Справа № 464/982/26
пр.№ 1-кс/464/155/26
19 лютого 2026 року м.Львів
Слідчий суддя Сихівського районного суду м.Львова ОСОБА_1 з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого СВ ВП № 2 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 від 21 січня 2026 року про відмову в задоволенні клопотання про визнання потерпілим , -
Заявник 16 лютого 2026 року засобами поштового зв'язку звернулась до слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова (зареєстровано судом 18 лютого 2026 року) зі скаргою на постанову старшого слідчого СВ ВП № 2 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 від 21 січня 2026 року про відмову в задоволенні клопотання про визнання потерпілим у якій просить таку скасувати та зобов'язати слідчого визнати її потерпілим у провадженні, про що винести постанову. У її обґрунтування покликається на неправомірність та безпідставність такої постанови, про існування якої дізналась за наслідками її надіслання та отримання 12 лютого 2026 року.
У судовому засіданні заявник скаргу підтримала з підстав та мотивів, викладених у ній.
Суб'єкт, рішення якого оскаржується, на розгляд скарги не з'явився, що не є перешкодою для розгляду такої у порядку ч.3 ст.306 КПК України.
Слідчий суддя, заслухавши заявника, дослідивши скаргу та додані до неї документи, дійшов наступного висновку.
Як унормовано положеннями ст.24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову в задоволенні клопотання про відмову у визнанні потерпілим особою, якій відмовлено у визнанні потерпілим.
За приписами ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
За ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» при застосуванні норм права суд ураховує позицію Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2022 року у справі № 753/8945/18, де з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч.5 ст.9 КПК України) сформовано правову позицію про те, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (Воловік проти України, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
За рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо допомоги потерпілим від злочинів від 14 червня 2006 року потерпілим у кримінальному провадженні є фізична особа, що зазнала шкоди, включаючи фізичні ушкодження або психічні травми, душевні страждання або економічні втрати, спричинені діями або бездіяльністю, які є порушенням норм кримінального права держави-члена.
Вимогами ч.5 ст.110 КПК України передбачено, що мотивувальна частина рішення слідчого, викладеного у формі постанови повинна містити відомості про мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
ОСОБА_5 звернулася до Відділу поліції № 2 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області з заявою від 24 жовтня 2025 року про кримінальне правопорушення вчинене щодо її доньки ОСОБА_3 , передбачене ч.1 ст.275 КК України.
Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено не було, у зв'язку з чим звернулась зі скаргою на бездіяльність органу досудового розслідування.
Ухвалою слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова від 09 січня 2026 року у справі № 464/8519/25 зобов'язано службових осіб відділу поліції № 2 Львівського районного управління №2 Головного управління національної поліції у Львівській області внести відомості, які містяться в заяві ОСОБА_5 від 24 жовтня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань та здійснити досудове розслідування кримінального провадження з дотриманням вимог ст.9 КПК України.
10 січня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне провадження № 12026141410000027 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України.
Заявником ОСОБА_3 органу досудового розслідування подано клопотання від 17 січня 2026 року про визнання її потерпілим у вказаному кримінальному провадженні з долученням письмових доказів у підтвердження отримання нею тілесних ушкоджень унаслідок кримінального правопорушення.
Постановою старшого слідчого ОСОБА_4 від 21 січня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотанні з підстав, що на даний час проводиться досудове розслідування за ч.1 ст.367 КК України; в разі змінення правової кваліфікації кримінального правопорушення та відповідно до вимог ст.55 КПК України процесуальний статус може бути змінено та у резолютиваній частині зазначив інше кримінальне провадження ( № 12019140070002602 від 25.09.2019).
Підсумовуючи викладене у своїй сукупності, постанова слідчого не відповідає вимогам ч.5 ст.55, 110 КПК України, оскільки у мотивувальній частині не зазначено належного обґрунтування твердження щодо відсутності очевидних та достатніх підставах вважати, що заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди. В оскаржуваній постанові слідчим не проведено аналіз документів, наданих заявником в обґрунтування факту заподіяння їй шкоди. КПК України не містить імперативних заборон визнання потерпілим у кримінальному правопорушенні за ст.367 КК України як службова недбалість.
Окремо слідчий суддя акцентує увагу, що наказом Генерального прокурора в редакції наказу Генерального прокурора від 17 серпня 2023 року за № 231 затверджено Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення.
Цим Положенням визначено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, зокрема, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
У витязі з Єдиного реєстру досудових розслідувань у графі «Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення» зазначено: «09.01.2026 року у ВП № 2 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області надійшла ухвала слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова ОСОБА_6 від 09.01.2026 по справі № 464/85/25 щодо внесення відомостей в ЄРДР по факту звернення ОСОБА_5 . ЄО 523».
Вказання виключно реквізитів ухвали слідчого судді не можу вважатися коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, як цього вимагає Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення. Такий виклад взагалі унеможливлює встановлення обставин, які підлягають встановленню та доказуванню у кримінальному провадженні відповідно до вимог ст.91 КПК України, й за відсутності зазначення в оскаржуваній постанові.
З урахуванням викладеного в цій частині вимог скарга підлягає до задоволення.
Щодо вимоги - зобов'язати слідчого у кримінальному провадженні визнати заявника потерпілим, про що винести відповідну постанову, то така перебуває поза компетенцією слідчого судді та віднесена до повноважень органу, який проводить досудове розлідування, та процесуального прокурора.
Керуючись ст.ст.303, 304-307 КПК України,
Задоволити скаргу частково.
Скасувати постанову старшого слідчого СВ ВП № 2 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 від 21 січня 2026 року про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_3 від 17 січня 2026 року про визнання особи потерпілою.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 23 лютого 2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_7