Справа № 405/258/26
провадження № 3/405/66/26
12.02.2026 м. Кропивницький
Суддя Подільського районного суду м. Кропивницького Юр'єва К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з управління стратегічних розслідувань в Кіровоградській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 162 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 302947 від 14.01.2026, 14.01.2026, о 11.40 год., ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: м. Кропивницький, вул. Шевченко, 38, в приміщенні «пункту обміну валют», здійснила незаконний обмін 50 (п'ятидесяти) доларів США на 2157 (дві тисячі сто п'ятдесят сім) грн., без наявності передбачених законодавством України дозвільних документів, чим вчинила правопорушення передбачене ст. 162 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Від її захисника - адвоката Лаврентьєва Є.О. до суду надійшло клопотання, у якому він просить розглядати справу у відсутність ОСОБА_1 та його, надав клопотання про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування клопотання зазначив, що в протоколі не зазначено ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; не зазначено нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, оскільки ст. 162 КУпАП є бланкетною нормою та має відсилочний характер, в протоколі необхідно зазначити, яку норму Закону було порушено та яка норма передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; не зазначено зміст адміністративного правопорушення, в чому полягає незаконність та які документи саме були відсутні, що позбавляє можливість встановити об'єкт та об'єктивну сторону складу адміністративного правопорушення; не зазначено, які саме письмові докази додано до протоколу про адміністративне правопорушення. На стадії судового розгляду неможливо з'ясувати, що саме мав на увазі поліцейський щодо незаконності операції, відсутності дозвільних документів, та який саме Закон України передбачає за це відповідальність. Просив провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 162 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. ст. 252, 280 КУпАП України про розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 встановлено, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України, презумпції невинності.
Відповідно до ст. 162 КУпАП, незаконні скуповування, продаж, обмін, використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави - тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією валютних цінностей.
Таким чином, ст. 162 КУпАП має бланкетний характер, оскільки не вказує прямо, в чому полягає незаконність операцій з валютними цінностями і відсилає до законодавства, що регулює ці відносини.
Для застосування відповідальності за ст. 162 КУпАП необхідно встановити склад правопорушення, у даному випадку незаконний обмін валютних цінностей.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про валюту та валютні операції» 1) валютна операція - операція, що має хоча б одну з таких ознак: а) операція, пов'язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов'язаних з цим зобов'язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта. б) торгівля валютними цінностями; в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей.
На підставі п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про валюту і валютні операції» валютні цінності - національна валюта (гривня), іноземна валюта та банківські метали. Згідно пп. а) п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про валюту і валютні операції» іноземна валюта - грошові знаки грошових одиниць іноземних держав у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави або групи іноземних держав, а також вилучені або такі, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, що перебувають в обігу.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 162 КУпАП, полягає у здійсненні незаконних скуповування, продажу, обміну, використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері обігу валютних цінностей.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.
Суб'єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 162 КУпАП, загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16- річного віку)
За відсутності хоча б одної складової частини складу адміністративного правопорушення, в даному випадку це об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Протокол про адміністративне правопорушення, як процесуальний документ є актом обвинувачення, та повинен містити в собі суть адміністративного правопорушення з посиланням на відповідні нормативно-правові акти, тобто відповідати вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки невідповідність протоколу вказаним вимогам, свідчить про неконкретність пред'явленого обвинувачення.
Проте, зазначаючи в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 302947 від 14.01.2026 про порушення ст. 162 КУпАП ОСОБА_1 , старший оперуповноважений в ОВС УСР в Кіровоградській області ДСР НПУ Погорілий Є.В. не зазначив, в чому полягає незаконний обмін валютних цінностей і яким нормативним актом визначена така незаконність.
На підставі ст. 3 Закону України «Про валюту і валютні операції», відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.
Таким чином, старший оперуповноважений в ОВС УСР в Кіровоградській області ДСР НПУ Погорілий Є.В., зазначаючи в протоколі про адміністративне правопорушення про незаконний обмін валютних цінностей, мав обґрунтувати це посиланням на відповідну статтю Закону України «Про валюту і валютні операції», адже відповідно до ст. 4 цього ж Закону передбачено, що валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов'язань за міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту. Свобода здійснення валютних операцій забезпечується шляхом дотримання принципів валютного регулювання, встановлених цим Законом.
У свою чергу, суд також не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти росії» та «Карелін проти росії»), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу.
Отже, зміст адміністративного правопорушення, викладений у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 302947 від 14.01.2026, не відповідає ознакам правопорушення, за яке передбачена відповідальність ст.162 КУпАП.
До матеріалів справи про адміністративне правопорушення додані пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які були зазначені у протоколі, яких суд намагався викликати у судове засідання для допиту, але до суду повернулись конверти із судовими повістками із зазначенням «адресат відсутній», номерів телефонів свідків не зазначено ні в протоколі, ні в поясненнях, а отже, суд був позбавлений можливості допитати свідків безпосередньо у судовому засіданні.
Дослідивши пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є ідентичними за змістом, суд вважає їх такими, що не підтверджують фактичних обставин, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 162 КУпАП, оскільки як вбачається з їх пояснень, їх знайома ОСОБА_4 , з якою вони випадково зустрілись на вулиці у цей день, під час прогулянки сказала, що їй необхідно здійснити обмін доларів у гривні, та вони зайшли до приміщення обмінника по вул. Шевченка, 38, до каси № 4, де ОСОБА_4 поміняла гроші, коли вони виходили з приміщення на вулицю, їх зустріли працівники правоохоронних органів, запропонували бути свідками в адміністративному правопорушенні. Почувши це, їх знайома ОСОБА_4 , яка безпосередньо міняла гроші, одразу відмовилась від будь - яких дій та участі, пішла в невідомому напрямку.
В своїх поясненнях свідки зазначили, що дізнались згодом, що їх знайома ОСОБА_4 поміняла грошові кошти у касира ОСОБА_1 , таким чином, свідки дізнались прізвище та ім'я касира з чужих слів, не зазначаючи, чи бачили вони взагалі касира.
Інформація про встановлення особи знайомої свідків ОСОБА_5 та відібрання від неї пояснень працівниками поліції, в матеріалах справи відсутня.
До матеріалів справи був долучений протокол огляду та вилучення від 14.01.2026, відповідно до якого, ст. оперуповноважений в ОВС УСР в Кіровоградській області ДСР НП України Погорілий Є.В. у приміщенні УСР в Кіровоградській області, у присутності понятих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 провів огляд речей, що були у ОСОБА_1 , та вилучив для тимчасового зберігання одну купюру 50 доларів США серії МВ 26342058 С, 2013 року випуску, яка знаходиться в УСР в Кіровоградській області ДСР НП України.
Проте, матеріалами, наданими до протоколу про адміністративне правопорушення, не доводиться, що саме ця купюра 50 доларів США серії МВ 26342058 С, 2013 року випуску була предметом обміну знайомою свідків ОСОБА_6 у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 22.10.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (пункт 4.1 рішення).
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 368-2 КК України зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «indubioproreo», згідно з яким, при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Кобець проти України», «Ірландія проти Сполученого Королівства» та ін.).
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Проте, протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, не містять доказів того, що 14.01.2026, о 11.40 год., ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: м. Кропивницький, вул. Шевченко, 38, в приміщенні «пункту обміну валют», здійснила незаконний обмін 50 (п'ятидесяти) доларів США на 2157 (дві тисячі сто п'ятдесят сім) грн., без наявності передбачених законодавством України дозвільних документів, а тому, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 162 КУпАП.
Керуючись ст. 7,9, 33, 162, 247, 251, 283-291 КУпАП, суд -
постановив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до відповідальності за ст. 162 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - закрити.
Одну купюру 50 доларів США серії МВ 26342058 С, 2013 року випуску, яка знаходиться в УСР в Кіровоградській області ДСР НП України, яка була вилучена у ОСОБА_1 , після набрання постановою суду законної сили - повернути ОСОБА_1 .
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Подільський районний суд м. Кропивницького протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови, - без змін, чи зміні постанови.
Суддя Катерина Сергіївна Юр'єва