Справа № 304/2754/25 Провадження № 2/304/382/2026
23 лютого 2026 рокум. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Ганька І. І.,
за участі секретаря судового засідання - Галас Т.Ю.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 304/2754/25 за позовом ОСОБА_1 до Перечинської міської ради Закарпатської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, у якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом за ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свої позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся ОСОБА_3 , після смерті якої у спадок залишився житловий будинок АДРЕСА_1 . На випадок смерті покійна заповіту не залишила. Зазначає, що оскільки її батько ОСОБА_4 , який був сином спадкодавця та належав до першої черги по закону, але помер раніше, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , то у відповідності до ч. 1 ст. 1266 ЦК України вона має право спадкувати ту частку спадщини, яка б належала її покійному батьку у порядку першої черги спадкування по закону. Відтак 17 червня 2016 року вона подала до нотаріуса заяву про прийняття спадщини за покійною бабусею ОСОБА_3 . У жовтні 2025 року з метою оформлення спадщини за покійною вона звернулася до приватного нотаріуса Ужгородського районного нотаріального округу Васіловки О., яка листом № 524/01-16 від 10 жовтня 2025 року повідомила про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність правовстановлюючих документів на майно. Відтак, рекомендовано звернутися у суд з позовною заявою про визнання права власності на майно в порядку спадкування. Оскільки у неї існують перешкоди в оформленні права на спадщину у нотаріальному порядку, тому просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 05 грудня 2025 року прийнято подану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Перечинської міської ради Закарпатської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, відтак призначено підготовче судове засідання та визначено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву.
У підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Зизич Н.Ю. не з'явилися, однак остання подала клопотання про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить такі задовольнити, а також не вирішувати питання розподілу судових витрат.
Представник Перечинської міської ради Закарпатської області як відповідача ОСОБА_5 у підготовче судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, не заперечує проти задоволення позовної заяви.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам загалом, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який є у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим повторно Перечинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 30 квітня 2025 року, актовий запис № 4.
Як вбачається з Виписки з погосподарської книги за № 58/06-21, виданої 11 червня 2025 року старостою старостинського округу с. Зарічово Н.Пиган, у погосподарському обліку дійсно закріплений особовий рахунок № НОМЕР_2 за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Головою дворогосподарства була ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . За дворогосподарством закріплена земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,2000 га. Підстава: погосподарська книга № 1-2 за 2011-2015 роки.
Згідно довідки № 150/14-11, виданої 11 червня 2025 року адміністратором відділу «Центр надання адміністративних послуг» Перечинської міської ради Закарпатської області Н.Бабука, у житловому будинку АДРЕСА_1 , на день смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована лише покійна. Підстава: будинкова книга, свідоцтво про смерть НОМЕР_1 від 30 квітня 2025 року.
Відповідно до ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Таким чином, у зв'язку з відсутністю заповіту спадкодавця ОСОБА_3 , що вбачається з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за №82849494 від 10 жовтня 2025 року, наданого приватним нотаріусом Васіловка В.О., право на спадкування після її смерті одержали спадкоємці за законом.
Відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Частиною першою статті 1266 ЦК України передбачено, що внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Спадкуванням за правом представлення - це такий порядок набуття права на спадкування за законом при якому спадкоємці п'ятої черги включаються до складу першої, другої чи третьої черги замість спадкоємця внаслідок того, що він помер до відкриття спадщини. По своїй суті спадкування за правом представлення - це специфічний порядок набуття права на спадкування за законом, і він не є окремою підставою або видом спадкування. У такому разі суб'єктами спадкування за правом представлення будуть певні спадкоємці за законом. Спадкування за правом представлення надає можливість спадкоємцям п'ятої черги за законом переміститися у вищу чергу (першу, другу або третю чергу) (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 20 червня 2018 року в справі №643/1216/15-ц (провадження № 61-6924св18)).
Тобто під спадкуванням за правом представлення розуміється особливий порядок закликання до спадкування спадкоємців за законом (та деяких інших осіб), коли одна особа у випадку смерті іншої особи, яка є спадкоємцем за законом, до відкриття спадщини нібито заступає її місце і набуває право спадкування тієї частки у спадковому майні, яку отримав би померлий спадкоємець, якби він був живий на момент відкриття спадщини.
При спадкуванні по прямій низхідній лінії право представлення діє без обмеження ступенів, це означає, що у разі смерті до відкриття спадщини дітей спадкодавця, право на спадкування переходить до їхніх дітей (онуків спадкодавця), у разі смерті до відкриття спадщини онуків спадкодавця, право на спадкування отримають їхні діти (правнуки спадкодавця) тощо.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 335/12781/19, від 26 квітня 2023 року у справі № 2-350/2004.
Суд установив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим виконкомом Сімерківської сільської ради Перечинського району Закарпатської області 19 квітня 2005 року, актовий запис № 09.
Відтак після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на спадкування в порядку представлення перейшло до її внуки (доньки її сина ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ) - позивача ОСОБА_2 як спадкоємиці першої черги.
Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30 квітня 2024 року у справі № 154/3846/20 (провадження № 61-3099св24).
При цьому матеріали справи не містять та судом не встановлено відомостей про будь-яких інших осіб, які б належали до першої черги спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Суд встановив, що позивач ОСОБА_1 17 червня 2016 року звернулася до Перечинської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини в порядку спадкування за законом після смерті бабусі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією спадкової справи № 34/2016 за померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , наданою на запит суду в.о. завідувача Перечинської державної нотаріальної контори Броді К.С. 16 грудня 2025 року за № 175/01-16.
Як вбачається з повідомлення в.о. завідувача Перечинської державної нотаріальної контори Броді К.С. від 06 лютого 2026 року № 12/01-16, за померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 згідно інформації зі Спадкового реєстру спадкова справа не заведена.
Отже, враховуючи те, що позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги за законом (за правом представлення) за спадкодавцем ОСОБА_3 протягом шести місяців з часу відкриття спадщини подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини, протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не відмовилася від спадщини, а інших спадкоємців, які мають право на обов'язкову частку та прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , не встановлено, тому вона вважається такою, що її прийняла одноосібно.
Разом з цим, відповідно до повідомлення приватного нотаріуса Ужгородського районного нотаріального округу Закарпатської області Васіловки В.О. від 10 жовтня 2025 року № 524/01-16 позивачу ОСОБА_1 , з огляду на ненадання правовстановлюючих документів на майно, яке підлягає спадкуванню, рекомендовано звернутись до суду з відповідною заявою.
В архіві РКП «Бюро технічної інвентаризації», що переданий на зберігання Перечинській міській раді Закарпатської області, відсутня інвентаризаційна справа щодо реєстрації житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить Архівна довідка Відділу «Центр надання адміністративних послуг» Перечинської міської ради Закарпатської області № 469/14-11 від 20 жовтня 2025 року.
Статтею 1297 ЦК України встановлено обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно.
Як роз'яснено в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно ч. 3 ст. 1296 цього Кодексу відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
У відповідності до ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається у порядку, визначеному законом.
Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Оскільки у позивача ОСОБА_1 існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, тому суд, використовуючи винятковий спосіб їх захисту - визнання права власності на спадкове майно, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Крім цього, у судовому засіданні встановлено, що згідно платіжної інструкції №1.358621921.1 від 16 жовтня 2025 року позивачем ОСОБА_1 сплачено 1 211,20 грн судового збору.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Як встановлено у судовому засіданні, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Зизич Н.Ю., з урахуванням принципу диспозитивності, просить не вирішувати питання розподілу понесених позивачем судових витрат, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що оскільки таке її волевиявлення не суперечить вимогам закону та не порушує права відповідача, тому може бути задоволене судом.
На підставі наведеного та керуючись ст. 41, 55, 124 Конституції України, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 328, 331, 1216-1218, 1223, 1241, 1261, 1266, 1268-1270, 1296, 1297 ЦК України, ст. 12, 13, 76-83, 206 ч. 4, 258-259, 265 ЦПК України, суд,
позов ОСОБА_1 до Перечинської міської ради Закарпатської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності в порядку спадкування за законом за спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок з належними до нього господарськими будовами та спорудами АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ; місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 .
Представник позивача: адвокат Зизич Наталія Юріївна, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ; місцезнаходження: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Перечинська міська рада Закарпатської області, ЄДРПОУ: 04351274; місцезнаходження: 89200, Закарпатська область, Ужгородський район, м. Перечин, пл. Народна, 16.
Головуючий:Ганько І. І.