вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"23" лютого 2026 р. Справа№ 920/810/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яценко О.В.
суддів: Тищенко О.В.
Хрипуна О.О.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «есі Білопілля»
на рішення Господарського суду Сумської області від 15.12.2025 (повний текст складено 29.12.2025)
у справі № 920/810/25 (суддя - Короленко В.Л.)
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «есі Білопілля»
про стягнення 7 999 201,92 грн.
та
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «есі Білопілля»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»
про визнання недійсними пунктів 5.1 та 5.4 договору та внесення змін до договору, -
Первісний позов заявлено про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «есі Білопілля» на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» 7 999 201,92 грн. основної заборгованості за договором постачання природного газу №6072-ТКЕ(23)-29 від 21.09.2023.
Зустрічний позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «есі Білопілля» про визнання недійсними пунктів 5.1 та 5.4 договору постачання природного газу №6072-ТКЕ(23)-29 від 21.09.2023 та внесення змін до вказаного договору.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 15.12.2025 у справі № 920/810/25 первісний позов задоволено в повному обсязі; у задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, 13.01.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «есі Білопілля» звернулось з апеляційною скаргою до Північного апеляційного господарського суду, у якій просить: скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 15.12.2025 у справі № 920/810/25 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову, а зустрічний позов задовольнити.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2026 справа № 920/810/25 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., Тищенко О.В., Хрипун О.О.
У період з 19.01.2026 по 06.02.2026 головуючий суддя Яценко О.В. перебувала на лікарняному.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2026:
- апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «есі Білопілля» на рішення Господарського суду Сумської області від 15.12.2025 у справі № 920/810/25 залишено без руху на підставі ст. 174, ч. 2 ст. 260 ГПК України;
- надано Товариству з обмеженою відповідальністю «есі Білопілля» строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надання доказів сплати судового збору в сумі 151 252,83 грн.;
- попереджено Товариство з обмеженою відповідальністю «есі Білопілля», що у випадку неусунення у встановлений термін недоліків, дана апеляційна скарга буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню скаржнику.
Зазначену ухвалу скаржнику доставлено до електронного кабінету 10.02.2026 о 22 год. 21 хв., що підтверджується довідкою про доставку електронного документа, яка міститься в матеріалах справи.
Згідно з ч. 1 ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Згідно з ч. 4 ст. 116 ГПК України закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Отже, останнім днем визначеного судом строку для усунення недоліків апеляційної скарги (з урахуванням вихідних днів) є 23.02.2026.
17.02.2026 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, в якій викладено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до 01.05.2026.
В обґрунтування зазначеного клопотання скаржник посилається на наступне:
- положення пунктів 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», якою передбачено підстави для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову в яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю;
- Товариство з обмеженою відповідальністю «есі Білопілля» надає життєво важливі послуги - постачання теплової енергії, а отже підприємство віднесені до критичної інфраструктури відповідно до Закону України «Про критичну інфраструктуру»;
- спір у цій справі стосується захисту соціальних прав громадян, оскільки право громадян на теплопостачання гарантується Законом України «Про теплопостачання» та «Про житлово-комунальні послуги», споживачі (громадяни) мають право отримувати якісне тепло, отримувати інформацію про тарифи та умови, а також на відшкодування збитків у разі порушення їхніх прав;
- у разі набрання законної сили рішенням місцевого господарського суду про стягнення з відповідача 7 999 201,90 грн. останній опиниться у скрутному фінансовому становищі, що вплине на забезпечення прав громадян (споживачів) на теплопостачання, а саме неможливості надання відповідних послуг;
- кошти підприємств енергетичної галузі, в тому числі й теплопостачання, перебувають у надскладних умовах, причиною чого є постійні обстріли таких об'єктів.
- наразі відповідач вимушений направляти основні ресурси на забезпечення роботи теплопостачання, однак до кінця опалювального сезону витрати мають зменшитись і відповідач матиме змогу сплатити судовий збір у повному обсязі.
Вирішуючи клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Тобто, з аналізу зазначеної статті доцільно зробити висновок, що правом на відстрочення або розстрочення сплати судового збору наділяються фізичні особи за наявності певних умов, а також юридичні особи за наявності підстав, зазначених у п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Заявником даної апеляційної скарги є юридична особа (Товариство з обмеженою відповідальністю «есі Білопілля»).
Водночас, враховуючи те, що:
- спір стосується захисту соціальних прав, якщо він спрямований на поновлення прав, гарантованих статтею 46 Конституції України;
- предметом розгляду в даній справі є спір між постачальником і споживачем природного газу внаслідок невиконання споживачем (скаржником) умов укладено договору постачання природного газу №6072-ТКЕ(23)-29 від 21.09.2023в частині оплати поставленого природного газу,
колегія суддів відхиляє доводи скаржника, що спір у даній справі стосується захисту соціальних прав громадян.
Відтак, предметом спору у даній справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав чи відшкодування шкоди здоров'ю, вказана справа на є такою, що пов'язана з банкрутством.
Колегія суддів звертає увагу на висновок Великої Палати Верховного Суду, зроблений у постанові від 21.01.2026 у справі № 925/1293/19, в якому зазначено, що висновок судів про неможливість застосування статті 8 Закону № 3674-VI до юридичних осіб без додаткового аналізу обставин конкретної справи - за висновками ЄСПЛ - не відповідає вимогам Конвенції, оскільки пропорційність обмеження доступу до суду має оцінюватися індивідуально з урахуванням фактичної можливості сплатити збір та наслідків відмови у такому доступі для права на судовий захист.
У вказаній постанові Велика Палат Верховного Суду звернула увагу, що:
« 70. У справі, що переглядається, національні суди відмовили ТОВ «Скайсіті-груп» у відстроченні або звільненні від сплати судового збору з мотивів, що стаття 8 Закону № 3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) передбачає таку можливість виключно для фізичних осіб за наявності відповідних умов. Суд першої інстанції в ухвалі від 11.11.2019, а згодом суди апеляційної та касаційної інстанцій не надали оцінки поданим Товариством доказам його критичного майнового стану (фінансовий звіт за 2018 рік, виписка з банківського рахунку, документи про безрезультатні спроби стягнення заборгованості у 2015-2018 роках тощо), обмежившись формальним тлумаченням суб'єктного складу норми.».
Дослідивши докази, надані скаржником на підтвердження обставини перебування відповідача у скрутному матеріальному становищі, колегія суддів зауважує, що до клопотання про відстрочення сплати судового збору скаржником додано лише ліцензії на надання послуг з теплопостачання, акти про передачу активів, проте вказані документи не можуть бути прийняті судом, як належні докази відсутності можливості сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги у даній справі.
Водночас, колегія суддів звертає увагу, що в клопотанні про відстрочення сплати судового збору заявник зауважує, що у разі набрання законної сили рішенням місцевого господарського суду про стягнення з відповідача 7 999 201,90 грн. останній опиниться у скрутному фінансовому становищі, проте, вказане не може бути обґрунтованою підставою для відстрочення скаржнику сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що вирішення питання про наявність підстав для відстрочення, розстрочення, звільнення чи зменшення розміру судового збору є правом суду. (Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.08. 2022 у справі № 910/19043/21).
За змістом положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір» питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Крім того, «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі»).
Слід зауважити і на тому, що потреба сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, що визначає однією із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (заява №24402/02) наголошується, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення ЄСПЛ від 28.05.1985 у справі «Ashingdane v. the United Kingdom» (пункт 57).
Європейський суд з прав людини в рішенні від 19.06.2001 у справі «Kreuz v. Poland» (заява №28249/95) зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (пункт 60).
Звертаючись до суду апеляційної інстанції із клопотанням про відстрочення сплати судового збору, скаржник не навів обґрунтованих підстав, які б підтверджували неможливість сплати судового збору протягом визначеного законом процесуальним строку розгляду апеляційної скарги до ухвалення рішення у справі.
Оцінивши доводи скаржника, наведені в обґрунтування поважності підстав для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знаходить правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 174, 234, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «есі Білопілля» про відстроченні сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Сумської області від 15.12.2025 у справі № 920/810/25.
Головуючий суддя О.В. Яценко
Судді О.В. Тищенко
О.О. Хрипун