Романівський районний суд Житомирської області
290/169/26
Іменем України
23 лютого 2026 року Романівський районний суд Житомирської області в складі судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026065630000006 від 29 січня 2026 року, відносно:
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Дзержинськ Житомирської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з базовою середньою освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, -
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 125 Кримінального кодексу України (далі КК України), -
До Романівського районного суду Житомирської області з Чуднівської окружної прокуратури для розгляду направлено обвинувальний акт у зазначеному кримінальному провадженні, клопотання прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні та заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Згідно обвинувального акта встановлено, що 29 січня 2026 року близько 07 години 00 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився в житловому будинку домоволодіння АДРЕСА_2 , де між ним та його дружиною ОСОБА_4 виникла словесна суперечка, в ході якої у нього виник раптовий умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень останній.
В цей же час, день, місці та за вказаних обставин, ОСОБА_3 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачааючи його суспільно небезпечні наслідки, і бажаючи їх настання, маючи фізичну перевагу над потерпілою, яка не могла чинити йому опір, умисно наніс кулаком правої руки два удари в обличчя ОСОБА_4 . Продовжуючи свої протитправні дії, ОСОБА_3 умисно схопив кистями рук за плечі та передпліччя ОСОБА_4 , після чого зі значною фізичною силою, умисно стиснув м'язи плечей і передпліччя останньої.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 потерпіла ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді синця правої щоки, синця правої лобної ділянки, синця по передній поверхні правого плеча в середній третині, синця по задній поверхні правого плеча в нижній третині, синця по внутрішній поверхні правого плеча у нижній третині, двох синців по внутрішній поверхні правого передпліччя у верхній третині, трьох синців по зовнішньо-боковій поверхні правого передпліччя у верхній третині, двох синців по зовнішньо-боковій поверхні правого передпліччя у нижній третині, що відносяться до легкого тілесного ушкодження.
Своїми умисними діями, які виразились в умисному заподіянні легкого тілесного ушкодження, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення - кримінальний проступок, передбачений частиною першою статті 125 КК України.
Згідно частини другої статті 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Згідно частини другої статті 382 КПК України у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України не здійснювалось.
Згідно доданої до обвинувального акта письмової заяви ОСОБА_3 , яка складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 125 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою статті 302 КПК України та погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні за його відсутності. Крім заяви підозрюваного, до обвинувального акту надається письмова заява потерпілої ОСОБА_4 , згідно якої остання згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою статті 302 КПК України та погодилася на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні за її відсутності.Також до обвинувального акту надається клопотання прокурора, згідно якого останній також просить провести розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні за його відсутності.
Окрім цього, до обвинувального акта долучено матеріали досудового розслідування № 12026065630000006 від 29 січня 2026 року разом з документами, що засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості, зокрема протокол допиту підозрюваного від 18 лютого 2026 року та протокол проведення слідчого експерименту від 18 лютого 2026 року з ілюстрованими таблицями до нього.
Відтак, з урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
З урахуванням наведеного, дослідивши матеріали кримінального провадження, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 125 КК України, доведена повністю встановленими органом досудового розслідування обставинами.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд керується положеннями статті 65 КК України та враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, вину визнав повністю, за місцем проживання характеризується посередньо, одружений, не працює, перебуває на обліку у лікаря психіатра , раніше не судимий.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого є його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого, є вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя та вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до частини другої статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковано за частиною першою статті 125 КК України, як умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження, і останньому слід призначити покарання у виді штрафу в межах санкції частини першої статті 125 КК України в розмірі - п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Саме таке покарання, з урахуванням особи обвинуваченого та тяжкості вчиненого ним правопорушення, є необхідним та достатнім для його виправлення і перевиховання.
Керуючись статтями 100, 368-374, 381-382 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 125 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його отримання, в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду, через Романівський районний суд Житомирської області, з урахуванням особливостей, передбачених частиною 1 статті 394 КПК України.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Відповідно до частини 4 статті 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1