Справа №760/3106/26 1-кс/760/1887/26
20 лютого 2026 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025110000000262, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.08.2025, за підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України,
Прокурор нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025110000000262, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.08.2025, за підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, в якому просить накласти арешт на майно, вилучене 10.02.2026 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , заборонивши до завершення досудового розслідування та судового розгляду користуватися, відчужувати та розпоряджатися ним у будь-який спосіб, а саме: мобільний телефон марки iPHONe 14 Pro Max, номер моделі -NQ8W3LL/А, серійний номер - НОМЕР_1 , імей1: НОМЕР_2 , імей2: НОМЕР_3 , з номером мобільного телефону НОМЕР_4 , купюру номіналом 100 доларів США з номером КВ1139999684F, що належить ОСОБА_5 .
В обґрунтування поданого клопотання сторона обвинувачення посилається на те, що Слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025110000000262 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.08.2025, за підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у громадянина України ОСОБА_4 , а також невстановленої досудовим розслідуванням особи з числа працівників ТОВ «Коба Корп» (код ЄДРПОУ 45669702), основним видом діяльності якого є комп'ютерне програмування та яке має статус критично важливого підприємства для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, що надавало право на бронювання працівників від призову на військову службу під час мобілізації, виник злочинний умисел, спрямований на організацію ухилення від військового призову під час дії воєнного стану громадянами України, які підлягали мобілізації, шляхом їх фіктивного працевлаштування до ТОВ «Коба Корп» без фактичного виконання ними функціональних (посадових) обов'язків, за грошову винагороду.
Відповідно до розробленого плану злочинних дій на невстановлену досудовим розслідуванням особу з числа працівників ТОВ «Коба Корп», покладається надання засобів та усунення перешкод у працевлаштуванні до товариства.
У свою чергу, до обов'язків ОСОБА_4 входив підбір осіб з числа військовозобов'язаних громадян України, які мали на меті ухилитися від призову на військову службу під час мобілізації, організація їх фіктивного працевлаштування до ТОВ «Коба Корп», отримання від них грошової винагороди та подальша координація взаємодії з невстановленою особою з числа працівників товариства.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 18.10.2025, та у невстановлений спосіб, ОСОБА_4 , на виконання вказаного протиправного механізму, діючи умисно, за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою з числа працівників ТОВ «Коба Корп», підшукав особу з числа військовозобов'язаних громадян України, яка підлягала призову на військову службу під час мобілізації та мала намір ухилитися від такого призову, з метою її фіктивного працевлаштування до товариства без фактичного виконання функціональних (посадових) обов'язків, особу, яка залучена до конфіденційного співробітництва, а саме - громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Надалі, 18.10.2025, ОСОБА_4 , за допомогою месенджера «Telegram», під час телефонної розмови з ОСОБА_6 , повідомив останньому про механізм незаконного ухилення від військового призову під час мобілізації, який полягав у фіктивному працевлаштуванні до товариства з подальшим бронюванням від призову на військову службу без фактичного виконання функціональних (посадових) обов'язків за грошову винагороду, або у створенні нового фіктивного товариства, у якому ОСОБА_6 виступав би бенефіціарним власником, з подальшим поданням документів для отримання статусу критично важливого підприємства, що надало б йому підстави для звільнення від призову на військову службу під час мобілізації, та запропонував скористатися зазначеними протиправними схемами, на що останній надав свою добровільну згоду.
Надалі, 18.12.2025, ОСОБА_4 , за допомогою месенджера «Telegram», під час телефонної розмови з ОСОБА_6 , повідомив останньому, що за грошову винагороду в сумі 6 500 євро він організує його фіктивне працевлаштування до товариства, яке має статус критично важливого підприємства, з подальшим бронюванням від призову на військову службу під час мобілізації.
Крім того, ОСОБА_4 повідомив, що для реалізації вказаної протиправної схеми необхідно підшукати ще одну особу, яка має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, та фіктивно працевлаштувати її до товариства з метою створення формальних підстав для збільшення кількості посад, що підлягають бронюванню, а також про необхідність щомісячної сплати грошових коштів для нарахування заробітної плати підприємством та сплати обов'язкових податків і зборів за нього та зазначену особу.
В подальшому, 03.01.2026 року, ОСОБА_4 , за допомогою месенджера «Telegram», під час телефонної розмови з ОСОБА_6 , підтвердив організацію фіктивного працевлаштування до товариства, надав вказівки щодо оплати штрафів у застосунку «Резерв+» з метою забезпечення безперешкодного оформлення працевлаштування, та попросив надіслати йому світлі копії особистих документів для оформлення працевлаштування, на що ОСОБА_6 здійснив відправку відповідних документів працівнику ТОВ «Коба Корп».
Після цього, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на виконання свого злочинного умислу щодо незаконного ухилення від військового призову під час мобілізації громадянами України, та передав інформацію стосовно ОСОБА_6 невстановленій досудовим розслідуванням особі з числа працівників ТОВ «Коба Корп», з метою фіктивного працевлаштування до товариства.
У подальшому, невстановлена досудовим розслідуванням особа з числа працівників ТОВ «Коба Корп», діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_4 , з використанням службового становища та керуючись метою забезпечення фіктивного працевлаштування осіб, які підлягали призову на військову службу під час мобілізації, здійснила дії, спрямовані на оформлення документів та створення штучних умов для фіктивного працевлаштування ОСОБА_6 , без фактичного виконання ним посадових обов'язків, зокрема призначила останнього на посаду інженера-конструктора з розробки апаратного забезпечення ТОВ «Коба Корп» та забезпечила його бронювання від мобілізації.
Так, 08.01.2026 року, ОСОБА_4 , за допомогою месенджера «Telegram», під час телефонної розмови з ОСОБА_6 , підтвердив, що останній вже заброньований та має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
В подальшому, 14.01.2026 року, ОСОБА_4 , за допомогою месенджера «Telegram», продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне ухилення від військового призову під час мобілізації, який полягав у фіктивному працевлаштуванні до товариства з подальшим бронюванням від призову на військову службу без фактичного виконання функціональних (посадових) обов'язків, за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою з числа працівників ТОВ «Коба Корп», в листуванні повідомив ОСОБА_6 контактну особу на ім'я « ОСОБА_7 », якому необхідно передати грошові кошти у сумі 6 500 євро як плату за фіктивне працевлаштування та 2 800 доларів США для подальшої виплати у вигляді заробітної плати.
Так, 14.01.2026 року о 13 год. 49 хв., ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою: м. Рівне, вул. Захисників Маріуполя,73, передав довіреній особі ОСОБА_4 , чоловіку на ім'я ОСОБА_7 , заздалегідь ідентифіковані грошові кошти у сумі 9 300 доларів США, які були вручені йому для проведення оперативної закупки як плату за фіктивне працевлаштування та для подальшої виплати у вигляді заробітної плати.
Після цього, 10.02.2026 року о 09 год. 50 хв., ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою: м. Рівне, масив Комфортний, 1, передав ОСОБА_4 заздалегідь ідентифіковані грошові кошти у сумі 1 200 доларів США, які були вручені йому для проведення оперативної закупки, з метою нарахування підприємством заробітної плати та сплати обов'язкових податків і зборів за себе та іншу особу, фіктивно працевлаштовану до товариства, з метою створення формальних підстав для збільшення кількості посад, що підлягають бронюванню.
10.02.2026 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
10.02.2026 ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
У рамках вказаного кримінального провадження на адресу слідчого управління Головного управління надійшов лист від співробітників оперативного підрозділу ГУ «І» ДЗНД Служби безпеки України, відповідно до якого встановлено причетність до протиправної діяльності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , колишнього працівника ТОВ «Хвиля Тех», нині директора ТОВ «Шира Тех», яка має намір отримати статус критично важливого підприємства та право на бронювання працівників.
Також зазначена особа отримувала кошти від конфідента та мала передати їх ОСОБА_4 , обізнана у схемі повернення заробітних плат і проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
У зв'язку з чим, відповідно до ч. 3 ст. 233, ч. 2 ст. 237 КПК України, слідчим СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області 10.02.2026 було прийнято рішення про проведення невідкладного обшуку за місцем ОСОБА_5 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 .
Так в ході обшуку в квартирі АДРЕСА_2 , було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки iPHONe 14 Pro Max, номер моделі -NQ8W3LL/А, серійний номер - НОМЕР_1 , імей1: НОМЕР_2 , імей2: НОМЕР_3 , з номером мобільного телефону НОМЕР_4 , виявлено купюру номіналом 100 доларів США з номером КВ1139999684F, яку було вручено ОСОБА_6 , для проведення оперативної закупівлі, зі слів ОСОБА_5 , вказану купюру йому надав ОСОБА_4 .
За результатами вилучення зазначених речей останні були ретельно оглянуті, у ході чого виявлено інформацію, що має значення для досудового розслідування, а саме листування з підозрюваним ОСОБА_4 та купюра, яка була попередньо ідентифікована та надана для проведення оперативної закупки.
У зв'язку з викладеним, 10.02.2026 постановою слідчого вказані речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42025110000000262.
Виходячи із потреб досудового розслідування, а також враховуючи те, що зазначені речі зберегли на собі сліди злочину або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, виникла необхідність у накладенні арешту на майно, яке було вилучено під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав повністю, просив його задовольнити, суду пояснив, що ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 13.02.2026 року надано дозвіл старшому слідчому в ОВС 3 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області підполковнику юстиції ОСОБА_8 , на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме виявлення наступних предметів та речей: мобільного телефону марки iPHONe 14 Pro Max, номер моделі -NQ8W3LL/А, серійний номер - НОМЕР_1 , імей1: НОМЕР_2 , імей2: НОМЕР_3 , з номером мобільного телефону НОМЕР_4 та купюри номіналом 100 доларів США з номером КВ1139999684F. 10.02.2026 постановою слідчого вказані речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42025110000000262, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.08.2025, ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст.114-1 КК України. Також, в судовому засіданні прокурор пояснив, що під час огляду мобільного телефону ОСОБА_5 виявлено листування з підозрюваним ОСОБА_4 та ОСОБА_6 щодо передачі коштів за «бронювання» та відстрочки від мобілізації.
Власник майна ОСОБА_5 та його представник - адвокат ОСОБА_9 , будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду клопотання в судове засідання не з'явилися. Від представника власника майна надійшли заперечення на клопотання про арешт майна, у якому адвокат ОСОБА_9 зазначив, що ОСОБА_5 наразі не має статусу підозрюваного, стороною обвинувачення не доведено необхідність арешту та наявність ризиків, не зазначено - яке доказове значення має вилучене у ОСОБА_5 майно, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання прокурора просив відмовити.
Слідчий суддя, заслухавши прокурора, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного.
Частина 2 статті 131 КПК України передбачає, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно з положеннями статті 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутись прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.
Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з частиною 2 статті 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до частини 3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до частин 10 та 11 статті 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно з частиною 2 статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчим суддею встановлено, що Слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025110000000262 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.08.2025, за підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
10.02.2026 ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
У рамках вказаного кримінального провадження встановлено причетність до протиправної діяльності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У зв'язку з цим, 10.02.2026 за місцем проживання ОСОБА_5 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , проведено обшук, в ході якого було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки iPHONe 14 Pro Max, номер моделі -NQ8W3LL/А, серійний номер - НОМЕР_1 , імей1: НОМЕР_2 , імей2: НОМЕР_3 , з номером мобільного телефону НОМЕР_4 , виявлено купюру номіналом 100 доларів США з номером КВ1139999684F, яку було вручено ОСОБА_6 , для проведення оперативної закупівлі, зі слів ОСОБА_5 , вказану купюру йому надав ОСОБА_4 .
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 13.02.2026 року надано дозвіл старшому слідчому в ОВС 3 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області підполковнику юстиції ОСОБА_8 , на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме виявлення наступних предметів та речей: мобільного телефону марки iPHONe 14 Pro Max, номер моделі - NQ8W3LL/А, серійний номер - НОМЕР_1 , імей1: НОМЕР_2 , імей2: НОМЕР_3 , з номером мобільного телефону НОМЕР_4 та купюри номіналом 100 доларів США з номером КВ1139999684F.
10.02.2026 постановою слідчого вказані речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42025110000000262.
Згідно протоколу огляду телефону iPHONe 14 Pro Max від 12.02.2026 виявлено наявність відомостей, що можуть бути використані у ході доказової бази у кримінальному провадженні, зокрема з фототаблиці вбачається листування з підозрюваним ОСОБА_4 щодо створення фіктивного ТОВ «Шира Тех» для отримання бронювання на рік, передачі коштів для відстрочки від мобілізації, тощо.
З урахуванням викладеного, на даний час, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження, забезпечення виконання всіх необхідних слідчих дій, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, запобігання спробам перешкоджання у встановленні істини та притягнення винних до кримінальної відповідальності, необхідно накласти арешт на вищезазначене майно у кримінальному провадженні.
Стороною обвинувачення на даному етапі доведено, що майно, на яке необхідно накласти арешт, відповідає критеріям ч.1 ст.98 КПК України. Вилучені предмети можуть бути доказом ймовірного кримінального правопорушення і відносяться до категорії речових доказів, а незастосування заборони користування майном може призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Керуючись ст.ст.98, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025110000000262, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.08.2025, за підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України - задовольнити.
Накласти у кримінальному провадженні № 42025110000000262, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.08.2025, арешт на майно, вилучене 10.02.2026 рокупід час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон марки iPHONe 14 Pro Max, номер моделі -NQ8W3LL/А, серійний номер - НОМЕР_1 , імей1: НОМЕР_2 , імей2: НОМЕР_3 , з номером мобільного телефону НОМЕР_4 ; купюру номіналом 100 доларів США з номером КВ1139999684F, що належить ОСОБА_5 , заборонивши до завершення досудового розслідування та судового розгляду користуватися, відчужувати та розпоряджатися ним у будь-який спосіб.
Роз'яснити власнику майна - ОСОБА_5 право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_10