ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ
18 лютого 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/3370/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Аленіна О.Ю.
суддів: Принцевської Н.М., Філінюка І.Г.
при секретарі судового засідання: Герасименко Ю.С.
за участю представників учасників справи:
від Одеської митниці - Витіщенко О.О. в порядку самопредставництва
від ТОВ "ЗЕРНОВИК-ЮГ" - адвокат Чукітова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Одеської митниці
на рішення Господарського суду Одеської області від 19.11.2025 (повний текст складено та підписано 19.11.2025, суддя Литвинова В.В.)
у справі №916/3370/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОВИК-ЮГ"
до Одеської митниці
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державна казначейська служба України
про стягнення 659308 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОВИК-ЮГ" звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Одеської митниці в якому просило стягнути з Державного бюджету України 659 308 грн шкоди.
В обґрунтування заявлених позовних вимог товариство послалось на те, що у зв'язку з незаконними діями Одеської митниці позивачу завдано шкоду, пов'язану із перевезенням вантажу та його зберіганням.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.11.2025 по справі №916/3370/25 позов задоволено в повному обсязі, стягнуто з відповідача на користь позивача 659 308 грн майнової шкоди.
В мотивах оскаржуваного рішення суд першої інстанції зазначив, що внаслідок неправомірних дій відповідача, поданий позивачем до переміщення товар тривалий час перебував на території митного поста Ізмаїл, розташованого на території ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" без належних умов дія зберігання, у зв'язку із чим було завдано збитків позивачу.
Не погодившись із вказаним рішенням, до Південно-західного апеляційного господарського суду звернувся відповідач з апеляційною скаргою в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 19.11.2025 у справі № 916/3370/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» до Одеської митниці у повному обсязі.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийнятим за неправильного застосування норм матеріального права, з огляду на наступне:
- суд першої інстанції допустив істотне порушення норм процесуального права, оскільки неправильно застосував статтю 75 ГПК України, ототожнивши преюдиційні факти з правовою оцінкою адміністративного суду та не виконавши обов'язку самостійно дослідити й встановити ключові для спору обставини - наявність чи відсутність протиправності дій митного органу. Це порушення вплинуло на правильність вирішення справи та є самостійною підставою для скасування рішення;
- саме СБУ, а не митниця, провела вилучення зразків товару в межах своєї компетенції та направила їх до лабораторії для проведення необхідних досліджень. Митниця не могла впливати на порядок чи спосіб вилучення зразків у межах дій СБУ, так само як не могла ігнорувати отримані результати лабораторних досліджень, які були надані їй офіційно уповноваженим органом;
- на підставі всебічного аналізу документів, досліджень і встановлених фактів було зроблено висновок про наявність ознак порушення митних правил, що і стало підставою для складання відповідного процесуального документа, а тому митниця обґрунтовано відмовила у митному оформленні та склала протокол про порушення митних правил, таким чином дії митниці відповідають вимогам законодавства;
- сам факт отримання Одеською митницею офіційного повідомлення правоохоронного органу є самостійною та достатньою підставою для порушення справи про порушення митних правил;
- відхиляючи посилання відповідача на висновки викладені у постановах Верховного Суду, суд першої інстанції фактично проігнорував обов'язкову для застосування правову позицію найвищої судової інстанції щодо умов деліктної відповідальності держави. А ця правова позиція прямо й безпосередньо регулює саме ті правовідносини, що склалися у даній справі;
- місцевий господарський суд необґрунтовано та безпідставно послався на те, що результати досліджень ДП «НЦПТХХБ ім. Л.І. Медведя» не можуть бути враховані в межах провадження про порушення митних правил. При цьому, апелянт вважає, що такий висновок може використовуватися як інший документ, який містить фактичні дані, отримані шляхом лабораторного аналізу, і прямо відповідає вимогам МКУ;
- МКУ покладає на посадову особу митного органу обов'язок оцінювати докази за внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин у їх сукупності - ігнорувати офіційні повідомлення СБУ та лабораторні результати митниця не могла;
- ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» у своїй позовній заяві не доведено факт спричинення збитків, не обґрунтовано розміру таких спричинених збитків, не встановлена та не доведена вина Одеської митниці, а навпаки Одеською митницею доведено , що шкода, яка заподіяна позивачу, не була та не могла бути заподіяна з вини Одеської митниці, та позивачем не доведений причинний зв'язок між діями Одеської митниці та шкодою, яка завдана позивачу.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.12.2025 відкрито апеляційне провадження по цій справі та призначено справу до розгляду на 18.02.2025.
Судом апеляційної інстанції отримано відзив на апеляційну скаргу в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
В обґрунтування своїх заперечень позивач зазначає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та належно мотивованим, а доводи за апеляційною скаргою не спростовують вірних висновків суду.
Так, за твердженням позивача, факт протиправності у діях Одеської митниці є встановленим та підтвердженим судовими рішеннями, і подальші посилання відповідача на відсутність такої ознаки не мають правового значення.
Позивач вважає, що Державна митна служба України є окремим органом державної влади, який самостійно несе відповідальність за прийняті процесуальні рішення, що також підтверджує сам апелянт. Наявність листів від іншого органу не звільняє митницю від обов'язку діяти виключно в межах та у спосіб, визначений законом, а також належним чином перевіряти підстави для складання протоколу.
На переконання позивача, ним у встановленому законом порядку доведено наявність трьох елементів складу цивільного правопорушення, які є необхідними для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності згідно з статтею 1173 ЦК України, а також обґрунтовано розмір завданих збитків.
Державна казначейська служба України у відзиві на апеляційну скаргу просить суд задовольнити апеляційну скаргу Одеської митниці та скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 19.11.2025 по цій справі.
Третя особа зазначає, що належним відповідачем по цій справі є орган державної митної служби, діями/бездіяльністю якого на думку позивача, завдано йому шкоди. Відповідно, при встановленні судом апеляційної інстанції дійсного спричинення шкоди позивачу, стягнення шкоди завданої протиправними діями та рішеннями митних органів, повинно проводитись не з Державного бюджету України, а з рахунку винного органу, як розпорядника (одержувача) бюджетних коштів, рахунки якого відкриті в територіальному органі ДКСУ.
Під час судового засідання від 18.02.2026 представник апелянта підтримав вимоги за апеляційною скаргою та наполягав на її задоволенні.
Представник позивача надав пояснення у відповідності до яких не погоджується із доводами та вимогами апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, 19.03.2024 до зони митного контролю пункту пропуску "Ізмаїльський морський торговельний порт" відділу митного оформлення № 1 митного поста "Придунайський" Одеської митниці за митною декларацією типу ІМ 40 АА №24UА500370001779U0, в напрямку "в'їзд", на адресу ТОВ "ЗЕРНОВИК- ЮГ" (код ЄДРПОУ 39922012), морським судном з "NАNDА С" (Союз Коморських Островів) прибув товар " 1. Хімічні с/г добрива - калій хлористії 60%. зовнішній вигляд - кристали або крупинки рожевих відтінків. У кількості 207000 кг +/-2%. спаковано у 207 біг бегів. Зроблено згідно ГОСТ 4568-95. Характеристики:- масова частка калія в перерахунку К20 60%;- вміст вологи/води становить не більш 0.5% мас. Для сільського господарства. Виробник - АО "Дехканабадський калійний завод". Країна виробництва - 142. Торгівельна марка - відсутня." вагою брутто - 207 517,00, нетто 207 000,00 кг. загальною вартістю 69345.00 дол. США.
В якості підстави для переміщення товару через митний кордон України та митного оформлення подано до митниці: 11.03.2024 № ВGА2024000000037; коносамент від 14.03.2024 №2; сертифікати про походження товару від 15.02.2024 № UZTR422010016301, від 16.02.2024 №№ UZTR422010017001, UZTR422010017002, UZTR422010017201, UZTR422010017202, UZTR422010017203, UZTR422010021001, UZTR422010021002, UZTR422010021003 та інші товаросупровідні документи, які були прийняті Одеською митницею разом з митною декларацією при митному оформленні та автентичність й достовірність яких не заперечується митницею.
В цих товаросупровідних документах зазначено, що вищевказаний товар переміщувався від турецької компанії "BOGAZICI GUMRUKLEME ITH. IHR.TURIZM PET. UR. SAN. VE TIC. LTD.STI." на адресу ТОВ "ЗЕРНОВИК-ЮГ".
Відповідно до документів, наданих до митного оформлення та сертифікатів про походження товару, виробником товару є АО "Дехканабадський калійний завод" (Узбекистан).
На підставі листа Служби безпеки України від 19.03.2023 р. №14/1/1-1629 (вх. Одеської митниці від 19.03.2024 № 8061/8.6), 21.03.2024 системою АСАУР "Інспектор - у 2006" було згенеровано форми контролю: - 202-1 "Проведення часткового митного огляду - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації"; - 905-3 "Взяття проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТЗЕД".
За результатом проведення часткового митного огляду в зоні діяльності Одеської митниці складено Акт митного огляду від 21.03.2024 №24UА500370001779U0.
24.04.2024 листом Головного слідчого управління Служби безпеки України №6/515 8 (вх. Одеської митниці 29.04.2024 №11713/8.6) повідомлено Одеську митницю про здійснення досудового розслідування кримінального провадження №22023000000001249 від 26.12.2023, в рамках якого документується протиправна діяльність ТОВ "ЗЕРНОВИК-ЮГ", що пов'язана із протиправним постачанням на митну територію України значних за обсягами партій мінеральних добрив, шляхом надання митними органами документів, які містять неправдиві відомості щодо виробника, країни походження, вартості, якісних характеристик товарів.
Відповідно до листа ДП "НАУКОВИЙ ЦЕНТР ПРЕВЕНТИВНОЇ ТОКСИКОЛОГІЇ, ХАРЧОВОЇ ТА ХІМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ІМЕНІ АКАДЕМІКА Л.І. МЕДВЕДЯ МОЗ УКРАЇНИ (ДН "НАУКОВИЙ ТОКСИКОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР ІМЕНІ АКАДЕМІКА Л.І. МЕДВЕДЯ МОЗ УКРАЇНИ")" № 3/28-361 від 23.04.2024 року, який надійшов разом із листом Головного слідчого управління Служби безпеки України від 25.04.2024 № 6/515 8, зазначено, що у специфікації виробника від 21.01.2024 року, доданій до зразка мінеральних добрив "калій хлористий", який імпортується на митну територію України відповідно до вантажно-митної декларації UА500370001779U0, задекларовано мінімальний вміст калію, у перерахунку на К2О, 60%. Разом з тим, за результатами випробування зразку мінеральних добрив "калій хлористий", який імпортується на митну території України відповідно до вантажно-митної декларації UА500370001779U0 (зразок №4, виробник Узбекистан), встановлено вміст калію, у перерахунку на К2О, на рівні 59 +/- 2,4 %. Таким чином, наданий на дослідження зразок мінеральних добрив "калій хлористий", який імпортується на митну територію України відповідно до вантажно-митної декларації UА500370001779U0, відповідає заявленим документам виробника за показником "вміст калію, у перерахунку на К2О".
Як зазначив позивач, керівником ТОВ "ЗЕРНОВИК-ЮГ" при переміщенні товару через митний кордон України були надані всі необхідні, передбачені законом документи на підтвердження країни походження товару, натомість, митним органом не було доведено факту подання ТОВ "ЗЕРНОВИК-ЮГ" в якості підстави для переміщення товару документів, які б містили неправдиві відомості стосовно країни походження товару (Узбекистан) та, як наслідок, наявності в діях керівника товариства будь-якого умислу на вчинення дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.
Разом з тим, як стверджує позивач, всупереч вищевикладених положень законодавства, митний орган не скористався наданим йому правом для усунення сумнівів у дійсності документів про країну походження товару, зокрема, не ініціював направлення запиту до уповноважених органів Узбекистану та не перевірив факт видачі сертифікатів, внаслідок чого не спростував повідомлену ТОВ "ЗЕРНОВИК-ЮГ" інформацію про країну походження товару.
Натомість, Одеською митницею відносно ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил №0532/50000/24 від 07.05.2024 за ознаками порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Разом з цим, Малиновським районним судом м. Одеси в постанові від 06.08.2024 по справі №521/7893/24, яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного суду від 15.10.2024, було встановлено відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, у зв'язку із чим провадження по справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 , закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУПАП.
Відтак, позивач вважає, що Одеською митницею відносно ОСОБА_2 було безпідставно та незаконно складено протокол про порушення митних правил №0532/50000/24 від 07.05.2024 за ознаками порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК, у зв'язку із чим товар добриво «Калій хлористий» у кількості 207, 517 т пролежав з 19.03.2024 по 22.10.2024 на території митного поста Ізмаїл, розташованого на території ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» без належних умов для зберігання, у зв'язку із чим було завдано збитків позивачу у розмірі 659 308 грн, стягнення яких з відповідача є предметом даного спору.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду з цього приводу зазначає таке.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 цього Кодексу. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються. Наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.
Відповідно до частин першої та другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Порушенням є такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред'явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.
Вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) відкрито провадження у справі, належним позивачем.
Особа, яка звертається до суду з позовом, реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 Господарського процесуального кодексу України право на судовий захист, вказує у позові власне суб'єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право та/або охоронюваний законом інтерес порушене особою, до якої пред'явлений позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права/інтересу. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
За приписами статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Частинами першою та другою статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди передбачені у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Статтею 56 Конституції України передбачено право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
У відповідності до статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Таким чином, на відміну від загальної норми статті 1166 Цивільного кодексу України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправної поведінки, наявності шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вини заподіювача шкоди), спеціальна норма статті 1173 Цивільного кодексу України, на підставі якої заявлені позовні вимоги у даній справі, передбачає відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи. Вказану правову позицію було висловлено Верховним Судом у постановах від 23.05.2018 у справі №923/574/17 та від 18.06.2018 у справі №904/1284/17.
Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України. Аналогічні висновки наведені в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі №910/9095/18.
За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у пункті 32 постанови від 03.09.2019 у справі №916/1423/17, застосовуючи положення статей 1173, 1174 Цивільного кодексу України, суд має встановити:
- по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта;
- по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.
Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв'язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.
Таким чином, дії (бездіяльність) відповідного органу, внаслідок яких (якої) було завдано шкоди, є основним предметом доказування та, відповідно, встановлення у цій справі, оскільки відсутність такого елемента делікту свідчить про відсутність інших складових цієї правової конструкції та про відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов'язки.
Незаконними діяннями органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування є діяння, які суперечать приписам законів та інших нормативних актів або здійснені поза межами компетенції зазначених органів. Незаконність рішення, дії чи бездіяльності завдавача шкоди повинна бути доведена. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.12.2019 у справі №914/1221/17, яка також була врахована у постанові від 26.01.2022 у справі №916/3322/19.
У постанові від 12.03.2019 у справі №920/715/17 Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи виключну правову проблему стосовно самостійного встановлення господарськими судами незаконності дій органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування під час розгляду справ про відшкодування шкоди, дійшла висновку, що питання наявності між сторонами деліктних зобов'язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого та держави, а господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.
Також, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25.05.2021 у справі №910/11027/18 викладено правову позицію, відповідно до якої за загальними правилами розподілу обов'язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1 та 3 статті 74 ГПК України). Тож при зверненні з позовом про відшкодування заподіяної майнової шкоди, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами неправомірність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та її розмір, а також причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вказана норма Основного Закону означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Як вже було вказано вище, на підставі листа Служби безпеки України від 19.03.2023 р. №14/1/1-1629 (вх. Одеської митниці від 19.03.2024 № 8061/8.6), 21.03.2024 системою АСАУР "Інспектор - у 2006" було згенеровано форми контролю: - 202-1 "Проведення часткового митного огляду - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації"; - 905-3 "Взяття проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТЗЕД".
За результатом проведення часткового митного огляду в зоні діяльності Одеської митниці складено Акт митного огляду від 21.03.2024 №24UА500370001779U0.
24.04.2024 листом Головного слідчого управління Служби безпеки України №6/515 8 (вх. Одеської митниці 29.04.2024 №11713/8.6) повідомлено Одеську митницю про здійснення досудового розслідування кримінального провадження №22023000000001249 від 26.12.2023, в рамках якого документується протиправна діяльність ТОВ "ЗЕРНОВИК-ЮГ", що пов'язана із протиправним постачанням на митну територію України значних за обсягами партій мінеральних добрив, шляхом надання митними органами документів, які містять неправдиві відомості щодо виробника, країни походження, вартості, якісних характеристик товарів.
Одеською митницею відносно керівника ТОВ "ЗЕРНОВИК-ЮГ" складено протокол про порушення митних правил №0532/50000/24 від 07.05.2024 за ознаками порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Згідно з ст. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В постанові від 02.07.2025 у справі № 910/18143/23 Верховний Суд зазначив, що обставинами справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є юридичні факти, що призвели до виникнення спірного правовідношення, настання відповідальності або інших наслідків, тобто такі факти, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.
Так, матеріалами справи підтверджується, що питання щодо притягнення до відповідальності керівника ТОВ "ЗЕРНОВИК-ЮГ" ОСОБА_1 розглядалось Малиновським районним судом м. Одеси в межах справи №521/7893/24.
Малиновським районним судом м. Одеси в Постанові від 06.08.2024 по справі №521/7893/24 було встановлено відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, у зв'язку із чим провадження по справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 , закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
15.10.2024 по цій справі Одеським апеляційним судом була винесена постанова, яка набрала законної сили 15.10.2024, якою апеляційну скаргу представника Одеської митниці Держмитслужби України було залишено без задоволення. Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 06.08.2024 залишено без змін.
Отже, обставини, встановлені в постанові Малиновського районного суду м. Одеси від 06.08.2024 та постанові Одеського апеляційного суду від 15.10.2024 по справі №521/7893/24 не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.
Судом у справі №521/7893/24 встановлено, що митним органом не надано беззаперечних доказів того, що ОСОБА_1 були вчинені умисні дії, направлені на переміщення товарів через митний кордон України шляхом надання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві дані стосовно країни походження товарів та містять розбіжності окремих показників. Натомість, ТОВ "ЗЕРНОВИК-ЮГ" повністю підтвердив країни походження переміщуваного товару Узбекистан, також було надано не лише документи, видані продавцем компанією "BOGAZICI GUMRUKLEME ITH. IHR.TURIZM PET. UR. SAN. VE TIC. LTD.STI.", а також товаросупровідні документи, відповідно до яких товар переміщувався із Узбекистану до Туреччини та в якості підстави для переміщення товару були надані сертифікати про походження товару; проведені випробування зразків сечовини (карбаміду) не можуть бути прийняті до уваги, оскільки митним органом були порушені вимоги проведення експертизи, передбачені ст.ст. 515, 516 МК України.
Судами адміністративної юрисдикції було встановлено, що відповідно до матеріалів справи, митну декларацію №24UА500370001779U0 було подано представником ТОВ "ЗЕРНОВИК-ЮГ", яка діяла від імені та в інтересах Товариства.
В якості підстави для переміщення товару "хімічні с/г добрива калій хлористий 60%, зовнішній вигляд кристали або крупинки рожевих відтінків, у кількості 207 000 кг" через митний кордон України керівником ТОВ "ЗЕРНОВИК-ЮГ" ОСОБА_1 були подані до митного органу певні товаросупровідні документи, серед яких, зокрема, документи, які підтверджували країну походження товару, який переміщувався через державний кордон України, а саме сертифікати про походження товару від 15.02.2024 № UZTR422010016301, від 16.02.2024 №№ UZTR422010017001, UZTR422010017002, UZTR422010017201, UZTR422010017202, UZTR422010017203, UZTR422010021001, UZTR422010021002, UZTR422010021003.
Відповідно до вищевказаних товаросупровідних документів, виробником вищезазначеного товару є АО "Дехканабадський калійний завод", країна виробництва Узбекистан.
За ствердженням митного органу, ГСУ СБУ було повідомлено Одеську митницю про здійснення досудового розслідування к/п №22023000000001249 від 26.12.2023, в рамках якого документується протиправна діяльність ТОВ "ЗЕРНОВИК-ЮГ", що пов'язана із протиправним постачанням на митну територію України значних за обсягами партій мінеральних добрив, шляхом палання митними органами документів, які містять неправдиві відомості щодо виробника, країни походження, вартості, якісних характеристик товарів.
Суди, в свою чергу, встановили, що товаросупровідні документи, надані декларантом керівником ТОВ "ЗЕРНОВИК-ЮГ" в якості підстави для переміщення товару через митний кордон України, повністю підтверджують країну походження товару "хімічні с/г добрива калій хлористий 60%, зовнішній вигляд кристали або крупинки рожевих відтінків, у кількості 207 000 кг" Узбекистан.
При цьому, було зазначено, що відповідно до положень ч. 2 ст. 43 МК України, у разі виникнення сумнівів щодо дійсності документів про походження товару та/або правильності відомостей, що в них містяться, зокрема щодо відомостей про країну походження товару, митний орган може перевірити факт видачі сертифіката та/або його зміст на веб-сайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат, або звернутися у паперовій або електронній формі до такого компетентного органу (організації) із запитом про проведення перевірки автентичності документа про походження товару та відповідності походження товару правилам походження, встановленим цим Кодексом.
Разом із тим, всупереч вищевикладених положень законодавства, митний орган не скористався наданим йому правом для усунення сумнівів у дійсності документів про країну походження товару зокрема, не ініціював направлення запиту до уповноважених органів Оману та не перевірив факт видачі сертифіката та/або його зміст на відповідному веб-сайті органу, який видав такий сертифікат, внаслідок чого не спростував повідомлену ТОВ "ЗЕРНОВИК-ЮГ" інформацію про країну походження товару.
Відтак, керівником ТОВ "ЗЕРНОВИК-ЮГ" ОСОБА_1 при переміщенні товару через митний кордон України були надані всі необхідні, передбачені законом документи на пі двердження країни походження товару, натомість, митним органом не було доведено факту подання ТОВ "ЗЕРНОВИК-ЮГ" в якості підстави для переміщення товару документів, які б містили неправдиві відомості стосовно країни походження товару (Узбекистан) та як наслідок, наявності в діях керівника товариства ОСОБА_1 будь-якого умислу на вчинення дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.
Що стосується наявних в матеріалах справи результатів дослідження зразка мінеральних добрив "калій хлористий", імпортованого на митну територію України відповідно до МД №UА500370001779U0, проведеного ДП "НАУКОВИЙ ЦЕНТР ПРЕВЕНТИВНОЇ ТОКСИКОЛОГІЇ. ХАРЧОВОЇ ТА ХІМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ІМЕНІ АКАДЕМІКА Л.І . МЕДВЕДЯ МОЗ УКРАЇНИ" (надалі ДП), суд апеляційної інстанції зауважував на тому, що результати такого лабораторного дослідження не можуть бути прийняті до уваги в межах розгляду даної справи про порушення митних правил з огляду на наступне.
Одним із джерел доказів у справах про порушення митних правил, відповідно до положень н. 4 ч. 1 ст. 495 МК України, виступає висновок експерта.
Вимогами ч.ч. 1 та 2 ст. 515 МК України передбачено, що експертиза призначається, якщо для з'ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо. Зазначена експертиза не є судовою експертизою.
Експертиза проводиться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремлених підрозділів та інших установ або окремими спеціалістами, які призначаються посадовою особою митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил. Особа, щодо якої порушено зазначену справу, має право на проведення за її рахунок незалежної експертизи.
Так, митним органом не було надано доказів того, що вищезгадане ДП, результати випробувань якого містяться в матеріалах справи, є експертною установою, натомість, відповідно до відкритих інтернет-джерел, зокрема, сайту "YouControl", ДП підприємство, основним видом діяльності якого є дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук, тобто до його компетенції не входить проведення експертизи в розумінні вимог митного законодавства.
З урахуванням викладеного, наявні в матеріалах справи результати проведеного ДП "НАУКОВИЙ ЦЕНТР ПРЕВЕНТИВНОЇ ТОКСИКОЛОГІЇ, ХАРЧОВОЇ ТА ХІМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ІМЕНІ АКАДЕМІКА Л.Е МЕДВЕДЯ МОЗ УКРАЇНИ" дослідження товару "калій хлористий" в даному випадку не можуть бути визнані належними доказами.
Проаналізувавши матеріали справи, апеляційний суд, як і суд першої інстанції дійшли до висновку про те, що митним органом не надано беззаперечних доказів того, що керівником ТОВ "ЗЕРНОВИК-ЮГ" ОСОБА_1 були вчинені дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, які містять неправдиві дані стосовно країни походження товарів та містять розбіжності окремих показників.
З урахуванням викладеного, суди констатували, що в даному випадку посадовими особами митного органу не було доведено наявності в діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, зокрема, наявності об'єктивної та суб'єктивної сторони правопорушення у формі вчинення дій, спрямованих на переміщення товару через митний кордон України шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товару документів, які містять неправдиві дані стосовно країни походження товарів та містять розбіжності окремих показників, у зв'язку із чим, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх належним чином, дійшов обґрунтованого та вірного висновку про відсутність в діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 483 МК України.
Відповідно, судовим рішенням у справі про адміністративне правопорушення №521/7893/24 встановлено факт відсутності порушення митних правил під час переміщення і декларування товару позивачем через митний кордон України та відповідність товару, який зазначено у митній декларації, товарно-супровідним документам.
При цьому саме посадові особи митниці безпідставно склали протокол №0532/50000/24 від 07.05.2024 за ознаками порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, відносно керівника ТОВ "ЗЕРНОВИК-ЮГ", та як наслідок, безпідставно затримали на тривалий час вантаж в зоні митного контролю. Наведеним підтверджується наявність вини відповідача у порушенні прав позивача.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що Одеською митницею відносно ОСОБА_1 було безпідставно та незаконно складено протокол про порушення митних правил №0532/50000/24 від 07.05.2024 за ознаками порушення митних правил, передбаченого ч. 1ст. 483 МК, у зв'язку із чим товар добриво "Калій хлористий" у кількості 207 517 т пролежав з 19.03.2024 по 22.10.2024 на території митного поста Ізмаїл, розташованого на території ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" без належних умов дія зберігання, у зв'язку із чим було завдано збитків Позивачу у розмірі 659 308 грн, які полягають у наступному.
Так, 27.12.2023 між Державним Підприємством "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ПОРТ" - "Підприємством" та ТОВ "ЗЕРНОВИК-ЮГ"- "Клієнт" укладено Договір про надання послуг з перевалки вантажів між Державним підприємством "Ізмаїльський морський торгівельний порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОВИК-ЮГ" №240 КВ-П.
Відповідно до даного Договору, Підприємство зобов'язується за завданням Клієнта здійснити перевалку (навантажувально-розвантажувальні роботи (НРР)) і зберігання експортних, імпортних і транзитних вантажів Клієнта в номенклатурі і обсягах, визначених в Додатку І до Договору, а також, за заявкою Клієнта, надати інші послуги, пов'язані з перевалкою і зберіганням вантажів, а Клієнт забезпечує завезення/вивезення вантажу до/з підприємства роботи (послуги).
Відповідно до п. 3.1 Договору, на підставі ст. 524 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що нарахування платежів за надані послуги з НРР та зберігання вантажів Підприємство здійснює по ставкам Підприємства в доларах США, вказаних в Додатку до Договору. Нарахування платежів за додаткові роботи (послуги), виконані Підприємством за заявкою Клієнта відповідно до п. 2.1.3. здійснюється за тарифами, що діють на Підприємстві. Упаковка (тара) вантажу, а також різного роду пристрої і обладнання, які використовуються при перевезеннях, входять у загальну масу вантажу. Ставки в Договорі наведені без урахування ПДВ, який нараховується згідно з чинним законодавством України.
Сторонами Договору №240 КВ-П, було укладено Додаток №1 до Договору, у якому сторони визначили номенклатуру і обсяги вантажів "Клієнта" за 2024 рік; умови оплати ННР та інших робіт (послуг), що виконуються Підприємством, при перевальці вантажів Клієнта та вартість зберігання вантажів.
Листом №45/03-24 від 22.03.2024р. ТОВ "ЗЕРНОВИК-ЮГ" направило заявку до ДП "ІЗМ МТП", з проханням здійснити вивантаження вантажу з судна "NANDA С" (ІМО 7808097) вагою 2 19.947 т за номенклатурою вантажу згідно супровідних документів, а саме коносаменту 2: добриво, хлористий калій кількістю 207 б/б. вагою 207, 517 т; коносаменту 3: каустична сода кількістю 10 б/б, вагою І 2,430 т.
Листом №46/03-24 від 22.03.2024р. ТОВ "ЗЕРНОВИК-ЮГ" направило заявку до ДП "ІЗМ МТП", з проханням здійснити зберігання вантажу на відкритому складі з судна "NАNDA С" (ІМО 7808097) вагою 219.947 і та номенклатурою вантажу згідно супровідних документів, а саме коносаментe 2: добриво, хлористий калій кількістю 207 б/б, вагою 207, 517 т; коносаменту 3: каустична сода кількістю 10 б/б. вагою 12,430 т.
Відповідно до Генерального акту №39 від 18.03.2024р. було вивантажено товар з 18.03.2024р. но 23.03.2024р. У даному акті зазначено товар, який належить ТОВ "ЗЕРНОВИК- ЮГ", зокрема калій хлористий, який спаковано у біг-беги (207,517т), каустична сода, яку також спаковано у біг-беги (12.430т). Також по даному акту було вивантажено товар, який належить іншій компанії ПП "ЗАХІД" (код ЄДРПОУ:32333300), зокрема калій хлористий, який спаковано у біг-беги (1241.825т).
25.04.2024 між Сторонами було укладено Додаткову угоду №2 до Договору №240 КВ-П від 27.12.2023, відповідно до якої було змінено п.2.1.1. Додатку №1, а також змінено п.3.3. Додатку №" 1 та викладено ці пункти у іншій редакції. Зокрема, у зміненому пункті 3.3. зазначено, що зберігання тарно-штучних, пакетних вантажів: 4 доби віддати прийому вантажу - безоплатне зберігання, з 5 по 90 - 0,07. з 91 - 0.35 (відкрите зберігання); з 5 по 34 - 0.11. з 35 1.0 (крите зберігання).
Відповідно до Акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №3552/11 (ТЕК) від 30.04.2024р. ДП "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ПОРТ" на підставі Договору №240 КВ-П від 27.12.2023р. були виконані, а Замовником прийняті послуги: ВПКЗ відкрите зберігання NАNDА С. Усього робіт виконано (надано послуг) на суму 24 202 гри. 09 коп. із ПДВ. Відповідно до зведеної відомості з розрахунку вартості зберігання імпортних та генеральних вантажів у ДП "ІЗМ МТП" послуги були надані за період з 23.03.2021р. до 30.04.2024р.
В подальшому, ДП "ІМТП" було виставлено рахунок №3552/11 від 30.04.2024р. на виконання послуг ВПКЗ відкрите зберігання NАNDА С на суму 24 202 грн. 09 коп.
Відповідно до Акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №4322/1 1 (ТЕК) від 31.05.2024р.. ДІЇ "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ПОРТ" на підставі Договору №240 КВ-11 від 2 7.12.2023р. були виконані, а Замовником прийняті послуги: ВПКЗ відкрите зберігання NАNDА С. Усього робіт виконано (надано послуг) на суму 21 885 грн. 12 коп. із ПДВ. Відповідно до зведеної відомості з розрахунку вартості зберігання імпортних та генеральних вантажів у ДП "ІЗМ МТП" послуги були надані за період з 01.05.2024р. по 31.05.2024р.
В подальшому. ДП "ІМТП" було виставлено рахунок №4322/11 від 31.05.2024р. на виконання послуг ВПКЗ відкрите зберігання NАNDА С на суму 21 885 грн. 12 коп.
24.06.2024 між Сторонами було укладено Додаткову угоду №3 до Договору №240 КВ-П від 27.12.2023, відповідно до якої було змінено п.2.1.1. Додатку №1, змінено п. 2.3. Додатку №1, а також змінено п.3.3. Додатку №1 та викладено ці пункти у іншій редакції. Зокрема, у зміненому пункті 3.3. зазначено, що зберігання тарно-штучних, пакетних вантажів: 4 доби від дати прийому вантажу - безоплатне зберігання, з 5 по 30 - 0,07. з 31 по 45 - 0,30, з 61 - 0.70 (відкрите зберігання); з 5 по 34 0.1 1, з 35 - 1,0 (крите зберігання).
Відповідно до Акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №5091/11 (ТЕК) від 30.06.2024, ДП "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ПОРТ" на підставі Договору №240 КВ-П від 27.12.2023 були виконані, а Замовником прийняті послуги: ВПКЗ відкрите зберігання NАNDА С. Усього робіт виконано (надано послуг) на суму 49 463 грн. 57 коп. із ПДВ. Відповідно до зведеної відомості з розрахунку вартості зберігання імпортних та генеральних вантажів у ДП "ІЗМ МТП" послуги були надані за період з 01.06.2024 по 30.06.2024.
В подальшому, ДП "ІЗМ МТП" було виставлено рахунок №5091/11 від 30.06.2024 на виконання послуг ВПКЗ відкрите зберігання NАNDА С на суму 49 463 грн. 57 коп.
Відповідно до платіжної інструкції №86 від 27.03.2024, ТОВ "ЗЕРНОВИК-ЮГ" сплатив на рахунок ДП "ІЗМ МТП" 118 142 грн. 98 коп. за надані послуги. Так, у оплату даної суми входять послуги, які були надані відповідно до вищевказаних Актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №3552/11 (ТЕК) від 30.04.2024р., №4322/11 (ТЕК) від 31.05.2024р.. №5091/11 (ТЕК) від 30.06.2024р. на загальну суму 95 550 грн. 78 коп. Так, у даний платіж входять оплати за послуги по Актам №2500/11 від 31.03.2024р. на суму 7675 грн. 68 коп. та частково Акт №5116 від 09.07.2024р. на суму 45 752 грн. 52 коп. (14 916 грн. 52 коп.) Акт №2500/11 та Акт №5116 не мають відношення доданого позову.
Відповідно до Акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №5330/11 (ТЕК) від 16.07.2024р.. ДП "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ПОРТ" на підставі Договору №240 КВ-11 від 27.12.2023р. були виконані, а Замовником прийняті послуги: ВПКЗ відкрите зберігання добір за рахунком №5091 від 30.06.2024р. NАNDА С. Усього робіт виконано (надано послуг) на суму 24 732 грн. 02 коп. із ПДВ. Відповідно до зведеної відомості з розрахунку вартості зберігання імпортних та генеральних вантажів у ДП "ІЗМ МТП" послуги були надані за період з 01.06.2024р. по 30.06.2024р.
Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №5330/11 від 16.07.2024 року є невід'ємним доповненням до Акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №5091/11 (ТЕК) від 30.06.2024 року.
Згідно з положеннями Додаткової угоди №2 до Договору №240 КВ-П від 27.12.2023 року, встановлено, що вартість послуг з відкритого зберігання тарно-штучних, пакетованих вантажів, починаючи з 91-го дня зберігання, становить 0,35 центів за тонну.
У межах зазначеного вище акту №5 091/11 (ТЕК) від 3 0.06.2024 року, частину зберігання 10 днів було розраховано за тарифом 0.70 центів за тонну.
Водночас, відповідно до Додаткової угоди №3 до того ж Договору №240 КВ-П від 27.12.2023 року, яка набрала чинності 24.06.2024 року, тариф на відкрите зберігання вантажів змінився, і починаючи з 61-го дня зберігання, встановлена вартість послуги у розмірі 0,70 центів за тонну.
З зв'язку з вищевикладеним, сторонами було складено Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №5330/11 від 16.07.2024 року, в якому зафіксовано додаткову суму до нарахування за послуги з відкритого зберігання вантажів у червні 2024 року, відповідно до нових умов, визначених у Додатковій угоді №3.
Отже, саме виявлена розбіжність у вартості наданих послуг стала підставою для складання додаткового акту №5330/11 від 16.07.2024 року, а також виставлення рахунку на суму 24 732 гри 02 кон., у тому числі з урахуванням податку на додану вартість. До документа додається зведена відомість.
В подальшому, ДП "ІМТП" було виставлено рахунок №5330/11 від 16.07.2024р. на виконання послу і ВПК2 відкрите зберігання NАNDА С на суму 24 732 грн. 02 коп.
Відповідно до платіжної інструкції №159 від 26.06.2024р., ТОВ "ЗЕРНОВИК-ЮГ" сплатив на рахунок ДП "ІМТП" за вказані послуги 24 73 2 грн. 02 коп. Залишкова сума у розмірі 233 898 грн. 69 кон. була сплачена за інші Акти приймання-передачі виконаних робіт, які не стосуються даного позову.
26.07.2024р. було укладено Додаткову угоду №5, відповідно до якої було змінено пункти 3.3. Додагку №1 до Договору та викладено його у наступній редакції: 3.3 Зберігання тарно- штучних. пакетних вантажів: 4 доби віддати прийому вантажу - безоплатне зберігання; з 5 по 30 - 0.07, з ЗІ по 45 - 0,10: з 46 по 60 - 0.30; з 61 - 0,35 (відкрите зберігання); з 5 по 45 - 0,11; з 46 по 60 - 0,3; з 61 - 1.0 (крите зберігання).
Відповідно до Акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №7327/11 (ТЕК) від 31.08.2024р. ДП "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ПОРТ" на підставі Договору №240 КВ-П від 27.12.2023р. були виконані, а Замовником прийняті послуги: ВПК "ДВР" відкрите зберігання NАNDА С. Усього робіт виконано (надано послуг) на суму 222 580 грн. 75 коп. із ПДВ. Відповідно до зведеної відомості з розрахунку вартості зберігання імпортних та генеральних вантажів у ДІЇ "ІЗМ МТП" послуги були надані за період з 01.07.2024р. по 31.08.2024р.
В подальшому, ДП "ІМТП" було виставлено рахунок №7327/11 від 31.08.2024р. на виконання послуг ВПК відкрите зберігання NАNDА С на суму 222 580 грн. 75 коп.
Відповідно до платіжної інструкції №225 від 05.09.2024р., 'ГОВ "ЗЕРНОВИК-ЮГ" сплатив на рахунок ДП "ІМТП" 222 580 грн. 75 коп. Сума, яка вказана у платіжній інструкції складається із суми із Акту №7327/11 (ТЕК) від 31.08.2024р. (222 580 грн. 75 коп.) та Акту №7008/11 від 28.08.2024р. (21469 грн. 03 коп.) Даний Акт №7008/11 від 28.08.2024р. не стосується даного позову.
27.09.2024 було укладено Додаткову угоду №8, відповідно до якої було викладено Додаток №1 у іншій редакції. Відповідно до зміненого пункту 3.3., Додатку №1 до Договору зберігання гарно-штучних, пакетних вантажів:4 доби від дати прийому вантажу - безоплатне зберігання: з 5 но 120 - 0,07, з 121 -0,15 (відкрите зберігання); з 5 по 45 - 0,11; з 46 по 60 - 0,30; з 61 - 1.0 (крите зберігання).
Відповідно до Акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №8249/11 (ТЕК) від 30.09.2024р., ДГ1 "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ПОРТ" на підставі Договору №240 КВ-П від 27.12.2023р. були виконані, а Замовником прийняті послуги: ВПІК "ДВР" відкрите зберігання NS PRIDE. Усього робіт виконано (надано послуг) на суму 46 130грн. 90 коп. із ПДВ. Відповідно до зведеної відомості з розрахунку вартості зберігання імпортних та генеральних вантажів у ДП "ІЗМ МТП" послуги були надані за період з 01.09.2024р. но 30.09.2024р.
В подальшому, ДП "ІМТП" було виставлено рахунок №8249/11 від 30.09.2024р. на виконання послуг ВПК "ДВР" відкрите зберігання NS PRIDE на суму 46 130грн. 90 коп. із ПДВ.
11.10.2024 ТОВ "ЗЕРНОВИК-ЮГ" сплатив на рахунок ДП "ІЗМ МТП" 46 13 0 грн. 90 коп. із ПДВ. відповідно до платіжної інструкції №255.
Відповідно до Акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №8813/11 (ТЕК) від 25.10.2024р., ДПї "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ПОРТ" на підставі Договору №240 КВ-П від 27.12.2023р. були виконані, а Замовником прийняті послуги: ВПК "ДВР" навантажувально-розвантажувальні та інші роботи (послуги) NАNDА С - 199,3 т; ВПК "ДВР" відкрите зберігання. Усього робіт виконано (надано послуг) на суму 135 691 грн. 56 коп. із ПДВ. Відповідно до зведеної відомості з розрахунку вартості зберігання імпортних та генеральних вантажів у ДП "ІЗМ МТП" послуги були надані за період з 01.10.2024р. по 25.10.2024р.
Листом №24/10-24 від 24.10.2024р. ТОВ "ЗЕРНОВИК-ЮГ" направило заявку до ДП "ІЗМ МТП" з проханням виконати роботи но зважуванню автомашин на вагах підприємства для перевезення калію хлористого вагою 207, 517 тон брутто, який зберігається на території ДП "Ізмаїльський морський торговий порт".
Відповідно до Акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №8834/11 (ТЕК) від 25.10.2024р., ДП "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ПОРТ" на підставі Договору №240 КВ-П від 27.12.2023р. були виконані, а Замовником прийняті послуги: ВПК "ДВР" зважування а/машин NАNDА С- 8 авто. Усього робіт виконано (надано послуг) на суму 1920 грн. із ПДВ.
Також позивачем надано Довідку-розрахунок виконаних робіт (наданих послуг) №03-32/759, відповідно до якої послуга зі зваження транспортного засобу на автомобільних вагах (тара- брутто) 1 600 грн. без ПДВ., а також Звіт про переваження машин.
Відповідно до Акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №8868/11 (ТЕК) від 29.10.2024р« ДП "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ПОРТ" на підставі Договору №240 КВ-П від 27.12.2023р. були виконані, а Замовником прийняті послуги: ВПК "ДВР" навантажувально-розвантажувальні та інші роботи (послуги) NАNDА С (0,98т), ВПК "ДВР" відкрите зберігання, ВПК "ДВР" зважування а/машин. Усього робіт виконано (надано послуг) на суму 937 грн. 31 коп. із ПДВ.
Також позивачем надано Довідку-розрахунок виконаних робіт (наданих послуг) №03-32/765, відповідно до якої послуга зі зваження транспортного засобу на автомобільних вагах (тара- бр по) 200 грн. без ПДВ; Зведену відомість з розрахунку вартості зберігання імпортних та генеральних вантажів у Д11 "ІЗМ МТІ І", а також Звіт про переваження машин.
Окрім того, ДП "ІМТП" було виставлено рахунок №5 765/11/1 1 від 26.07.2024р. (до Акту №8813/11 (ТЕК) від 25.10.2024р« Акту №8834/11 (ТЕК) від 25.10.2024р Акту №8868/11 (ТЕК) від 29.10.2024р.). Так, ТОВ "ЗЕРНОВИК-ЮГ" мав сплатити 201 077 грн. 51 коп. із ПДВ.
08.08.2024 ТОВ "ЗЕРНОВИК-ЮГ" сплатив на рахунок ДП "ІЗМ МТП" 201 077 грн. 51 коп. із ПДВ., відповідно до платіжної інструкції №198.
У зв'язку з тим, що сума коштів, які мав сплатити та сплатив ТОВ "ЗЕРНОВИК-ЮГ" за Акти від 25.10.2024р. та 29.10.2024р. становить 138 548 грн. 87 коп. перевищує суму рахунку №5765/11/11 від 26.07.2024р., ДП "ІЗМ МТП" повернув ТОВ "ЗЕРНОВИК-ЮГ" надмірно сплачені кошти у сумі 62 528 грн. 64 коп. відповідно до Акту звіряння взаємних розрахунків станом на 31.12.2024р.. що підтверджується платіжною інструкцією №782 від 18.03.2025р.
Також позивач надав до суду акти звіряння взаємних розрахунків між ТОВ "ЗЕРНОВИК -ЮГ" та ДП "ІЗМ МТП", зокрема акт від 30.06.2024р. станом на 01.07.2024р., акт 30.09.2024р. станом на 01.10.2024р.. та акт станом на 31.12.2024р.
Відповідно, наявними матеріалами справи підтверджується, що у зв'язку з незаконними діями Одеської митниці, позивач поніс збитки у розмірі 527 543,32 грн.
Також, 29.07.2024 між ТОВ "ДІЛЕКС ТРАНСПОРТ" - "Виконавець" та ТОВ "ЗЕРНОВИК-ЮГ" - "Замовник" укладено Договір про надання послуг №2908/24. Відповідно до змісту вказаного Договору. Виконавець зобов'язується надати послуги з перефасування вантажу (мінеральні добрива) з біг-бегів у біг-беги Замовника з використанням автоматизованого фасувального обладнання Виконавця (далі- Послуга), а Замовник зобов'язується приймати та оплачувати надані послуги.
Пунктом 3.1. Договору встановлено, що загальний розмір оплати за надані Виконавцем Послуги розраховується за тарифами наведених у Переліку послуг (Додаток до цього Договору, який є його невід' ємною частиною).
Відповідно до п. 3.2. Договору, розрахунки за надані Послуги здійснюються Замовником на підставі виставлених рахунків Виконавця та Актів приймання-передавання наданих послуг. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок Виконавця.Всі послуги Замовник сплачує в безготівковій формі в гривнях України на розрахунковий рахунок Виконавця. Банківську комісію у всіх випадках сплачує Замовник.
Згідно з п. 3.3. Договору, наведені тарифи в цьому Договорі або у його Додатках у гривнях України сплачується Замовником в гривнях України.
Відповідно до п. 3.4. Договору, здавання Послуг Виконавцем та приймання їх результатів Замовником оформлюється Актом здавання-приймання наданив послуг, що складається Виконавцем та не пізніше 5-го числа, наступного за звітним, направляється Замовнику.
Відповідно до додатку №1 до Договору №2908/24 від 29.07.2024р. сторони визначили місце проведення робіт та вартість послуг. Вартість за послуги з перефасування вантажу (мінеральні добрива) у біг-беги Замовника з використанням автоматизованого фасувального обладнання Виконавця за тонну становить 13 доларів США. Сплата здійснюється в гривнях України відповідно до курсу НБУ на дату виставлення рахунку.
У відповідності до заявки №51/07-24 від 29.07.2024р. ТОВ "ЗЕРНОВИК-ЮГ" звернулося до ТОВ "ДІЛЕКС ТРАНСПОРТ" з проханням виконати роботи по перефасовці вантажу з судна "NАNDАС" (ІМО 7808097), а саме добриво "Калій хлористий" вагою 207,517 т. брутто 207 б/б, за Коносаментом №2 від 14.03.2024р., який зберігається на території ДП "ІЗМ МТП" ВПК "ДВР" в зв'язку з порушенням цілісності б/б.
Відповідно до Акту надання послуг №456 від 20.09.2024р. Виконавцем були виконані послуги з перефасування бг-бегів з хлористим калієм в порту Ізмаїл згідно заявки №51/07-24 від 29.07.2024р. Сума послуг із ПДВ склала 131764 грн. 68 коп.
20.09.2024 ТОВ "ДІЛЕКС ТРАНСПОРТ" було виставлено рахунок №377 на оплату вищевказаної послуги.
08.11.2024 ТОВ "ЗЕРНОВИК-ЮГ" сплатив на рахунок ТОВ "ДІЛЕКС ТРАНСПОРТ" 13 1 764 грн. 68 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №287 від 08.11.2024р.;
Відповідно, у зв'язку з незаконними діями Одеської митниці, позивач поніс збитки у розмірі 131 764,68 грн.
За приписами статті 265 КУпАП речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1, 234-2, 244, 262 і 264 цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей реалізують.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 238 МК України обов'язковій передачі митному органу для зберігання підлягають товари, не пропущені під час ввезення на митну територію України внаслідок установлених законодавством заборон чи обмежень на їх ввезення в Україну або транзит через територію України і не вивезені з території України у день їх ввезення.
Відповідно до пункту 4.1 Порядку роботи складу митного органу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №627 обов'язковому переданню на склад митниці (крім валютних цінностей та дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підлягають, зокрема, товари, не ропущені під час ввезення на митну територію України внаслідок установлених законодавством заборон чи обмежень на їх ввезення в Україну або транзит через територію України і не вивезені з території України у день їх ввезення.
Пунктом 4.2 Порядку встановлено, що на складах митниці можуть зберігатися товари, транспортні засоби комерційного призначення, тимчасово вилучені відповідно до статті 511 МК України (підпункт 4.2.7).
Відповідно до ч. 2 ст. 511 МК України (в редакції станом на 07.05.2024) у разі виявлення порушень митних правил, передбачених частиною шостою статті 470, частиною третьою статті 471, статтями 472, 473, 476, частиною шостою статті 481, статтями 482-484 цього Кодексу, тимчасове вилучення товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення, які підлягають конфіскації відповідно до цих статей, а також відповідних документів є обов'язковим.
Пунктом 4.3 Порядку передбачено, що товари, які через свої властивості не можуть зберігатися на складі митниці, можуть передаватися підприємствам, на складах яких створено необхідні умови для належного зберігання таких товарів, на підставі укладених з таким підприємством договорів зберігання. Для цілей цього Порядку таке зберігання вважається зберіганням на складі митниці.
Службова записка, з висновком щодо неможливості зберігання товарів на складі митниці, надається керівником господарської служби за результатами їх огляду завідувачем складу та/або вивчення наявних товаросупровідних та інших документів у письмовій формі на ім'я уповноваженої особи. За результатами розгляду цієї службової записки та пропозицій щодо місця розміщення таких товарів уповноважена особа приймає рішення щодо місця зберігання товарів.
Відповідно до частин 1, 5 статті 239 МК України під складами митних органів розуміються складські приміщення, резервуари, криті та відкриті майданчики, холодильні чи морозильні камери, які належать митним органам або використовуються ними і спеціально обладнані для зберігання товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Товари, які через свої властивості не можуть зберігатися на складі митного органу, за рішенням керівника митного органу або його заступника можуть передаватися митними органами на зберігання підприємствам, на складах яких створено необхідні умови для належного зберігання таких товарів. Для цілей цього Кодексу таке зберігання вважається зберіганням на складі митного органу.
У той же час, в матеріалах справи відсутні будь-які рішення або висновки Одеської митниці щодо забезпечення/незабезпечення зберігання вилученого товару на складі митного органу.
З огляду на наведене, товар з березня 2024 року по жовтень 2024 року зберігався на території порту, у зв'язку із призупиненням митного оформлення через складений Одеською митницею протокол про порушення митних правил №0532/50000/24 від 07.05.2024, що призвело до завдання позивачеві шкоду, яка складає 659 308 грн.
Дослідивши надані позивачем до матеріалів справи докази на підтвердження розміру завданої шкоди (договори, додаткові угоди, акти наданих послуг, рахунки на оплату, платіжні доручення тощо), колегія суддів вважає їх належними та допустимими доказами в розумінні статей 73, 74, 76, 77 ГПК України, які підтверджують розмір понесених позивачем додаткових витрат (завданої шкоди), у зв'язку з незаконними діями відповідача.
В той же час, судова колегія відзначає, що відповідачем не висловлено жодних заперечень з приводу заявленого позивачем до стягнення розміру шкоди.
Таким чином, судова колегія вважає, що оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд першої інстанції обґрунтовано встановив наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з держави завданої позивачу Одеською митницею шкоди в загальному розмірі 659 308 грн.
Колегією суддів відхиляються доводи апелянта з приводу допущеного судом першої інстанції порушення норм процесуального права, яке полягає у неправильному застосуванні приписів ст. 75 ГПК України, з огляду на таке.
Частиною 4 статті 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У даному випадку, справа №521/7893/24 є тією справою, яка має преюдиційне значення, так як судовий спір виник між тими самими особами - Одеською митницею та ТОВ "ЗЕРНОВИК-ЮГ", а також були досліджені докази, які були покладені в позицію Одеської митниці щодо законності протоколу про порушення митних правил.
Отже, обставини, встановлені в постанові Малиновського районного суду м. Одеси від 06.08.2024 та постанові Одеського апеляційного суду від 15.10.2024 по справі №521/7893/24 не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.
Слід також зауважити, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
Європейський суд з прав людини також вказує, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (Brumarescu v. Romania, №28342/95 від 28.10.1999, §61). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (Lupeni Greek Catholic Parish and Others v. Romania, №76943/11 від 29.11.2016, §123). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (S.W. v. The United Kingdom, №20166/92 від 22.11.1995, §36).
Обставинами справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є юридичні факти, що призвели до виникнення спірного правовідношення, настання відповідальності або інших наслідків, тобто такі факти, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення.
Преюдиціальність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим, з точки зору процесуальної економії. Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Наведений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.05.2018 у справі №922/2391/16.
Таким чином, судовим рішенням у справі про адміністративне правопорушення встановлено факт відсутності порушення митних правил під час переміщення і декларування товару позивачем через митний кордон України та відповідність товару, який зазначено у митній декларації, товарно-супровідним документам.
При цьому саме посадові особи митниці безпідставно склали протокол №0532/50000/24 від 07.05.2024 за ознаками порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, відносно керівника ТОВ "ЗЕРНОВИК-ЮГ", та як наслідок, безпідставно затримали на тривалий час вантаж в зоні митного контролю.
Не заслуговують на увагу й твердження апелянта про те, що Одеська митниця діяли на підставі листа отриманого від СБУ та не могла впливати на порядок чи спосіб вилучення зразків у межах дій даного органу, з огляду на таке.
Державна митна служба України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи. Отже, відповідач є суб'єктом владних повноважень, який здійснює публічно-владні управлінські функції на підставі законодавства.
За приписами ч. 1 ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта, висновком правовласника про наявність або відсутність порушення прав інтелектуальної власності; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами, транспортними засобами комерційного призначення - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Відповідно до ч. 2 ст. 495 МК України посадова особа митного органу, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно з ст. 508 МК України, у справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи. До процесуальних дій належать: 1) складення протоколу про порушення митних правил; 2) опитування осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідків, інших осіб; 3) витребування документів, необхідних для провадження у справі про порушення митних правил, або належним чином завірених їх копій чи витягів з них; 4) тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, та документів на них; 5) митне обстеження; 6) пред'явлення товарів, транспортних засобів і документів для впізнання; 7) експертиза; 8) взяття проб та зразків для проведення дослідження (аналізу, експертизи).
З огляду на наведені законодавчі приписи, Одеська митниця є окремим органом державної влади, який самостійно несе відповідальність за прийняті процесуальні рішення. При цьому, відповідач в апеляційній скарзі також стверджує про те, що митниця наділена дискреційними повноваженнями щодо контролю за дотриманням митного законодавства, і ці повноваження включають право оцінювати інформацію, що надходить від інших державних органів, аналізувати надані їй відомості, вживати заходів митного контролю і приймати процесуальні рішення на власну відповідальність.
Відповідно, надходження листів від іншого правоохоронного органу не звільняє відповідача від покладених на нього обов'язків діяти відповідно до вимог чинного законодавства при перевірці повідомлених йому фактів.
Слід також зауважити, що зі змісту листів правоохоронного органу вбачається, що останнім лише висловлено припущення щодо наявності сумнівів у походженні імпортованої позивачем на митну територію України продукції. А тому, саме на відповідача покладався обов'язок належним чином оцінити надану інформацію та діяти в межах законодавчо визначених повноважень.
Втім, як вже було вказано вище, відповідач безпідставно склав протокол за ознаками порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, відносно керівника ТОВ "ЗЕРНОВИК-ЮГ".
Щодо посилання апелянта на висновок ДП "НАУКОВИЙ ЦЕНТР ПРЕВЕНТИВНОЇ ТОКСИКОЛОГІЇ, ХАРЧОВОЇ ТА ХІМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ІМЕНІ АКАДЕМІКА Л.І. МЕДВЕДЯ МОЗ УКРАЇНИ", то у постанові Одеського апеляційного суду від 15.10.2024 року у справі №521/7893/24, яка як вже було вказано вище має преюдиційне значення у цій справі, встановлено, що результати проведеного дослідження жодним чином не підтверджують висновки, викладені в протоколі про порушення митних правил та не можуть бути визнані належними доказами, зокрема через те, що митним органом не було надано доказів того, що дане ДП є експертною установою, натомість, відповідно до відкритих інтернет-джерел, зокрема, сайту "YouControl", ДП підприємство, основним видом діяльності якого є дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук, тобто до його компетенції не входить проведення експертизи в розумінні вимог митного законодавства.
Окремо Одеський апеляційний суд зауважив на тому, що надані митним органи результати досліджень, проведених вищезгаданим ДП, повністю спростовують твердження, викладені у протоколі, в частині надання декларантом керівником ТОВ "ЗЕРНОВИК-ЮГ" в якості підстави для переміщення товарів документів, які містять розбіжності окремих показників, натомість, відповідно до вищевказаних результатів досліджень, наданий зразок мінеральних добрив "калій хлористий", імпортований на митну територію України відповідно до МД №UA500370001779U0, відповідає заявленим документам виробника за показником "вміст калію, у перерахунку на К2О".
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду також наголошує на тому, що відповідно до ст. 42 МК України, у разі переміщення товару через митний кордон України країна походження товару обов'язково заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення в митній декларації назви країни походження товару та відомостей про сертифікат про походження товару.
Згідно з ч. 2 ст. 43 МК України у разі виникнення сумнівів щодо дійсності документів про походження товару та/або правильності відомостей, що в них містяться, зокрема щодо відомостей про країну походження товару, митний орган може перевірити факт видачі сертифіката та/або його зміст на веб-сайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат, або звернутися у паперовій або електронній формі до такого компетентного органу (організації) із запитом про проведення перевірки автентичності документа про походження товару та відповідності походження товару правилам походження, встановленим цим Кодексом.
З огляду на наведені законодавчі приписи, відповідач у разі наявності будь-яких сумнів у дійсності країни походження товару, не був позбавлений можливості перевірити таку інформацію на веб-сайті компетентного органу (організації) або звернутися у паперовій або електронній формі до компетентного органу (організації) із відповідним запитом.
Однак, наявні матеріали справи не містять, а відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що митний орган звертався із відповідними запитами з метою з'ясування обставин країни походження товару та/або звертався до експертної установи, у законодавчо визначений спосіб, з метою дослідження товару.
Також, за приписами ст. 356 МК України взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами митного органу в рамках процедур митного контролю та митного оформлення, а також під час прийняття рішень щодо зобов'язуючої інформації з метою встановлення характеристик, визначальних для: 1) класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД; 2) перевірки задекларованої митної вартості товарів; 3) встановлення країни походження товарів; 4) встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин; 5) встановлення належності товарів до предметів, що мають художню, історичну чи археологічну цінність. Взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами митного органу на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього митного органу або його заступника.
Враховуючи наведені законодавчі приписи, відповідач у разі наявності будь-яких сумнівів, не був позбавлений можливості самостійно здійснити взяття проб (зразків) товарів, які переміщувались позивачем через митну територію України.
Втім, доказів вчинення такий дій Одеською митницею наявні матеріали справи не містять, а відповідачем надано не було.
Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржником порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 19.11.2025 відсутні, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Рішення Господарського суду Одеської області від 19.11.2025 по справі №916/3370/25 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови складено та підписано 23.02.2026.
Головуючий суддя Аленін О.Ю.
Суддя Принцевська Н.М.
Суддя Філінюк І.Г.