Справа № 291/1188/25
Провадження №3/291/3/26
іменем України
17 лютого 2026 року селище Ружин
Суддя Ружинського районного суду Житомирської області Митюк О.В.,
за участю секретаря судового засідання Кащук Л.С.,
захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності Руденко З.Б.,
розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №2 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого в ФГ «Дружба -Л» громадянина України,
за ч.1 ст.130 КупАП,
До Ружинського районного суду надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З протоколу серії ЕПР 1 № 466127 від 26.09.2025 року вбачається, що 26 вересня 2025, року о 21 год. 00 хв. в с.Городок на 60 км. автодороги Бердичів - Вчорайше - Ружин, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем ВАЗ-2106, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не з'явився, направив до суду письмові пояснення, яких зазначив, що він в 2022 році отримав відкриту черепно-мозкову травму внаслідок падіння на нього дерева і на даний час є особою з інвалідністю II групи безтерміново та має важкі наслідки вказаної травми : незаміщений кранюдефект в лівій лобноскровеневотімяній ділянці 89.29 кв.см, забій головного мозку, множинні буламкові переломи лівої скровеневої кістки з поширенням на лобну , тімяну кістки, повну глухоту на праве вухо та приглуховатість на ліве вухо.
З врахуванням вказаних захворювань він на даний час взагалі не вживає алкогольні напої, оскільки приймає ліки, в тому числі і на спиртовмісній основі, які є несумісними з алкоголем, оскільки можуть значно погіршити мій стан здоров'я.
26 вересня 2025 року близько 21 год.00 хв. він вимушений був зупинитись автомобілем ВАЗ 2106 НОМЕР_1 на полі за межами с.Городок Бердичівського району Житомирської області, в зв'язку з різким погіршенням стану здоров'я : запамороченням.
Він прийняв ліки та задрімав на водійському сидінні вказаного автомобіля.
Через певний час до нього підійшов невідомий мені чоловік, наскільки він зрозумів це був власник поля, на краю якого стояв його автомобіль. Цей чоловік запитав чи можна викликати поліцію.
Він не заперечував відносно виклику поліції, оскільки нічого з поля не крав, а просто спав в автомобілі.
Приблизно через годину після зупинки автомобіля до нього під'їхали працівники поліції і о 22 год.39 хв. винесли постанову про накладення адміністративного стягнення по ст.126 КУпАП, а в 23 год.02 хв. - протокол про адміністративне правопорушення по ч.1 ст.130 КУпАП.
Він не погоджуюсь ні з постановою, ні з вказаним протоколом.
Постанову він оскаржував до Погребищенського міськрайсуду, однак із-за пропуску строку звернення до суду її йому повернули.
З протоколом по ч.1 ст.130 КУпАП він також не згоден, оскільки він не був водієм автомобіля, так як він в ньому лише спав, а не керував ним. Тобто, автомобілем, який зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення, ні в той час, коли до нього підійшов власник поля, ні в той час, коли до поля приїхали працівники поліції, він не керував.
В судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокат Руденко З.Б., заперечила обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та просила провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.
В своєму письмовому клопотанні про закриття провадження у справі, захисник просить, при вирішенні питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.130 КУпАП врахувати, що із доказів по справі, а саме з відеозапису, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення, зафіксовано факт під'їзду патрульного автомобіля 26.09.2025р. о 22 год. 00 хв. до зазначеного автомобіля, який вже стоїть на полі.
З відеозапису вбачається, що свідок ОСОБА_2 повідомив поліцейським, що це він викликав працівників поліції, коли побачив автомобіль ВАЗ, який стояв на його полі. Як їхав автомобіль і хто ним керував він не бачив, однак вважає, що саме ОСОБА_1 був за кермом автомобіля «бо тут нікого не було».
Тобто, працівники поліції не зупиняли транспортний засіб ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_2 , а приїхали на виклик свідка ОСОБА_2 через годину після часу вчинення адмінправопорушення, про яке зазначено в протоколі по ч.І ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , та на місці події виявили автомобіль, який стоїть і в якому перебуває ОСОБА_1 .
Таким чином вважає, що вказаним відеозаписом, який є об'єктивним доказом у справі, не підтверджено факт керування ОСОБА_1 26.09.2025р. о 21 год.00 хв. зазначеним в протоколі автомобілем, що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказує, що в протоколі серії ЕГІР №488127 від 26.09.2025р. вказано, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, « 26.09.2025 21:00 с.Городок, дорога Бердичів-Вчорайше-Ружин-Городок 60 км»
Тобто, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено два різні місця вчинення адміністративного правопорушення : с.Городок та 60 км дороги Бердичів- Вчорайше-Ружин-Городок .
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, працівниками поліції надано наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 466127 від 26.09.2025 року; розписку про роз'яснення прав передбачених ст. 63 Конституції України, та ст. 268 КУпАП; розписку про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння про порядок застосування спеціального технічного засобу; копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки ; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння до закладу охорони здоров'я; письмові пояснення свідка ОСОБА_2 ; постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
Вказані докази суддя не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи із наступного.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Обов'язковою складовою складу адміністративного правопорушення є суб'єкт адміністративного правопорушення, тобто у всіх випадках притягнення особи за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлена ст. 130 КУпАП необхідно встановити належними та допустимими доказами факт керування певною особою транспортним засобом під час його вчинення.
Згідно п.1.10 Правил дорожнього руху , в якому роз'яснено значення термінів, що наведені у цих Правилах, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Таким чином, щоб ОСОБА_1 підпадав під визначення «водій», необхідно було, щоб транспортний засіб був зупинений працівниками поліції, тобто до самої зупинки мав знаходитись в русі, оскільки керування транспортним засобом можливе лише тоді, коли він рухається, коли ж особа перебуває біля свого транспортного засобу чи всередині транспортного засобу, який стоїть, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відсутній, оскільки така особа не керувала транспортним засобом.
ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що 26 вересня 2025 року о 21 год. 00 хв. він зупинився транспортним засобом за межами села Городок, у зв'язку з погіршенням самопочуття, прийняв ліки та задрімав, далі не керував та працівники поліції його не зупиняли, а під'їхали приблизно через годину. Він дійсно знаходився у цей час у вказаному місці, однак просто стояв біля автомобіля та не мав намір їхати.
Надані ОСОБА_1 пояснення об'єктивно підтверджуються іншими доказами.
Так, відеозаписи долучені до матеріалів справи не доводить факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом 26 вересня 2025 року о 21 год. 00 хв. на 60 км. автодороги Бердичів - Вчорайше - Ружин.
З досліджених в судовому засіданні відеозаписів на оптичному диску, вбачається, що на відеозаписах долучених до матеріалів справи зафіксовано автомобіль припаркований на полі. Відеозапис з нагрудної камери поліцейського починається під час того, як ОСОБА_1 сидить на багажнику автомобіля, який стоїть в полі.
З письмових пояснень свідка ОСОБА_2 та пояснень наданих ним на місці події вбачається, що він не бачив, як ОСОБА_1 керував автомобілем, а лише побачив автомобіль, який стояв на полі, яке він обробляв та він зателефонував в поліцію, хто керував автомобілем він не бачив.
Тому, з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, зокрема з досліджених відеозаписів та письмових пояснень свідка, суду не вдалося можливим перевірити правдивість пояснень ОСОБА_1 , з приводу того чи керував він транспортним засобом, тобто зробити однозначні висновки про його винуватість чи, навпаки, спростувати винуватість.
Працівники поліції не вели безперервної відеозйомки, з якої можна було б однозначно встановити чи керував ОСОБА_1 транспортним засобом та прийти до висновку про дотримання працівниками поліції вимог Закону щодо пред'явлення йому вимоги про проходження медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зважаючи на викладене, суддя дійшла висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Всі сумніви щодо доведеності вини порушника тлумачаться на його користь, а викладені в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 відомості підтверджуються доказами у справі, які не можна визнати допустимими, а тому протокол про адміністративне правопорушення в даному випадку також не можна визнати доказом вини ОСОБА_1 в розумінні ст. 251 КУпАП.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що у справі відсутні допустимі докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП поза розумним сумнівом, провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись, ст.ст. ч.1 ст.130, 247, 251, 256, 283, 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП закрити за відсутністю події та складу зазначеного правопорушення.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Житомирського апеляційного суду, протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Повний текст постанови виготовлено 23.02.2026 року.
Суддя Ружинського районного суду
Житомирської області О. В. Митюк