Рішення від 23.02.2026 по справі 120/5673/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

23 лютого 2026 р. Справа № 120/5673/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара Павла Анатолійовича, розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

На мотивування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі № 120/13638/24 відповідачем 21.03.2025 здійснено нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).

Разом з тим, відповідачем не виплачено компенсацію за несвоєчасну виплату сум вказаного грошового забезпечення що, на думку позивача, вказує на протиправність дій військової частини, у зв'язку з чим, позивач звернувся до відповідача з проханням нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму несвоєчасно виплаченої індексації грошового забезпечення.

Як стверджує позивач, відповіді на звернення відповідачем надано не було.

Позивач вважає такі дії протиправними, а тому з метою захисту своїх прав та законних інтересів звернувся до суду з позовом.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами, а також встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній позовні вимоги не визнав. Зазначив, що в межах даної справи суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду, а отже, визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів.

В спірному випадку нараховані позивачу кошти були виплачені в порядку виконання рішення судів, тому вважаю, що питання про порушення строків виплати як підставу для виплати компенсації, які заявляє позивач, не відповідає порядку компенсації у розумінні Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати». Враховуючи викладене, на думку представника відповідача, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 позивач справи здав та посаду здав та вибув до нового місця служби.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19.12.2024 у справі № 120/13638/24, визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування ОСОБА_1 сум індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 (включно).

Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплати ОСОБА_1 невиплачені суми індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.08.2018 (включно) з розрахунку базового місяця - січень 2008, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020 по 30.04.2023, грошової допомоги для оздоровлення за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023.

Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок його грошового забезпечення з 29.01.2020 по 30.04.2023, грошової допомоги для оздоровлення за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання рішення суду, 21.03.2025 відповідачем було здійснено позивачу виплату заборгованих коштів у розмірі 83 625,23 грн, що підтверджується випискою по картковому рахунку від 21.03.2025.

Водночас, компенсацію втрат частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації-різниці грошового забезпечення відповідачем не було виплачено.

Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Зі змісту статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) вбачається, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов'язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.

Згідно із положеннями статті 2 Закону № 2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі необхідно розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема заробітна плата (грошове забезпечення) (частина друга статті 2 Закону № 2050-III).

Статтею 3 Закону № 2050-III передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно із положеннями статті 4 Закону № 2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Системний аналіз вищенаведених норм, дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.

На належності сум індексації та компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати до складових належної працівникові заробітної плати, як коштів, які мають компенсаторний характер та спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, наголошував і Конституційний Суд України у Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013.

З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2001 № 159, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок № 159).

Пунктом 2 Порядку № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.

Згідно із пунктом 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Системний аналіз даних положень дає змогу дійти висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі індексації грошового забезпечення) та виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.

Як було встановлено судом, під час проходження військової служби не в повному обсязі нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення, а саме індексація-різниці грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.

Лише на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.12.2024 у справі № 120/13638/24 відповідач провів відповідні нарахування і виплату. При цьому, остаточна виплата перерахованої суми відбулась 21.03.2025, що підтверджується випискою по картковому рахунку від 21.03.2025 та не заперечується відповідачем.

Отже, враховуючи, що індексація-різниці грошового забезпечення, тобто дохід за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 позивачу була нарахована та виплачена лише 21.03.2025, суд дійшов висновку про порушення відповідачем встановлених строків виплати нарахованих доходів та, як наслідок, наявність у позивача права на компенсацію втрати частини доходів відповідно до частини другої статті 2 Закону № 2050-III.

Вказаний висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 29.03.2023 у справі № 120/9475/21-а, відповідно до якої у разі наявності факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення за заявлений період у зв'язку з бездіяльністю власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов'язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.

За наведених обставин, з урахуванням правового регулювання, суд дійшов висновку про допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо ненарахування та невиплатити позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв"язку з порушенням строків їх виплати за несвоєчасну виплату сум індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018.

Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму несвоєчасно виплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати, саме за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації - 21.03.2025.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )

Суддя Комар Павло Анатолійович

Попередній документ
134277177
Наступний документ
134277179
Інформація про рішення:
№ рішення: 134277178
№ справи: 120/5673/25
Дата рішення: 23.02.2026
Дата публікації: 25.02.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них; військової служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (23.02.2026)
Дата надходження: 28.04.2025
Учасники справи:
суддя-доповідач:
КОМАР ПАВЛО АНАТОЛІЙОВИЧ