23 лютого 2026 року
м. Київ
справа №380/6341/25
адміністративне провадження № К/990/6621/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Жука А.В., Кашпур О.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.09.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2026 у справі №380/6341/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді, стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив:
- визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області №206 о/с від 27.03.2025 про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 8 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій);
- поновити ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора з режиму секретності батальйону поліції особливого призначення "Корпус оперативно-раптової дії" (стрілецький) ГУНП з 28.03.2025;
- стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 28.03.2025 по дату ухвалення рішення суду.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.09.2025, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2026, позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, 13.02.2026 Головне управління Національної поліції у Львівській області через підсистему «Електронний суд» подало касаційну скаргу до Верховного Суду, яка зареєстрована Судом 16.02.2026.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
У касаційній скарзі заявник зазначає, що підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі є пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України (якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).
Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник вказує, що правовідносини, які склались між позивачем і відповідачем щодо збереження робочого місця за поліцейським, який призваний на військову службу під час мобілізації, не врегульовано та відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права (пункту 8 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію") у подібних правовідносинах.
Аналізуючи означені доводи скаржника, Верховний Суд зазначає наступне.
Вирішуючи спір та залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 17.04.2025 у справі №440/4057/23.
Так, Верховний Суд уже надав оцінку застосування у подібних правовідносинах пункту 8 частини першої статті 77 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію». Спірні правовідносини в означеній справі виникли з приводу звільнення особи зі служби в органах Національної поліції у зв'язку з призовом на військову службу за мобілізацією до Збройних Сил України.
Суд касаційної інстанції у наведеному судовому рішенні у справі №440/4057/23 дійшов висновків, що з моменту призову (прийняття) на військову службу, за громадянами України, які були призвані (прийняті) на військову службу під час мобілізації на строк до її закінчення зберігаються місце роботи та посада на підприємстві, установі, організації, незалежно від підпорядкування та форми власності, у яких вони працювали на час призову.
При цьому Верховний Суд у справі №440/4057/23 погодився з висновком судів попередніх інстанцій про те, що призов (прийняття) на військову службу під час мобілізації не є тотожним з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій), на яку посилався відповідач, як на підставу звільнення позивача зі служби в поліції.
Верховний Суд зазначає, що підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України стосується випадків, коли відсутній висновок Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не особливостей застосування такої норми в залежності від обставин справи.
Отже Суд констатує, що Верховним Судом вже сформовано правовий висновок щодо застосування норми права, про яку йдеться у касаційній скарзі - пункт 8 частини першої статті 77 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію».
Аналізуючи рішення судів попередніх інстанцій, Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у справі №380/6341/25 відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у справі №440/4057/23 щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
За приписами пункту 6 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
Ураховуючи те, що інші доводи касаційної скарги зводяться до часткового опису обставин справи, тлумачення норм законодавства та незгоди з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідають висновкам Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, пунктом 6 частини першої 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.09.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2026 у справі №380/6341/25.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
А.В. Жук
О.В. Кашпур ,
Судді Верховного Суду