20 лютого 2026 рокуСправа №160/16413/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» (пр. О. Поля, 40, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 30487219) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21, корпус «А», м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500500/2025/000080/1 від 09.02.2025 року;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2025/000119.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» з метою митного оформлення товарів подало до митниці електронну митну декларацію, в який обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною контракту та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог частини 2 статті 53 Митного кодексу України, які не містили розбіжностей та ознак підробки, а, навпаки, містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, що, в свою чергу, виключало можливість витребування митницею у декларанта додаткових документів у розумінні приписів ч.3 ст.53 Митного кодексу України. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ'єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Позивач зазначає, що в оскаржуваному рішеннях відповідачем не обґрунтовано неможливість визначення митної вартості товару за першим (основним) методом, необґрунтовано визначення митної вартості товару за попередніми методами.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачем до суду надіслано відзив в якому зазначено, що посилаючись на те, що під час здійснення Одеською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, відповідач вказує, що за результатам розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості.
Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) №25UA500500004087U1 від 07.02.2025, відповідно до якої за умовами поставки FOB на митну територію України надійшов товар ТОВ «АТБ-МАРКЕТ», а саме:
Спорядження для кемпінгів- арт. ZDOUT-240521 Килимок вологостійкий для вулиці 200х200см, - 2880 шт Виробник:YIWU ZHONGDU IMPORT AND EXPORT Країна виробництва: CN Торгівельна марка: немає даних;
Лопати ручні з недорогоцінних металів:- арт. ZDOUT-240520 Лопата багатофункціональна (нержавіюча сталь, нейлон), - 7488 шт Виробник: YIWU ZHONGDU IMPORT AND EXPORT Країна виробництва: CN Торгівельна марка: немає даних;
Взуття на підошві з гуми або пластмаси, з верхом з текстильних матеріалів:- арт.MLSPH-210615 Кросівки жіночі (поліетер, ПВХ, гума), - 5112 пар Виробник: YIWU ZHONGDU IMPORT AND EXPORT Країна виробництва: CN Торгівельна марка: немає даних;
Пензлі для фарбування у наборі з малярним приладдям:- арт. ZDOUT-240560 Набір малярський(валік з двома змінними насадками, шпатель, пензлик, піддон), - 6260 набір Виробник: YIWU ZHONGDU IMPORT AND EXPORT Країна виробництва: CN Торгівельна марка: немає даних;
Мотузки господарські для пакування:- арт. ZDGAD-240613-1 Набір мотузок господарських, 3 шт. по 25 м (джут), -16800 набір Виробник: YIWU ZHONGDU IMPORT AND EXPORT Країна виробництва: CN Торгівельна марка:немає даних.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 25UA500500004087U1 від 07.02.2025 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД.
07.02.2025 р. митним органом направлено позивачу спочатку повідомлення (ідентифікатор повідомлення a052d57a-bb5c-435d-b8a4-adea6205df89) наступного змісту: «Для підтвердження митної вартості до митного оформлення подані від 02.01.2025 SWIFT та платіжне доручення від 31.12.2024 №5839, в обох документах вказана сума оплати 137863,84 доларів США. Призначенням платежу є передоплата за контракт від 09.09.2020 №3599-YZ/CN, інвойси від 08.11.2024 №ML20241108-5, від 08.11.2024 №ML20241108-7, від 12.11.2024 №ML20241112-1, від 12.11.2024 №ML20241112-2.
Згідно наявних баз даних в поданій декларації загальна фактурна вартість за рахунком-фактурою (інвойсом) від 08.11.2024 №ML20241108-5 - 41206,2400 доларів США; за іншими рахунками-фактурами (інвойсами) :від 08.11.2024 № ML20241108-7 -11217,6000 доларів США; від 12.11.2024 № ML20241112-2- 21350,4000 доларів США; від 12.11.2024 № ML20241112-1 - 21350,4000 доларів США. Загальна сума цих вартостей дорівнює 95124,64 дол. США, проте в платіжних документах сума оплати 137863,84 доларів США. Все це унеможливлює підтвердження наданих платіжних документів визначеної митної вартості.
Відповідно п.4.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 09.09.2020 №3599-YZ/CN зазначено, що продавець зобов'язаний передати разом з товаром сертифікат походження товару, копію митної декларації країни відправлення, проте до митного оформлення надані документи не надані.
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (далі - Наказ № 599) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, до яких можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. У наданих рахунках-фактурах від 05.02.2025 №СФ-42465, від 05.02.2025 №СФ-42468, від 05.02.2025 №СФ-42473 зазначений договір від 09.04.2019 №88189, проте до митного оформлення не поданий. Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ декларант зобов'язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, 4) копію митної декларації країни відправлення. Декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості».
У відповідь на повідомлення позивач листом вих. № 0802/23 від 08.02.2025 р. надав відповідачу пояснення щодо зауважень, які виникли до поданих документів, а також:
- Прайс-лист виробника товару б/н від 29.10.2024 р.;
- Комерційна пропозиція б/н від 01.11.2024 р.;
- Банківський платіжний документ - swift №б/н від 02.01.2025р.;
- Копії інвойсів № ML20241119-1 від 19.11.2024р. та № ML20241119-2 від 01.11.2024р.;
- Митна декларація країни відправлення № 292120240001146418 від 08.11.2024р..
- Копія договору транспортного експедирування між ТОВ «АТБ-Маркет» та ТОВ «ТГЛ УКРАЇНА» № 88189 від 09.04.2019р.
- Копія заявки на перевезення вантажу морським транспортом №84995/317016_19 від 25.11.2024р.
При цьому, відповідно до положень ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України позивач протягом 80 днів з дня випуску Товару надав відповідачу разом із заявою вих.ВІЗ-2025-0015 від 09.04.2025р року копії наступних документів:
1) Бухгалтерські платіжні документи ТОВ «АТБ-маркет»: банківські та платіжні документи - swift №б/н від 02.01.2025р.;
2) Виписка з бухгалтерської документації (Картка рахунку: 63.2 на 01.04.2025р.);
3) Платіжне доручення в іноземній валюті № 5839 від 31.12.2024р;
4) Прайс-лист б/н від 29.10.2024р. від продавця оцінюваних товарів;
5) Комерційна пропозиція б/н від 01.11.2024р.;
6) Сертифікат походження товару № C25MA2EDR2P50612 від 10.02.2025р.;
7) Копія митної декларації країни відправлення № 292120240001146418 від 08.11.2024р.;
8) Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №№ ОУ-0000510, ОУ-0000503, ОУ-0000500 від 05.02.2025р., в ід Т ОВ "ТГЛ У країна" до Договору транспортного експедирування № 88189 від 09.04.2019 року;
9) Банківські платіжні документи, що підтверджують оплату за послуги перевезення: платіжне доручення №№ 388859, 388890, 388908 від 19.02.2025р.;
10) Експертний висновок Дніпропетровської ТПП № ГО-411/1 від 04.04.2025р.
На виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №25UA500500004087U1 від 07.02.2025 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2025/000080/1 від 09.02.2025, а саме:
1) Згідно наявних баз даних в поданій декларації загальна фактурна вартість за рахунком-фактурою (інвойсом) від 08.11.2024 №ML20241108-5 - 41206,2400 доларів США; за іншими рахунками-фактурами (інвойсами): від 08.11.2024 № ML20241108-7 - 11217,6000 доларів США; від 12.11.2024 №ML20241112-2- 21350,4000 доларів США; від 12.11.2024 № ML20241112-1 - 21350,4000 доларів США.
Загальна сума цих вартостей дорівнює 95124,64 дол. США, проте в платіжних документах сума оплати 137863,84 доларів США. Все це унеможливлює підтвердження наданих платіжних документів визначеної митної вартості.
2) Відповідно п.4.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 09.09.2020 №3599-YZ/CN зазначено, що продавець зобов'язаний передати разом з товаром сертифікат походження товару, копію митної декларації країни відправлення, проте до митного оформлення надані документи не надані;
3) у наданих рахунках-фактурах від 05.02.2025 № СФ-42465, від 05.02.2025 № СФ-42468, від 05.02.2025 № СФ-42473 зазначений договір від 09.04.2019 №88189, проте до митного оформлення не поданий.
Через дане рішення відповідачем було направлено позивачу картку-відмову прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення UA500500/2025/000119.
Відтак, правомірність винесених відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови є предметом спору у цій справі.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів.
Згідно з вимогами частин 1 та 5 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до ч. 2. ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Цей перелік є виключним і без обґрунтованих підстав митний орган не вправі вимагати інших документів для підтвердження митної вартості товару.
Частиною 3 статті 53 МК України встановлений обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари
Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені виключно розбіжностями в документах що подаються для підтвердження митної вартість товарів, чи наявності в них ознак підробки або якщо вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як встановлено судом, рішення про коригування митної вартості товарів, які прийняті митницею фактично обґрунтовані тим, що подані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
Відповідно до ч. 2 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Таким чином суд зазначає, що відповідно до пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України, прийняті митним органом письмові рішення про коригування заявленої митної вартості товарів мають містити, зокрема: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно з ч. 3 ст. 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Втім, як видно зі змісту спірних рішень, митний орган зазначає про неможливість застосування методів визначення митної вартості товарі передбачених п. 2 ч. 1 ст.57 МК України у зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, однак таке формальне обґрунтування із загальними висновками не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 року у справі № 809/278/17, у постанові від 27.07.2018 року у справі № 809/1174/17, у постанові від 21.02.2018 року у справі №820/17417/14, у постанові від 01.04.2021 року у справі №260/695/19.
Як визначено у ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.
Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. (Правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15).
У свою чергу, декларант надав відповідачу всі необхідні документи із поданням митної декларації, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною контракту.
Як встановлювалося судом, рішення про коригування митної вартості товарів, яке прийняте митницею фактично обґрунтовано тим, що подані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
Як видно зі змісту спірного рішення, митний орган зазначає про неможливість застосування методів визначення митної вартості товарі передбачених п. 2 ч. 1ст.57 МКУу зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, однак таке формальне обґрунтування із загальними висновками не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2статті 55 МК України.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 року у справі № 809/278/17, у постанові від 27.07.2018 року у справі № 809/1174/17,у постанові від 21.02.2018 року у справі №820/17417/14, у постанові від 01.04.2021 року у справі №260/695/19.
При цьому суд також звертає увагу на таке.
Стосовно доводів щодо неможливості підтвердження наданих платіжних документів визначеної митної вартості.
Митним органом зазначено, що до митного оформлення подані від 02.01.2025 SWIFT та платіжне доручення від 31.12.2024 №5839, в обох документах вказана сума оплати 137863,84 доларів США. Призначенням платежу є передоплата за контракт від 09.09.2020 №3599-YZ/CN, інвойси від 08.11.2024 №ML20241108-5, від 08.11.2024 №ML20241108-7, від 12.11.2024 №ML20241112-1, від 12.11.2024 №ML20241112-2. Згідно наявних баз даних в поданій декларації загальна фактурна вартість за рахунком-фактурою (інвойсом) від 08.11.2024 №ML20241108-5 - 41206,2400 доларів США; за іншими рахунками-фактурами (інвойсами) : від 08.11.2024 № ML20241108-7 - 11217,6000 доларів США; від 12.11.2024 № ML20241112-2- 21350,4000 доларів США; від 12.11.2024 №ML20241112-1 -21350,4000 доларів США. Загальна сума цих вартостей дорівнює 95124,64 дол. США, проте в платіжних документах сума оплати 137863,84 доларів США.
Так, з матеріалів справи судом встановлено, що у SWIFT від 02.01.2025 у графі Information (інформація) вказано що цей банківській документ також є передоплатою за інвойси № ML20241119-1 від 19.11.24 року та № ML20241119-2 від 01.11.24 року. Сума оплати 137863,84 доларів США відповідає сумам вказаних інвойсів, а отже є можливість підтвердження наданих платіжних документів визначеної митної вартості.
Основним документом на підтвердження вартості товару є інвойс, а передоплата, договірна дата перерахування коштів, відноситься до умов оплати. Від того, коли саме була здійснена оплата та від якої дати рахувати строк оплати не залежить розмір митної вартості, оскільки не змінює її.
Щодо доводів відповідача про те, що не надано копію митної декларації країни відправлення.
Слід вказати про те, що всі документи, що підтверджують митну вартість товару перелічені у ч.2 ст. 53 Митного кодексу України, серед них немає митної декларації країни відправлення.
Позивач не зобов'язаний був надавати даний документ під час митного оформлення.
Наявність у зовнішньоекономічному договорі (контракті) умови про те, що Продавець передає Покупцю разом з товаром копію митної декларації країни відправлення не визначає обов'язок Позивача надавати цей документ Відповідачу, оскільки процедура митного декларування та список необхідних документів регулюється саме нормами Митного кодексу, а не умовами контракту.
Копія митної декларації країни відправлення була надана відповідачу під час консультацій та листування, про що зазначено у спірному рішенні, однак це не вплинуло на прийняте ним рішення.
Крім того, суд звертає увагу на те, що у процедурах контролю за митною вартістю товарів предметом доказування є ціна товарів та інші складові митної вартості товарів. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим, відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товарів.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 30.11.2018 у справі №815/4044/15.
Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 11.04.2018 у справі №804/4680/16.
Суд констатує, що визначений порядок розрахунків, а також обставини здійснення таких розрахунків не характеризують митну вартість, оскільки така підтверджується відомостями про вартість товару, а не про порядок сплати такої вартості.
Відповідно, незалежно від того чи належним чином сторони розрахувалися між собою, ця обставина не змінює визначену вартість поставки та, відповідно, фактурну вартість товару, яка підтверджується в першу чергу контрактом, рахунком на оплату та платіжним документом.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 06.03.2019 у справі №809/278/17, від 24.10.2019 у справі № 815/7158/15.
Щодо сумнівів митного органу у вартості транспортування товару.
Так, у наданих рахунках-фактурах від 05.02.2025 №СФ-42465, від 05.02.2025 року №СФ-42468, від 05.02.2025 №СФ-42473 зазначений договір від 09.04.2019 №88189.
Разом з Листом №0802/23 від 08.02.2025р. до митного оформлення було надано договір транспортного експедирування між ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» та ТОВ «ТГЛ УКРАЇНА» №88189 від 09.04.2019р. Також надано копію Заявки на перевезення вантажу морським транспортом № 84995/317016_19 від 25.11.2024р. Акти виконаних робіт (наданих послуг) надати разом з Листом №0802/23 від 08.02.2025р. не було можливості, оскільки на той момент рахунки ще не було сплачено. Акти було надано разом із заявою.
Крім того, положення п. 6 ч. 2 ст. 53 МКУ та Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, відповідно, надані перевізником документи є допустимими доказами розміру таких витрат.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 року у справі №815/2501/18, від 22.08.2019 року у справі №810/2784/18, який підлягає врахуванню у спірних правовідносинах.
Отже, слід дійти до висновку, що позивачем було визначено митну вартість товару за ціною Контракту та надано відповідачеві необхідні документи.
Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 року по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
При цьому, такі посилання митного органу не заслуговують на увагу, оскільки визначаючи зазначені недоліки, відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.
Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити і про таке.
Верховним Судом у постанові від 04.09.2018 року у справі № 818/1186/17 зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 року по справі №809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 08.02.2019 року у справі №825/648/17, від 26.05.2022 року у справі №560/355/19.
З урахуванням викладеного суд робить висновок, що відповідач протиправно відмовив позивачу в визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.
Щодо вимог позивача про скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суд зазначає про таке.
Згідно з частиною 6 статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Оскільки на час прийняття оспорюваної картки відмови у прийнятті митної вартості, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення були відсутні підстави, передбачені частиною 6 статті 54 МК України, відповідне рішення суб'єкта владних повноважень також є протиправним та підлягає скасуванню.
Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач до суду не надав.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З огляду на викладене, доводи позивача є обґрунтованими, а позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 5 176,45 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією №410808 від 03.06.2025 року.
Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 5176,45 грн. підлягає стягненню на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування картки відмови - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2025/000080/1 від 09.02.2025 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2025/000119.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, б. 21, корпус «А», код ЄДРПОУ 44005631) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5176,45 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» (49000, м. Дніпро, пр.О.Поля, 40, код ЄДРПОУ 30487219).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна