Справа № 473/5713/25
Провадження № 2/484/556/26
23.02.2026 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
в складі: головуючого судді - Медведєвої Н.А.
секретар судового засідання - Бикова О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Первомайську в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
До суду надійшов позов Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (далі - АТ «ПУМБ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 06.12.2019 між АТ «ПУМБ» та відповідачем укладений кредитний договір №2001480029901 на підставі заяви на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до якого банк надав відповідачу споживчий кредит у розмірі 16000грн. Крім того, 06.12.2021 між сторонами укладений кредитний договір №1002039072501, відповідно до якого банк надав відповідачу на споживчі потреби кредит у розмірі 10000грн.
Через неналежне виконанням відповідачем умов договорів щодо оплати грошових коштів станом на 03.07.2025 утворилася заборгованість:
- за кредитним договором №2001480029901 від 06.12.2019 в розмірі 27375,9грн, зокрема, заборгованість за кредитом - 15967,40грн, заборгованість за процентами - 11408,5грн;
- за кредитним договором №1002039072501 від 06.12.2021 в розмірі 2747,3грн, зокрема, заборгованість за кредитом - 2149,21грн, заборгованість за процентами - 0,09грн, заборгованість за комісією - 598грн.
Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованості за кредитними договорами в розмірі 30123,2грн.
Ухвалою від 07.01.2026 позовна заява прийнята до розгляду, відкрите провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, визначені строки подачі заяв по суті.
Ухвалою від 26.01.2026 розгляд справи відкладений через неявку відповідача.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про місце, день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Причини неявки суду невідомі. Відзив на позов та докази на спростування доводів позивача відповідач суду не надав.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності вказаних вище осіб за наявними в ній доказами.
Ухвалою суду від 23.02.2026 постановлено проводити заочний розгляд справи.
Оскільки учасники справи на судове засідання не з'явились, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до частини 1 і 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, і повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, то банк має обов'язок підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме такі умови, які ним надані, і не інші.
Тобто положеннями статей 633, 634 ЦК України презюмується, що другий контрагент (споживач послуг банку) може приєднатися лише до тих умов, з якими він ознайомлений.
Отже, умови договорів, що укладені між банком та позичальником, повинні визначатися виключно за тими умовами, що узгодженні споживачкою шляхом ознайомлення з ними та їх підписанням.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За положеннями статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, в тому числі в частині права позикодавця на одержання від позичальника разом з позикою і процентів від її суми, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Відповідно до статті 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
06.12.2019 між АТ "ПУМБ" та відповідачем укладений кредитний договір шляхом підписання відповідачем Заяви №2001480029901 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
Вказаною заявою відповідач просив Банк відкрити на його ім'я поточний рахунок у гривнях та видати йому кредитну картку з кредитним лімітом у 5000 грн. Розрахунковий день 30 число місяця, строк дії кредитного ліміту 12 місяців з дня надання кредитного ліміту, зі спливом вказаного строку кредитний ліміт продовжується кожного разу на той самий строку разі відсутності заперечень будь-якої із сторін або підстави для його скорочення у порядку визначеному ДКБО. Розмір мінімального платежу та інші умови надання та обслуговування кредитної карти встановлюються відповідно до умов ДКБО в залежності від типу кредитної карти. Згідно інформації, викладеної у вказаній заяві, її підписання є беззастережним підтвердженням, що відповідач приймає публічну пропозицію АТ "ПУМБ" на укладання договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО), яка розміщена на сайті ПАТ "ПУМБ" в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані їй в процесі обслуговування і погоджується з тим, що може обрати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності можливості Банку, а при обранні послуги з укладання договору страхування, підписанням Заяви підтверджує свою згоду на укладання договору страхування на зазначених умовах.
Отже сторони угодили всі істотні умови користування кредитними коштами, строк їх повернення, розмір відсотків.
Відповідно до довідки про збільшення кредитного ліміту до вказаного договору, 20.05.2021, 17.06.2021, 13.12.2021, 27.02.2022 та 03.03.2022 кредитний ліміт збільшувався та станом на 03.03.2022 становив 16000грн.
Відповідно до розрахунку, неданого позивачем, відповідач активно користувався кредитним коштами, сплачуючи проценти за користування кредитом. Однак, через невиконання обов'язків у повному обсязі за зазначеним кредитом виникла заборгованість. Так, станом на 03.07.2025 утворилася заборгованість за кредитним договором №2001480029901 від 06.12.2019 в розмірі 27375,9грн, зокрема, заборгованість за кредитом - 15967,40грн, заборгованість за процентами - 11408,5грн.
Докази на спростування укладення договору або розміру заборгованості відповідачем суду не надані. Отже позовні вимоги в цій частині належать задоволенню.
Крім того, 06.12.2021 між сторонами був укладений кредитний договір №1001732278201 шляхом підписання відповідачем Заяви про приєднання №1002039072501 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. У вказаній заяви сторони визначили: тип кредиту - споживчий кредит; сума кредиту 10000 грн. Сторони також погодили строк кредитування 24 місяці, розмір процентної ставки 0,01 % річних. Окрім того, сторони визначили розмір комісії за обслуговування заборгованості 2,99%.
Відповідно до графіку платежів, що міститься в заяві, схема повернення кредиту - ануїтетна (рівними платежами), реальна процентна ставка 77,0411%, дата платежу - до 6 числа кожного календарного місяця, платіжні періоди - з 06.12.2021 по 06.12.2023, сума платежу за 24 місяці - 17176,92 грн, комісія за обслуговування кредитної заборгованості 299,00грн щомісяця.
Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, станом на 03.07.2025 утворилася заборгованість за кредитним договором №1002039072501 від 06.12.2021 в розмірі 2747,3грн, зокрема, заборгованість за кредитом - 2149,21грн, заборгованість за процентами - 0,09грн, заборгованість за комісією - 598грн.
Щодо нарахування комісії за вказаним договором, суд вважає за необхідне вказати наступне.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, зокрема, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Необхідність внесення плати (комісії) за обслуговування кредиту передбачена в пункті 4, розділі «Графік платежів». Розмір такої комісії за кредитним договором №1002039072501складає 2,99% щомісяця, що становить 299грн.
При цьому у вказаному кредитному договорі не зазначений перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику, та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту.
Отже, банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, тому положення пункту 4 розділу «Графік платежів» кредитного договору №1002039072501 щодо обов'язку позичальника щомісяця сплачувати комісію за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Аналогічних висновків у справі з подібними правовідносинами дійшов Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21.
Частиною четвертою статті 263 ЦПК України встановлений обов'язок суду при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховувати висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до розрахунку, доданого до позову, в рахунок погашення комісії по обслуговуванню кредиту з оплачених відповідачем сум було зараховано 6578,00 грн, які, з огляду на вимоги статті 216 ЦК України щодо застосування наслідків нікчемного правочину мають бути віднесені на погашення іншої заборгованості відповідача за цим договором. Оскільки заборгованість за кредитом (основний борг) та процентами за користування кредитом, нарахована позивачем, становить 2747,30грн, то, з урахуванням сплачених ним сум на погашення комісії, його заборгованість за вказаним договором відсутня. Отже в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позовні вимоги задоволені частково на суму 27375,90грн, відтак позивач має право на відшкодування сплаченого судового збору пропорційно задоволеним вимогам в сумі 2201,47грн.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованість станом на 03.07.2025 за кредитним договором №2001480029901 від 06.12.2019 в розмірі 27375,90грн, зокрема, заборгованість за кредитом - 15967,40грн, заборгованість за процентами - 11408,5грн, та витрати на правничу допомогу - 2201,47грн, всього 29577 (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят сім)грн 37 коп.
В задоволенні позову про стягненні заборгованості за кредитним договором №1002039072501 від 06.12.2021 відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відомості про сторони:
Позивач: Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.А.Медведєва