Справа № 484/227/26
Провадження № 2-а/484/15/26
23.02.2026 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
в складі: головуючого - судді Панькова Д.А.
секретаря судового засідання - Заволенковської Д.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
15.01.2026 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.
Позивач зазначає, що Постановою інспектора Голованівського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області лейтенанта поліції Соломини Владислава Олександровича в с. Пушкове Кіровоградської області Голованівського району на дорозі Н-24 Благовіщенське-Миколаїв, 32 постановою серія ЕНА № 6329962 від 12.12.2025 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за ч. 2 ст.122 КУпАП за те, що він 12 грудня 2025 року о 13:42:00 в с. Пушкове по дорозі Н-24, керуючи транспортним засобом Toyota Аvensis номерний знак НОМЕР_1 керував вказаним транспортним засобом на автомобільній дорозі, яка в одному напрямку має дві смути для руху в одному напрямку рухався в крайній лівій смузі при вільній правій, чим порушив п.11.5.ПДР-Порушення виїзду на крайню ліву смугу при наявності двох і більше смуг для руху в одному напрямку.
Вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною з наступних підстав.
Інспектор склав постанову на підставі ст.122 ч.2 а описав порушення по іншій статті ст.122 ч.2 це зовсім інше порушення і інший штраф, а не 510 грн. Як вказав інспектор, відповідно до ст.122 ч.2 КУпАП вказаної інспектором у постанові (ст.122 ч.2-Невиконання водіями вимог про зупинку тягне за собою накладення штрафу в розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців) він повинен був зупинитись на вимогу інспектора що і зробив відразу після того як була подана вказівка інспектором про зупинку.
Їдучи по дорозі Н-24 в с. Пушкове він здійснив перестроювання в ліву крайню смугу з метою здійснити розворот, а при здійснені розвороту відповідно до п.10.4 (Перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку) він зобов'язаний був зайняти крайню ліву смугу що і зробив, а не крайню праву смугу як вказує інспектор. Інспектор зазначив, що він порушив п.11.5.-ПДР, але ж у п.11.5-ПДР дозволяється перестроюватись в крайню ліву смугу для розвороту.
Отже, він не погоджуюсь із зазначеним рішенням, постанову серії ЕНА № 6329962 від 12 грудня 2025 року вважає необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню в зв'язку з тим що стаття про порушення вказана одна, а описані обставини іншої статті та описані інспектором обставини не відповідають дійсності.
Позивач в судове засідання надав заяву про розгляду справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
21.01.2026 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, в якому представник просила відмовити у задоволенні позову вказуючи, що винесена постанова про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП є законною та обґрунтованою, а стягнення застосоване без порушення в межах санкції частини 2 статті 122 КУпАП, за якою позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності, постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства.
20.02.2026 р. від позивача надійшла відповідь на відзив з обґрунтуванням позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно постанови серії ЕНА №6329962 12.12.2025 року о 13.37 год., в с. Поушкове по автодорозі Н-24 «Благовіщенське - Миколаїв» 32 км., позивач керував транспортним засобом «Toyota Аvensis» номерний знак НОМЕР_1 по дорозі яка має дві смуги для руху в одному напрямку рухався в лівій смузі при вільній правій, чим порушив п. 11.5 ПДР - порушення виїзду на крайню ліву смугу при наявності двох і більше смуг для руху в одному напрямку, та скоїв правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП.
В позовній заяві позивач вказує, що здійснив перестроювання в ліву крайню смугу з метою здійснити розворот, а тому зобов'язаний був зайняти крайню ліву смугу що і зробив, а не крайню праву смугу як вказує інспектор. Крім того, на думку позивача, інспектор не вірно зазначив статтю, за якою якого було притягнуто до адміністративної відповідальності.
Однак, дані твердження позивача не відповідають дійсності та суперечать вимогам чинного законодавства виходячи з наступного.
Пунктом 11.5 Правил дорожнього руху закріплено, що на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).
Окрім того, відповідно до п. 11.2 ПДР України на дорогах, які мають дві і більше смуг для руху в одному напрямку, нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини, крім випадків, коли виконується випередження, об'їзд або перестроювання перед поворотом ліворуч чи розворотом.
Положеннями частини другої статті 122 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
У розділі 7 оскаржуваної постанови серії ЕНА №6329962 «До постанови додаються» зазначено, що велася безперервна відеофіксація на нагрудну камеру поліцейського № 38.
Так, із доданого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що в с. Поушкове по автодорозі Н-24 «Благовіщенське - Миколаїв» 32 км. інспектором поліції був зупинений автомобіль «Toyota Аvensis» номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням відповідач, який рухався по дорозі яка має дві смуги для руху в одному напрямку в лівій смузі при вільній правій. Після зупинки, інспектор поліції роз'яснив позивачу підстави зупинки та суть скоєного правопорушення, його права, передбачені ст. 268 КУпАП та показав останньому відеофіксацію скоєного ним правопорушення.
При цьому, ОСОБА_1 , під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та спілкування з інспектором поліції, не заперечував вчинення правопорушення та жодного разу не казав, що рухався в лівій смузі при вільній правій з метою здійснення розвороту, що повністю спростовує його твердження викладені в позовній заяві. Письмові пояснення останнього в протоколі також відсутні.
Таким чином, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП повністю доведена в ході судового розгляду та підтверджується наявними у справі письмовими доказами, а постанова інспектора Голованівського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області лейтенанта поліції Соломини Владислава Олександровича серії ЕНА №6329962 є правомірною та винесена з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 242, 286 КАС України, ст. 276, 280, 293 КУпАП, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (вул. Віктора Чміленка, 41, м. Кропивницький, код ЄДРПОУ 40108709) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: