ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 757/36883/25-ц
провадження № 2/753/3683/26
"23" лютого 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Осіпенко Л.М., розглянувши питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання факту спільного проживання однією сім'єю, -
Позивачка, в інтересах якої діє адвокат Крамной С.С., звернулась до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання факту спільного проживання однією сім'єю з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 85 років, у період з 2014 року до часу відкриття спадщини.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Осіпенко Л.М.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст.ст. 175, 177 ЦПК України виходячи з наступного.
У відповідності до вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Разом з тим, в порушення зазначених вимог, таких відомостей про відповідачку ОСОБА_3 позов не містить.
За відсутності будь - яких інших даних, які б могли однозначно ідентифікувати відповідачку (дата народження, РНОКПП), суд позбавлений можливості здійснити запит про місце реєстрації відповідачки через електронний суд чи електронний реєстр відповідної територіальної громади.
Крім цього, відповідно ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Частиною 1 статті 60 ЦПК України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
На підтвердження повноважень, до матеріалів позовної заяви додано ордер серії АЕ № 1364449, який не містить таких обов'язкових реквізитів, а саме: ким та коли видане посвідчення адвоката України, що передбачено п. 12 Положення про ордер на надання правової допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 зі змінами. Водночас змінами до ордеру, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 07.06.2025 року, номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане виключили з реквізитів форми ордеру на надання правничої допомоги.
Таким чином, представнику потрібно надати суду заповнений ордер або ордер актуальної форми.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Доказів надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів позивачем не надано.
Також у тексті позовної заяви зазначено, що факт спільного проживання можуть підтвердити свідки, проте позивачкою не зазначено їх прізвища, імена та по батькові, адреси їх проживання.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Залишення позову без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу десятиденного строку з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення наведених недоліків, протягом якого позивачу необхідно надати суду: 1) відомості передбачені п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України про відповідачку ОСОБА_3 ; 2) заповнений ордер адвоката або ордер актуальної форми; 3) докази надсилання позову з додатками відповідачам, у паперовій формі, листом з описом вкладення; 4) їх прізвища, імена та по батькові свідків, адреси їх проживання.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 294, 318 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання факту спільного проживання однією сім'єю - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання копії ухвали суду.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений термін позовну заяву вважати неподаною та повернути заявнику зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Осіпенко Л.М.