ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"23" лютого 2026 р. справа № 300/277/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Остап?юка С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 27 442,59 гривень, -
Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (далі - позивач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області, контролюючий орган) звернулося в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про стягнення податкового боргу в розмірі 27 442,59 гривень.
Підставами звернення позивача із вказаним позовом є несплата відповідачем штрафних санкцій та пені в розмірі 27 442,59 гривень, визначених на суму податкових зобов'язань за платежем: податок з власників наземних, водних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за ІНФОРМАЦІЯ_3 обліковується податковий борг в сумі 27 442,59 гривень, з податку з власників наземних, водних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів згідно податкового повідомлення-рішення форми "Ш" від 20.12.2019 за №0146815504 на суму 3670,29 гривень та 23825,30 гривень пені, яка нарахована на підставі статті 129 Податкового кодексу України.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 22.01.2024 відкрив провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІНФОРМАЦІЯ_3 через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему направив до суду відзив на позовну заяву із запереченнями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погодився, із посиланням на відповідні норми права та твердження, просив в задоволенні позову відмовити, з викладених у ньому підстав.
В свою чергу, Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області подало до суду відповідь на відзив, в якій заперечило проти мотивів та доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву. Просило задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши адміністративний позов, відзив на позов, відповідь на відзив, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
ІНФОРМАЦІЯ_3 перебуває на обліку в Головному управлінні Державної податкової служби в Івано-Франківській області, як платник податків.
Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати грошових зобов'язань по податковій декларації з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за період з 15.03.2007 по 14.11.2019 ІНФОРМАЦІЯ_4 , за наслідками якої складено акт №2423/09-19-55-04/ НОМЕР_1 від 20.12.2019. Перевіркою встановлено порушенням платником термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по податковій декларації з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
На підставі акту №2423/09-19-55-04/ НОМЕР_1 від 20.12.2019 Головним управлінням Державної податкової служби в Івано-Франківській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 20.12.2019 за №0146815504, яким застосовано до ІНФОРМАЦІЯ_5 штрафні санкції у сумі 3 617,29 гривень. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вказане податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем.
Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області виставлено відповідачу податкові вимоги форми "Ю1" від 16.03.2007 на суму 41 735,85 гривень та форми "Ю2" від 20.04.2007 за №2/1477 на суму 41 905,85 гривень, які вручено відповідачу.
Також на підставі статті 129 ПК України позивачем нараховано пеню з податку з власників наземних, водних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 23 825,30 гривень.
Згідно довідки про податковий борг від 01.01.2024 за ІНФОРМАЦІЯ_3 обліковується податковий борг з податку з власників наземних, водних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 27 442,59 гривень, який складається з штрафних санкцій в розмірі 3617,29 гривень та пені в розмірі 23 825,30 гривень.
Надаючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з таких аргументів, мотивів та норм права.
Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем врегульовані положеннями Податкового кодексу України (далі - Кодекс, ПК України).
Конституційний обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом визначений частиною 1 статті 67 Конституції України.
В розумінні вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом (пункт 15.1 статті 15 зазначеного Кодексу).
За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).
Підпунктом 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати грошових зобов'язань по податковій декларації з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за період з 15.03.2007 по 14.11.2019 ІНФОРМАЦІЯ_4 , за наслідками якої складено акт №2423/09-19-55-04/ НОМЕР_1 від 20.12.2019. Перевіркою встановлено порушенням платником термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по податковій декларації з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
На підставі акту №2423/09-19-55-04/ НОМЕР_1 від 20.12.2019 Головним управлінням Державної податкової служби в Івано-Франківській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 20.12.2019 за №0146815504, яким застосовано до ІНФОРМАЦІЯ_5 штрафні санкції у сумі 3 617,29 гривень. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вказане податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем.
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1.-54.3.6. пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (пункт 57.3 статті 57 ПК України).
Оскільки, відповідачем у відповідності до вимог статті 56 Податкового кодексу України не була порушена процедура адміністративного оскарження податкового зобов'язання нарахованого податковим повідомленням-рішенням від 20.12.2019 за №0146815504, суд приходить до переконання, що застосовані контролюючим органом штрафні санкції з податку з власників наземних, водних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 3670,29 гривень, є узгодженим та являється податковим боргом відповідача.
З приводу нарахування у спірних відносинах контролюючим органом відповідачу пені суд відзначає, що у відповідності до підпункту 129.1.1. пункту 129.1 статті 129 Кодексу нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Підпунктом 129.3.1. пункту 129.3 статі 129 Податкового кодексу України визначено, що нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.
На суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1. та 129.1.2 пункту 129.1 статі 129 Податкового кодексу України (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (пункт 129.4 статті 129 Кодексу).
Як слідує із змісту довідки-розрахунку суми заборгованості в частині нарахування пені та змісту інтегрованої картки платника податків, у відомостях останньої числяться дані про нарахування податковим органом пені (статті 129 ПК України), з податку з власників наземних, водних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, в загальній сумі 23825,30 гривень.
У разі помилкової або надмірної сплати кожен платник у відповідності до статті 43 ПК України має право на повернення таких коштів або ж перерахування їх на інший бюджетний рахунок.
Відповідно до пункту 43.3 статті 43 ПК України, обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів (пункт 43.4 статті 43 ПК України).
Уповноваженою особою відповідача 27.09.2017 подано до контролюючого органу заяву про перерахунок надміру сплачених коштів.
Контролюючим органом перераховано кошти в розмірі 29 166, 75 гривень з рахунку штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів (код класифікації доходів бюджету 21080900) на рахунок податку з власників наземних транспортних засобів та Інших самохідних машин і механізмів (код класифікації доходів бюджету 12020100).
Отже, поданням заяви від 27.09.2017 про перерахунок надміру сплачених коштів, відповідач підтвердив, що ним дані кошти були сплачено на не вірний бюджетний рахунок.
У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків (підпункт 59.1 статті 59 ПК України).
Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області виставлено відповідачу податкові вимоги форми "Ю1" від 16.03.2007 на суму 41 735,85 гривень та форми "Ю2" від 20.04.2007 за №2/1477 на суму 41 905,85 гривень, які вручено відповідачу.
Абзацом 1 пункту 6 Розділу ІV Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №610 від 30.06.2017, визначено, що податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) - місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові).
Відтак у випадку, який досліджується судом, податкова вимога вважається врученою відповідачу.
У суду відсутні докази про оскарження відповідачем податкової вимоги у строк передбачений законом.
Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Податковий борг відповідача підтверджується довідкою про борг за платежами від 01.01.2024, податковою вимогою форми "Ю1" від 16.03.2007 на суму 41 735,85 гривень та форми "Ю2" від 20.04.2007 за №2/1477 на суму 41 905,85 гривень, витягом з інтегральної (облікової) картки платника податків.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав.
Відповідно до підпункту 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право контролюючих органів звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1. статті 95 Кодексу).
Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Враховуючи те, що відповідачем не сплачено грошове зобов'язання (податковий борг) у терміни визначені Податковим кодексом України, то суд зазначає підставним звернення податкового органу до суду із позовом на стягнення 27 442,59 гривень, у спосіб визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 вказаного Кодексу.
На переконання суду відповідач зобов'язаний погасити вказану суму податкового боргу. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальним для вирішення даного спору, крім того, вказаний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Таким чином, адміністративний позов Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 27 442,59 гривень є підставним та обґрунтованим, а тому його належить задовольнити.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд зазначає, що Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області на підставі пункту 27 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнене від сплати судового збору під час розгляду справи.
За відсутності доказів оплати сторонами інших судових витрат у справі, керуючись частиною 5 статті 139 КАС України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для розподілу судових витрат у справі.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_2 ) в дохід Державного бюджету України податковий борг з податок з власників наземних, водних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, в тому числі пені, в загальній сумі 27 442,59 гривень (двадцять сім тисяч чотириста сорок дві гривні п'ятдесят дев'ять копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 43968084), вулиця Незалежності, 20, місто Івано-Франківськ, 76018.
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_3 (ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_2 ), АДРЕСА_1 .
Суддя Остап'юк С.В.