ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
17 лютого 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/375/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Філінюк І.Г.
суддів: Аленіна О.Ю., Принцевської Н.М.
секретар судового засідання - Чеголя Є.О.
за участю:
Голова ГО «Одеське об'єднання громадян та осіб з інвалідністю» - Чиркова О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Одеської області від 18.06.2025
по справі №916/375/25
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Громадської організації «Одеське об'єднання громадян та осіб з інвалідністю»
про визнання протиправним та скасування рішення
суддя суду першої інстанції - Петренко Н.Д.
місце винесення рішення: м. Одеса, Господарський суд Одеської області, пр.-т Шевченка, 29,
повний текст рішення складено та підписано: 30 червня 2025 року
У лютому 2025 році ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Громадської організації «Одеське об'єднання громадян та осіб з інвалідністю» про визнання протиправним та скасування рішення, в в якій просить визнати протиправними та скасувати рішення правління Громадської організації «Одеське об'єднання громадян та осіб з інвалідністю» №7 від 10.04.2024 року в частині припинення членства ОСОБА_1 в Громадської організації «Одеське об'єднання громадян та осіб з інвалідністю».
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що під час листування з Відповідачем, позивачу стало відомо, що рішенням Правління ГО «Одеське об'єднання громадян та осіб з інвалідністю» від 10 квітня 2024 року № 7 було припинено членство ОСОБА_1 на підставі п. 4.6.2. Статуту ГО «Одеське об'єднання громадян та осіб з інвалідністю», п.п.2 п.5.2. Положення про членство в ГО «Одеське об'єднання громадян та осіб з інвалідністю», а саме несплати членських внесків протягом 3 років, порушення статутних вимог та положень внутрішніх нормативних документів Організації, несумісна поведінка особи з статусом члена Організації).
Однак позивач вважає, що прийняте рішення є таким, що не відповідає Статуту ГО «Одеське об'єднання громадян та осіб з інвалідністю», Положенню про членство в ГО «Одеське об'єднання громадян та осіб з інвалідністю» та вимогам чинного законодавства України, а тому є таким що підлягає скасуванню.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 18.06.2025 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Громадської організації «Одеське об'єднання громадян та осіб з інвалідністю» про визнання протиправним та скасування рішення - відмовлено в повному обсязі.
Обґрунтування судового рішення.
В мотивах прийнятого судового рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність позовних вимог, оскільки з огляду на їх вірогідність факти, що були підставою для прийняття оскаржуваного рішення правлінням ГО «Одеське об'єднання громадян та осіб з інвалідністю», скоріше мали місце, аніж не були.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернулася до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 18.06.2025 року по справі 916/375/25 у повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Узагальнені оводи апеляційної скарги.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що стороною позивача не доведено факту відсутності заборгованості.
Однак, на думку скаржника, такі висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються доказами, які містяться у матеріалах справи, зокрема, що вбачається із наступного.
По-перше, зазначаючи, про те, що з розрахунку відповідача, наведеному у відзиві на позов, вбачається, що позивачем грошові кошти вносились нерегулярно та не в повному обсязі, поза увагою суду першої інстанції залишилося кінцеве сальдо, за наданими Відповідачем розрахунками. Так, згідно наданого розрахунку по земельній ділянці к.н. 5122782600:01:003:0515, чітко вбачається заборгованість на користь ОСОБА_1 , а не навпаки.
По-друге, скаржник в апеляційній скарзі зазначає про те, що до моменту виключення позивача із членів ГО, відповідач жодного разу у будь-якій формі не повідомляв позивачу про будь-яку заборгованість. Більше того, лише після прийняття оскаржуваного рішення правління Громадської організації «Одеське об'єднання громадян та осіб з інвалідністю» №7 від 10.04.2024 року Відповідач повідомив про існування боргу взагалі.
По-третє, також, суд зазначив, що до матеріалів позовної заяви додано копію заяви позивача ОСОБА_1 від 16.11.23 на адресу голови ГО «Одеське об'єднання громадян та осіб з інвалідністю» ОСОБА_2 , в якій позивач просить провести звірку взаєморозрахунку по земельній ділянці за кадастровим номером 5122782600:01:003:0429. У разі якщо є заборгованість, просить надати розрахунок з чого вона складається та надати документ, який є підставою для оплати. Однак з доданого до заяви експрес-накладної з відміткою про отримання відправлення не вбачається, яке саме відправлення було отримане одержувачем ОСОБА_2 .
Однак, на думку скаржника, такий висновок суду знову ж таки є передчасним, оскільки відповідач не заперечував факт отримання цієї заяви як взагалі, так і не ставить під сумнів зміст цієї заяви, а отже така заява і докази її направлення є належними та допустимими доказами у розумінні приписів ГПК України та оригінали таких доказів знаходиться у позивача, тобто якби вони ставились під сумнів Відповідачем, їх можна було оглянути у судовому засіданні для надання подальшої правової оцінки.
В четверте, ухвалюючи оскаржуване рішення, суд посилається й на те, що з матеріалів справи вбачається, що протягом 2024 року до Громадської організації «Одеське об'єднання громадян та осіб з інвалідністю» регулярно надсилались адвокатські запити в інтересах позивача ОСОБА_1 , на які відповідачем були надані письмові відповіді. Листами від 24.06.2024, вих.№21 та вих.№22, було повідомлено про наявну заборгованість за двома належними позивачу земельними ділянками.
Однак, скаржник зазначає в апеляційній скарзі, що поза увагою суду залишається той факт, що обидва листи датовані уже після 10.04.2024 року, тобто після виключення ОСОБА_1 з членів організації.
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
22.07.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 18.06.2025 по справі №916/375/25.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Принцевська Н.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2025.
На момент надходження апеляційних скарг матеріали справи №916/375/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.07.2025 доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/375/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 18.06.2025 по справі №916/375/25 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.
31.07.2025 матеріали справи №916/375/25 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 18.06.2025 по справі №916/375/25.
Визначено розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 18.06.2025 по справі №916/375/25 поза межами строку, встановленого ч. 2 ст. 273 ГПК України, у розумний строк.
Призначено розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 18.06.2025 по справі №916/375/25 на 11.11.2025 о 15:30 год.
11.11.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від представників позивача та відповідача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із тим, що між сторонами ведуться перемовини щодо мирного врегулювання спору.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.11.2025 відкладено розгляд справи №916/375/25 на 16.12.2025 о 15:00 годині.
16.12.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із критичним станом енергозабезпечення у м. Одесі та необхідністю підготовки до судового засідання в прийнятних для цього умовах.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.12.2025 клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи - задоволено.
Відкладено розгляд справи №916/375/25 на 17.02.2026 о 15:30 годині.
У судовому засіданні 17.02.2026 Громадська організація «Одеське об'єднання громадян та осіб з інвалідністю» просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Представник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги позивачка була повідомлена належним чином.
Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов'язковою, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з'явились.
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Фактичні обставини справи.
19.03.2020 ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого державним нотаріусом Приморської державної нотаріальної контори Ворсуляк А.М., придбала у власність земельну ділянку кадастровий номер 5122782600:01:003:0515, що знаходиться за адресою Одеська область, Лиманський район, Красносільська сільська рада.
19.03.2020 позивач звернулася до голови ГО «Одеське об'єднання громадян та осіб з інвалідністю» з заявою про вступ до ГО «Одеське об'єднання громадян та осіб з інвалідністю».
З копії садової книжки ОСОБА_1 вбачається, що позивачем 19.03.2020 було сплачено вступний внесок, 19.03.2020 та 06.06.2020 - внески цільового призначення, а також членські внески: 03.2020, 10.2020, 09.2021, 11.2021, 22.02.2022, 28.01.2022, 22.02.2022.
З копії абонентської книжки по розрахунку за електроенергію вбачається внесення оплати за жовтень 2020 та копія абонентської книжки по розрахунку за водопостачання містить відомості про сплату грошових коштів за квітень 2022.
27.10.2020 ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Лиманського районного нотаріального округу Одеської області Калінюк Р.Б., придбала у власність земельну ділянку кадастровий номер 5122782600:01:003:0429, що знаходиться за адресою Одеська область, Лиманський район, Красносільська сільська рада.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до рішення Правління Громадської організації «Одеське об'єднання громадян та осіб з інвалідністю» від 20.12.2020 №2 у зв'язку з погіршенням епідемічної ситуації в Україні щодо короновірусної хвороби Covid-19 та з метою запобігання поширенню коронавірусної інфекції на підставі п. 5.4.4. Статуту ГО «Одеське об'єднання громадян та осіб з інвалідністю» правління вирішило проводити онлайн опитування, онлайн голосування, онлайн повідомлення, серед членів ГО «Одеське об'єднання громадян та осіб з інвалідністю» з важливих для подальшої роботи Організації питань за допомогою додатку Viber. Для термінових повідомлень використовувати телефонний зв'язок.
Аналогічний спосіб зв'язку з членами ГО «Одеське об'єднання громадян та осіб з інвалідністю» визначено і рішенням правління ГО «Одеське об'єднання громадян та осіб з інвалідністю» від 15.04.2022 №1 в зв'язку з військовою агресією РФ проти України та введенням воєнного стану на території України.
Розмір членських внесків та вступного внеску до ГО «Одеське об'єднання громадян та осіб з інвалідністю» затверджено відповідними рішеннями Загальних зборів, витяги з яких також додані до матеріалів справи.
Стороною відповідача до матеріалів справи надано Протокол №3 Правління Громадської організації «Одеське об'єднання громадян та осіб з інвалідністю» від 30.08.2023, яким зокрема вирішено попередити гр. ОСОБА_1 в черговий раз про наявність заборгованості перед Організацією та необхідність її сплати. У разі не сплати заборгованості у найкоротші терміни питання припинення членства в Організації гр. ОСОБА_1 буде розглянуте на найближчому засіданні правління.
З цього приводу місцевий господарський суд прийняв до уваги доводи сторони позивача ОСОБА_1 щодо наявності в протоколі суперечливих відомостей щодо розрахунків за жовтень 2023 року, в той час як протокол датований 30.08.2023.
Місцевим господарським судом досліджено Акт про неявку на звірку взаєморозрахунків від 31.08.2023, складений головою правління ГО «Одеське об'єднання громадян та осіб з інвалідністю» ОСОБА_2 та членами правління ГО «Одеське об'єднання громадян та осіб з інвалідністю» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яким засвідчено, що на виконання усних заяв гр. ОСОБА_1 та з метою встановлення наявності чи відсутності заборгованості зі сплати членських внесків та інших платежів по земельним ділянкам за кадастровими номерами: 5122782600:01:003:0515, 5122782600:01:003:0429, на 30 серпня 2023 року було призначено звірку взаєморозрахунків із членом ГО «Одеське об'єднання громадян та осіб з інвалідністю» гр. ОСОБА_1 . В призначений день гр. ОСОБА_1 не з'явилася на звірку взаєморозрахунків. Про причину неявки не повідомила. На телефонні дзвінки та повідомлення не відповідала ані на протязі цього дня, ані на протязі наступного дня. Провести коректну звірку взаєморозрахунків не надається можливим, оскільки без особистої присутності гр. ОСОБА_1 з її садовою книжкою, первинною документацією та особистих пояснень з тих чи інших проблемних питань, неможливо визначити призначення тих чи інших проведених нею платежів. Так як гр. ОСОБА_5 у більшості випадків не зазначала при здійсненні платежів їх коректне призначення.
На адвокатський запит від 27.02.2024 ГО «Одеське об'єднання громадян та осіб з інвалідністю» листом від 29.02.2024 вих.№5 повідомило, що провести перевірку взаєморозрахунків по земельній ділянці за кадастровими номерами 5122782600:01:003:0515, 5122782600:01:003:0429 не надається можливим, оскільки гр. ОСОБА_6 не надала членську книжку садовода, абонентські книжки по розрахунку за водопостачання та електроенергію. Без надання цих книжок неможливо співставити дані банківської виписки із даними членської книжки садовода та абонентських книжок по розрахунку за водопостачання та електроенергію, оскільки ОСОБА_1 при проведенні оплати не зазначала в призначенні платежу період оплати, показники, за які вона оплачує тощо. Крім того, в усному порядку керівництво громадської організації неодноразово домовлялося про зустріч для спільного проведення розрахунку та надання особистих пояснень ОСОБА_1 з тих чи інших питань, у разі їх виникнення. Однак гр. ОСОБА_1 жодного разу не з'явилася на звірку з документами. У зв'язку з чим вкотре ГО "Одеське об'єднання громадян та осіб з інвалідністю" просить надати ці документи для проведення коректного розрахунку.
Відповідно до Витягу з рішення правління Громадської організації «Одеське об'єднання громадян та осіб з інвалідністю» «Про виключення та винесення попередження про виключення з членів ГО «Одеське об'єднання громадян та осіб з інвалідністю» від 10.04.2024 №7, у зв'язку з порушенням вимог Статуту, Положення «Про членство ГО «Одеське об'єднання громадян та осіб з інвалідністю», Положення «Про членські внески ГО «Одеське об'єднання громадян та осіб з інвалідністю» на підставі п. 4.6.2. Статуту ГО «Одеське об'єднання громадян та осіб з інвалідністю», п.п.2 п.5.2. Положення про членство в ГО «Одеське об'єднання громадян та осіб з інвалідністю» правління вирішило: 1. Припинити членство в Організації громадян:
- ОСОБА_1 (несплати членських внесків протягом 3 років, порушення статутних вимог та положень внутрішніх нормативних документів Організації, несумісна поведінка особи з статусом члена Організації).
Копія повного рішення від 10.04.2024 №7 також наявна в матеріалах справи.
З листа ГО «Одеське об'єднання громадян та осіб з інвалідністю» від 04.06.2024 вих.№17 на адвокатський запит від 28.05.2024 вбачається, що станом на 11.04.2024 загальна сума заборгованості складає - 21200 грн. По земельній ділянці 5122782600:01:003:0515 з 19.03.2020 - 4050 грн (пільгові обов'язкові внески на утримання об'єктів загального користування). По земельній ділянці 5122782600:01:003:0429 з 27.10.2020 - 17150 грн (вступний внесок, членські внески 2020-2024 рр, цільові обов'язкові внески на утримання об'єктів загального користування).
Одночасно вказаним листом повідомлено, що гр. ОСОБА_1 систематично ігнорувала рішення Загальних Зборів, рішень правлінь, телефонні дзвінки, має недооформлені садові справи, категорично відмовлялася надати для перевірки членські книжки садівника, абонентські книжки по розрахунку за водопостачання та електроенергію.
З матеріалів справи вбачається, що протягом 2024 року до Громадської організації «Одеське об'єднання громадян та осіб з інвалідністю» регулярно надсилались адвокатські запити в інтересах позивача ОСОБА_1 , на які відповідачем були надані письмові відповіді у визначені строки. Листами від 24.06.2024, вих.№21 та вих.№22, було повідомлено про наявну заборгованість за двома належними позивачу земельними ділянками. Листом від 26.09.2024, вих.№35, було повідомлено про непроведення взаєморозрахунків з водопостачання та постачання електроенергії в зв'язку з неодноразовою неявкою ОСОБА_1 для проведення звірки.
Джерела права та позиція Піденно - західного апеляційного господарського суду.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред'явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Чинне законодавство визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.
Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.
Предметом позову у даній справі є визнання протиправним та скасування рішення правління Громадської організації «Одеське об'єднання громадян та осіб з інвалідністю» №7 від 10.04.2024 року в частині припинення членства ОСОБА_1 в Громадської організації «Одеське об'єднання громадян та осіб з інвалідністю».
Правові та організаційні засади реалізації права на свободу об'єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об'єднань регламентовані Законом України «Про громадські об'єднання».
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої статті 1 Закону України «Про громадські об'єднання» громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.
Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи (частина третя статті 1 Закону України "«Про громадські об'єднання»).
В силу частини першої статті 5 Закону України «Про громадські об'єднання» ніхто не може бути примушений до вступу у будь-яке громадське об'єднання. Належність чи неналежність до громадського об'єднання не може бути підставою для обмеження прав і свобод особи або для надання їй органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування будь-яких пільг і переваг.
За умовами частини першої статті 3 Закону України «Про громадські об'єднання» громадські об'єднання утворюються і діють на принципах: 1) добровільності; 2) самоврядності; 3) вільного вибору території діяльності; 4) рівності перед законом; 5) відсутності майнового інтересу їх членів (учасників); 6) прозорості, відкритості та публічності.
Частиною третьою статті 3 Закону України «Про громадські об'єднання» самоврядність передбачає право членів (учасників) громадського об'єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об'єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в діяльність громадського об'єднання, крім випадків, визначених законом.
Відповідно до Статуту ГО «Одеське об'єднання громадян та осіб з інвалідністю» в новій редакції, затвердженій Загальними зборами ГО "Одеське об'єднання громадян та осіб з інвалідністю» Протоколом №1 від 20.05.2018, ГО "Одеське об'єднання громадян та осіб з інвалідністю» є добровільним об'єднанням фізичних осіб, створеним для здійснення та захисту прав і свобод людини та громадянина, задоволення суспільних, зокрема, економічних, соціальних, культурних, освітніх та інших інтересів своїх членів та/або інших осіб.
Органами управління Організацією є: Загальні збори членів Організації, Правління Організації, Голова Організації (п. 5.2. Статуту).
Правління Організації є керівним органом Організації на період між Загальними зборами, обирається терміном на 2 роки та виконує функції з управління його поточною, організаційною діяльністю (п. 5.4. Статуту).
Згідно п. 5.4.6. Статуту ГО «Одеське об'єднання громадян та осіб з інвалідністю», - Про час, місце, та порядок денний засідання члени Правління повідомляються за 10 днів до моменту його проведення. Позачергові засідання скликаються Головою організації за ініціативою третини членів Ради або безпосередньо за вимогою більшості членів Правління. Засідання Правління є правомочним за умови присутності більшості його членів.
Суд зазначає, що доводи сторони позивача щодо неправомочності засідання правління ГО «Одеське об'єднання громадян та осіб з інвалідністю» від 10.04.2024 є неспроможними та такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами в сенсі ст. ст. 76, 77 ГПК України.
Згідно п. 4.1.-4.4 Статуту ГО «Одеське об'єднання громадян та осіб з інвалідністю», - 4.1. Членство в Організації є добровільним та індивідуальним. 4.2. Членами Організації можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 14 років і які визнають Статут Організації та сприяють діяльності, що спрямована на досягнення мети і завдань Організації. 4.3. Ніхто не може бути примушений до вступу у Організацію. Належність чи неналежність до Організації не може бути підставою для обмеження прав і свобод будь - якої особи або для надання їй органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування будь-яких пільг і переваг. 4.4. Прийом у члени Організації здійснюється на підставі письмової заяви на ім'я Голови правління за рішенням Правління Організації, яке приймається протягом місяця з дня подання відповідної заяви. Правління організації має право відмовити у прийнятті особи в члени Організації. Правління Організації має право делегувати право прийняття в члени Організації відокремленим підрозділам Організації або іншим статутним органам.
Згідно п. 4.6. Статуту ГО «Одеське об'єднання громадян та осіб з інвалідністю» - Членство в Організації припиняється у випадках: 4.6.1. виходу із Організації за власним бажанням; 4.6.2. виключення із Організації, за рішенням Правління, у зв'язку із порушенням вимог цього Статуту, або якщо діяльність члена суперечить меті та завданням Організації, або якщо член втратив зв'язок із Організацією без поважних причин чи за систематичну несплату членських внесків; 4.6.3. смерті члена Організації.
З розрахунку відповідача, наведеному у відзиві на позов, вбачається, що позивачем грошові кошти вносились нерегулярно та не в повному обсязі. Взаєморозрахунок заборгованості здійснений не був.
Стверджуючи на відсутності заборгованості та сплаті членських внесків, позивачем ОСОБА_1 належних та допустимих доказів в сенсі ст. ст. 76, 77 ГПК України суду не надано. Так, з копії садової книжки вбачається лише часткова оплата позивачем членських внесків.
Так, позивач посилається на копію заяви позивача ОСОБА_1 від 16.11.23 на адресу голови ГО «Одеське об'єднання громадян та осіб з інвалідністю» ОСОБА_2 , в якій позивач просить провести звірку взаєморозрахунку по земельній ділянці за кадастровим номером 5122782600:01:003:0429. У разі якщо є заборгованість, просить надати розрахунок з чого вона складається та надати документ, який є підставою для оплати. Однак з доданого до заяви експрес-накладної з відміткою про отримання відправлення не вбачається, яке саме відправлення було отримане одержувачем ОСОБА_2 .
За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Верховний Суд наголосив на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначив, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно він не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Верховний Суд зазначив, що стандарт доказування «вірогідність доказів», на відмінну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Зміст цієї статті свідчить, що нею на суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були. Застосував судову практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей».
Суд повинен вирішити, чи є вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Враховуючи вірогідність доказів, колегія суддів погоджується з висновокм місцевого господарського суду про недоведеність позовних вимог, оскільки з огляду на їх вірогідність факти, що були підставою для прийняття оскаржуваного рішення правлінням ГО «Одеське об'єднання громадян та осіб з інвалідністю», скоріше мали місце, аніж не були.
Колегія суддів зазначає, що згідно п. 4.6.2. Статуту, підставою для виключення із Організації є систематична несплата членських внесків.
Згідно заяви ОСОБА_1 від 19.03.2020 про вступ до Громадської організації «Одеське об'єднання громадян та осіб з інвалідністю», позивачка зазначила, що зі змістом Статуту та внутрішньо нормативних положень Організації ознайомлена та зобов'язалась їх виконувати.
Згідно рішення загальних зборів ГО «Одеське об'єднання громадян та осіб з інвалідністю» № 3 від 19.10.2019 року було затверджено, що кожен член громадської організації, який в подальшому після його прийняття до членів ГО стає власником іншої земельної ділянки та/або земельних ділянок, розташованих на території земельного масиву ГО «Одеське об'єднання громадян та осіб з інвалідністю» - зобов'язаний сплачувати до ГО «Одеське об'єднання громадян та осіб з інвалідністю» членські внески по кожній такій земельній ділянці в розмірі та строках, затвердженими відповідними рішеннями загальних зборів ГО «Одеське об'єднання громадян та осіб з інвалідністю».
Отже, позив була обізнана з обов'язком внесення членських внесків, у разі з незгодою члена Організації з розміром членських внесків не звільняє його від обов'язку їх сплати. При цьому, у разі незгоди з рішенням зборів про встановлення розміру членських внесків, член Організації не позбавлений можливості оскаржити таке рішення у судовому порядку.
Наведені певні обставини, які дозволяють дійти висновку про те, що позивач свідомо не виконував статутні зобов'язання та має заборгованість зі сплати членських внесків.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.
Встановлені колегією суддів під час апеляційного провадження обставини дають підстави для висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, адже воно прийнято при повному дослідженні та з'ясуванні обставин справи, та доказів на їх підтвердження, при правильному застосуванні норм матеріального права, при відсутності порушень норм процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в матеріалах даної справи та спростовуються доводами викладеними в мотивувальній частині даної постанови.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Будь-яких підстав для скасування рішення господарського суду за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.
За вказаних обставин оскаржуване рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги - залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на скаржника.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 18.06.2025 у справі № 916/375/25 - залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 23.02.2026.
Головуючий суддя Філінюк І.Г.
Суддя Аленін О.Ю.
Суддя Принцевська Н.М.