Провадження № 3/537/53/2026
Справа № 537/7469/25
09.02.2026 суддя Крюківського районного суду міста Кременчука Фадєєва С.О., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП № 1 КРУП ГУНП в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1
за ч.4 ст. 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 395899 ОСОБА_1 , будучи матір'ю малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є учнем 5-В класу Кременчуцької гімназії № 19, що по вул. Шевченка 58/69 у м. Кременчуці, допустила вчинення ним систематичного булінгу психологічного та фізичного характеру під час освітнього процесу у період з вересня по жовтень 2025 року відносно однокласника - малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Малолітній син ОСОБА_1 . ОСОБА_2 спільно з однокласником ОСОБА_4 неодноразово словесно ображав та фізично чіпав малолітнього ОСОБА_3 , чим завдав шкоди психічному здоров'ю потерпілого.
Захисником особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокатом Каблучком Д.О. надано письмові заперечення на протокол, де він просив закрити провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Вказав, що типовими ознаками булінгу (цькування) є систематичність (повторюваність) діяння, наявність сторін - кривдника (будер), потерпілого (жертва булінгу), спостерігачів (за наявності), дії або бездіяльності кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого. Звернув увагу на те, що за ч.4 ст. 173-4 КУпАП передбачена відповідальність за булінг (цькування), якщо таке діяння вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, при цьому малолітньому ОСОБА_2 становм на момент вчинення інкримінованого йому правопорущення було десять років, тобто він ще не досяг 14-річного віку. У протоколі вказано про систематичність здійснення булінгу психологічного та фізичного характеру під час освітнього процесу у період з вересня по жовтень 2025 року, однак не вказано дату, часу та місця відповідного діяння відносно неповнолітнього потерпілого, які б вказували на систематичність дій (відсутня вказівка як на кожну окрему задокументовану подію булінгу, так і на беззаперечні докази, які її підтверджують). Зазначено лише про один єдиний випадок (єдину подію), який трапився в період із вересня по жовтень 2025 року. Щодо висновку практичного психолога ОСОБА_5 , який був викладений в акті про проведення розслідування випадку можливого булінгу (цькування) від 16.10.2025 в 5-В класі, а також те, що деякі учні в класі зазнавали словесних образ та морального тиску з боку, зокрема, ОСОБА_2 , то цей висновок слід оцінювати критично, оскільки в ньому відсутня вказівка на конкретні епізоди булінгу із зазначенням дати та характеру дій психологічного та фізичного характеру, які були вчинені ОСОБА_2 по відношенню до конкретного учня. Стосовно шкоди, завданої психічному здоров1ю потерпілого, як зазначено у фабулі протоколу, вважає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази (судово-медичний та/або судово-психіатричний висновок про спричинення малолітньому потерпілому психологічної травми чи шкоди, рівно як відсутня і інша медична документація з цього приводу), які б достеменно підтверджували, що саме навмисні дії малолітнього ОСОБА_2 призвели або могли призвести до наслідків (причинно-наслідкового зв'язку) у вигляді шкоди як психічному, так і фізичному здоров'ю потерпілого. Вважає, що відсутні об'єктивні та правові підстави для визнання дій ОСОБА_2 проявом боулінгу, відтак це унеможливлює притягнення ОСОБА_1 , як законного представника ОСОБА_2 , до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 173-4 КУпАП.
Допитана судом ОСОБА_1 вини у вчиненні правопорушення не визнала, суду пояснила, що знає про конфлікт між її сином ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Їй відомо, що ОСОБА_9 наступив її сину, ОСОБА_10 , на ногу і син відштовхнув ОСОБА_11 . Після цього вона намагалася поговорити з батьком ОСОБА_12 , проте він не хотів слухати. Через пару місяців її, ОСОБА_1 , викликали до директора шкоди, де навчаються діти, і повідомили, що нібито ОСОБА_13 побили, але дану подію сам ОСОБА_11 заперечив у її присутності у кабінеті директора. Вона постійно говорить сину про необхідність дотримання належної поведінки, проводить з ним бесіди, намагається часто спілкуватися. Вказала, що її син гарно навчається, не пропускає уроків.
Допитаний у судовому засіданні у присутності законного представника малолітній ОСОБА_2 суду пояснив, що напередодні події увесь тиждень його однокласник ОСОБА_9 обзивав його, погрожував, ставив підніжки, це все бачили однокласники. У п'ятницю на уроці фізкультури він не витримав та дав копняка ОСОБА_14 . Раніше до нього фізичної сили не застосовував, ніколи не цькував.
Захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвокат Каблучко Д.О. у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 173-4 КУпАП, та розгляд справи просив проводити у його відсутність.
Законний представник малолітнього ОСОБА_3 у судові засідання на неодноразові виклики не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином, судові повістки, направлені за адресою, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення, повернулися неврученими з відміткою АТ «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою».
Суддя, вислухавши ОСОБА_1 , малолітнього ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, доходить наступних висновків.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. За змістом ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Частиною 1 ст. 173-4 КУпАП встановлена відповідальність за булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого. Частиною 2 ст. 173-4 КУпАП передбачена відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення. Частиною 4 ст. 173-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років
Об'єктом зазначеного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського (публічного) порядку під час здійснення освітнього процесу (громадський порядок та громадська безпека в освітньому середовищі). Додатковими об'єктами цього правопорушення є: психічне здоров'я, фізичне здоров'я, психологічна, фізична, економічна, сексуальна недоторканість малолітньої чи неповнолітньої особи; інших учасників освітнього процесу (якщо відносно них булінг вчиняється малолітньою чи неповнолітньою особою). Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173-4 ч.4 КУпАП, виражається у формі психологічного, фізичного, економічного, сексуального насильства, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій; наслідки у вигляді шкоди психічному або фізичному здоров'ю потерпілого (яка могла бути чи була заподіяна); причинний зв'язок між діянням і наслідками та вчинення його групою осіб. Суб'єкт адміністративного правопорушення спеціальний (булінг вчинений малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, відповідальність за який несуть батьки або особи, які їх замінюють). При цьому малолітньою вважається особа, яка не досягла 14 років. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається у формі прямого умислу: кривдник усвідомлює протиправний характер свого діяння, передбачає його шкідливі наслідки та бажає настання цих наслідків.
Відповідно до п.3-1 ст.1 Закону України «Про освіту», булінг (цькування) - це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого.
Типовими ознаками булінгу (цькування) є: систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Враховуючи наведені вимоги Закону «Про освіту», відповідно до диспозиції ст.173-4 ч. 1 КупАП, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення є неодноразовість (систематичність) вчинення дій, передбачених даною нормою закону. Однак матеріали справи не містять доказів систематичності вчинення дій, які можна розцінювати як правопорушення, передбачене ст. 173-4 ч.4 КупАП. Допитаний судом малолітній ОСОБА_2 та його законний представник ОСОБА_1 визнали, що між дітьми мала місце сварка, у ході якої ОСОБА_2 дав копняка ОСОБА_3 , заперечили систематичність вчинення ОСОБА_2 разом із ОСОБА_15 будь-яких дій по відношенню до ОСОБА_3 , які можна було б кваліфікувати як булінг. Законний представник ОСОБА_16 та малолітній ОСОБА_3 до суду не з'явились, пояснень суду не надали. Письмових пояснень ОСОБА_3 до матеріалів справи не долучено. Свідки у протоколі не зазначені. Письмові пояснення класного керівника ОСОБА_17 не містять викладу об'єктивної сторони правопорушення. З долученого акту про проведення розслідування випадку можливого булінгу (цькування) від 16.10.2025 вбачається, що було опитано ОСОБА_12 , ОСОБА_18 , ОСОБА_2 , класного керівника ОСОБА_17 та практичного психолога ОСОБА_5 , які вказали на наявність конфліктної ситуації. Будь-яких фактичних обставин (місця, часу, способу, дії тощо) вчинення ОСОБА_2 систематичних діянь, які полягали у психологічному чи фізичному насильстві стосовно малолітнього, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого, в акті не викладено. Висновок комісії з розгляду випадку боулінгу (цькування), створеної наказом директора навчального закладу від 14.10.2025 № 209 о/д, не містить мотивування.
Згідно з ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Приймаючи до уваги те, що у справі відсутні належні, допустимі та достатні докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчинені правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 173-4 КУпАП, суд приходить до висновку про відсутність в її діях складу цього правопорушення, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 173-4 ч.4, 247, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст. 173-4 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду напротязі 10 днів з моменту її винесення.
Суддя: С.О.Фадєєва
Повний текст постанови виготовлено 17.02.2026