вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"23" лютого 2026 р. Справа№ 910/9697/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Демидової А.М.
Євсікова О.О.
розглянув у письмовому провадженні апеляцій скаргу
Благодійної організації "БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД "ФАКЕЛ УКРАЇНИ"
на рішення господарського суду міста Києва від 13.11.2025 (повне рішення складено 17.11.2025)
у справі №910/9697/25 (суддя С. О. Турчин)
за позовом Комунального підприємства "КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ДАРНИЦЬКОГО РАЙОНУ М. КИЄВА"
до Благодійної організації "БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД "ФАКЕЛ УКРАЇНИ"
про стягнення 81 508,17 грн
Короткий зміст позовних вимог
У 2025 році Комунальне підприємство "КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ДАРНИЦЬКОГО РАЙОНУ м. КИЄВА" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Благодійної організації "БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД "ФАКЕЛ УКРАЇНИ" (далі - відповідач), згідно з яким просило стягнути з відповідача 81508,17 грн, з яких: 78013,10 грн - заборгованості з орендної плати, 2626,81 грн - інфляційних втрат та 868,26 грн - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №339/2019 від 11.11.2019.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням господарського суду міста Києва від 13.11.2025 у справі №910/9697/25 провадження у справі № 910/9697/25 в частині позовних вимог про стягнення основного боргу у розмірі 6 000,00 грн закрито. Позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 72013,10 грн, 3% річних у сумі 868,26 грн, інфляційні втрати у сумі 2480,95 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Короткий зміст апеляційних скарг і заперечень на неї
В апеляційній скарзі відповідач просить суд повністю скасувати рішення господарського суду міста Києва від 13.11.2025 у справі № 910/9697/25 та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга відповідача обґрунтована такими доводами:
- жоден із пунктів розділу 4.2 договору не порушено;
- суд першої інстанції безпідставно послався на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 у справі № 910/14182/24, як на підставу встановлення факту нецільового використання приміщення, оскільки воно стосувалося іншого періоду оренди;
- недоведеною є обставина щодо нецільового використання відповідачем приміщень;
- відповідач не порушував прав та охоронюваних законом інтересів позивача, що виключає правові підстави для задоволення позову.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Відповідач подав заперечення на відзив на апеляційну скаргу, які залучені до справи і враховані судом.
Порядок та межі розгляду справи судом апеляційної інстанції
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2025 (колегія суддів у складі: Ходаківської І. П. - головуючої, Владимиренко С. В., Демидової А. М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Благодійної організації "БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД "ФАКЕЛ УКРАЇНИ" на рішення господарського суду міста Києва від 13.11.2025 у справі № 910/9697/25 та призначено її до розгляду на у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи. Витребувано матеріали справи з господарського суду міста Києва.
На виконання зазначеної ухвали матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції 25.01.2026.
Склад суду змінено відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2026.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2026 справу прийнято колегією суддів у визначеному складі до провадження.
Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин
11.11.2019 Дарницькою районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець), Благодійною організацією "Благодійний фонд допомоги працівникам та ветеранам Головного управління державної фельд'єгерської служби України" (наразі - Благодійна організація "БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД "ФАКЕЛ УКРАЇНИ") (орендар, відповідач) та позивачем (далі - балансоутримувач) укладений договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 339/2019 (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1 договору орендодавець, на виконання пункту 36 додатка до протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності № 39/174 від 08.10.2019, розпорядження Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації №1031 від 11.11.2019 "Про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва єдиним претендентам на право оренди", передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі - об'єкт), яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пасхаліна Юрія, 16, під розміщення благодійної організації на площі, що не використовується для провадження підприємницької діяльності.
Згідно з пунктом 2.1 договору, об'єктом оренди є нежитлове приміщення, загальною площею 82,50 кв.м, в т.ч. на 1 поверсі - 82,50 кв.м, згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід'ємну частину цього договору.
Пунктом 2.4 договору передбачено, що орендар вступає у строкове платне користування об'єктом у термін, указаний у цьому договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації цього договору) та акта приймання-передачі об'єкта.
У пункті 3.1 договору сторони погодили, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади м. Києва, яке передається в оренду (далі - Методика), затвердженої рішенням Київської міської ради №415/1280 від 21.04.2015, і становить без ПДВ: 30,57 грн за 1 кв.м орендованої площі, що в цілому складає 2 521,99 грн за базовий місяць оренди станом на 01.11.2019.
Відповідно до пункту 3.2 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на вебсайті Фонду державного майна України.
У разі користування об'єктом протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з Методикою на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування (п.3.3 договору).
Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (п.3.5 договору).
Відповідно до пункту 3.6 договору орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства - балансоутримувача, яке знаходиться за адресою: 02175, м. Київ, Харківське шосе, 148-а, п/р № НОМЕР_1 в АТ "Ощадбанк", код ЄДРПОУ 39604270, МФО 322669, тел. 563-38-38, 563-32-00, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі.
Згідно з пунктом 3.7 договору, орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.
Відповідно до пункту 5.2.1 договору підприємство - балансоутримувач має право проводити необхідний огляд та перевірку виконання орендарем умов цього договору. В процесі перевірки виконання умов цього договору оренди може бути здійснена фото- або відео фіксація стану та умов використання об'єкта.
Згідно із пунктом 4.2.9 договору орендар зобов'язаний забезпечувати безперешкодний доступ до об'єкта представників орендодавця, підприємства - балансоутримувача та структурного підрозділу виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що здійснює управління майном, та надавати за першою вимогою всю необхідну інформацію щодо об'єкта для перевірки дотримання орендарем умов цього договору.
Відповідно до пункту 8.5 договору у разі виявлення факту використання об'єкта не за цільовим призначенням договір може бути розірвано.
Орендар зобов'язаний додатково сплатити різницю між орендною платою, розрахованою за фактичний вид використання об'єкта, встановлений перевіркою, та орендною платою, визначеною цим договором за весь період оренди, з дати останньої перевірки, проведеної згідно з пунктом 17.1. Положення.
За порушення договірних зобов'язань в частині страхування об'єкта, перевищення орендованої площі, торгівлі за нецільовим призначенням, а також при недотриманні інших умов договору, договір може бути розірвано достроково в установленому законодавством порядку (п.8.6 договору).
Відповідно до пункту 9.3 договору одностороння відмова від договору не допускається, крім випадку, передбаченого пунктом 5.1.3 цього договору. Лист з відмовою від договору направляється поштою з повідомленням про вручення за місцезнаходженням орендаря, вказаним у договорі, договір є розірваним з дати одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору, або з дати повернення орендодавцю відмови від договору з відміткою відділення зв'язку про відсутність орендаря за вказаною адресою.
Згідно з пунктом 5.1.3 договору, орендодавець має право відмовитися від договору та вжити необхідних заходів для примусового виселення орендаря при несплаті орендарем орендної плати протягом 3 місяців підряд з дня закінчення строку платежу.
Згідно з п. 9.5 договору договір може бути розірвано за погодженням сторін. Договір вважається розірваним з дати повідомлення орендаря/орендодавця про згоду розірвати договір, але не раніше дати повернення підприємству - балансоутримувачу об'єкта за актом приймання-передачі.
Відповідно до п.9.6 договору на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Згідно із актом приймання-передачі орендованого майна від 11.11.2019 орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Пасхаліна Юрія, 16, загальною площею 82,50 кв.м під розміщення благодійної організації на площі, що не використовується для провадження підприємницької діяльності.
Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє з 11.11.2019 до 09.11.2022 (пункт 9.1 договору).
У зв'язку з військовою агресією рф проти України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та наразі триває.
Суд першої інстанції встановив, що у матеріалах справи наявний лист Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації № 101-9983 від 21.10.2024 "Про дострокове розірвання договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду", але доказів направлення цього листа відповідачу позивач у матеріали справи не надав.
Відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" (у редакції, чинній на час закінчення строку дії договору) договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про не продовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Норма щодо продовження договору, встановлена цим пунктом, не застосовується до договорів, щодо яких рішення про їх продовження прийнято на аукціоні і аукціон оголошено до дати набрання чинності цією постановою. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.
Договори оренди державного та комунального майна в період воєнного стану можуть бути достроково припинені за заявою орендаря, поданою ним орендодавцю на адресу електронної пошти, зазначену в договорі оренди. Заява вважається належно поданою, якщо вона підписана уповноваженою особою орендаря, а її PDF-копія надіслана з електронної адреси орендаря, зазначеної в договорі оренди.
Також встановлено, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження виявлення однією із сторін небажання продовжувати орендні правовідносини, а тому договір є продовженим.
При цьому встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 11.03.2025 у справі №910/14182/24, яке набрало законної сили, стягнуто з Благодійної організації "БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД "ФАКЕЛ УКРАЇНИ" на користь Комунального підприємства "КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ДАРНИЦЬКОГО РАЙОНУ м. КИЄВА" заборгованість з орендної плати у сумі 53597,11 грн, а також нарахованих на суми боргу 1165,55 грн - інфляційних втрат та 558,24 грн - 3% річних.
Суд першої інстанції встановив, що рішенням Господарського суду міста Києва від 11.03.2025 у справі №910/14182/24 встановлено правомірність нарахування орендної плати за період березень 2024 року - жовтень 2024 року, у тому числі донарахування із орендної плати за фактичний вид використання встановлений перевіркою. 05.03.2024 постійно діючою комісією, утвореною позивачем проведено обстеження фактичного використання нежитлових приміщень, загальною площею 82,50 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Пасхаліна Юрія, 16.
Під час обстеження о 14 год. 42 хв. встановлено, що кімната № 1 площею 21,8 кв. м, використовується під розміщення Київського міського бюро технічної інвентаризації, кімната № 2 площею 8,9 кв. м, та кімната № 3 площею 12,4 кв. м зачинені, про що свідчить фотофіксація та складено акт перевірки (обстеження) об'єкта оренди від 05.03.2024.
Остання перевірка нежитлових приміщень, загальною площею 82,50 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Пасхаліна Юрія, 16 проведена постійно діючою комісією, утвореною позивачем 09.11.2023, про що складено відповідний акт перевірки (обстеження) об'єкта оренди.
10.09.2024 проведено повторне обстеження щодо фактичного використання нежитлових приміщень загальною площею 82,50 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Пасхаліна Юрія, 16 постійно діючою комісією.
За результатами повторної перевірки встановлено, що під час обстеження о 12 год. 00 хв. кімнату № 1 площею 21,8 кв. м, продовжують використовувати з порушенням цільового призначення об'єкта оренди - під розміщення Київського міського бюро технічної інвентаризації, кімната № 2 площею 8,9 кв. м, та кімната № 3 площею 12,4 кв. м зачинені, проведено фотофіксацію, складено акт перевірки (обстеження) об'єкта оренди від 10.09.2024.
Наполягаючи на задоволенні позовних вимог, позивач вказував на те, що 11.07.2025 постійно діючою комісією позивача в результаті огляду об'єкта оренди було виявлено, що приміщення використовувалася для розміщення Київського міського бюро технічної інвентаризації; кімната №2 площею 8,9 кв.м. та кімната №3 площею 12,4 кв.м зачинені, проведено фотофіксацію та складено акт перевірки (обстеження) об'єкта оренди нежитлових приміщень вбудованих у житловий будинок за адресою: м. Київ, вул. Пасхаліна Юрія, 16.
Також встановлено, що 15.07.2025 позивач направив відповідачу претензію № 101/50-3328 від 12.09.2024 № 101/50-2146 від 09.07.2025 про сплату заборгованості по орендній платі разом із актами та рахунками на оплату за листопад 2024 року - червень 2025 року, а також акт перевірки (обстеження) об'єкта оренди нежитлових приміщень вбудованих у житловий будинок за адресою: м. Київ, вул. Пасхаліна Юрія, 16. Направлення відповідачу вимоги з доданими до неї документами підтверджується описом вкладення у цінний лист №0217500058527 від 14.07.2025.
Позивач надав у матеріали справи наступні рахунки на оплату за оренду приміщення (в тому числі донарахування орендної плати за користування приміщеннями не за призначенням) та акти прийняття-передачі робіт (про надання послуг) на загальну суму 78013,10 грн:
за листопад 2024 року: акт 53957 прийняття-передачі робіт (про надання послуг) від 30.11.2024 на суму 2517,56 грн; рахунок-фактура №822 від 14.11.2024 на суму 2517,56 грн; акт 53958 прийняття-передачі робіт (про надання послуг) від 30.11.2024 на суму 4609,63 грн; рахунок -фактура № 823 від 14.11.2024 на суму 4609,63 грн з ПДВ;
за грудень 2024 року: акт 55826 прийняття-передачі робіт (про надання послуг) від 31.12.2024 на суму 2565,39 грн з ПДВ; рахунок-фактура № 956 від 16.12.2024 на суму 2565,39 грн з ПДВ; акт 55827 прийняття-передачі робіт (про надання послуг) від 31.12.2024 на суму 5697,21 грн з ПДВ; рахунок-фактура № 957 від 16.12.2024 на суму 4697,21 грн з ПДВ;
за січень 2025 року: акт 57212 прийняття-передачі робіт (про надання послуг) від 31.01.2025 на суму 7144,46 грн з ПДВ; рахунок-фактура №1005 від 22.01.2025 на суму 7144,46 грн з ПДВ; акт 57211 прийняття -передачі робіт (про надання послуг) від 31.01.2025 на суму 3901,96 грн з ПДВ; рахунок-фактура №1004 від 22.01.2025 на суму 3901,96 грн з ПДВ;
за лютий 2025 року: акт 58269 прийняття-передачі робіт (про надання послуг) від 28.02.2025 на суму 7144,46 грн з ПДВ; рахунок-фактура № 903 від 12.02.2025 на суму 7144,46 грн з ПДВ.; акт 58268 прийняття-передачі робіт (про надання послуг) від 28.02.2025 на суму 3901,96 грн з ПДВ; рахунок -фактура № 902 від 12.02.2025 на суму 3901,96 грн з ПДВ;
за березень 2025 року: акт 59412 прийняття-передачі робіт (про надання послуг) від 31.03.2025 на суму 3933,18 грн; рахунок-фактура № 464 від 17.03.2025 на суму 3933,18 грн; акт 59413 прийняття -передачі робіт (про надання послуг) від 31.03.2025 на суму 7201,62 грн; рахунок -фактура № 465 від 17.03.2025 на суму 7201,62 грн;
за квітень 2025 року: акт 61428 прийняття-передачі робіт (про надання послуг) від 30.04.2025 на суму 2622,12 грн; рахунок-фактура № 993 від 23.04.2025 на суму 2622,12 грн; акт 61429 прийняття-передачі робіт (про надання послуг) від 30.04.2025 на суму 4873,10 грн; рахунок-фактура № 994 від 23.04.2025 на суму 4873,10 грн;
за травень 2025 року: акт 63550 прийняття-передачі робіт (про надання послуг) від 31.05.2025 на суму 2640,47 грн; рахунок -фактура № 859 від 15.05.2025 на суму 2640,47 грн; акт 63551 прийняття -передачі робіт (про надання послуг) від 31.05.2025 на суму 4907,21 грн; рахунок-фактура № 860 від 15.05.2025 на суму 4907,21 грн;
за червень 2025 року: акт 65151 прийняття-передачі робіт (про надання послуг) від 30.06.2025 на суму 2674,80 грн; рахунок-фактура № 1249 від 11.06.2025 на суму 2674,80 грн; акт 65152 прийняття-передачі робіт (про надання послуг) від 30.06.2025 на суму 4971,00 грн; рахунок-фактура № 1250 від 11.06.2025 на суму 4971,00 грн;
за липень 2025 року: акт 66638 прийняття-передачі робіт (про надання послуг) від 31.07.2025 на суму 2696,20 грн; рахунок-фактура № 1008 від 31.07.2025 на суму 2696,20 грн; акт 66639 прийняття-передачі робіт (про надання послуг) від 31.07.2025 на суму 5010,77 грн; рахунок-фактура № 1009 від 31.07.2025 на суму 5010,77 грн.
За розрахунком позивача заборгованість відповідача з орендної плати становить 78013,10 грн. Також позивач нарахував інфляційні втрати у сумі 2626,81 грн та 3% річних у сумі 868,26 грн (нараховані за загальний період з 16.11.2024 по 28.07.2025).
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч.1). Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч.2).
Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України).
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Норма вказаної статті регулює відносини, коли у боржника існує обов'язок, але строк його виконання не встановлений, тоді такий обов'язок боржник має виконати у семиденний строк від дня пред'явлення кредитором йому вимоги. Ця норма застосовується у договірних відносинах, коли сторони в договорі встановлюють певний обов'язок, але не визначають строк його виконання. У такому випадку кредитор, направляючи вимогу боржнику, повідомляє про готовність прийняти виконання від боржника.
Подібний правовий висновок викладено у пункті 90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.02.2024 у справі № 910/3831/22.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Із встановлених судом першої інстанції обставин справи вбачається, що правовідносини сторін врегульовані договором, за умовами якого, з урахуванням акта приймання-передачі орендованого майна від 11.11.2019, у відповідача виникло зобов'язання зі сплати орендної плати за весь час користування об'єктом оренди.
При цьому встановлено, що нежитлове приміщення, яке отримане відповідачем за договором в оренду під розміщення благодійної організації на площі, не використовується для провадження підприємницької діяльності.
За положеннями пунктом 3.7 договору визначено, що орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.
Відповідно до п.1.7. Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 року №415/1280 (чинного на час укладення договору оренди) орендодавці та підприємства-балансоутримувачі здійснюють контроль за використанням майна, переданого в оренду, та документальний контроль своєчасності надходження орендної плати до бюджету. Контроль здійснюється шляхом документальної або фактичної перевірки умов виконання договору оренди та використання орендованого майна. У разі необхідності залучаються представники відповідних органів державної виконавчої влади та депутати Київської міської ради. Орендодавці та підприємства-балансоутримувачі здійснюють контроль за виконанням орендарями умов договору оренди і, у разі виникнення заборгованості з орендної плати або інших платежів, вживають заходи щодо стягнення заборгованості, в тому числі проводять відповідну претензійно-позовну роботу. Орендодавці та підприємства-балансоутримувачі до 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом, надають інформацію Департаменту та Постійній комісії про сплату за оренду та про перерахування частини орендної плати до бюджету міста Києва, а також про вжиті заходи щодо погашення заборгованості з орендної плати. Зазначені звіти оприлюднюються на офіційному сайті Департаменту.
Підприємства-балансоутримувачі один раз на півроку здійснюють перевірку фактичного використання майна з обов'язковим складанням актів перевірки та наданням їх орендодавцю.
Встановивши, з урахуванням рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2025 у справі № 910/14182/24, яке набрало законної сили, що орендоване відповідачем нежитлове приміщення від останньої перевірки 10.09.2024, використовується з порушенням цільового призначення об'єкта оренди, тобто з нецільовим використанням, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.
Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду, вважає його законним та обґрунтованим.
Розрахунок стягнутої судом заборгованості з орендної плати, інфляційних втрат та 3 % річних, перевірений колегією суддів, він є правильним та арифметично вірним.
Таким чином, правильним по своїй суті є рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову в даній справі.
Доводи апеляційної скарги у своїй сукупності правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вказаних висновків.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до вимог статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно пункту 1 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Судові витрати
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Благодійної організації "БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД "ФАКЕЛ УКРАЇНИ" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 13.11.2025 у справі №910/9697/25 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді А.М. Демидова
О.О. Євсіков