не несе будь-якої відповідальності за прострочення оплати.
Відповідно до пункту 13.1 договору в редакції додаткової угоди № 9 від 19.12.2023, договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2025 , а в частині гарантійних зобов'язань постачальника протягом всього гарантійного строку на товар.
Сторонами підписані специфікації до договору поставки № 41 від 18.01.2022, в тому числі, специфікацію № 2, в якій останні узгодили поставку товару на загальну суму 95 449, 99 грн з ПДВ; термін поставки - протягом 90 календарних днів з моменту підписання специфікації.
Відповідно до пункту 1 специфікації №2, ціна на товар, зазначений в даній специфікації, включає в себе вартість упаковки, маркування, транспортні та інші витрати, пов'язані з поставкою товару, з урахуванням положень Інкотермс.
Умови поставки товару: СТР, склад покупця м. Марганець, згідно з Правилами Інкотермс 2010 (пункт 2 специфікації № 2).
Порядок оплати та форма розрахунків: оплата по факту поставки кожної партії продукції на склад АТ "Марганецький ГЗК" з відстрочкою платежу 60 календарних днів (пункт 5 специфікації № 2).
Крім того, 23.03.2022 сторонам підписано специфікацію № 3, в якій останні узгодили поставку товару на загальну суму 1 079 999, 98 грн з ПДВ; термін поставки - протягом 150 календарних днів з дати підписання специфікації та отримання заявки (поставка партіями).
Відповідно до пункту 1 специфікації № 3, ціна на товар, зазначений в даній специфікації, включає в себе вартість упаковки, маркування, транспортні та інші витрати, пов'язані з поставкою товару, з урахуванням положень Інкотермс.
Умови поставки товару: СТР, склад покупця м. Марганець, згідно з Правилами Інкотермс 2010 (пункт 2 специфікації №3).
Порядок поставки: поставка товару за цією специфікацією здійснюється постачальником тільки після отримання письмового підтвердження (належним чином оформленої заявки) покупця. Заявка покупця направляється рекомендованим листом та на електронну адресу постачальника e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 і така заявка є підставою для поставки товару за цією специфікацією. Датою отримання постачальником заявки є дата її відправлення покупцем електронною поштою e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 У письмовому підтвердженні (заявці) покупець вказує обсяг поставки товару в межах періоду поставки, який сторони вказали в цій специфікації. Письмове підтвердження (заявки) зі сторони покупця підписує заявник голови правління з комерційних питань (або особа яка виконує його обов'язки) (пункт 5 специфікації № 3).
Порядок оплати та форма розрахунків: розрахунок за поставлений товар здійснюється поетапно протягом 30 календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі товару за кількістю та якістю на підставі рахунку, накладної та електронної податкової накладної, оформленої згідно умов договору за умови виконання п.3.2 та 9.1 договору. Датою (моментом) оплати вважається дата списання коштів з поточного рахунку покупця (пункту 6 специфікації № 3).
Крім того, 08.12.2022 сторонам підписано специфікацію № 5, в якій останні узгодили поставку товару на загальну суму 16 800 грн з ПДВ; термін поставки - протягом 90 календарних днів з дати підписання специфікації та отримання заявки (поставка партіями).
Відповідно до пункту 1 специфікації № 5, ціна на товар, зазначений в даній специфікації, включає в себе вартість упаковки, маркування, транспортні та інші витрати, пов'язані з поставкою товару, з урахуванням положень Інкотермс.
Умови поставки товару: СТР, склад покупця м. Марганець, згідно з Правилами Інкотермс 2010 (пункт 2 специфікації № 5).
Порядок поставки: поставка товару за цією специфікацією здійснюється постачальником тільки після отримання письмового підтвердження (належним чином оформленої заявки) покупця. Заявка покупця направляється рекомендованим листом та на електронну адресу постачальника e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_3 і така заявка є підставою для поставки товару за цією специфікацією. Датою отримання постачальником заявки є дата її відправлення покупцем електронною поштою e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 У письмовому підтвердженні (заявці) покупець вказує обсяг поставки товару в межах періоду поставки, який сторони вказали в цій специфікації. Письмове підтвердження (заявки) зі сторони покупця підписує Заявник голови правління з комерційних питань (або особа яка виконує його обов'язки)(пункт 5 специфікації № 5).
Порядок оплати та форма розрахунків: розрахунок за поставлений товар здійснюється поетапно протягом 21 календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі товару за кількістю та якістю на підставі рахунку, накладної та електронної податкової накладної, оформленої згідно умов договору за умови виконання п.3.2 та 9.1 договору. Датою (моментом) оплати вважається дата списання коштів з поточного рахунку покупця (пункту 6 специфікації № 5).
На виконання умови договору поставки № 41 від 18.01.2022 та специфікацій № 2, 3, 5 до нього позивачем здійснено поставку товару, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними:
- № 192 від 15.09.2022 на суму 62 449, 99 грн. з ПДВ поставка за специфікацією № 2 від 29.03.2022;
- № 172 від 09.06.2023 на суму 319 999, 97 грн з ПДВ поставка за специфікацією № 3 від 17.06.2022;
- № 223 від 25.07.2023 на суму 460 000, 01 грн з ПДВ поставка за специфікацією № 3 від 17.06.2022;
- № 257 від 07.08.2023 на 16 800 грн з ПДВ поставка за специфікацією № 5 від 08.12.2022.
Крім того, позивач зазначає, що на виконання вимог специфікації № 1 від 18.01.2022 до договору поставки № 41 від 18.01.2022, ним, на замовлення відповідача, виготовлено додаткову продукцію на загальну вартістю 463 200 грн.
Однак, відповідачем належним чином не виконані зобов'язання за договором поставки № 41 від 18.01.2022 у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 1 322 449, 97 грн.
13.06.2024 Позивачем надіслано на адресу відповідача претензію № 1 про сплату заборгованості та пені, інфляційних втрат та 3 % річних. Докази отримання вказаної вимоги наявні в матеріалах справи, однак, вказана вимога залишена відповідачем без виконання.
Доказів оплати вказаної заборгованості сторонами не надано суду.
Вищезазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду, в якому позивач просить стягнути основну заборгованість у розмірі 1 322 449, 97 грн, 3 % річних у розмірі 38 696, 21 грн, інфляційні втрати у розмірі 122 675, 73 грн.
Рішення мотивовано законністю та обґрунтованістю вимог позивача.
Так, Господарський суд зазначив, що відповідач у порушення умов договору не здійснив повних та своєчасних розрахунків із позивачем, у зв'язку з чим зі сторони відповідача має місце неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за договором. Згідно з розрахунком позивача сума заборгованості відповідача за поставлений товар складає у розмірі 859 249, 97 грн. На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості у вказаній сумі відповідачем суду не надано.
Здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків, зокрема 3 % річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що проведені нарахування відповідають умовам договору та вимогам чинного законодавства.
Відмовляючи в частині стягнення коштів за виготовлення додаткового товару, суд зазначив, що враховуючи умови договору поставки № 41 від 18.01.2022 та додаткової угоди № 1 від 18.01.2022 і специфікації № 1 до нього ПП "РАЙНПЛАСТ УКРАЇНА" повинно було поставити АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" товар у строк до 01.11.2022.
Однак, позивачем в погоджені сторонами строки не виготовлено та не поставлено товар.
Суд зазначив, що відповідачем не надано суду належних та вірогідних доказів в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження виготовлення ПП "РАЙНПЛАСТ УКРАЇНА" товару та його поставки у погоджені договором поставки № 41 від 18.01.2022 та додаткової угоди № 1 від 18.01.2022 і специфікації № 1 до нього строки.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення та прийняти нове, яким у позові відмовити, проте, зі змісту апеляційної скарги вбачається, що рішення суду оскаржується лише в задоволеній частині, тобто в частині задоволення позову про стягнення основної заборгованості у розмірі 859 249, 97 грн, 3 % річних у розмірі 38 696, 21 грн, інфляційних втрати у розмірі 122 675, 73 грн.
З урахуванням меж апеляційного оскарження, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За своєю суттю укладений між позивачем і відповідачем договір є змішаним, оскільки в ньому містяться елементи різних договорів, в саме: договору підряду та договору поставки.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту 5 специфікації № 2, порядок оплати та форма розрахунків: оплата по факту поставки кожної партії продукції на склад АТ «Марганецький ГЗК» з відстрочкою платежу 60 календарних днів.
Отже, строк виконання Відповідачем зобов'язання з оплати товару поставленого на підставі видаткової накладної № 192 від 15.09.2022 є такими, що настав.
Згідно із пунктом 6 специфікації № 3, порядок оплати та форма розрахунків: розрахунок за поставлений товар здійснюється поетапно протягом 30 календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі товару за кількістю та якістю на підставі рахунку, накладної та електронної податкової накладної, оформленої згідно умов договору за умови виконання п.3.2 та 9.1 договору.
Так, акти приймання - передачі товару за кількістю та якістю: № 554 підписано 22.06.2023 поставка за видатковою накладною № 172 від 09.06.2023; № 558 підписано 16.08.2023 поставка за видатковою накладною № 223 від 25.07.2023. Отже, строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати товару поставленого на підставі видаткових накладних № 172 від 09.06.2023, № 223 від 25.07.2023 є такими, що настав.
Відповідно до пункту 6 специфікації № 5, порядок оплати та форма розрахунків: розрахунок за поставлений товар здійснюється поетапно протягом 21 календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі товару за кількістю та якістю на підставі рахунку, накладної та електронної податкової накладної, оформленої згідно умов договору за умови виконання п.3.2 та 9.1 договору.
Так, акт приймання - передачі товару № 551 за кількістю та якістю товару поставленого за видатковою накладною № 257 від 07.08.2023 підписано 21.08.2023.
Отже, строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати товару поставленого на підставі видаткової накладної № 257 від 07.08.2023 є такими, що настав.
Згідно з розрахунком Позивача сума заборгованості відповідача за поставлений товар складає у розмірі 859 249, 97 грн.
Як підтверджується матеріалами справи та встановлено Господарським судом, Позивач на виконання умов Договору поставки № 41 від 18.01.2022 виконав свої зобов'язання, натомість Відповідач у порушення умов договору не здійснив повних та своєчасних розрахунків із Позивачем, у зв'язку з чим зі сторони Відповідача має місце неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за договором.
З огляду на встановлені Господарським судом обставини справи та надані докази, слід зазначити, що Відповідачем не спростовані доводи Позивача про те, що всі первинні документи за поставками товарів, по яким утворилася заборгованість: видаткова накладна № 192 від 15 вересня 2022 року на загальну суму 62 449,99 грн., видаткова накладна №172 від 09 червня 2023 року на загальну суму 319 999,97 грн., видаткова накладна №223 від 25 липня 2023 року на загальну суму 460 000,01 грн., видаткова накладна № 257 від 07 серпня 2023 року на загальну суму 16 800,00 грн. були належним чином підписані в момент поставки без зауважень (в тому числі, до змісту та форми таких первинних документів) з боку уповноваженого представника АТ «Марганцевий ГЗК» за довіреністю.
Таким чином, будь-які посилання Відповідача на нібито ненадання АТ «Марганцевий ГЗК» належно оформлених документів на поставлений товар чи на невиконання ПП «Райнпласт Україна» умов Договору № 41 від 18 січня 2022 року та Специфікацій № 2 від 23 березня 2022 року, № 3 від 17 червня 2022 року, № 5 від 8 грудня 2022 року є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними і допустимими доказами, у зв'язку з чим не можуть бути прийняті апеляційним судом як такі, що спростовують належне виконання Позивачем договірних обов'язків.
З огляду на встановлені обставини, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача основної заборгованості у розмірі 859 249,97 грн. є законними та обґрунтованими.
Щодо стягнення 3 % річних у загальному розмірі 38 696, 21 грн та інфляційних втрат у розмірі 122 675, 73 грн за загальний період з 16.11.2022 по 29.05.2024 (по кожній видатковій накладній окремо).
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.
Таким чином, законом установлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.
Перевіривши розрахунок 3% річних у розмірі 38 696,21 грн, інфляційних втрат у розмірі 122 675,73 грн, суд дійшов висновку, що проведені нарахування відповідають умовам договору та вимогам чинного законодавства.
Відповідачем також не надано свого контррозрахунку зазначених сум.
Крім того, апелянт вважає, що лист Торгово-промислової палати України вих. № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, опублікований на офіційному вебсайті, яким повідомлено, що військова агресія РФ проти України є форс-мажорною обставиною, підтверджує існування для відповідача форс-мажорних обставин.
Разом із тим, у апеляційній скарзі на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2025 у справі № 904/569/25 АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», також посилається на те, що «Господарський суд Дніпропетровської області, не прийняв до уваги пояснення Відповідача у відзиві на позовну заяву, що згідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25.04.2022 «Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року» Марганецьку міську територіальну громаду Нікопольського району, де також розташоване АТ «МАРГАНЕЦЬКИЙ ГЗК», внесено до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)».
При цьому, вказуючи на п. 8.1. та п. 8.2. Договору поставки № 41 від 18.01.2022 (зокрема, на існування обставин непереборної сили).
З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
Так, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (стаття 617 Цивільного кодексу України).
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів (частина 2 стаття 218 Господарського кодексу України, що діяв на час виникнення спірних відносин).
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 уведено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який наразі не скасований. Воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30, 34, 38, 39, 41, 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України засвідчила форс - мажорні обставини (обставин непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".
Тобто, Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для об'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору (контракту, угоди тощо) обов'язків згідно із законодавчими чи іншими нормативними актами виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
При цьому, сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами, адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21).
Відповідачем документально не доведено вплив воєнного стану на спроможність виконувати конкретно визначені обов'язки у даному спорі При цьому, Відповідачем не долучено доказів на підтвердження існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що зумовили прострочення виконання зобов'язання. Таким чином, твердження Відповідача про існування форс-мажорних обставин, які перешкоджали виконанню зобов'язань по договору поставки є безпідставними.
Більш того, суд звертає увагу, що звільненою може бути сторона лише від відповідальності за неналежне виконання зобов'язання, тобто неустойки (в разі доведення існування форс-мажорних обставин), а не від виконання основного зобов'язання, що має місце у даному випадку.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи встановлені обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2025 у справі №904/569/25 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2025 у справі №904/569/25 - залишити без змін.
Судові витрати Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено і підписано 24.02.2026.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б. Парусніков