13.10.2025 року м.Дніпро Справа № 908/2166/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,
при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.
представники учасників провадження:
від позивача: Ференець О.Є. (власні засоби);
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Запорізької області від 18.12.2024 (суддя Зінченко Н.Г., повний текст якого підписаний 30.12.2024) у справі № 908/2166/24
за позовом ОСОБА_1 м. Запоріжжя
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А" м. Запоріжжя
про визнання недійними рішення загальних зборів та скасування реєстраційної дії,
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А", згідно якої Позивач просить суд:
1. Визнати недійсними рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А" від 21 квітня 2024 року;
2. Скасувати реєстраційну дію від 11 липня 2024 року щодо включення до відомостей про Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А" (код за ЄДРПОУ 40623930), які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інформації про зміну керівника - ОСОБА_2 .
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на наступне:
- Позивач не був належним чином повідомлений про проведення 21.04.2024 позачергових загальних зборів ОСББ "ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А", оскільки жодного письмового повідомлення про проведення позачергових загальних зборів ані під розписку, ані шляхом надіслання поштового відправлення рекомендованим листом позивач не отримував;
- в порушення вимог ст. 20 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та ст. 14 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" Позивач не був долучений до проведення письмового опитування за результатами проведення Загальних зборів 21.04.2024;
- підрахунок голосів співвласників на Зборах, які відбулися 21.04.2024, проведено у спосіб, який суперечить вимогам чинного законодавства та положенням Статуту ОСББ "ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А", а саме при визначенні кількості голосів, необхідної для прийняття рішення, а також кількості голосів, поданих "за" чи "проти" запропонованого рішення, відповідачем взято за основу загальну кількість "квартир" у будинку та надано кожній квартирі по одному голосу, в той час, як насправді на Загальних зборах Об'єднання кожен співвласник голосує належною йому часткою у спільному майні, яка визначається пропорційно площі квартири чи приміщення, якою така особа володіє;
- Позивач стверджує, що вказані порушення позбавили його можливості взяти участь у Зборах, а, враховуючи, що Позивач був діючим членом правління ОСББ до 21.04.2024, також можливості звітувати перед співвласниками про діяльність правління, хоча відповідний звіт передбачався порядком денним.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.12.2024 у справі № 908/2166/24 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1 , в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що Список запрошених, який суд чомусь визнав належним доказом повідомлення співвласників про збори, насправді підтверджує, що повідомлення отримали лише 30,33% із загальної кількості співвласників. Яким чином про збори повідомлялася решта, з матеріалів справи не вбачається, адже жодного реєстру поштових відправлень Відповідач суду не надав.
Так само незрозуміло й те, яким чином персональне повідомлення співвласників про збори можуть підтверджувати свідки, які, до того ж, не входили до ініціативної групи, яка ці збори скликала, а отже, за визначенням не можуть знати обставин такого повідомлення.
Таким чином, належним доказом дотримання Відповідачем встановленого порядку повідомлення співвласників про збори є не будь-який «Список запрошених» і, тим більш, не заяви свідків, а перелік співвласників та/або реєстр поштових відправлень, що підтверджує оповіщення про збори всіх співвласників багатоквартирного будинку не менш, як за два тижні (згідно зі Статутом) або хоча б за 10 днів (згідно із Законом) до дати проведення зборів.
Наданий Відповідачем «Список запрошених» не дозволяє визначити, коли саме відповідні співвласники розписалися про обізнаність щодо зборів, містить незрозумілі відмітки «да» або «нет» та абсолютно очевидно включає перелік осіб, що є значно (в три рази) меншим, аніж загальна кількість співвласників.
Крім того, із Списку запрошених не вбачається, що кожній особі, яка розписалася в Списку, дійсно було вручене письмове повідомлення, яке, окрім дати і часу проведення зборів, містило інформацію про його ініціатора та головне - порядок денний. Між тим, наявність вказаної інформації у персональних повідомленнях є обов'язковою згідно з частиною 7 статті 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», а також пунктом 5 розділу ІІІІ (як зазначено у Статуті, фактично розділ ІІІ) Статуту Відповідача.
Звертаючись до суду, Позивач наголошував на незаконності загальних зборів через те, що під час проведення підрахунку голосів Відповідачем було застосовано принцип «одна квартира - один голос», що є грубим порушенням частини 14 статті 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», згідно з якою кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки належної співвласнику площі квартири або нежитлового приміщення у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
В позовній заяві також зазначалось, що під час проведення зборів Відповідачем не були дотримані вимоги щодо підрахунку голосів, зокрема, шляхом оформлення листків опитування, в яких, окрім іншого, має бути зазначено інформацію про документ, що підтверджує право власності співвласника на квартиру чи нежитлове приміщення, або відомості, які містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про реєстрацію права власності співвласника на квартиру чи нежитлове приміщення.
На обов'язковій наявності вказаної інформації в листках голосування наголошується в частині 22 статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку», на застосування якої під час проведення загальних зборів ОСББ, в свою чергу, міститься посилання в частинах 17-18 статті 6 і частині 3 статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Таким чином, недійсність загальних зборів Позивач, звертаючись до суду, вбачав саме у тому, що підрахунок голосів співвласників на оскаржуваних загальних зборах, здійснений Відповідачем, не дозволяє стверджувати про набрання оскаржуваними рішеннями мінімально встановленої для їх прийняття кількості голосів.
В результаті оспорюваних рішень доступ до коштів ОСББ отримали особи, які не обиралися більшістю голосів співвласників, натомість, ті особи, які дійсно отримали від співвласників повноваження розпоряджатися фінансами об'єднання, від цих повноважень усунуті.
Матеріалами справи не підтверджується, що за новий склад правління проголосували співвласники, які володіють необхідною для цього кількістю голосів, адже наявність голосів у 24,93% із загальних 51,25% співвласників Відповідачем попросту не перевірено.
Позивачем замовлено та власним рахунком оплачено вибірково шість витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна стосовно тих квартир у багатоквартирному будинку, «власники» яких брали участь в голосуванні на зборах, однак у відповідних листках голосування відсутні відомості щодо документа, який підтверджує право власності відповідної особи на квартиру.
Отриману інформацію Позивач просив суд долучити до матеріалів справи відповідним клопотанням, в якому окремо пояснив причини, з яких додаткові докази не могли бути подані разом із позовною заявою.
Однак, як вбачається з тексту Рішення, клопотання Позивача про долучення додаткових доказів було відхилено судом і, відповідно, надані докази не прийняті до уваги.
Позивач не міг разом із позовною заявою надати суду інформацію з реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно окремих квартир в будинку з тієї причини, що на момент звернення до суду не мав відомостей стосовно того, які саме квартири були включені Відповідачем до списку осіб, що проголосували.
Судом під час розгляду справи грубо і відверто порушено принцип рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (стаття 7 ГПК України), а також принцип змагальності сторін (стаття 13 ГПК України), оскільки суд:
- прийняв до розгляду всі письмові заяви і докази, подані Відповідачем з пропуском встановленого для цього строку без обґрунтування причин пропуску, - попри те, що, оскільки йдеться про документи, які нібито оформлювалися на етапі підготовки та проведення оспорюваних зборів, на момент порушення провадження у справі вони вже мали бути у розпорядженні Відповідача, тож об'єктивно нічого не заважало Відповідачу надати їх своєчасно;
- відмовив у прийнятті до розгляду прямих доказів незаконності зборів, поданих Позивачем з пропуском встановленого для цього строку з поясненням причин неможливості подати документи своєчасно - попри те, що у Позивача, дійсно, не було об'єктивної можливості надати відповідні докази разом із позовною заявою.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін. Зазначив, що оскільки Позивач був обізнаний про дату час і місце проведення загальних зборів, був особисто присутній під час їх проведення, проте самоусунувся від голосування. З вищевикладеного вбачається, що права Позивача жодним чином не порушено.
Більш того, Позивачем не доведено, що скасування судом оскаржуваних ним рішень призведе до поновлення його прав, оскільки позовні вимоги не передбачають механізму реалізації позивачем такого права.
21.04.2024 о 17 год.00 хв проводились збори співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 . На загальних зборах був присутнім Позивач, але від реєстрації та голосування з питань порядку денного, він відмовився. В ході проведення загальних зборів він вільно висловлював свої думки та провокував конфліктні ситуації, що можуть підтвердити свідки. В подальшому Позивач відмовився від участі в письмовому опитуванні, яке проводилось серед власників, які не взяли участь в загальних зборах.
Таким чином, Відповідач був обізнаний про дату час і місце проведення загальних зборів, був особисто присутній під час їх проведення, проте самоусунувся від голосування. З вищевикладеного вбачається, що права позивача жодним чином не порушено.
Натомість Позивач допускає недобросовісну поведінку надаючи до суду завідомо недостовірні відомості в позовній заяві (зазначаючи, що не знав про загальні збори) та надаючи підроблені документи, а саме Протокол № 1 від 29.06.2016.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.01.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.01.2025 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 908/2166/24. Доручено Господарському суду Запорізької області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №908/2166/24.
29.01.2025 матеріали даної справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.02.2025 (у складі колегії суддів: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Запорізької області від 18.12.2024 у справі №908/2166/24; судове засідання з розгляду апеляційної скарги призначено на 16.06.2025.
В судовому засіданні 16.06.2025 оголошено перерву до 13.10.2025.
08.09.2025 до суду від позивача надійшли додаткові письмові пояснення на виконання вимог ухвали від 16.06.2025.
09.09.2025 до суду від співвласників ОСББ (відповідача) надійшло звернення, що фактично є письмовими поясненнями з приводу спірної ситуації.
03.10.2025 до суду від представника позивача адвоката Ференець О.Є, надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.
В судовому засіданні 13.10.2025 представник позивача підтримав доводи скарги, представник відповідача в судове засідання не з'явився, будь-яких клопотань з цього приводу суду не заявляв.
В судовому засіданні 13.10.2025 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
ОСОБА_1 (позивач у даній справі) на підставі Свідоцтва на право власності на житло № НОМЕР_1 від 14.09.2001, виданого Хортицькою районною адміністрацією Запорізької міської ради, є власником (спільна сумісна власність) житлового приміщення (квартира) АДРЕСА_2 , загальна площа приміщення 66,3 кв.м.
Сторонами по справі зазначений факт не заперечується.
У вказаному будинку створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А" (відповідач у справі).
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 04.07.2016 внесено запис щодо державної реєстрації юридичної особи - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А", з місцезнаходженням: 69124, м. Запоріжжя, вул. Хортицьке шосе, буд. 32А.
Як встановлено судом, 21.04.2024 відбулись Загальні збори співвласників багатоквартирного будинку ОСББ "ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А", на яких прийняті рішення з питань порядку денного, що оформлені Протоколом № б/н від 21.04.2024:
- з першого питання порядку денного (обрання голови загальних зборів): обрано головою Зборів ОСОБА_3 власника квартири НОМЕР_2 ;
- з другого питання порядку денного (обрання лічильної комісії): обрано в лічильну комісію ОСОБА_4 (квартира НОМЕР_3 ), ОСОБА_5 (квартира НОМЕР_4 ), ОСОБА_6 (квартира НОМЕР_5 );
- з третього питання порядку денного (звіт голови правління): вирішено діяльність ОСОБА_7 на посаді голови Правління ОСББ "ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А" та діяльність членів Правління визнати незадовільною і вказати на недовіру. Відкликати їх повноваження та зупинити роботу Правління ОСББ "ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А" та звільнити голову Правління ОСОБА_7 з 02.07.2024;
- з четвертого питання порядку денного (звіт ревізійної комісії та її переобрання): вирішено обрати ревізійну комісію ОСББ "ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А" у складі 3-х осіб: ОСОБА_8 (квартира НОМЕР_6 ), ОСОБА_9 (квартира НОМЕР_7 ), ОСОБА_10 (квартира НОМЕР_8 );
- з п'ятого питання порядку денного (переобрання членів Правління): вирішено обрати Правління ОСББ "ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А" у запропонованому складі терміном на 5-ть років та доручити їм на першому засіданні Правління обрати нового голову Правління: 1. ОСОБА_4 (квартира НОМЕР_3 ), 2. ОСОБА_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_10 ), 3. ОСОБА_5 (квартира НОМЕР_4 ), 4. ОСОБА_11 (квартира НОМЕР_6 ), 5. ОСОБА_12 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_11 ), ОСОБА_13 (квартира НОМЕР_9 ), 7. ОСОБА_3 (квартира НОМЕР_2 ), 8. ОСОБА_6 (квартира НОМЕР_5 ).
Отже, всі питання порядку денного розглянуті, рішення прийняті.
З преамбули Протоколу № б/н від 21.04.2024 вбачається, що Загальні збори проводяться з ініціативи ініціативної групи будинку у складі: 1. ОСОБА_14 (власник квартири НОМЕР_4 ), 2. ОСОБА_15 (власник квартири НОМЕР_3 ), 3. ОСОБА_16 (власник квартира НОМЕР_10 ), 4. ОСОБА_6 (власник квартири НОМЕР_5 ), 5. ОСОБА_3 (власник квартири НОМЕР_2 ), 6. ОСОБА_17 (власник квартири НОМЕР_11 ). Загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку: 244 співвласника. Загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку: 6881,90 кв.м. Запорошені на Збори: ОСОБА_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_10 ), ОСОБА_12 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_11 ).
В загальних Зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники будинку у кількості 35 співвласників, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 1197,39 кв.м. У письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники будинку в кількості 82 співвласника, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 2329,42 кв.м. Письмове опитування співвласників багатоквартирного будинку було проведено з 21.04.2024 по 04.05.2024 відповідно до вимог Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".
Згідно з текстом Проколу № б/н від 21.04.2024 додатками до нього є листи голосування співвласника та листки письмового опитування співвласника.
До матеріалів справи відповідачем надано Запрошення на збори від 08.04.2024, яке, згідно пояснень відповідача, було розміщено в місцях загального доступу багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 (під'їздні дошки оголошень), та в якому зазначалося про запрошення співвласників будинку 21.04.2024 о 17:00 годині на загальні збори ОСББ "ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А" з порядком денним:
1. Обрання голови та секретаря зборів;
2. Звіт голови Правління Об'єднання про проведену роботу з 04.07.2016 по 21.04.2024;
3. Звіт ревізійної комісії;
4. Переобрання членів правління;
5. Переобрання членів ревізійної комісії;
6. Інше.
До матеріалів справи залучені також нотаріально посвідчені заяви свідків (в порядку ст. 88 ГПК України) - ОСОБА_18 (адреса реєстрації: АДРЕСА_15 ), ОСОБА_19 (адреса реєстрації: АДРЕСА_16 ), ОСОБА_20 (адреса реєстрації: АДРЕСА_17 ) - якими підтверджується, що оголошення про скликання Загальних зборів ОСББ "ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А" 21.04.2024 завчасно було розміщено в публічних місцях будинку (на під'їздах та дошках оголошень). Додатково було здійснено поквартирне оповіщення співвласників.
Позивач - ОСОБА_1 - не погоджуючись з прийнятими рішеннями Загальними зборами ОСББ "ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А", оформленими протоколом Загальних зборів ОСББ "ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А" № б/н від 21.04.2024, звернувся до суду з позовом у даній справі.
Мотивуючи свої вимоги позивач зазначає, що рішення, прийняті Загальними зборами ОСББ "ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А" та оформлені протоколом Загальних зборів ОСББ "ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А" № б/н від 21.04.2024, постановлені з порушенням вимог чинного законодавства та Статуту ОСББ "ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А". Зокрема, позивач зазначає, що в порушення вимог Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та п. 5 розділу ІІІ Статуту ОСББ "ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А" позивач не був належним чином повідомлений про проведення 21.04.2024 позачергових загальних зборів ОСББ "ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А", оскільки жодного письмового повідомлення про проведення позачергових загальних зборів ані під розписку, ані шляхом надіслання поштового відправлення рекомендованим листом позивач не отримував. Також позивач стверджує, що підрахунок голосів співвласників на Зборах, які відбулися 21.04.2024, проведено у спосіб, який суперечить вимогам чинного законодавства та положенням п.п.7, 8 розділу ІІІ Статуту ОСББ "ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А" при визначенні кількості голосів, необхідної для прийняття рішення. Таким чином, загальні збори ОСББ "ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А", результати проведення яких оформлені протоколом № б/н від 21.04.2024, скликані та проведені з порушенням вимог Законів України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", а також положень Статуту ОСББ "ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А", що безумовно свідчить про незаконність рішень, прийнятих на цих позачергових Загальних зборах.
Отже, позивач стверджує, що оскаржуваними рішеннями порушені його права як співвласника на управління будинком АДРЕСА_1 .
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що зважаючи на доводи позовної заяви щодо неповідомлення позивача про проведення оскаржуваних зборів, що є підставою для визнання прийнятих на таких зборах рішень недійсним, а також на подані відповідачем докази повідомлення співвласників будинку АДРЕСА_1 про проведення 21.04.2024 загальних зборів, які підтверджуються, серед іншого, показами свідків та письмовими поясненнями інших співвласників, суд відхиляє такі доводи позивача та констатує, що неповідомлення позивача про скликання, дату, час та місце проведення оскаржуваних зборів у письмовій формі не є самостійною підставою для визнання недійсним оспорюваних рішень Загальних зборів від 21.04.2024, оскільки безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є, зокрема, недостатня кількість голосів співвласників, необхідна для прийняття того чи іншого рішення.
Рішення, які приймалися на спірних Зборах 21.04.2024, по своїй суті не стосуються визначеного переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, не стосуються порядку управління та користування майном, не стосуються передачі у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, не стосуються реконструкції чи капітального ремонту багатоповерхового будинку, як і не стосується зведення господарських споруд, а отже для прийняття цих рішень на зборах було достатньо голосів, адже для їх прийняття необхідно щоб проголосувала більшість (50,01 %), в той час, як: за 1, 3, 4 і 5 питання фактично проголосувало 51,25 % співвласників квартир та приміщень; за 2 питання проголосувало 35 співвласників квартир та приміщень фізично присутніх на зборах (письмове опитування з цього питання не проводилося).
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.
Згідно з ч. 1 ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Законом, що визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їх прав та виконання обов'язку щодо спільного утримання багатоквартирного будинку, є Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції, чинній станом на час складання спірного протоколу).
Відповідно до статті 1 наведеного Закону об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Згідно з ч. 1 ст. 85 ЦК України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.
Отже, Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
У відповідності до ст. 7 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" 29.06.2016 рішенням установчих зборів ОСББ "ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А", оформленим протоколом № 1 від 29.06.2016, затверджено статут ОСББ "ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А".
Частинами 1-9 ст. 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання.
Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів оприлюднюється. У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках воно може бути надане співвласникам під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом). Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.
До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об'єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об'єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.
Норма, закріплена у частині 3 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", за своїм змістом є відсильною та передбачає, що загальні збори співвласників скликаються і проводяться у порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, тобто, у порядку, передбаченому статтею 6 цього Закону.
Отже, порядок скликання та проведення загальних зборів регулюється положеннями статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", що стосуються порядку скликання та проведення установчих зборів.
Частиною 4 статті 6 згаданого вище Закону встановлено, що повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проєкт порядку денного.
Указана норма права імперативно визначає порядок і спосіб повідомлення власників: форма повідомлення обов'язково письмова; повідомляється кожен власник; таке повідомлення вручається власнику або під розписку, або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом).
Вказана правова позиція відображена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 по справі №904/2796/17, від 18.09.2018 у справі № 916/782/17 і у постанові Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18.
З наведеного слідує, що Законом передбачено два можливі способи повідомлення співвласника про проведення загальних зборів: або шляхом вручення безпосередньо співвласнику під розписку, або шляхом надіслання поштового відправлення рекомендованим листом.
Як вбачається зі змісту пункту 5 розділу ІІІ Статуту ОСББ "ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А" передбачено, що загальні збори скликаються і проводяться правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менше як трьох співвласників. Правління (ініціативна група) не менш ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проєкт порядку денного.
Мотивуючи заявлені вимоги, Позивач зазначає, що в порушення вимог ст. 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та п. 5 розділу ІІІ Статуту ОСББ "ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А" він не був належним чином повідомлений про проведення 21.04.2024 загальних зборів ОСББ "ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А", оскільки жодного письмового повідомлення про проведення загальних зборів ані під розписку, ані шляхом надіслання поштового відправлення рекомендованим листом ОСОБА_1 не отримував.
У зв'язку із цим Позивач вважає, що Загальні збори ОСББ "ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А", результати проведення яких оформлені протоколом № 1 від 21.04.2024, скликані з порушенням вимог ст. 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, що свідчить про незаконність рішень прийнятих на цих Загальних зборах.
Разом із тим, відповідачем до матеріалів справи надано копію запрошення на збори від 08.04.2024, яке, згідно пояснень Відповідача, було розміщено в місцях загального доступу багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 (під'їздні дошки оголошень), та в якому зазначалося про запрошення співвласників будинку 21.04.2024 о 17:00 годині на загальні збори ОСББ "ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А" з порядком денним:
1. Обрання голови та секретаря зборів.
2. Звіт голови Правління Об'єднання про проведену роботу з 04.07.2016 по 21.04.2024;
3. Звіт ревізійної комісії.
4. Переобрання членів правління;
5. Переобрання членів ревізійної комісії;
6. Інше.
Також Відповідачем надано суду копію Списку запрошення на збори ОСББ "ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А", які відбудуться 21.04.2024 о 17:00 годині в ОСББ за адресою: Хортицьке шосе, 32А, в якому зазначені номери квартир, прізвища та ініціали співвласників будинку та інформація про ознайомлення під особистий розпис. Із зазначеного Списку вбачається, що мешканці (співвласники) будинку під особистий розпис ознайомлені про проведення загальних зборів ОСББ "ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А" 21.04.2024.
До матеріалів справи також залучені нотаріально посвідчені заяви свідків (в порядку ст. 88 ГПК України) - ОСОБА_18 (адреса реєстрації: АДРЕСА_15 ), ОСОБА_19 (адреса реєстрації: АДРЕСА_16 ), ОСОБА_20 (адреса реєстрації: АДРЕСА_17 ) - якими підтверджується, що оголошення про скликання Загальних зборів ОСББ "ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А" 21.04.2024 завчасно було розміщено в публічних місцях будинку (на під'їздах та дошках оголошень). Додатково здійснено поквартирне оповіщення співвласників.
Крім того, згідно пояснень свідків та письмових пояснень співвласників ОСББ "ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А", наданих суду та залучених до матеріалів справи, ОСОБА_1 був обізнаний про проведення 21.04.2024 о 17:00 Загальних зборів ОСББ "ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А", більш того, ОСОБА_1 був присутній на цих Зборах, проте, відмовився від реєстрації та голосування у Зборах, своєю поведінкою намагався чинити перешкоди у проведені Загальних зборів. Крім того, ОСОБА_1 , як колишній член Правління ОСББ "ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А", не виконував свої обов'язки належним чином та в інтересах ОСББ, ніколи не заперечував колишньому голові ОСББ ОСОБА_7 на порушення прав та інтересів співвласників будинку.
Щодо розміщення оголошення про майбутні збори на дошці оголошень, колегія суддів зазначає, що то таке повідомлення членів ОСББ не є в розумінні Статуту та Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" належним доказом повідомлення учасників ОСББ про дату, час, місце проведення загальних зборів та переліку питань порядку денного, до розгляду яких учасники Об'єднання мали змогу підготуватися, оскільки частина 4 статті 6 згаданого вище Закону імперативно визначає порядок і спосіб повідомлення співвласників: форма повідомлення обов'язково письмова; повідомляється кожен співвласник; таке повідомлення вручається співвласнику або під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом).
Статут ОСББ також не передбачає іншого способу повідомлення, ніж вручення під розписку або направлення рекомендованим листом.
У наданому Відповідачем списку запрошення на збори ОСББ "ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А", які відбудуться 21.04.2024, відсутній підпис Позивача, чим спростовуються доводи Відповідача про належне повідомлення останнього.
Таким чином, зазначені вище докази не є достатніми та не підтверджують повідомлення Позивача про скликання та проведення загальних зборів членів ОСББ, вручення йому порядку денного цих зборів.
Відтак, колегія суддів погоджується з доводами заявника апеляційної скарги про те, що Відповідачем порушено порядок підготовки та проведення загальних зборів ОСББ "ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А", які відбулися 21.04.2024.
Відповідні доводи відповідача про належне повідомлення Позивача про призначення загальних зборів фактично ґрунтуються на його припущеннях.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що розглядаючи вимогу Позивача про визнання недійсними рішень Загальних зборів ОСББ "ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А" від 21.04.2024 в правовому полі нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, суд досліджує дану вимогу саме з огляду на порушення оскаржуваними рішеннями прав та охоронюваних інтересів Позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі № 916/211/22 зазначив, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів членів кооперативу можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення члена кооперативу можливості взяти участь у загальних зборах; порушення рішенням загальних зборів прав чи законних інтересів члена.
Однак не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Для визнання недійсними рішень загальних зборів кооперативу повинен бути доведеним факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів члена кооперативу (позивача).
Вирішуючи питання про захист порушеного права, суд має враховувати інтереси і самого кооперативу і його інших членів, крім позивача, тобто дотримуватися балансу інтересів членів кооперативу і самого кооперативу. Тому важливо встановити не абстрактне, а конкретне порушене право чи інтерес члена кооперативу для його співставлення з інтересами інших членів та кооперативу, які можуть бути порушені визнанням недійсним ухваленого рішення.
Подібні за змістом висновки викладено у постановах Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 916/2506/20, від 28.03.2023 у справі № 916/213/22, від 30.05.2023 у справі № 916/212/22, від 27.03.2023 у справі № 906/908/21, від 15.06.2022 у справі № 910/6685/21.
Верховний Суд зазначає, що такий підхід до вирішення подібних корпоративних спорів є усталеним і його послідовно дотримуються господарські суди під час вирішення спору щодо оскарження рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичних осіб. Визначальним для задоволення такого позову є наявність ознак порушення оскаржуваним рішенням прав та інтересів позивача.
Верховний Суд у постанові від 13.09.2023 у справі № 910/1255/22 звернув увагу на те, що неповідомлення учасника про загальні збори не є беззаперечною підставою для визнання рішень, ухвалених на таких зборах, недійсними. Подібні за змістом висновки викладено у постановах Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 916/2506/20, від 15.06.2022 у справі № 910/6685/21, від 27.03.2023 у справі № 906/908/21, від 28.03.2023 у справі № 916/213/22, від 30.05.2023 у справі № 916/212/22, від 07.06.2023 у справі № 916/211/22. У кожній справі суд оцінює сукупність всіх встановлених обставин, зокрема зміст ухвалених на зборах рішень (наскільки вони порушують права або законні інтереси учасника), наявність кворуму, баланс інтересів позивача та інших учасників, які голосували за прийняття оскаржуваних рішень тощо.
Таким чином, зважаючи на доводи апеляційної скарги щодо неповідомлення Позивача про проведення оскаржуваних зборів, що є підставою для визнання прийнятих на таких зборах рішень недійсним, колегія суддів відхиляє такі доводи Позивача та констатує, що неповідомлення Позивача про скликання, дату, час та місце проведення оскаржуваних зборів у письмовій формі не є самостійною підставою для визнання недійсними оспорюваних рішень Загальних зборів від 21.04.2024, оскільки безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є, зокрема, недостатня кількість голосів співвласників, необхідна для прийняття того чи іншого рішення.
Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі № 924/1225/21 від 18.10.2023, в якій суд виснував, що сам лише факт неповідомлення співвласників будинку про проведення загальних зборів не є ні безумовною, ні самостійною підставою для визнання відповідних рішень загальних зборів недійсними.
Як вже зазначалося вище, згідно з частиною 3 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.
Отже, порядок скликання та проведення загальних зборів регулюється положеннями статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", що стосуються порядку скликання та проведення установчих зборів.
В той же час, Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" не визначає кворуму установчих зборів - найменшої кількості співвласників зборів, необхідної для визнання таких зборів правомочними приймати рішення з питань порядку денного, а встановлює кількість голосів співвласників, необхідних для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів (стаття 6 Закону).
В силу дії частин 12, 13 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Статутом об'єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.
Частиною 14 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.
Аналогічні положення закріплені у пунктах 7, 8 розділу ІІІ Статуту ОСББ "ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А".
Крім того, згідно з п. 8 розділу ІІІ Статуту ОСББ "ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А" рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їх представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників.
Таким чином, для визначення факту достатності/недостатності голосів для прийняття рішень на загальних зборах суд має встановити загальну кількість співвласників багатоквартирного будинку та загальну площі квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази, колегія суддів зазначає, що участь в голосуванні Загальних зборів ОСББ "ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А", результати проведення яких оформлені протоколом № б/н від 21.04.2024, взяли 117 осіб (присутні на зборах 35 співвласників, у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через своїх представників співвласники в кількості 82 особи), яким належить 3526,81 кв.м. загальної площі нежитлових приміщень та квартир будинку АДРЕСА_1 , що становить 51,25 %.
З урахуванням вище наведеного, господарський суд дійшов правильного висновку, що рішення, які приймалися на спірних Зборах 21.04.2024 по своїй суті не стосуються визначеного переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, не стосуються порядку управління та користування майном, не стосуються передачі у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, не стосуються реконструкції чи капітального ремонту багатоповерхового будинку, як і не стосується зведення господарських споруд, а отже, для прийняття цих рішень на зборах було достатньо голосів, адже для їх прийняття необхідно щоб проголосувала більшість (50,01 %), в той час, як: за 1, 3, 4 і 5 питання фактично проголосувало 51,25 % співвласників квартир та приміщень; за 2 питання проголосувало 35 співвласників квартир та приміщень фізично присутніх на зборах (письмове опитування з цього питання не проводилося).
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з ст. 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Законом України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 цього кодексу з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності, колегія суддів вважає, що обставини відповідності приписам Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та вимогам Статуту ОСББ "ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А" рішень, прийнятих Загальними зборами співвласників 21.04.2024, які оформлені протоколом Загальних зборів ОСББ "ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А" № б/н від 21.04.2024, є більш вірогідними, тобто доведеними, ніж зворотне, а тому позовні вимоги про визнання недійсними рішень Загальних зборів ОСББ "ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А" від 21.04.2024 не підлягають задоволенню судом.
При вирішенні спору у цій справі колегія суддів вважає за необхідно прийняти до уваги, що ОСББ є неприбутковою організацією, яка на відміну від господарських товариств у своїй діяльності, як правило не користується кваліфікованою правовою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном. Крім того, на відміну від господарських товариств з невеликою кількістю учасників в ОСББ є певна, і часто доволі значна частина співвласників, які не прагнуть брати активну участь у вирішенні питань управління об'єднанням, вони не приходять на збори, не беруть участь у письмових опитуваннях. Тому проведення кожних зборів вимагає значних зусиль від органів управління або ініціативної групи по скликанню зборів, інформуванню співвласників, вручення та отримання заповнених бюлетенів.
З огляду на що, доводи апеляційної скарги про те, що при оформленні листків опитування не зазначено інформацію про документ, що підтверджує право власності співвласника на квартиру чи нежитлове приміщення, хоч і є слушними, однак ці обставини не повинні слугувати підставою для скасування рішення ОСББ з питань спільного управління майном, оскільки не спростовують висновку господарського суду про те, що за рішення Загальних зборів ОСББ "ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А" від 21.04.2024 проголосувало більше половини загальної кількості членів ОСББ.
Верховний Суд у постанові від 20.04.2023 у справі № 914/2547/21 зазначив, що розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивача. Також суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, враховуючи баланс інтересів як позивача, так й інших співвласників ОСББ. Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, які вирішуються загальними зборами співвласників.
Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 у справі № 918/964/20 вказав на необхідність врахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні ОСББ, і які були присутні на загальних зборах, та інтересами позивача.
Визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису та розміру внесків, інших важливих для діяльності ОСББ рішень недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з'ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема в постановах від 16.08.2023 у справі № 904/1711/22 і від 18.120.2023 у справі № 924/1225/21,суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.
Частина 1 ст. 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права (п. 5.6 постанови Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 910/18962/20).
Порушенням є такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті. Вказані норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес (п. 119 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 904/3368/18).
Верховний Суд наголошував, що вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред'явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні (п.120 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 904/3368/18).
У цій справі позивач не довів, які саме його права та охоронювані законом інтереси порушені оскаржуваними рішеннями. В той же час, зважаючи на з'ясування судом, що всі питання порядку денного оспорюваних Загальних зборів стосувалися вирішення питань, котрі виникають в процесі діяльності юридичної особи та не є такими, що суттєво міняють вектор діяльності Відповідача, що могло б вплинути на матеріальні інтереси співвласників будинку, колегія суддів вважає, що Позивач не навів доводів щодо порушення його прав і законних інтересів безпосередньо оспорюваними ним рішеннями загальних зборів. Більш того, Позивачем не доведено, що скасування судом оскаржуваних ним рішень призведе до поновлення його прав, оскільки позовні вимоги не передбачають механізму реалізації позивачем такого права.
Вищенаведене є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Щодо твердження апелянта про неповідомлення Відповідачем усіх членів ОСББ про час та місце проведення загальних зборів від 21.04.2024.
Згідно з частиною 1 статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За змістом статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Так само кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, що прямо передбачено у частині 2 статті 15 ЦК України.
У рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Відповідно до частини 1 статті 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Статтею 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права.
При цьому необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні статті 76 ГПК України доказами, певного суб'єктивного права (інтересу) у позивача; порушення (невизнання або оспорювання) означеного права/інтересу відповідачем; належність обраного способу судового захисту (з точки зору адекватності порушення і спроможності його усунути та поновити (захистити) право або інтерес та закріплення положеннями діючого законодавства).
Тобто, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду, від 23.06.2020 у справі № 909/447/19, від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18.
Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах тільки у випадках, встановлених законом.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу неповідомленням про час та місце проведення загальних зборів від 21.04.2024 всіх членів ОСББ "ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А" Позивач фактично звертається до суду не за захистом своїх прав, а за захистом прав інших членів ОСББ.
В той же час, неповідомлення про час та місце проведення загальних зборів від 21.04.2024 певних членів ОСББ фактично може впливати та порушувати права саме таких осіб, а не безпосередньо Позивача.
Вимога про скасування реєстраційної дії про включення до відомостей про Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А" (код за ЄДРПОУ 40623930), які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інформації про зміну керівника є похідною від позовної вимоги про визнання недійсними рішень, оформлених протоколом Загальних зборів № б/н від 21.04.2024, а з огляду на те, що в задоволенні цієї основної позовної вимоги відмовлено, то господарський суд правильно відмовив в задоволенні й похідної позовної вимоги про скасування реєстраційної дії про включення до відомостей про ОСББ "ХОРТИЦЬКЕ ШОСЕ 32 А", які містяться в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інформації про зміну керівника відповідача.
Щодо доводів апеляційної скарги про порушення принципу рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, а також принципу змагальності сторін, в частині відмови у прийнятті до розгляду доказів незаконності зборів, поданих Позивачем з пропуском встановленого для цього строку з поясненням причин неможливості подати документи своєчасно, колегія суддів зазначає наступне.
11.12.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до Господарського суду Запорізької області від ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення додаткових доказів (вих. № б/н, сформоване в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС 10.12.2024; вх. № 24179/08-08/24 від 11.12.2024), яким Позивач просив суд долучити до матеріалів справи інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна - квартир №, НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , НОМЕР_16 та АДРЕСА_23 .
За приписами ст. 80 ГПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Приймаючи до уваги, що докази, про які йдеться у клопотанні про долучення доказів, Позивачем не подані суду разом із позовом, на ці докази Позивач не посилався у позовній заяві, Позивач не обґрунтував, чому ці докази не могли бути подані ним у встановлений законом строк, господарський суд підставно відмовив в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про долучення доказів як заявленого необґрунтовано, поданого з порушенням вимог ст. 80 ГПК України.
При цьому колегія суддів констатує, що Позивачем у позовній заяві зазначено наступне:
«Зрештою, Позивач взагалі має обґрунтовані сумніви у тому, що в голосуванні на Зборах та під час подальшого письмового опитування (якщо таке голосування та опитування насправді проводилися) брали участь саме власники квартир, а не особи, які у відповідних квартирах просто проживають».
В той же час, відповідні витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, щодо майна осіб, що прийняли участь у голосуванні, однак не були членами ОСББ, разом з позовною заявою не подано.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" від 07.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" від 27.09.2001).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування заявника апеляційної скарги не досліджуються колегією суддів, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, апелянту надано вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення в апеляційному порядку, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Запорвзької області від 18.12.2024 у справі №908/2166/24 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 18.12.2024 у справі №908/2166/24 - залишити без змін.
Судові витрати ОСОБА_1 за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена та підписана суддями 24.02.2026.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б. Парусніков