Справа № 367/4791/25
Провадження №2-п/367/18/2026
19 лютого 2026 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Мерзлого Л.В.
секретаря судових засідань Колодезній В.В.
розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Шуляк Н.О., про перегляд заочного рішення Ірпінського міського суду Київської області від 09.07.2025 року, ухваленого у цивільній справі №367/4791/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебувала вищезазначена цивільна справа.
Заочним рішенням суду від 09.07.2025 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором №506903-КС-001 про надання кредиту від 07.08.2024 року, що становить 38 682,28 грн та складається із: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 11 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 26 032,28 грн; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 1 650,00 грн. та суму судового збору в розмірі 2422,40 грн.
10.11.2025 представник відповідача - адвокат Шуляк Н.О. подала до суду заяву про перегляд вищевказаного заочного рішення Ірпінського міського суду Київської області та поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення. В обґрунтування заяви вказала, що відповідач ОСОБА_1 з 07.06.2025 року перебуває в лавах ЗСУ та має право на пільги, передбачені ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», натомість позивачем були здійснені нарахування прострочених процентів та комісій, що сформовані після початку проходження відповідачем військової служби. Зазначила, що суд, ухвалюючи рішення по суті справи, не дослідив характер і період формування заборгованості, не встановив, чи не була частина нарахувань сформована вже після початку військової служби, та не перевірив правомірність нарахування процентів та комісій у період дії соціальних гарантій.
14.11.2025 року представник позивача - Козачок М.О. подала до суду заперечення на вищевказану заяву представника відповідача. Вказала, що стороною відповідача не надано жодних належних, достатніх та достовірних доказів на підтвердження того, що відповідач перебував на військовій службі саме протягом строку дії кредитного договору, що було б підставою для застосування у даній справі пільг, передбачених ч.15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Додала, що із наданих доказів вбачається, що відповідач проходить військову службу з 07.06.2025 року, тобто через чотири місяці після закінчення терміну дії кредитного договору. Звернула увагу на те, що стороною відповідача не надано доказів поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, просила відмовити у поновленні строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, та, відповідно у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у поданих 14.11.2025 року письмових запереченнях просив провести судове засідання за відсутності представника позивача.
Відповідач та його представник в судове засідання не з'явились, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.
У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК України.
На підставі ч. 1ст. 287 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи, оскільки їх неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду заяви
Суд, вивчивши заяву про перегляд заочного рішення та матеріали цивільної справи №367/4791/25, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що заочним рішенням суду від 09.07.2025 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором № 506903-КС-001 про надання кредиту від 07.08.2024 року, що становить 38 682,28 грн та складається із: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 11 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 26 032,28 грн; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 1 650,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн..
У відповідності до п.2 ч.3 ст.287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення, суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Згідно із положеннями ст.285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це, посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
Відповідно до ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.
Використання законодавцем в конструкції коментованої статті 288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином, за зареєстрованим в установленому законом порядку місцем проживання, у відповідності до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України.
Належних та допустимих доказів поважності причин, що перешкодили подачі суду відзиву (заперечень проти позову), чи доказів, відповідач суду не надавав.
Наведене давало право суду відповідно до положень ст.280 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Разом із тим, з'ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
В той час відповідач відповідно до вимог ч.1 ст.288 ЦПК України не надав жодного доказу, в розумінні ст.76 ЦПК України, який би мав істотне значення для правильного вирішення справи і не був врахований судом під час ухвалення рішення від 09.07.2025 року і може привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково.
Посилання сторони відповідача на те, що ОСОБА_1 з 07.06.2025 року перебуває в лавах ЗСУ та має право на пільги, передбачені ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не заслуговують на увагу, оскільки з урахуванням письмових заперечень представника позивача та наявних матеріалів справи вбачається, що погоджений сторонами термін дії договору сплив 22.01.2025 року, нарахування процентів та комісії за користування кредитними коштами здійснювалось до 22.01.2025 року, тобто до набуття відповідачем відповідного статусу, який дає право на пільги, передбачені ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
При цьому, суд враховує відсутність заперечень з боку сторони відповідача щодо укладання кредитного договору між ОСОБА_1 та ТОВ «Бізнес Позика», а лише незгоду з сумою нарахованих процентів та комісій за користування кредитом, які на думку суду, з урахуванням досліджених судом доказів, є правомірними.
Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, у суду відсутні підстави для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви представника відповідача про перегляд заочного рішення слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 280, 284, 287, 288 ЦПК України, суд -
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Шуляк Н.О., про перегляд заочного рішення Ірпінського міського суду Київської області від 09.07.2025 року, ухваленого у цивільній справі №367/4791/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- залишити без задоволення.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Л.В. Мерзлий