23 лютого 2026 року м. Ужгород№ 260/10125/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал Карпати" до Західного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Термінал Карпати" (далі-позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Західного міжрегіонального управління Державної служби (далі- відповідач), в якому просить суд: визнати протиправною та скасувати Постанову Західного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Термінал Карпати» штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ЗХ/ЗК/17857/023537-ЗХ/ЗК/25344/П023537/CВ-ФС від 09.10.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що Постанова Західного Міжрегіонального управління Держпраці від 09.10.2025 року за № ЗХ/ЗК/17857/023537-ЗХ/ЗК/25344/П023537/CВ-ФС «Про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» є протиправною та підлягає скасуванню.
Позивач вказує, що невиплата ОСОБА_1 заробітної плати виникла з об'єктивних та незалежних від ТОВ «Термінал Карпати» причин, а саме, через накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках підприємства чи будуть зараховані на них, із забороною здійснення видаткових операцій, а також подальше їх перерахування на рахунки Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Як наслідок, ТОВ «Термінал Карпати» позбавлено можливості користуватися належними йому коштами, в т.ч. для погашення заборгованості з заробітної плати перед його генеральним директором ОСОБА_1 ТОВ «Термінал Карпати», в свою чергу, вживало можливих та залежних від нього заходів для забезпечення реалізації права ОСОБА_1 на своєчасне отримання заробітної плати Наведені обставини унеможливили виконання вимог припису Західного Міжрегіонального управління Держпраці від 04.06.2025 року № ЗХ/ ЗК/17857/023537/П та залишились поза увагою Відповідача під час розгляду справи про накладення штрафу.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року залишено позовну заяву без руху у зв'язку з несплатою судового збору.
23 грудня 2025 року представником позивача до суду подано клопотання на усунення недоліків позовної заяви до якого долучено докази сплати судового збору.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження за вказаним позовом.
06 січня 2026 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує проти позовних вимог та вказує, що, за результатами позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) у формі перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Карпати» головними державними інспекторами складено Акт №ЗХ/ЗК/17857/023537-ЗХ/ЗК/25344/П023537 від 12.08.2025 року.
Позивач у позовній заяві зазначає, що 01.03.2024 року Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів листом за №404/6.1-33-24/6.8 повідомило про неможливість виплати ОСОБА_1 заробітної плати за рахунок списаних з рахунків ТОВ «Термінал Карпати» коштів у зв'язку з накладеним на них арештом.
Відповідач вважає, що у даному випадку представник позивача маніпулює фактами. Адже в зазначеному вище листі АРМА зазначає, що виплата заробітної плати не належить до її компетенції, а не про неможливість її виплати.
До того ж звертає увагу суду, що ТОВ «Термінал Карпати» у встановлені законодавством строки виплачує заробітну плату 42 працівникам. Згідно останнього актуального звіту по ЄСВ, поданого ТОВ «Термінал Карпати» за 11.25 на підприємстві працює 42 особи, також за період з 01.12.2025 року прийнято на роботу 1 особу.
Щодо твердження представника позивача, що Товариство вже було притягнуто до відповідальності за невиплату його директору заробітної плати за період вересень 2022 року - червень 2023 року, то необхідно зазначити, що таке порушення як невиплата заробітної плати є триваючим порушенням. В теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності. Характер триваючого правопорушення оцінюється судом в кожному конкретному випадку індивідуально. Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року у справі N 804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом.
Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці видано наказ від 07.08.2025 року №498/ЗХ-ЗК про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) у формі перевірки на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині виконання вимог припису від 04.06.2025 №ЗХ/ЗК/17857/023537/П у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Термінал Карпати».
На підставі наказу видано направлення на проведення позапланового заходу від 07.08.2025 №ЗХ/1/13412-25.
Під час проведення позапланового заходу встановлено, що станом на день перевірки генеральним директором ТОВ «Термінал Карпати» є ОСОБА_1 , який призначений на посаду відповідно до наказу №189-К від 11.09.2010 року.
Відповідно до наказу №57/К-ВН від 17.07.2025 року генеральний директор перебуває у відпустці без збереження заробітної плати з 23.07.2025 року по 22.08.2025 року та виконання обов'язків генерального директора з 23.07.2025 року покладено на заступника генерального директора ОСОБА_2 .
У ході позапланової перевірки встановлено, що припис №ЗХ/ЗК/17857/023537/П від 04.06.2025 року не виконаний. Станом на 11.08.2025 року сума невиплаченої заробітної плати перед генеральним директором ОСОБА_1 становить 522055,51, в тому числі за періоди вересень - грудень 2022 року 65361,79 грн., січень - грудень 2023 року 169972,30 грн. та січень - вересень 2024 року становить 286721,42 грн.
Відповідно до акту від 12.08.2025 №ЗХ/ЗК/17857/023537-ЗХ/ЗК/25344/П023537 складеного за результатами проведеної перевірки встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Термінал Карпати» допущено порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі, чим порушено вимоги частин першої та другої статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136.
Постановою Західного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ЗХ/ЗК/17857/023537-ЗХ/ЗК/25344/П023537/СВ-ФС від 09 жовтня 2025 року у зв'язку з порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю "Термінал Карпати" вимог статті 10 частин 1 та 2 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" від 15.03.2022 року № 2136- ІХ, відповідно до статті 265 частини 2 абзацу 4 КЗПП України накладено на ТОВ "Термінал Карпати" штраф у розмірі 24000 грн (а.с.а.с. 22-23).
Вважаючи оскаржувану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП України) заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Згідно з частини 5 статті 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Також, відповідно до частини 6 статті 24 Закону України «Про оплату праці» своєчасність та обсяги виплати зарплати працівникам не можуть залежати від інших платежів та їхньої черговості.
У статті 115 КЗпП України визначено, що заробітна плата має виплачуватись регулярно в робочі дні не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
24.04.2022 відповідно до Закону України від 12.05.2015 №389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» в Україні запроваджено режим воєнного стану.
15.03.2022 прийнято Закон України від 15.03.2022 №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі - Закон №2136), відповідно до якого на період дії воєнного стану запроваджується обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43,44 Конституції України.
Згідно статі 10 Закону №2136: 1. Заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором. 2. Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати. 3. Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов'язку виплати заробітної плати. 4. У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.
Відповідно до статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абзацами другим - дев'ятим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення.
Частиною четвертою статті 265 КЗпП України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок № 509) передбачено процедуру накладення штрафів за порушення законодавства про працю. Цей Порядок визначає механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами третьою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення».
Пунктом 2 Порядку № 509 визначено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).
Відповідно до абзацу четвертого пункту 2 Порядку № 509 штрафи за порушення законодавства про працю та зайнятість населення накладаються на підставі акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв'язку з невиконанням вимог припису.
Справа про накладення штрафу розглядається у 45 денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів.
Про дату одержання документів, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб'єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п'ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.
За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів зазначених в абзацах 3-7 пункту 2 Порядку № 509, складає постанову про накладення штрафу.
Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, а другий надсилається протягом трьох днів з дня складення суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб'єкта господарювання або роботодавця чи їх представника.
У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв'язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.
Штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб'єкт господарювання або роботодавець повідомляють уповноваженій посадовій особі, яка склала постанову про накладення штрафу.
У разі сплати юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, яка використовує найману працю, 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови про накладення штрафу за порушення вимог законодавства про працю, передбаченого цією статтею, така постанова вважається виконаною.
Не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).
Судом встановлено, що відповідно до припису від 04.06.2025 року №ЗХ/ЗК/17857/023537/П зобов'язано позивача усунути виявлені порушення у строк до 04.08.2025 року.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Західним міжрегіональним управлінням видано наказ від 07.08.2025 року №498/ЗХ-ЗК про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) у формі перевірки на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині виконання вимог припису від 04.06.2025 №ЗХ/ЗК/17857/023537/П у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Термінал Карпати».
З матеріалів справи судом встановлено, що під час проведення позапланового заходу встановлено, що станом на день перевірки генеральним директором ТОВ «Термінал Карпати» є ОСОБА_1 , який призначений на посаду відповідно до наказу №189-К від 11.09.2010. Виплата заробітної плати працівникам товариства здійснюється через спільну інвестиційну діяльність між ТОВ «Термінал Карпати» та фірмою «СВТ Союзвнештранс Холдинг АГ». Виплата проводиться у встановлені законодавством строки. Згідно останнього актуального звіту по ЄСВ, поданого ТОВ «Термінал Карпати» за 09.24 на підприємстві працює 61 особа, у IV кварталі прийнято на роботу 7 осіб. Згідно пункту 8 Колективного договору ТОВ "Термінал Карпати" роботодавець зобов'язаний проводити виплату заробітної плати два рази на місяць, через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. Наведе, зокрема, зафіксовано у акті від 04.06.2025 року №ЗХ/ЗК/17857/023537.
Отже, як встановлено у ході перевірки, виплата заробітної плати працівникам товариства ТОВ «Термінал Карпати» здійснюється через спільну інвестиційну діяльність між ТОВ «Термінал Карпати» та фірмою «СВТ Союзвнештранс Холдинг АГ», водночас позивачем вимоги припису не виконано, та станом на 11.08.2025 року заборгованість з виплати заробітної плати генеральному директору ОСОБА_1 складає 522055,51 грн. Станом на дату винесення спірної постанови та станом на дату розгляду цієї справи позивачем не надано доказів усунення порушень та виконання вищевказаного припису.
Варто зауважити, що позивач не заперечує невиконання вимог припису, а лише посилається на те, що ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 10 травня 2022 року у справі № 463/2408/22 (провадження № 1-кс/463/2184/22) було, зокрема, накладено арешт на грошові кошти ТОВ «Термінал Карпати», які знаходяться на його рахунках чи будуть зараховані на них, із забороною здійснення видаткових операцій за такими банківськими рахунками.
Разом з тим, такі твердження позивача суд вважає безпідставними, оскільки накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Термінал Карпати» не зупиняє виконання останнім зобов'язань щодо виплати працівникам заробітної плати. Окрім цього, як встановлено судовим розглядом, позивачем здійснюється виплата заробітної плати іншим працівникам товариства.
Крім того, суд зазначає, що наявність ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 10.05.2022 у справі № 463/2408/22, ніяким чином не впливає на право відповідача щодо накладення штрафів за порушення законодавства про працю.
Позивачем не надано суду доказів того, що порушення строків з виплати заробітної плати генеральному директору ОСОБА_1 сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили, відтак до Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Карпати» правильно застосована відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 24000 грн.
У зв'язку з викладеним відсутні підстави для скасування постанови Західного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Термінал Карпати» штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ЗХ/ЗК/17857/023537-ЗХ/ЗК/25344/П023537/CВ-ФС від 09.10.2025 року та позов не підлягає до задоволення.
Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд, відповідно до ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, які не підлягають до задоволення.
Відповідно до статті 139 КАС України стягнення судових витрат на користь позивача, якому відмовлено у задоволенні позову не передбачено.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -
У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал Карпати" (89502, м.ЧопЮ пл.Європейська, буд.1, код ЄДРПОУ 30015807) до Західного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці (79005, м.Львів, пл.Міцкевича, буд.8, код ЄДОРПУ 44778105) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяЮ.Ю.Дору