Номер провадження: 11-сс/813/332/26
Справа № 496/6873/25 1-р/496/15/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
18.02.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі:
головуючий суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
за участі
представника скаржника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 06 січня 2026 року про відмову в задоволенні заяви про роз'яснення ухвали Біляївського районного суду Одеської області від 17.10.2025 року,
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення.
Оскарженою ухвалою слідчого судді відмовлено адвокату ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , в задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення.
Рішення слідчого судді мотивоване тим, що ухвала Біляївського районного суду Одеської області від 17.10.2025 року є зрозумілою та не потребує додаткового роз'яснення, з огляду на те, що вона не припускає різних варіантів свого тлумачення та не містить положень, що викликають суперечності з приводу її розуміння. Крім того, відповідно до ст. 535 КПК України ухвали слідчого судді, не підлягають примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», у зв'язку з чим виконавчий лист на їх виконання не видається.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
На вказану ухвалу адвокат ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій вважає ухвалу необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що:
-слідчим при внесенні відомостей до ЄРДР було спотворено зміст заяви ОСОБА_7 про обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Таким чином, отримавши ухвалу слідчого судді, слідчій виконав це рішення по іншому, ніж розуміють потерпілий та його представник;
-ухвала слідчого судді від 17.10.2025 року є нечіткою за змістом та резолютивною частиною, містить положення, які викликають суперечки в контексті її правильного виконання та потребує роз'яснення стосовно того, як саме слідчій повинен був її виконати;
-слідчий суддя у мотивувальній частині ухвали фактично погодився з доводами потерпілої сторони щодо наявності невизначеності у способі виконання ухвали слідчого судді від 17.10.2025 року, однак дійшов помилкового висновку про відсутність необхідності в її роз'ясненні.
На підставі викладеного адвокат ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою задовольнити заяву про роз'яснення судового рішення та роз'яснити ухвалу слідчого судді від 17 жовтня 2025 року в частині її належного виконання.
Позиції учасників судового розгляду.
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно з ч.1 ст.380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Роз'яснення судового рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи при цьому змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично ставиться питання про зміну рішення або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє у його роз'ясненні.
Отже, роз'ясненню підлягає лише незрозуміле судове рішення, зумовлене його нечіткістю за змістом, можливістю різного тлумачення висновків суду, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, та тих осіб, котрі будуть здійснювати його виконання. Це дає змогу усунути недоліки судового рішення, які стосуються недотримання його ясності та визначеності.
Тому механізм, визначений у ст. 380 КПК України, не може використовуватись, якщо учасник процесу не згоден з мотивами судового рішення, порушує питання щодо внесення змін або нових даних у судове рішення.
При цьому, роз'яснюючи ухвалу, суд не в праві змінювати зміст відомостей, викладених у судовому рішенні.
Аналогічний правовий висновок викладено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2019 у справі № 202/4467/14-к (провадження № 13-33зк19), який полягає в тому, що роз'яснення судового рішення має значення не саме по собі, а в контексті його правильного виконання з урахуванням змісту рішення і волі суду, який його ухвалив. Суть роз'яснення судового рішення полягає не в роз'ясненні мотивів, які покладені в основу рішення, а в роз'ясненні рішення з метою наступного його виконання.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2019 у справі № 202/4467/14-к також визначено, що роз'яснення рішення суду є засобом виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні незрозумілості судового акта і викладенні рішення суду у більш зрозумілій формі. Рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення (ухвала Верховного Суду України від 13.07.2016 у справі № 21-452іп16).
Метою роз'яснення судового рішення є його удосконалення для правильного розуміння учасниками судового провадження, органом виконання судового рішення. Роз'яснення судового рішення спрямоване на усунення незрозумілості, що ускладнює його реалізацію. Суть роз'яснення судового рішення полягає не в роз'ясненні мотивів, які покладені в основу рішення, а в роз'ясненні рішення з метою наступного його виконання (ухвала Великої палати Верховного суду від 15.09.2020 (справа №1-26/04).
Як вбачається із матеріалів справи, адвокат ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , звернувся до суду із заявою, в якій просив роз'яснити ухвалу слідчого судді від 17 жовтня 2025 року , а саме в частині можливості її виконання відповідно до рішення суду, про що винести відповідну ухвалу; видати виконавчий лист на виконання ухвали слідчого судді від 17 жовтня 2025 року відповідному органу державної виконавчої служби (а.с. 32-34).
Слідчий суддя, мотивуючи відмову у роз'ясненні рішення суду, зазначив, що суд роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст. Натомість, ухвала слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 17.10.2025 року є зрозумілою та не потребує додаткового роз'яснення, з огляду на те, що вона не припускає різних варіантів свого тлумачення та не містить положень, що викликають суперечності з приводу її розуміння.
Відмовляючи у задоволенні вказаної заяви слідчий суддя також зазначив, що фактично доводи заявника зводяться до незгоди з діями слідчого щодо формулювання фабули кримінального правопорушення у Єдиному реєстрі досудових розслідувань та оцінки повноти виконання ухвали суду. Однак зазначені питання не можуть бути предметом розгляду в порядку ст. 380 КПК України, оскільки виходять за межі роз'яснення судового рішення та стосуються перевірки процесуальної діяльності органу досудового розслідування.
Апеляційний суд погоджується із такими висновками слідчого судді з огляду на наступне.
Колегією суддів встановлено, що ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 17 жовтня 2025 року задоволено скаргу адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , на бездіяльність слідчого та зобов'язано уповноважених осіб СВ ОРУП №2 ГУНП в Одеській області внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_7 від 03.10.2025 року про вчинення кримінального правопорушення та розпочати досудове розслідування (а.с. 28-30).
Дана ухвала будь-яких положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо її розуміння, не містить.
З супровідного листа від 28.10.25 вих. №21834 вбачається, що ухвала слідчого судді від 17 жовтня 2025 року була направлена до ОРУП №2 ГУНП в Одеській області для виконання (а.с. 31).
03.11.2025 року вказана ухвала слідчого судді була виконана та до ЄРДР внесено відомості про кримінальне правопорушення за №12025162250000882 за попередньою правовою кваліфікацією - ч. 1 ст. 122 КК України (а.с. 62).
Таким чином, ухвала слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 17 жовтня 2025 року фактично виконана.
Разом з тим, адвокат ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , не погоджується із коротким викладом обставин вчинення кримінального правопорушення, зазначеним у відповідному витягу з ЄРДР, проте такі обставини, в процесі здійснення досудового розслідування кримінального провадження, відповідно до системного аналізу вимог «Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення», затвердженого Наказом Генерального прокурора №298 від 30.06.2020, можуть уточнюватись та змінюватись в залежності від отриманої органом досудового розслідування доказової інформації.
Апеляційний суд наголошує на тому, що витяг з ЄРДР не є кримінально-процесуальним рішенням, яке породжує правові наслідки у кримінальному провадженні, визначення в ЄРДР формулювань, які вказуються апелянтом, жодним чином не впливають на суть та хід досудового розслідування, а зазначення конкретних осіб й відомостей щодо вчинення ними кримінального правопорушення може мати наслідком порушення презумпції невинуватості.
Виходячи зі змісту заяви про роз'яснення судового рішення, адвокат ОСОБА_6 фактично заперечує законність ухвали слідчого судді від 17.10.2025 року та висловлює прохання до слідчого судді доповнити її аргументацію, а також змінити резолютивну частину. Вказані обставини свідчать про приховане оскарження згаданої ухвали слідчого судді.
Такі дії заявника порушують загальні засади кримінального провадження, передбачені ч. 1 ст. 7 КПК України. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, серед іншого, також вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів.
Згідно з висновками, що сформульовані у рішенні ЄСПЛ «BALAN v. The Republic of Moldova (No. 2)» (заява № 49016/10), Суд зобов'язаний не допускати порушення принципу правової визначеності під час розгляду заяви про роз'яснення судового рішення. У цій справі ЄСПЛ вказав, що роз'яснення рішення, яке в результаті фактично змінює спосіб його виконання, виходить за межі звичайного тлумачення чи виправлення канцелярських або судових помилок, що має наслідки, несумісні з принципом юридичної визначеності, гарантовані статтею 6 Конвенції.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апелянтом не наведено доводів незрозумілості ухвали ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 17 жовтня 2025 року, тому вимоги про роз'яснення судового рішення є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 24, 303, 304, 370, 404, 407, 409, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 06 січня 2026 року про відмову в задоволенні заяви про роз'яснення ухвали Біляївського районного суду Одеської області від 17.10.2025 року, - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4