Справа № 308/14710/25
1-кс/308/662/26
18 лютого 2026 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області клопотання прокурора - заступника начальника відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025070000000323, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.07.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 366-2 КК України, про накладення арешту на майно, -
До слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання прокурора - заступника начальника відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025070000000323, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.07.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 366-2 КК України, про накладення арешту на майно, яке вилучено 29.01.2026 в ході проведення обшуку в будинку АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: грошові кошти у розмірі 30300,00 грн, два наручні чоловічі годинники марки Patek Philippe Geneve та Аudemars Рiguet, мобільний телефон марки Apple модель Iphone 14 pro max, який належить ОСОБА_5 , картину розміром 936х730 мм з написом ОСОБА_6 , картину розміром 1163х1163 мм з написом Контратовський, картину розміром 1075х975 мм з написом ОСОБА_7 , картину розміром 1035х830 мм з написом Бокшай, картину розміром 1065х890 мм з написом Бокшай, картину розміром 1090х865 мм з написом Бокшай, картину розміром 932х726 мм з надписом Габда, картину розміром 1022х823 мм з надписом Коцка, картину розміром 1248х1045 мм з надписом Бокшай 1947, електронний пристрій - сервер марки Явір.
Клопотання мотивоване тим, що вищевказане майно зберегло на собі сліди вчинення кримінальних правопорушень, з приводу яких здійснюється досудове розслідування та може бути засобом їх вчинення. Крім того, відносно вилученого майна існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що воно може мати значення речових доказів у даному кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, перебування цього майна на зберіганні у третіх осіб створює високі ризики щодо його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення передачі. У зв'язку з цим є необхідність у накладенні арешту на зазначене майно з метою збереження його як речового доказу та для забезпечення конфіскації даного майна як виду покарання.
Прокурор у судовому засіданні підтримав заявлене клопотання з мотивів, наведених у ньому. Зазначив, що з метою забезпечення виконання додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, яке передбачене ч. 2 ст. 209 КК України, що інкримінується ОСОБА_4 , виникла необхідність у накладенні арешту на вилученні під час проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 картини та годинники. Зауважив, що грошові кошти у розмірі 30300,00 грн у ході проведення обшуку були вилучені безпосередньо з гаманця ОСОБА_5 , є її особистими коштами, у зв'язку з цим щодо відмови у задоволенні клопотання в частині накладення арешту на вказані грошові кошти не заперечив. Звернув увагу на те, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні ще не завершено, слідством встановлені і інші факти, які ще не лягли в основу підозри, при цьому досудове розслідування за вчинення тяжкого злочину відповідно до КПК України може тривати до шести або до дванадцяти місяців.
Представник ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_8 у судовому засіданні заперечила щодо накладення арешту на мобільний телефон марки Apple модель Iphone 14 pro max та зазначила, що стороною обвинувачення не доведено того факту, що вказаний телефон ОСОБА_4 набув злочинним шляхом. Просила відмовити у задоволенні клопотання в цій частині. Разом з тим, заперечила щодо накладення арешту на вилучені в ході обшуку картини, мотивуючи це тим, що дані картини належать колишній дружині підозрюваного ОСОБА_5 , є її культурною спадщиною, не були придбані ні нею, ні підозрюваним, а перейшли у її власність від її бабусі та матері. Так, із загальної кількості вилучених картин, шість ОСОБА_5 набула у власність до шлюбу з підозрюваним, а три картини вже під час шлюбу з ним. Зауважила, що вилучені картини не мають жодного відношення до здійснення легалізації доходів, яка інкримінується ОСОБА_4 , та органом досудового розслідування не надано належних доказів того, що ОСОБА_5 набула дані картини у власність саме в період такої легалізації. Крім того, звернула увагу на те, що після вилучення картини зберігаються в неналежних умовах, що може призвести до їх пошкодження. Щодо вилучених грошових коштів у розмірі 30300,00 грн представник вказала, що вони були вилучені безпосередньо з гаманця ОСОБА_5 , є її особистими коштами та призначалися для здійснення оплати за навчальні курси для дитини, а злочинне походження цих коштів сторона обвинувачення не довела. Представник не заперечила щодо накладення арешту на вилучені два наручні чоловічі годинники марки Patek Philippe Geneve та Аudemars Рiguet, так як вони є копією оригіналу. Не заперечила і щодо арешту електронного пристрою - серверу марки Явір, оскільки він є непрацюючим та жодної цінності в собі не несе.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, неприбуття слідчого та власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, у зв'язку з чим слідчий суддя розглянув подане клопотання про арешт майна у відсутності вказаних осіб.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
У ході розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12025070000000323, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.07.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 366-2 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 19 липня 2025 року.
З клопотання також встановлено, що досудове розслідування здійснюється за фактом внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на загальну суму 13 842 471,00 грн та вчинення дій, спрямованих на приховування та маскування їх незаконного походження, джерела набуття та фактичного володіння.
Так, відповідно до рішення І сесії Ужгородської міської ради VIII скликання від 08.12.2020 № l «Про інформацію Ужгородської міської територіальної виборчої комісії Ужгородського району Закарпатської області про результати голосування і підсумки виборів депутатів Ужгородської міської ради та Ужгородського міського голови», ОСОБА_4 обрано та зареєстровано депутатом Ужгородської міської ради.
Тобто, ОСОБА_4 будучи в період часу з 08.12.2020 по 31.12.2022 та на даний час депутатом Ужгородської міської ради, тобто депутатом місцевої ради, а тому у відповідності до підпункту «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб'єктом декларування.
Так, ОСОБА_4 , 17.01.2024 о 16 годині 26 хвилині, перебуваючи в м. Ужгороді Закарпатської області, будучи обізнаним про обов'язок щорічно подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за звітний рік, маючи всі необхідні умови та технічну можливість, розпочав подачу декларації за 2022 рік, тобто пройшов автентифікацію в інформаційно-телекомунікаційній системі «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства, створивши таку декларацію з унікальним ідентифікатором документа - cfddc9ea-9e35-4aae-b727-68cef7d6b3f6.
У подальшому, ОСОБА_4 , діючи умисно, всупереч вимог законодавства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, будучи ознайомленим з Порядком заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, достовірно знаючи про встановлений ст. 45 Закону обов'язок та всупереч п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 46 Закону, при заповненні електронної форми щорічної декларації за 2022 рік у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» декларації, о 17 годині 13 хвилині 17.01.2024, вніс завідомо недостовірні відомості, а саме не зазначив відомостей про житловий будинок загальною площею 358,8 м2, реєстраційний номер 1063175421101, та земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:20:001:0083, на якій він розташований, за адресою: АДРЕСА_1 , який є зареєстрованим та фактичним місцем проживання члена сім'ї суб'єкта декларування дочки ОСОБА_9 , та належить їй з 18.10.2016 на праві спільної сумісної власності, вартістю 96 158,00 гривень.
Окрім того, ОСОБА_4 , о 17 годині 13 хвилині 17.01.2024, умисно вніс завідомо недостовірні відомості, а саме при заповненні декларації умисно не відобразив відомостей про житловий будинок загальною площею 78,5 м2, реєстраційний номер 2536610580000, за адресою: АДРЕСА_2 , який є зареєстрованим та фактичним місцем проживання членів сім'ї суб'єкта декларування - сина ОСОБА_10 та дочки ОСОБА_11 , і який від 10.03.2006 належить на праві власності ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вартістю 47 595,00 гривень.
Окрім того, ОСОБА_4 , о 17 годині 15 хвилині 17.01.2024, умисно не зазначив відомості про свій дохід у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» зокрема не вказав відомості про розмір отриманої заробітної плати в розмірі 69 090,00 гривень, джерелом якого є спільне мале підприємство «ВОЯЖ» (код ЄДРПОУ 13598938).
Також, ОСОБА_4 , о 17 годині 18 хвилині 17.01.2024, не зазначив відомості у розділі 12 «Грошові активи» декларації, а саме відомості про кошти, позичені третім особам - які станом на 31.12.2022 становили 315 000 дол. США (в еквіваленті курсу валют, установленого НБУ станом на 31.12.2022, 1 долар - 36,5686 грн) - 11 519 109,00 гривень.
Вказані кошти станом на 16.09.2022 ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , боргував ОСОБА_4 відповідно до розписок про передачу коштів від ОСОБА_4 - ОСОБА_13 , які разом з іншими документами ОСОБА_4 особисто долучено як потерпілим до матеріалів кримінального провадження № 42022070000000233, розпочатого 04.11.2022 відносно ОСОБА_13 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України за фактом заволодіння шахрайським шляхом грошовими коштами ОСОБА_4 .
Окрім того, ОСОБА_4 , о 17 годині 18 хвилині 17.01.2024, умисно вніс завідомо недостовірні відомості, а саме при заповненні декларації не відобразив відомості про залишок належних йому станом на 31.12.2022 коштів, розміщених на депозитному рахунку ( НОМЕР_1 ) в АТ «ОТП БАНК» у розмірі 1 307 999,00 гривень, що підтверджується інформацією банку.
Разом з тим, ОСОБА_4 , о 17 годині 18 хвилині 17.01.2024, не зазначив відомості про залишок належних йому як фізичній особі-підприємцю станом на 31.12.2022 коштів, розміщених в АТАКБ «ЛЬВІВ» на рахунках - НОМЕР_2 у розмірі 10 000,00 гривень, що підтверджується інформацією банку.
Окрім того, ОСОБА_4 , о 17 годині 30 хвилині 17.01.2024, умисно не зазначив відомості у розділі 13 «Фінансові зобов?язання» декларації щодо фінансових зобов'язань перед ТОВ «Західні енергетичні системи» (код ЄДРПОУ 40000488) щодо сплати частки у статутному (складеному) капіталі товариства у розмірі 792 470,00 гривень.
У подальшому ОСОБА_4 , о 17 годині 32 хвилині 17.01.2024, підтвердивши повноту та достовірність відомостей, вказаних у щорічній декларації за 2022 рік, ознайомився з попередженням про настання відповідальності за подання недостовірних відомостей, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання підписав та подав електронну декларацію з унікальним ідентифікатором документа cfddc9ea-9e35-4aae-b727-68cef7d6b3f6, у якій містились завідомо недостовірні відомості внесені до розділів 3, 11, 12 та 13 щорічної декларації за 2022 рік шляхом накладання на неї особистого кваліфікованого електронного підпису.
Таким чином, суб'єкт декларування ОСОБА_4 у щорічній декларації за 2022 рік зазначив недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму 13 842 471,00 гривень, чим не дотримав вимог п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції».
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік» установлено, що з 1 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає - 2481 гривня, тобто завідомо недостовірні відомості внесені ОСОБА_4 до щорічної декларації за 2022 рік відрізняються від достовірних на суму 5579 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених у 2022 році.
Крім того, з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, ОСОБА_4 , діючи умисно, з прямим умислом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх кримінальну караність та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, достовірно знаючи, що грошові кошти в сумі 315 000 доларів США, що за офіційним курсом валют, установленим Національним банком України станом на 09.10.2023 (1 долар США - 36,5827 грн), становить 11 523 551,00 гривень, є доходами, одержаними злочинним шляхом, законність походження яких ОСОБА_4 не підтверджено у встановленому законом порядку, вчинив дії, спрямовані на приховування та маскування їх незаконного походження, джерела набуття та фактичного володіння.
З цією метою ОСОБА_4 уклав із ОСОБА_13 цивільно-правовий правочин, оформивши зазначені грошові кошти як позику, відповідно до якої ОСОБА_13 , станом на 16.09.2022, має заборгованість перед ОСОБА_4 у розмірі 315 000 доларів США, що підтверджувалося розписками про передачу грошових коштів.
У подальшому зазначені розписки, разом з іншими документами, були особисто подані ОСОБА_4 як потерпілим та долучені до матеріалів кримінального провадження № 42022070000000233, розпочатого 04.11.2022 відносно ОСОБА_13 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, за фактом заволодіння грошовими коштами ОСОБА_4 шляхом шахрайства.
Надалі, з метою остаточного створення видимості законності походження грошових коштів, ОСОБА_4 надав до матеріалів вказаного кримінального провадження заяву, справжність його підпису на якій засвідчено нотаріусом 09.10.2023, у якій зазначив, що він, як потерпілий, не має жодних претензій та вимог фінансового, матеріального чи іншого характеру до ОСОБА_13 у зв'язку з поверненням йому грошових коштів у сумі 315 000 доларів США, що за офіційним курсом валют, установленим Національним банком України станом на 09.10.2023 (1 долар США - 36,5827 грн), становить 11 523 551,00 гривень.
Отже, надання ОСОБА_4 позики ОСОБА_13 за рахунок коштів, які не відображені в щорічній декларації суб'єкта декларування та джерело походження яких не підтверджене легальними доходами, свідчить про використання активів з ознаками незаконного походження та вчинення фінансової операції з метою надання їм вигляду законних.
Надання ОСОБА_4 коштів ОСОБА_13 у формі позики є цивільно-правовим підґрунтям для легалізації коштів та подальшого їх повернення як легального боргу тобто є способом надання вигляду законності активам з невстановленим походженням.
Таким чином, у період з 18.06.2020 по 09.10.2023 ОСОБА_4 вчинив сукупність активних умисних дій, спрямованих на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних унаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, маскуючи у такий спосіб незаконність походження таких доходів, шляхом укладення правочину, подання відповідних документів до органу досудового розслідування та подальшого використання зазначених коштів для власних потреб як фізичною особою, чим фактично надав їм вигляду законних у сумі 315 000 доларів США, що за офіційним курсом валют, установленим Національним банком України станом на 09.10.2023 (1 долар США - 36,5827 грн), становить 11 523 551,00 гривень.
З урахуванням статусу особи, як суб'єкта декларування, обов'язку повного та достовірного відображення доходів і активів, дії ОСОБА_4 , який не зазначив вказані фінансові операції у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування кваліфікуються як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 366-2 КК України та свідчать про усвідомлене використання грошових коштів, стосовно яких ОСОБА_4 вчинено дії, спрямовані на приховування їх джерела походження, та їх включення в легальний фінансовий обіг.
29 січня 2026 року на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області проведено обшук будинку АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у ході якого виявлено та вилучено: грошові кошти у розмірі 30300,00 грн, два наручні чоловічі годинники марки Patek Philippe Geneve та Аudemars Рiguet, мобільний телефон марки Apple модель Iphone 14 pro max, який належить ОСОБА_5 , картину розміром 936х730 мм з написом ОСОБА_6 , картину розміром 1163х1163 мм з написом Контратовський, картину розміром 1075х975 мм з написом ОСОБА_7 , картину розміром 1035х830 мм з написом Бокшай, картину розміром 1065х890 мм з написом Бокшай, картину розміром 1090х865 мм з написом Бокшай, картину розміром 932х726 мм з надписом Габда, картину розміром 1022х823 мм з надписом Коцка, картину розміром 1248х1045 мм з надписом Бокшай 1947, електронний пристрій - сервер марки Явір.
Факт вилучення речей, на які слідчий просить накласти арешт, підтверджується матеріалами справи.
Постановою слідчого від 30 січня 2026 року зазначені речі визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
З матеріалів клопотання вбачаються достатні підстави вважати, що відшукане у ході обшуку будинку АДРЕСА_1 майно може належати підозрюваному ОСОБА_4 .
Арешт поданий з метою збереження речових доказів та забезпечення конфіскації як виду покарання.
На переконання слідчого судді, стороною обвинувачення доведено, що вилучені в ході обшуку будинку АДРЕСА_1 два наручні чоловічі годинники марки Patek Philippe Geneve та Аudemars Рiguet, мобільний телефон марки Apple модель Iphone 14 pro max, який належить ОСОБА_5 , картина розміром 936х730 мм з написом В.Гобда, картина розміром 1163х1163 мм з написом Контратовський, картина розміром 1075х975 мм з написом ОСОБА_7 , картина розміром 1035х830 мм з написом Бокшай, картина розміром 1065х890 мм з написом Бокшай, картина розміром 1090х865 мм з написом Бокшай, картина розміром 932х726 мм з надписом Габда, картина розміром 1022х823 мм з надписом Коцка, картина розміром 1248х1045 мм з надписом Бокшай 1947, електронний пристрій - сервер марки Явір можуть мати значення речових доказів, позаяк могли зберегти на собі сліди кримінального правопорушення або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, чи бути знаряддям чи засобом вчинення кримінального правопорушення.
Зокрема, зазначене вище майно може бути предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з внесенням завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на загальну суму 13 842 471,00 грн та вчинення дій, спрямованих на приховування та маскування їх незаконного походження, джерела набуття та фактичного володіння.
Окрім цього, на даний момент є достатні підстави вважати, що вилучене майно належить підозрюваному і суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна, оскільки санкція кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 передбачає покарання у вигляді конфіскації майна.
Об'єктивна сторона вказаного злочину, зокрема, полягає у набутті, володінні, використанні, розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, вчинення правочину з таким майном, або переміщення, зміна форми (перетворення) такого майна, або вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом.
Водночас, вирішуючи подане клопотання, слідчий суддя враховує практику ЄСПЛ щодо можливості втручання за рішенням суду в права особи на мирне володіння майном, гарантованого ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Так, у рішенні у справі «Узан та інші проти Туреччини» ЄСПЛ, оцінюючи виправданість втручання відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, зробив висновок про те, щоб бути сумісним із положеннями Конвенції, втручання повинно відповідати трьом умовам, а саме: (1) бути передбачене національним законом, який в державі вважається необхідним для регулювання використання майна, (2) повинне відповідати загальним інтересам суспільства, (3) має забезпечуватися справедливий баланс між правами власника та загальносуспільними інтересами (п. 195). Крім того, у п. 203 рішення ЄСПЛ, аналізуючи питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, що стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції передбачає, що втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв'язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби. Тобто, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли наявний значний суспільний інтерес на здійснення такого втручання в право людини, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.
Враховуючи потребу органу досудового розслідування у проведенні слідчих дій з вказаним вище майном, можливість використання його в якості речових доказів у даному кримінальному провадженні, а також те, що існують обґрунтовані підозри вважати, що незастосування цього заходу зумовить труднощі чи унеможливить виконання вироку в частині конфіскації майна, якщо таке покарання буде призначене, слідчий суддя вважає, що на даний момент досудового розслідування зберігаються ризики приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вказаного майна вище, а відтак є необхідність у накладенні на нього арешту.
Разом з цим, не підлягає до задоволення прохання прокурора накласти арешт на вилучені у ході проведення обшуку грошові кошти у розмірі 30300,00 грн з огляду на те, що зібрані у ході досудового розслідування матеріали не є достатніми для висновку про те, що зазначені кошти були знаряддям вчинення кримінальних правопорушень, з приводу яких здійснюється досудове розслідування, чи зберегли на собі його сліди та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються у даному кримінальному провадженні. Крім того, з матеріалів клопотання не встановлено, що вказані грошові кошти були здобуті злочинним шляхом в результаті вчинення кримінальних правопорушень, з приводу яких здійснюється досудове розслідування.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про накладення арешту слід задовольнити частково.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 167, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-
1. Клопотання задовольнити частково.
2. Накласти арешт на майно, вилучене 29 січня 2026 року в ході проведення обшуку будинку АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- два наручні чоловічі годинники марки Patek Philippe Geneve та Аudemars Рiguet,
- мобільний телефон марки Apple модель Iphone 14 pro max, який належить ОСОБА_5 ,
- картину розміром 936х730 мм з написом В.Гобда,
- картину розміром 1163х1163 мм з написом Контратовський,
- картину розміром 1075х975 мм з написом ОСОБА_7 ,
- картину розміром 1035х830 мм з написом Бокшай,
- картину розміром 1065х890 мм з написом Бокшай,
- картину розміром 1090х865 мм з написом Бокшай,
- картину розміром 932х726 мм з надписом Габда,
- картину розміром 1022х823 мм з надписом Коцка,
- картину розміром 1248х1045 мм з надписом Бокшай 1947,
- електронний пристрій - сервер марки Явір.
3. Грошові кошти у розмірі 30300,00 грн, вилучені 29 січня 2026 року в ході проведення обшуку будинку АДРЕСА_1 , повернути ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , або її уповноваженому представнику.
4. Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, яке під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Час та дата оголошення повної ухвали 13 год. 40 хв. 23 лютого 2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1