Справа № 536/2457/25
Провадження № 2/536/275/26
19 лютого 2026 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі: головуючої судді Клименко С.М.
за участю секретаря судового засідання Веремєєвої О.Р.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
20 жовтня 2025 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, що 22.07.2024 ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 00-9867499 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. На підставі вказаного договору відповідач отримав грошові кошти в сумі 5 750 гривень строком на 360 календарних днів зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами. 20.01.2025 між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «Ейс» було укладено договір факторингу №20012025-МК/Ейс, відповідно до якого до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором в сумі 19 017 грн 50 коп, з яких 5 750 грн - заборгованість по кредиту, 13 267 грн 50 коп - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Просили стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 00-9867499 від 22.07.2024 в сумі 19 017 грн 50 коп, понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422 грн 40 коп та витрати на правничу допомогу в сумі 7 000 грн.
Ухвалою судді від 30 жовтня 2025 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відзив на позовну заяву відповідачем у встановлений строк не подано.
Суд, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин.
З огляду на викладене, суд розглянув справу в межах позовних вимог та за наявними в ній доказами, які надані сторонами.
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
На підставі ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Установлено, що 22 липня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії № 00-9867499 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, за умовами якого товариство зобов'язувалося надати відповідачу кредитні кошти в сумі 5 000 грн строком на 360 календарних днів зі сплатою відсотків за їх користування.
ТОВ «Макс Кредит» виконало свої зобов'язання та надало ОСОБА_1 кредитні кошти, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Платежі онлайн» від 06.02.2025 та листом АТ КБ«ПриватБанк» від 01.12.2025, що на ім'я ОСОБА_1 емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 , на яку 22.07.2024 зараховані грошові кошти в сумі 5 000 грн.
20 січня 2025 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «Ейс» було укладено договір факторингу №20012025-МК/Ейс, відповідно до якого до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право грошової вимоги за кредитними договорами згідно реєстру боржників.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 20012025-МК/Ейс від 20.01.2025 року ТОВ ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 19 017 грн 50 коп, з яких 5 750 грн - заборгованість по кредиту, 13 267 грн 50 коп - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, права вимоги за договором кредитної лінії № 00-9867499 від 22.07.2024, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» та ОСОБА_1 перейшли до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС».
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 в порушення вимог ст. 526 ЦК України взяті на себе зобов'язання належним чином не виконує, кредит та проценти не сплачує, внаслідок чого станом на 01.10.2025 утворилась заборгованість на загальну суму 19 017 грн 50 коп, суд приходить до висновку про те, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" законний, обґрунтований, підтверджений належними та допустимими доказами і тому суд його задовольняє.
Так як позов задоволено, то в відповідності до ч. 2 ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422 грн 40 коп та витрати на правничу допомогу в сумі 7 000 грн, що підтверджено документально.
При розподілі витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з того, що такі витрати підтверджені належними доказами та клопотання про їх зменшення іншою стороною не подано, тому відсутні передбачені ст.137ЦПК України підстави для зменшення витрат на професійну правничу допомогу і з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу, що становить 7 000 грн.
Вказані висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 13.03.2025 у справі № 275/150/22, що суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Керуючись статями 13, 81, 141, 259, 263-265, 279 ЦПК України, на підставі статей 525, 526 ЦК України, суд
Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінансова компанія «Ейс» (02090, м. Київ, вул. Алматинська, буд. 8, офіс 310А, код ЄДРПОУ 42986956), заборгованість за кредитним договором № 00-9867499 від 22.07.2024 в сумі 19 017 (дев'ятнадцять тисяч сімнадцять) грн 50 коп, судовий збір в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп та витрати на правничу допомогу в сумі 7 000 (сім тисяч) грн.
На рішення суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його отримання до Полтавського апеляційного суду.
СуддяС. М. Клименко