Рішення від 16.02.2026 по справі 922/4067/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2026 р.м. ХарківСправа № 922/4067/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Ломакіній О. В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейська дорожньо-будівельна компанія", Київська обл., м. Васильків

до держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, Генеральної прокуратури Російської Федерації

про стягнення 1132971494,84 грн.

за участю представників учасників справи:

позивача - Мица Ю.В.,

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Європейська дорожньо-будівельна компанія", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, відповідач, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 30958620,54 дол. США, що станом на дату проведення експертизи та завдання шкоди еквівалентно 1132971494,84 грн. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що в наслідок збройної агресії Російської Федерації проти України за період з лютого 2014 року по 14.03.2022 року позивач втратив наступну техніку та транспортні засоби, які викладені в таблиці, що додається до експертного висновку. В таблиці також зазначені відповідні ідентифікуючі данні та підтверджуючі документи на це майно.

В наслідок збройної агресії Російської Федерації проти України починаючи з лютого 2014 року по 14.03.2022 року позивачем було втрачено (знищено/істотно пошкоджено) також інше майно, а саме: машини та устаткування, інструмент, меблі, комп'ютерну техніку, сипучі будівельні матеріали, які викладені в таблиці, що додається до експертного висновку, із зазначенням відповідних ідентифікуючих даних та підтверджуючих документів на це майно.

Позивачем також втрачено (знаходиться на окупованій території у м. Донецьк) наступне нерухоме майно: нежитлове приміщення площею 100,2 кв.м., яке розташоване на третьому поверсі будівлі адміністративно-торгівельно-інформаційного комплексу літ.А-10, що складає 17/100 частин від приміщення загальною площею 604,0 кв.м. та знаходиться за адресою: Донецька область, м. Донецьк, проспект 25-річчя РККА, будинок 1в. (Витяг про державну реєстрацію прав №36456826 від 28.11.2012.).

Крім того, позивачем також втрачено (зруйновано та підлягає знесенню) нерухоме майно на території міста Харкова, а саме: нежитлове приміщення № ІІ площею 64,2 кв.м. та частина нежитлового приміщення № ІІІ площею 201,2 кв.м. (загалом - нежитлові приміщення площею 265,4 кв.м.), які були розташовані в цокольному та на першому поверсі житлового будинку № 4 по вулиці Великій Кільцевій у місті Харкові (договір про спільне інвестування від 03.06.2025 за № 11). Зазначений будинок був критично пошкоджений 18.08.2025 внаслідок неодноразового ураження ударними БПЛА збройних сил країни-агресора, внаслідок чого Харківською міською радою було ухвалено рішення про знесення будинку.

Визначаючи, чи поширюється на Російську Федерацію судовий імунітет у даному випадку, судом враховано наступне.

Предметом позову є відшкодування майнової шкоди, завданої майну позивача збройною агресією РФ проти України. Місцем завдання шкоди є територія суверенної держави Україна. Передбачається, що шкода завдана агентами РФ, які порушили принципи та цілі, закріплені у Статуті ООН щодо заборони військової агресії, вчиненої стосовно іншої держави - України.

Вчинення актів збройної агресії іноземною державою не є реалізацією її суверенних прав, а свідчить про порушення зобов'язання поважати суверенітет та територіальну цілісність іншої держави - України, що закріплено у Статуті ООН.

Національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб'єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом генерального делікту).

Отже, Російська Федерація, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії.

Ухвалою суду від 25.11.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейська дорожньо-будівельна компанія" залишено без руху. Позивачу встановлений строк протягом семи днів з дня вручення цієї ухвали суду усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Роз'яснено позивачу що у разі усунення недоліків у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

03.12.2025 та 09.12.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейська дорожньо-будівельна компанія" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 09.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.

Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

18.02.2026 в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов повністю.

Представники відповідача в судове засідання не з'явились.

Щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, суд зазначає, що за приписами ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору. Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (ст. 365 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 367 ГПК України у разі, якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території Російської Федерації регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992, прийнявши відповідний нормативний акт - Постанову Верховної Ради України "Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності" від 19.12.1992. Згідно вищезазначеної Угоди Компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зобов'язуються надавати взаємну правову допомогу. Взаємне надання правової допомоги включає вручення і пересилання документів і виконання процесуальних дій, зокрема проведення експертизи, заслуховування сторін, свідків, експертів та інших осіб. При наданні правової допомоги компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зносяться одна з одною безпосередньо. При виконанні доручень про надання правової допомоги компетентні суди та інші органи, в яких просять допомоги, застосовують законодавство своєї держави. При зверненні про надання правової допомоги і виконання рішень документи, що додаються, викладаються мовою держави, яка запитує, або російською мовою.

Разом з тим, у зв'язку з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", за зверненням Мін'юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією Росії проти України та неможливість у зв'язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов'язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.

Згідно Закону України від 12.01.2023 №2855-ІХ, який набрав чинності з 05.02.2023, Україна вийшла з Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, вчиненої у м. Києві 20 березня 1992 року та ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 19 грудня 1992 року № 2889-XII (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 9, ст. 66).

Згідно листа Міністерства юстиції України від 21.03.2022 № 25814/12.1.1/32-22 "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.

Крім того, у зв'язку з агресією з боку Російської Федерації та введенням воєнного стану АТ "Укрпошта" з 24.02.2022 припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з Російською Федерацією.

Відповідно до ч. 2ст. 367 ГПК України судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Разом з тим у зв'язку із порушенням Російською Федерацією цілей та принципів статуту ООН, Гельсінського Заключного Акта, Паризької Хартії для Нової Європи та ряді інших документів ОБСЄ, у зв'язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти суверенітету та територіальної цілісності України, Міністерство закордонних справи України 24.02.2022 нотифікувало МЗС РФ про прийняте Україною рішення розірвати дипломатичні відносини з Росією, що були встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Російською Федерацією від 14.02.1992.

Відтак, діяльність дипломатичних представництв України в Росії та Росії в Україні, а також будь-яке дипломатичне спілкування припинено відповідно до Віденської Конвенції про дипломатичні зносини 1961 року.

Отже, подальше застосування відповідного алгоритму для подачі будь-яких судових документів до російської сторони дипломатичними каналами не є можливим з огляду на розірвання дипломатичних відносин та евакуацію всіх співробітників дипломатичних та консульських установ України через повномасштабну агресію Російської Федерації проти України.

З огляду на вищенаведене, на період збройного конфлікту у відносинах з державою-агресором унеможливлено застосування міжнародних договорів України з питань правового співробітництва, у тому числі у зв'язку із припиненням поштового сполучення.

Відтак, взявши до уваги вищенаведене, єдиним доступним для суду способом повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи було розміщення на офіційному веб-порталі судової влади України відповідного оголошення-повідомлення. І такі заходи судом належним чином застосовувалися, що підтверджується матеріалами справи.

При цьому відповідно до ч. 4ст. 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Призначення судом кожної дати підготовчого засідання, а також судового засідання щодо розгляду справи по суті, здійснювалося судом із достатніми інтервалами часу для забезпечення відповідачу процесуальної можливості відреагувати на розгляд цієї справи та повідомити суд про своє відношення до розглядуваного позову.

Протягом розгляду справи судом повідомлено відповідача про дати, час та місце проведення судових засідань у даній справі шляхом розміщення на офіційному веб-порталі судової влади України відповідного оголошення в порядку, передбаченому ч. 4, 5 ст. 122 ГПК України.

Крім того, інформація про час та місце проведення судового засідання була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є вільним, цілодобовим і безкоштовним.

Наведене вище у сукупності дає підстави стверджувати, що ті заходи, які в межах цієї справи було вчинено судом задля забезпечення обізнаності відповідача про сутність розглядуваної справи, про стадії її розгляду, відповідні дати проведення судових засідань, є достатніми для висновку про належне повідомлення відповідача, як про зміст позовних вимог, так і про рух справи, а тривалість судового розгляду справи свідчить про наявність у відповідача достатнього часу для надання суду своїх аргументів щодо суті справи.

Відповідач правом, передбаченим ст. 165 ГПК України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, станом на дату проведення даного засідання не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Згідно з ч.2 ст.2 ЦК України учасниками цивільних відносин є, зокрема, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.

Відповідно до ч.1,4 ст.45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у ст. 4 цього Кодексу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.

Позивач визначив відповідачем державу Російську Федерацію.

Згідно із ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності.

Позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну, можуть пред'являтися також за місцем заподіяння шкоди (ч. 8 ст. 29 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України.

Згідно з ч.1 ст.79 Закону України "Про міжнародне приватне право" пред'явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.

Частиною 4 ст.79 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачено, що у тих випадках, коли в порушення норм міжнародного права Україні, її майну або представникам в іноземній державі не забезпечується такий же судовий імунітет, який згідно з частинами першою та другою цієї статті забезпечується іноземним державам, їх майну та представникам в Україні, Кабінетом Міністрів України може бути вжито до цієї держави, її майна відповідних заходів, дозволених міжнародним правом, якщо тільки заходів дипломатичного характеру не достатньо для врегулювання наслідків зазначеного порушення норм міжнародного права.

Отже, Закон України "Про міжнародне приватне право" встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави за відсутності згоди компетентних органів відповідної держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави.

Разом з тим, необхідною умовою дотримання цього принципу є взаємне визнання суверенітету країни. Тож коли Російська Федерація заперечує суверенітет України та вчиняє щодо неї загарбницьку війну, жодних зобов'язань поважати та дотримуватися суверенітету цієї країни немає.

Крім того, у п. 4 ч. 1 ст. 2 Статуту Організації Об'єднаних Націй закріплений принцип, згідно з яким всі члени ООН утримуються у їх міжнародних відносинах від загрози силою чи її застосування як проти територіальної недоторканності чи політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним з Цілями Об'єднаних Націй.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Статуту ООН Організація Об'єднаних Націй переслідує ціль підтримувати міжнародний мир і безпеку і з цією ціллю вживати ефективні колективні заходи для попередження та усунення загрози світу й актів агресії чи інших порушень миру, і проводити мирними засобами, відповідно до принципів справедливості і міжнародного права, залагодження чи вирішення міжнародних спорів чи ситуацій, які можуть призвести до порушення миру.

Разом із тим, Російська Федерація здійснює військову агресію проти України, у зв'язку із чим, указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває станом на даний час.

Відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02 березня 2022 року військова агресія Російської Федерації була засуджена як така, що порушує ст. 2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того, Російську Федерацію було зобов'язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародно-визнаних кордонів України.

Аналогічних висновків дійшов і Міжнародний суд ООН, який у своєму наказі про забезпечувальні заходи від 16 березня 2022 року у справі щодо звинувачень в геноциді за конвенцією про попередження та покарання злочину геноциду (Україна проти Російської Федерації) зобов'язав Російську Федерацію припинити військову агресію проти України.

Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію ES-12/1 від 24 березня 2022 року, якою додатково засуджує військову агресію Росії проти України, вимагає від Російської Федерації припинення військових дій, в тому числі проти атак проти цивільних осіб та цивільних об'єктів, а також засуджує всі порушення міжнародного гуманітарного права та порушення прав людини та вимагає безумовного дотримання міжнародного гуманітарного права, включно із Женевськими Конвенціями 1949 року та Додаткового протоколу І 1977 року до них.

Станом на час подання цього позову та розгляду справи по суті, Російська Федерація не виконала приписів (вимог) ні Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02 березня 2022 року, ні наказу Міжнародного суду ООН від 16 березня 2022 року, та продовжує військову агресію проти України та військові злочини проти цивільного населення та цивільних об'єктів в порушення норм міжнародного права, зокрема Статуту ООН, Женевських Конвенцій 1949 року та Додаткового протоколу І 1977 року до них.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14.04.2022 "Про заяву Верховної Ради України "Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні" визнано геноцидом Українського народу дії збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.

Положеннями Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" передбачено, що Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканою. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та Законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, ІV Женевською конвенцією 1949 року , а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародна правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Отже, дії Російської Федерації вийшли за межі її суверенних прав, оскільки будь-яка іноземна держава не має права здійснювати збройну агресію проти іншої країни. Вчинення актів збройної агресії іноземною державою не є реалізацією її суверенних прав, а свідчить про порушення зобов'язання поважати суверенітет та територіальну цілісність іншої держави - України, що закріплено у Статуті ООН.

Суд приходить до висновку, що судовий імунітет держави-агресора, не може бути перешкодою для реалізації правосуддя при порушенні основ міжнародного правопорядку та скоєнні міжнародних злочинів, а тому, у цій справі, Російська Федерація не має підстав посилатися на імунітет для уникнення судового процесу щодо відшкодування завданих нею збитків, в ході ініційованого воєнного вторгнення на територію України.

Європейська конвенція про імунітет держав 1972 року (ст. 11), а також Конвенція ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності 2004 року (ст. 12), передбачають, що договірна держава не може посилатися на імунітет від юрисдикції при розгляді справи в суді іншої договірної держави, який зазвичай має компетенцію розглядати справи, які стосуються грошової компенсації (відшкодування) у разі смерті чи заподіяння тілесного ушкодження особі чи заподіяння шкоди майну або його втрати в результаті дій чи бездіяльності держави, якщо така дія чи бездіяльність мали місце повністю або частково на території держави суду.

Крім того, як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі №990/80/22, Російська Федерація, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії.

При цьому, Верховний Суд виходив з того, що країна-агресор діяла поза межами свого суверенного права на самооборону, навпаки, віроломно порушила усі суверенні права України, діючи на її території, тому безумовно Російська Федерація надалі не користується в такій категорії справ своїм судовим імунітетом. Такі висновки наведено в постановах Верховного Суду від 08 та 22 червня 2022 року у справах № 490/9551/19 та № 311/498/20.

У Постановах від 18.05.2022 у справах № 428/11673/19 та № 760/17232/20-ц Верховний Суд розширив правові висновки, згідно з якими підтримання юрисдикційного імунітету Російської Федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Верховний Суд також констатував, що загальновідомим (тобто таким, що не потребує доказування) є те, що Російська Федерація відкидає визнання будь-якої відповідальності за свою протиправну військову діяльність в Україні, включаючи не тільки повномасштабну збройну агресію, але і будь-яку участь своїх збройних сил у військових діях у Донецькій та Луганській областях з 2014 року. Не існує жодної розумної підстави припустити, що порушене право позивача, за захистом якого він звернувся до українського суду, могло би бути захищене шляхом подання позову до суду Російської Федерації.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що звертаючись із позовом до Російської Федерації, для правильного вирішення спору позивач не потребує згоди компетентних органів держави Російської Федерації на розгляд справи у судах України або наявності міжнародної угоди між Україною та Російською Федерацією з цього питання.

При цьому, судом враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 14.04.2022 у справі №308/9708/19, відповідно до якої національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб'єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом "генерального делікту").

Отже, у даній справі підлягає застосуванню "деліктний виняток", відповідно до якого будь-який спір, що виник на її території у юридичної особи України, навіть з іноземною країною, зокрема, й Російською Федерацією, може бути розглянутий та вирішений судом України як належним та повноважним судом.

Також суд зазначає, що оскільки в Україні введено воєнний стан у зв'язку з триваючою повномасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, чим порушено її суверенітет, отримання згоди Російської Федерації бути відповідачем у цій справі наразі є недоречним. Дана правова позиція суду відображена у постановах Верховного Суду у справі №№ 796/165/18 від 25.01.2019, № 308/9708/19 від 14.04.2022 та № 760/17232/20-ц від 18.05.2022.

Таким чином, суд констатує, що судовий імунітет Російської Федерації у даній справі не підлягає застосуванню, з огляду на обставини, що викладено вище.

З урахуванням наведеного, по суті спірних правовідносин, судом встановлені наступні обставини.

Позивач вказує, що позов подається Товариством з обмеженою відповідальністю "Європейська дорожньо-будівельна компанія", яке з моменту реєстрації (15.01.2008 року) мало найменування Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬТМОСТ", в подальшому з 07.08.2012 змінило найменування - на Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтком-Мост", а з 12.05.2017 року змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Європейська дорожньо-будівельна компанія".

Позивач зазначає, що в наслідок збройної агресії Російської Федерації проти України за період з лютого 2014 року по 14.03.2022 року позивач втратив наступні техніку та транспортні засоби (марка, модель, модифікація ктз, правові підстави):

- СБМ Комерційний опис МАRINI, Спеціальний вантажний, цистерна автогудронатор, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1. Y89561602 М1А16054, 2. KLTHC3A A1MK000003, договір лізингу 766/12/21-л від 29.12.2021, 24.09.2022 підписані Акти про перехід право власності на ТОВ "ЄДБК";

- XCMG Комерційний опис ХСТ25L5, Спеціальний вантажний автокран, більше 20т., договір лізингу 775/12/21-л від 29.12.2021, 24.09.2022 підписані Акти про перехід право власності на ТОВ "ЄДБК";

- СБМ, Комерційний опис АПЗ-10/36, Спеціальний вантажний паливозаправник, договір лізингу 762/12/21-л від 29.12.2021, 24.09,2022 підписані Акти про перехід право власності на ТОВ "ЄДБК";

- JAC N721S/NDLA/CGMCLLS, Комерційний опис N721S-N56, договір лізингу 772/12/21-л від 29.12.2021, 24.09.2022 підписані Акти про перехід право власності на ТОВ "ЄДБК";

- RENAULT, тип SR/ 5SRCL/5SRCL, Комерційний опис SANDERO, договір лізингу 761/12/21-л від 29 12.2021, 24.09.2022 підписані Акти про перехід право власності на ТОВ "ЄДБК";

- ПАЗ, тип 4234 РАП, Комерційний опис 42-34 РАП, договір лізингу 759/12/21-л від 29.12.2021, 24.09.2022 підписані Акти про перехід право власності на ТОВ "ЄДБК";

-СБМ, Комерційний опис МДКЗ 16-29, договір лізингу 762/12/21-л від 29.12.2021, 24.09.2022 підписані Акти про перехід право власності на ТОВ "ЄДБК";

- СБМ, Комерційний опис MARINI, Спеціальний вантажний, цистерна автогудронатор, договір лізингу 762/12/21-л від 29.12.2021, 24.09.2022 підписані Акти про перехід право власності на ТОВ "ЄДБК";

- Fruehauf, модель ADR 3, тип Спеціалізований напівпричіп, Балансова довідка від 29.09.2022 року №29/09/22-1;

-ІVECO, модель TRAKKER AD4I0T41 Вантажний спеціалізований самоскид, Договір купівлі-продажу №1602 під 16.02.2021 року;

-ІVECO, модель TRAKKER AD4I0T41 Вантажний спеціалізованій самоскид, Договір купівлі-продажу №1602 під 16.02.2021 року;

- Коток дорожній, марка НАММ HD110K, Балансова довідка від 29,09.2022 року №29/09/22-1;

- Асфальтоукладач, Марка Vogele Super 1800-3, договір лізингу 757/12/21-л від 24.12.2021, 24.09.2022 підписані Акти про перехід право власності на ТОВ "ЄДБК";

- Коток дорожній, Марка BOMAG BW 161 AD-50, рік випуску 2021, договір лізингу 773/12/21-л від 29.12.2021, 24.09.2022 підписані Акти про перехід право власності на ТОВ "ЄДБК";

- Коток дорожній, Марка BOMAG BW 161 AD-50, договір лізингу 773/12/21-л від 29.12.2021, 24.09.2022 підписані Акти про перехід пряно власності на ТОВ "ЄДБК";

- Коток дорожній, Марка BOMAG BW 202 AD-50, договір лізингу 773/12/21-л від 29.12.2021, 24.09.2022 підписані Акти про перехід право власності на ТОВ "ЄДБК";

- Коток дорожній, марка НАММ HP 180, договір лізингу 757/12/21-л від 24.12.2021, 24.09.2022 підписані Акти про перехід право власності ТОВ "ЄДБК";

- Коток дорожній, марка НАММ HP 180, договір лізингу 757/12/21-л від 24.12.2021, 24.09.2022 підписати Акти про перехід право власності на ТОВ «ЄДБК»

- Коток дорожній, марка НАММ HP 180, договір лізингу 757/12/21-л від 24.12.2021, 24.09.2022 підписані Акти про перехід право власності па ТОВ "ЄДБК";

- Мобільний повітряний компресор, марка Comp Air С50 DLT0408, договір лізингу 763/12/21-л від 29.12.2021, 24.09.2022 підписані Акти про перехід право власності на ТОВ "ЄДБК";

- Навантажувач фронтальний, марка SDLG L958F, договір лізингу 767/12/21-л від 29.12.2021, 24.09.2022 підписані Акти про перехід право власності на ТОВ "ЄДБК";

- Навантажувач фронтальний, марка SDLG LG936L, договір лізингу 765/12/21-л від 29.12.2021, 24.09.2022 підписані Акти про перехід право власності на ТОВ "ЄДБК";

- Асфальтоукладач, марка Vцgele Super 1900-3, договір лізингу 757/12/21-л від 29.12.2021, 24.09.2022 підписані Акти про перехід право власності на ТОВ "ЄДБК";

- Коток дорожній, марка BOMAG BW 202 AD-50, договір лізингу 773/12/21-л від 29.12.2021, 24.09.2022 підписані Акти про перехід право власності па ТОВ "ЄДБК";

- Коток дорожній, марка BOMAG BW 219, договір лізингу 773/12/21-л від 29.12.2021, 24.09.2022 підписані Акти про перехід право власності па ТОВ «ЄДБК»;

- Коток дорожній, марка BOMAG BW218D-40, договір лізингу 773/12/21-л від 29.12.2021, 24.09.2022 підписані Акти про перехід право власності на ТОВ "ЄДБК";

- Мобільній повітряний компресор, марка СоmpAir C50 DLT040S, договір лізингу 763/12/21-л від 29 12.2021, 24.09.2022 підписані Акти про перехід право власності на ТОВ "ЄДБК";

- Навантажувач фронтальний, марка SDLG L958F, договір лізингу 767/12/21-л від 29.12.2021, 24.09.2022 підписані Акти про перехід право власності на ТОВ «ЄДБК»;

- Навантажувач колісний, марка VOLVO L90GZ, договір лізингу 765/12721-л від 29 12.2021, 24.09.2022 підписані Акти про перехід право власності на ТОВ "ЄДБК";

- Трактор колісний, марка LS1004, договір лізингу 768/12/23-л від 29.12.2021, 24.09.2022 підписані Акти про перехід право власності;

- Коток дорожній, марки HAMM HD110, Балансова довідка від 29.09.2022 року №29/09/22-1;

- Коток дорожній, марки HAMM HD90, Балансова довідка від 29.09.2022 року №29/09/22-1;

- Причіп-цемент розподілювач, марки Streumaster SW16TA, Бухгалтерська довідки, документи втрачені (знаходяться на окупованій території);

- Коток дорожній, марки HAMM HD12VV, Бухгалтерська довідка, документи втрачені (знаходяться на окупованій території);

- Кран па гусеничному ходу, марки SUMITOMO SC- 800, Бухгалтерська довідка. документи втрачені (знаходяться на окупованій території);

- Причіп, марки 2-ПН-2(710Б), Бухгалтерська довідка, Документи втрачені (знаходяться на окупованій території);

- Компрессор Kaeser M-57, Балансова довідка від 29.09.2022 року №29/09/22-1;

- Бетоноукладач, марки WIRTGEN SP 1500, Договір фінансового лізингу №332-L від 01.12.2011, Акт про перехід право власності на ТОВ "Альтком-Мост") - тепер ТОВ "ЄДБК" від 02.11.2015;

- Машина по догляду за бетоном марки WIRTGEN ТСМ 1800, Балансова довідка від 29.09.2022 року №29/09/22-1;

- Зварювальний агрегат, марка АДД4002, Балансова довідка від 29.09.2022 року;

- Кран гусеничний РДК 250-2 (Германії),1987г.в,зао.№11516,Істр-32 м.п., Балансова довідка від 29.09.2022 року №29/09/22-1;

- Напівпричіп-цистерна бітумовоз E Cosa-Fruehauf FPPCT3, 2007 H/D/, Балансова довідка від 29.09.2022 року №29/09/22-1.

Також позивач вказує, що в наслідок збройної агресії Російської Федерації проти України починаючи з лютого 2014 року по 14.03.2022 року позивачем було втрачено (знищено/істотно пошкоджено) також інше майно, а саме: машини та устаткування, інструмент, меблі, комп'ютерну техніку, сипучі будівельні матеріали:

- Дизельний генератор, марка AD 275 Серійний номер: EDIOA081667 2021 - рік виготовлення, 28.02.22 - Дата втрати, договір лізингу 763/12/21-я від 29.12.2021р., 24.09.2022 підписанні Акти про перехід право власності на ТОВ "ЄДБК";

- Дизельний генератор, марка AD 275 Серійний номер: EDIOAOS1667 2021 - рік виготовлення, 28.02.22 - Дата втрати, договір лізингу 763/12/21-я від 29.12.2021р., 24.09.2022 підписанні Акти про перехід право власності на ТОВ "ЄДБК";

- Випаровувач для ЗВГ 1500кг/год з підігрівом газовим пальником та резервуаром для рідини Модель KBV-1500, ВИКО0131, 2021 рік виготовлення 28.02.22 - Дата втрати, договір лізингу 769/12/21-я від 29.12.2021р., 24.09.2022 підписанні Акти про перехід право власності на ТОВ "ЄДБК";

- Млин лабораторний КЛМ 100.2 для бітумної емульсії 308/50/3, рік випуску 2021(3) 28.02.22 - Дата втрати, договір лізингу 760/12/21-д від 29.12.2021р., 24.09.2022 підписани Акти про перехід право власності на ТОВ "ЄДБК";

- Лабораторне обладнання в комплекті №3, рік випуску 2021 ВИКО0134 2021 - рік виготовлення, 28.02.22 - Дата втрати, договір лізингу 774/12/21-л від 29.12.2021р., 24.09.2022 підписанні Акти про перехід право власності на ТОВ "ЄДБК";

- 28.02.22 Лабораторне обладнання в комплекті №5, рік випуску 2021, ВИКО0136 2021 - рік виготовлення, 28.02.22 - Дата втрати, договір лізингу 774/12/21-л від 29.12.2021, 24.09.2022 підписані Акти про перехід право власності на ТОВ "ЄДБК";

- Збірник бітумної емульсії СБМ-15, рік випуску 2021, Збірник бітумної емульсії СБМ-15, рік випуску 2021, 28.02.22 - Дата втрати;

- Укладач узбіччя Hydrog DG-3000, 1281221 2021 - рік виготовлення, 28.02.22 - Дата втрати;

- Укладач узбіччя Hydrog DG-3000, 1281321 2021 рік виготовлення, 28.02.22 - Дата втрати;

- Асфальтний завод Marini TOP TOWER 3000, 00CC-CNT-0061-0411/ M-P21019, ВИК006 2021 - рік виготовлення, 28.02.22 - Дата втрати;

- Установка грунтозмішувальна ДС 505, 2105412, ВИК004 2021 - рік виготовления, 28.02.22 - Дата втрати;

- Установка бітумна типу УВД (продуктивністю 8,0 3/год), 0230, рік випуску 2021, 28.02.22 - Дата втрати;

- Щітка ZM 28H, XX0017 2021 - рік виготовлення, 28.02.22 - Дата втрати;

- Дизельна електростанція INMESOL IV-700 з опцієй паралельної роботи OPTION ISLAND SYNCHRON PANEI 1250A, DSE8610MKI, 2135667 2021 - рік виготовлення 28.02.22- Дата втрати;

- Дизельна електростанція INMESOL IV-700 з опцієй паралельної роботи OPTION ISLAND SYNCHRON PANEI 1250A, DSE8610MKII, 2135668 2021 рік виготовлення, 28.02.22 - Дата втрати;

- Ваги автомобільні тензометричні електронні типу BAT- 80 вантажоприймальний пристрій "Аксіома" довжиною 18м, 1279 2021 - рік виготовлення, 28.02.22 - Дата втрати;

- Установка напорного типу DBS-200-RC 3 дист. управлінням (1) б. в., ЕД 0048 (інв. Номер), 28.02.22 - Дата втрати;

- Генератор дизельний AD 330 (з альтернатором Месс-Allte, в капоті) EDIOC100651998 654998, 28.02.22 - Дата втрати;

- Генератор звар. РЕХ К220 КЕ диз дв. КІРОК, ел. старт, 3808-6,5kBA, 2203-3,5кВА, бак 6,5л, 200411/2018 32117041774, 28.02.22 - Дата втрати;

- Генератор бензиновий Konner@Sohnen KS 10000E, 210402280, 14.03.2023 - Дата втрати;

-Генератор бензиновий Konner Sohnen KS 10000E, 10402128, 14.03.2023 - Дата втрати;

- Контейнер 40 фут (б/у), введений в експлуатацію: 01.02.2008 AM8-M, 05.2014 - Дата втрати;

- Контейнер 40 фуг. б/у, 01.10.2010 AM184-M, 05.2014 - Дата втрати;

- Контейнер морський 20 футов 1, 01.12.2011 AM370-M, 05.2014 - Дата втрати;

- Контейнер морський 40 фут, 31.03.2011, 05.2014 - Дата втрати;

- Контейнер морський 40 футов 1, 31.05.2011 AM291-M, 05.2014 - Дата втрати;

- Будівельна битовка (душева), 01.02.2008 AM33-M, 05.2014 - Дата втрати;

- Хоз блок 31 №4, 13 01 2009 AM109-M, 05.14 - дата знищення;

- Агрегат Вагнер НА 7000, 30.04.2012 AM384-M, 05.14 - дата знищення,

- Дизельный молот СП-76А (МСДТІ-1800-01, масса ударной части 1800кг) в к-кте с наголовником, ЗИП, 01.02.2008 AM4-M, 05.14 = дата знищення;

- Компрессорна станція ПКСД-5,25 ДМ, 29.08.2008 AM88-M, 05.14 дата знищення;

- Компресорна станція ПКСО 5,25 ДМ(без АКБ), 08.09.2008 AM99-M, 05.14 дата знищення;

- КТ в 250-6/0.4 0.4y1, 28.02.2011 AM248-M, 05.14 - дата знищення;

- Мачта копровая КKH-3-16 , 01.02.2008 AM16-M, 05.14 - дата знищення;

- Нарізувач швів CF-6020 у комплект з отсосом шламу VI.2 начіпним бічним устаткуванням для свіжого бетона і фарами і комплектом перенастроювання для переключечення зі свіжіжого бетонуу на диск для різання глибоких з комплектом дисків алмазних 450 FBC-HB3, 29.02.2012 AM377-M, 05.14- дата знищення;

- Нарізувач швів СР-6020 у комплекті з отсосом шламу пипа V1.2, начіпним бічним устаткуванням для свіжого бетона і фарами і комплектом перенастроювання для переключення зі свіжого бетону на диск для різання глибоких з комплектом дисків алмазних 450 FBC-HB3, 29.02.2012 AM378-M, 05.14 - дата знищення;

- Нарізувач швів CF-6020 у комплекті з отсосом шламу типа VI.2. начіпним бічним устаткуванням для свіжого бетона і фарами і комплектом перенастроювання для переключення зі свіжого бетону на диск для різання глибоких з комплектом дисків алмазних 450 FBC-HB3, 29.02.2012 AM379-M, 05.14 - дата знищення;

- Насос ГHOM 53/10 , 09.09.2008 AM101-M, 05.14 -дата знищення;

- Резервуар для ПММ 25 куб.м 1, 30.12.2011 AM362-M, 05.14 -дата знищення;

- Резервуар для ПММ 50 куб м , 30.12.2011 AM364-M, 05.14 -дата знищення;

-Сварочний агрегат АДД 4002 М2 Д-144 (без АКБ) 30.04.2008 AM85-М, 05.14 -дата знищення;

- Сварочний агрегат АДЦ-4002 МЗ №4190, рег. ном. AH10831, 30.08.2010 AM123-M, 05.14 - дата знищення;

- Станція насосна дизельна "Сигма" 125, 30.12.2010 AM183-M, 05.14 - дата знищення;

- Трансформаторна підстанція КТП 100/10/04, 05.01.2011 AM189-M, 05.14 - дата знищення;

- Установка передвижна освітлювальна УПО-01-2000 1, 16.03.2011 AM258-M, 05.14 - дата знищення;

- Установка передвижна освітлювальна УПО-01-2000 2, 16.03.2011 AM259-M, 05.14 - дата знищення;

- Ваги автомобільні ВТА-60 (б/у) 30.12.2011 A353-M, 05.14 - дата знищення;

- Машина шліфувальна СО-0-170.1 заглаживающ. 4х лопапастная, 01.02.2008 AM17-M, 05.14 - дата знищення;

- Прилад для визначення міцності бетону ОНИКС 2.5, 30.04.2012 AM392-M, 05.14 - дата знищення;

- Трансформатор підігріву бетону ТМОБ-80, 11.11.2011 AM348-M, 05.14 - дата знищення;

- Акумулятор 560412051 TE-D23L-2 TENAX HIGH (60л/г) Ј Е (новий), договір № АКБ-15/11-2021-11 від 15.11.2021, 14.03.2022 - дата знищення;

-Акумулятор TAB 135, договір KV119FC172 від 14.03.2019р., 14.03.2022 - дата знищення;

- Акумулятор 100Ah-12v BOSCH (55013) (353x175x190),R,EN830, договір №023465-16 від 13.09.2016, 14.03.2022 - дата знищення;

- Акумулятор EN1000 180Ah-12 Exide Start PlPRO (513x223x223), полярність зворотна (3), договір №023465-16 от 13.09.2016, 14.03.2022 - дата знищення;

- AKБ 60Аh, договір №20210917 від 17.09.2021, 14.03.2022 - дата знищення;

- Акумулятор стартерний 6СТ-62 АГІЗ (+/-), договір № 08/04/2020/414 від 08.04.2020 р, 14.03.2022 - дата знищення;

- Набір ключів комбінованих 6-32mm /25 предметів "Стандарт", договір №СДБ/01/03/1 від 01.03.2021 р., 14.03.2022 - дата знищення;

- Набір ключів комбінованих 6-32mm /25 предметів "Стандарт", дог. №12/04/2021/555 від 12.04.2021 p, 14.03.2022 - дата знищення;

- Тестер давлення масла "Force", договір МKV119PC172 від 14.03.2019, 14.03.2022 - дата знищення;

- Набір мітчиков і плашок/45 предметів, рахунок №11252 від 29.07.2020р, 14.03.2022 - дата знищення;

- Набір сверл для Heller HSS-Super 1-10 мм 19 шт, договір № 01/06/20/1 ЄДБК від 01.06.2020, 14.03.2022 дата знищення;

- Зйомник фільтра масляного /ключ-краб/ "Force", договір №KV119PC172 від 14.03.2019, 14.03.2022 - дата знищення;

- Тепловентилятор спіральний Under Price FH-0481 (2000 Вт) термостат, договір № 01/06/20/1 ЄДБК від 01.06.2020, 14.03.2022 дата знищення;

- Лом круглий L=1400мм d=24мм, договір №01/07/21-В від 01.07.2021, 14.03.2022 - дата знищення;

- ARC DGI013 Пістолет обдуваний 80мм AIRCRAFT, договір №2KV119PC172 від 14.03.2019, 14.03.2022 дата знищення;

- ARC STG29 Інфлятор з манометром STG-29 AIRCRAFT, договір № KV119PC172 від 14.03.2019, 14.03.2022 дата знищення;

- Ареометр для АКБ, дог. №12/04/2021/555 від 12.04.2021, 14.03.2022 дата знищення;

- Борфреза параболическая 12,0х25х6х65 мм з заокругленим кінцем, договір № 96 від 13.09.2021, 14.03.2022 дата знищення;

- Вороток Г-образний 3/4 450мм, дог. №12/04/2021/555 від 12.04.2021, 14.03.2022 - дата знищення;

- Газовий балон GC 22 (750), договір №2019/389-п від 12.09.2019, 14.03.2022 - дата знищення;

- Знімач м/фільтра ланцюгової 130-160 мм, дог. № 12/04/2021/555 від 12.04.2021, 14.03.2022 - дата знищення;

- Кільце ущільнювання гумове комплект чорн (діам 2,8- 47,7MM) RIDER, договір №029104-18 від 21.05.2018, 14.03.2022 - дата знищення;

- Ключ балонний хрестовий 17,19,21,22 складний, дог. № 12/04/2021/555 від 12.04.2021, 14.03.2022 - дата знищення;

- Ключ балонний хрестовий 24*27мм 1400 Стандарт, дог. № 12/04/2021/555 від 12.04.2021, 14.03.2022 дата знищення;

- Ключ комбінований 34мм, дог. № 12/04/2021/555 від 12.04.2021, 14.03.2022 дата знищення;

- Ключ комбінований 35мм, дог. № 12/04/2021/555 від 12.04.2021, 14.03.2022 дата знищення;

- Ключ ріжковий односторонній (посилений) 36мм, дог. № 12/04/2021/555 від 12.04 2021, 14.03.2022 - дата знищення;

- Ключ ріжковий односторонній (посилений) 38мм TOPTUL AAAT3838, дог. № 12/04/2021/555 від 12.04.2021, 14.03.2022 - дата знищення;

- Ключ трубний важільний 57мм 1440 (90*, шведський тип) ТОРTUL DDAFI A48, дог. № 12/04/2021/555 від 12.04.2021, 14.03.2022 - дата знищення;

- Лом-цвяхотяг слюсарний 800 мм JUCO L1050 договір № 01/06/20/1 ЄДБК від 01.06.2020, 14.03.2022 - дата знищення;

- Монтировка 1600 мм під гідродомкрат СТАНДАРТ, дог №1111/14 від 11.11.2019, 14.03.2022 - дата знищення;

- Монтировка 1600 мм від гідродомкрат СТАНДАРТ, дог №1111/14 від 11.11.2019, 14.03.2022 - дата знищення;

- Монтировка 1850 мм загострена (КАМАЗ) СТАНДАРТ, дог №1111/14 від 11.11.2019, 14.03.2022 дата знищення;

- Монтировка 1850 мм загострена (КАМАЗ) СТАНДАРТ, дог. №1111/14 від 11.11.2019 р, 14.03.2022 дата знищення;

- Набір викруток 5 од. СТАНДАРТ *100,SL6*150,SLS*200,PH1*80,PH2*100), дог. №1111/14 від 11.11.2019 р, 14.03.2022 - дата знищення;

- Набір викруток 7 од. СТАНДАРТ SI.3*75.SL4*100,SL.S*150, 7 од. СТАНДАРТ SL6*150,PH0*75,PH1*80,PH2*100), дог. №1111/14 від 11.11.2019 р, 14.03.2022 - дата знищення;

- Набір викруток Ударних 6 од під КЛЮЧ ключ СТАНДАРТ (SL5*100,SL6*150,SLS*200.PHI*I 1100,PH2*150,PH3*200) GTS0503, дог. №1111/14 від 11.11.2019 p, 14.03.2022 - дата знищення;

- Набір викруток ударних бит MIOL, договір МЕДБК/01/03/1 від 01.03.2021 р., 14.03.2022 - дата знищення;

- Набір Г-обр. Шестигранників 1,5-10мм 9 од, дог. №1111/14 від 11.11.2019 р, 14.03.2022 - дата знищення;

- Набір головок ударних 1/2 10-32мм 27 од., дог. №1 111/14 від 11.11.2019 р, 14.03.2022 - дата знищення;

- Набір інструменту 114 &1/2 108од (6-гр) NEW box, дог. №111/14 від 11.11.2019, 14.03.2022 - дата знищення;

- Набір інструменту 1/4 &1/2 108од.(6-гр) з металевими замками СТАНДАРТ, дог. №1111/14 від 11.11.2019 р, 14.03.2022 - дата знищення;

- Набір інструменту 1/4 &1/2 108од (6-гр) з металевими замками СТАНДАРТ STM-0108-6, дог. №1111/14 від 11.11.2019 р, 14.03.2022 - дата знищення;

- Набір ключів комбінованих 25од (6-28,30,32) в сумці СТАНДАРТ, дог. №1111/14 від 11.11.2019 р, 14.03.2022 - дата знищення;

- Набір ключів комбінованих 26 шт. 6-32 HI-Performance, дог. №1111/14 від 11.11.2019 р, 14.03.2022 - дата знищення;

- Набір ключів ріжково-накидних 6-32мм 200д ролл MASTERTOOL, договір ЕДБК 01/03/1 від 01.03.2021 р., 14.03.2022 - дата знищення;

- Набір ключів ріжково-накидних 6-32 мм 200д ролл MASTERTOOL, договір ЕДБК 01/03/1 від 01.03.2021 р., 14.03.2022 - дата знищення;

-Набір круглогубців для зняття стопорних кілець, 4од. СТАНДАРТ, дог. №1111/14 від 11.11.2019 р, 14.03.2022 - дата знищення;

- Набір метчиків і плашок М2-М 18 чемодан 110 пред 1, рахунок №01000005461 від 01.10.2021 р., 14.03.2022 - дата знищення;

- Набір пасатижів 3 од, договір №1111/14 від 11.11.2019 р, 14.03.2022 дата знищення;

- Набір щупів 20 шт, договір №1111/14 від 11.11.2019 р, 14.03.2022 дата знищення;

- Набір щупів 26 шт дюймовий, договір №1111/14 від 11.11.2019 р, 14.03.2022 дата знищення;

- Набор зубіл в чохлі 5 од. , договір №1111/14 від 11.11.2019 р, 14.03.2022 дата знищення;

- Пістолет для підкачування коліс AIRKRAFT, договір №1111/14 від 11.11.2019р, 14.03.2022 -дата знищення;

- Пістолет для підкачування коліс з манометром PROFESSIONAL AIRKRAFT STG-29, 14.03.2022 - дата знищення;

- Рулетка 5м, договір №1111/14 від 11.11.2019 р, 14.03.2022 - дата знищення,

- Тестер акумуляторних батарей (цифровий) , дог. №1111/14 від 11.11.2019 р, 14.03.2022 - дата знищення;

- Шайби мідні YATO. 0=5/9-28/36 ми, наб.300шт, набір, договір №029104-18 від 21.05.2018, 14.03.2022 - дата знищення;

- Шприц важільно-плунжерний 400мл, договір №1111/14 від 11.11.2019 р, 14.03.2022 - дата знищення;

- Шприц маслозалівний 1000мл металевий+гнучкий кінцевик, договір №1111/14 від 11.11.2019 р, 14.03.2022 - дата знищення;

- Дизельне паливо, договір №07/07/2021/595 від 07.07.2021 р, 14.03.2022 - дата знищення;

- Електроди для наплавки деталей Т-590 ф-4 мм унак.5кт, договір №1111/14 від 11.11.2019 р, 14.03.2022 - дата знищення;

- Роутер без провідний TP-LINK Archer А6 АС І200, Dual; band, договір № 01/06/20/1 ЄДБК від 01.06.2020 р, 14.03.2022 - дата знищення;

- Перфоратор BOSH GBH 240(1), договір № 29/03/2019 від 29.03.2019р, 14.03.2022 - дата знищення;

- Перфоратор BOSH GBH 240(2), договір № 29/03/2019 від 29.03.2019р, 14.03.2022 - дата знищення;

- Дріль ударна BOSCH GSB (750Bт. 2,3 Нм, 2800 о/м, 2,2 кг.) (1), договір №29/03/2019 від 29.03 2019р, 14.03.2022 - дата знищення;

- Кейс для Алкотеста 6820 и принтера 1, рахунок №80204 від 02.08.2021 р., 14.03.2022 - дата знищення;

- Прінтер мобільний Drager 1, рахунок №80204 від 02.08.2021р., 14.03.2022 - дата знищення;

- Газоаналізатор Drager Alcotesst 6820, рахунок №80204 від 02.08.2021 р., 14.03.2022 - дата знищення;

- Тумба приставна, договір № 01/06/20/1 ЄДБК від 01.06.2020 р., 14.03.2022 дата знищення;

- Стіл письмовий каркас розбірний білий беж(2), договір № 01/06/20/1 ЄДБК від 01.06.2020 р., 14.03.2022 - дата знищення;

- Стілець офісний, договір № 01/06/20/1 ЄДБК від 01.06.2020 р., 14.03.2022 - дата знищення;

- Двигун вібратора 220V 2,3kW "Enar", договір № 29/03/2019 від 29.03.2019р., 14.03.2022 - дата знищення;

- Двигун вібратора 220V 2,3kW "Enar"(1), договір № 29/03/2019 від 29.03.2019р., 14.03.2022 - дата знищення,

- Вібробулава EVO ВН-51 до EVO RV-I600, договір № 29/03/2019 від 29.03.2019р., 14.03.2022 - дата знищення;

- Вібробулава EVO ВН-51 до EVO RV-I600(1), договір № 29/03/2019 від 29.03.2019р., 14.03.2022 - дата знищення;

- Вал гнучкий для двигуна Dingo TDX 4М, договір № 29/03/2019 від 29.03.2019р., 14.03.2022 - дата знищення,

- Вал гнучкий для двигуна Dingo TDX 4М (1), договір № 29/03/2019 від 29.03.2019р., 14.03.2022 - дата знищення;

- Термовоздуходувка GHG 600 СЕ 2кВт 100-600 град.; 0601942103 BOSCH, договір № 29/03/2019 від 29.03.2019р., 14.03.2022 - дата знищення;

- Перфоратор Bosch GBH 240, договір № 29/03/2019 від 29.03.2019р., 14.03.2022 - дата знищення;

- Кутова шліф машина Вosch GWS 750, договір № 29/03/2019 від 29.03.2019р., 14.03.2022 - дата знищення;

- Відсів 0-5 мм, договір №23-03-2021/1 від 23.03,2021р., 14.03.2022 - дата знищення;

- Відсів 0-5 мм, договір №4/10-2021 від 18.10.2021р, дата виправлена, 14.03.2022 - дата знищення;

- Суміш 0-40, договір №19-11-2021/1 від 19.11.2021г., 14.03.2022 - дата знищення;

- Щебінь фр. 20-40, договір № 26/10-2021 від 26.10 2021, 14.03.2022 - дата знищення;

- Щебінь фр. 20-40, договір № 12/08/2021/Ш від 12.08.2021, 14.03.2022 - дата знищення;

- Щебінь гранітний фр. 0-70 мм, договір №5/06-2021 від 17.06.2021р., 14.03.2022 - дата знищення;

- Щебінь гранітний фр. 0-70 мм, договір №7/09-2021 від 20.09.2021р., 14.03.2022 - дата знищення;

- Щебінь фр. 5-20 мм, договір № 12/08/2021/1П від 12.08.2021, 14.03.2022 - дата знищення;

- Щебінь фр.40-70 мм, договір №19-11-2021/1 від 19.11.2021, 14.03.2022 - дата знищення;

- ЩПС С5 (0/70), договір №23-03-2021/1 від 23.03.2021р., 14.03.2022 - дата знищення;

- ЩПС С5 (0/70), договір №М 17-06-2021/1 від 17.06.2021, 14.03.2022 - дата знищення;

Відповідно до наказу від 30.08.2022 № 30/08/22-1 "Про проведення позапланової інвентаризації" з метою забезпечення достовірності статей балансу і правильності відображення результатів діяльності ТОВ "ЄДБК" відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.99 р. №996-ХІХ/, Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014р. №879, Порядком подання фінансової звітності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. №419, а також іншими нормативними документами, що регулюють проведення інвентаризації та складання річної фінансової звітності проведено інвентаризацію активів і зобов'язань станом на "30" серпня 2022 року за такими групами об'єктів: основні засоби та нематеріальні активи; товари; запаси; грошові кошти на рахунках; дебіторська та кредиторська заборгованість.

Крім того позивач вказує, що ТОВ "ЄДБК" також втрачено (знаходиться на окупованій території у м. Донецьк) наступне нерухоме майно: нежитлове приміщення площею 100,2 кв.м., яке розташоване на третьому поверсі будівлі адміністративно-торгівельно-інформаційного комплексу літ.А-10, що складає 17/100 частин від приміщення загальною площею 604,0 кв.м. та знаходиться за адресою: Донецька область, м. Донецьк, проспект 25-річчя РККА, будинок 1в, яке належало позивачу на підставі договорів купівлі-продажу від 08.06.2012, посвідчених приватним нотаріусом Тюріною В.Б., в реєстрі за №1855, 1858 на підставі рішення виконкому Ворошиловської районної в м. Донецьку ради. Витяг про державну реєстрацію прав №36456826 від 28.11.2012.

З квітня 2014 року окремі території України, що входять до складу Донецької області, є окупованими Російською Федерацією.

Так, відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими Російською Федерацією (у тому числі окупаційною адміністрацією Російської Федерації) починаючи з 7 квітня 2014 року. Межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях з цієї дати, визначено Президентом України за поданням Міністерства оборони України, підготовленим на основі пропозицій Генерального штабу Збройних Сил України. Згідно Указу Президента України № 32/2019 від 07.02.2019 року "Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях" до складу цих територій входить м. Донецьк.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України № 595 від 07.11.2014 року з метою поліпшення суспільно-політичної та соціально-економічної ситуації у Донецькій та Луганській областях підприємствам з непідконтрольної українській владі території було рекомендовано перереєструватись в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

У зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, позивач в 2014 році з метою забезпечення безпеки був вимушений залишити територію м. Донецька та належні йому активи, що призвело до втрати контролю над власним майном.

В свою чергу, вже у 2022 році на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Президент України своїм Указом №64/2022 вів в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

На поточну дату Законом України № 4024-IX від 06.02.2024 "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.

Отже, в наслідок військової агресії РФ вже 2022 році позивач додатково втратив майно, яке знаходилось на території м. Бердянська, яке є окупованою територією військами РФ, та в с. Прибузьке Миколаївської області, а також с. Верхня Писарівка Вовчанського району Харківської області, на території якого велись бойові дії.

Позивачем також втрачено (зруйновано та підлягає знесенню) нерухоме майно на території міста Харкова, а саме: нежитлове приміщення № ІІ площею 64,2 кв.м. та частина нежитлового приміщення № ІІІ площею 201,2 кв.м. (загалом - нежитлові приміщення площею 265,4 кв.м.), які були розташовані в цокольному та на першому поверсі житлового будинку № 4 по вулиці Великій Кільцевій у місті Харкові (договір про спільне інвестування від 03.06.2025 за № 11). Зазначений будинок був критично пошкоджений 18.08.2025 внаслідок неодноразового ураження ударними БПЛА збройних сил країни-агресора, внаслідок чого Харківською міською радою було ухвалено рішення про знесення будинку.

З метою визначення розміру завданих збитків, позивач звернувся із заявою до Українського національного комітету Міжнародної Торгової Палати (ICC Ukraine) щодо організації проведення судової експертизи. За результатами поданої заяви було призначено судових експертів в галузі економіки та оцінки, проведено судову експертизу та складений Висновок експертів №КОМПЛ-01/07-23 від 31 липня 2023 року (додаток №1 до позову). Експертно-кваліфікаційний рівень експертів та відповідність організації виконання судової експертизи вимогам Закону України "Про судову експертизу" №4038-ХІІ від 25.02.1994р. (з змінами та доповненнями) та вимогам Міжнародних стандартів оцінки підтверджено "Повідомленням про відповідність" національного комітету Міжнародної Торгової Палати (ICC Ukraine).

Згідно з висновком експертів №КОМПЛ-01/07-23 від 31 липня 2023 року загальний розмір збитків завданих Позивачам у вигляді втрати техніки, майна, нежитлового приміщення площею 100,2 кв.м., яке розташоване на третьому поверсі будівлі адміністративно-торгівельно-інформаційного комплексу літ.А-10, що складає 17/100 частин від приміщення загальною площею 604,0 кв.м. та знаходиться за адресою: Донецька область, м. Донецьк, проспект 25-річчя РККА, будинок 1в, або знецінення активів та неотриманого прибутку дорівнює 30800634,83 дол. США або 1126336094,84 грн.

Крім того, вартість нежитлового приміщення № ІІ площею 64,2 кв.м. та частини нежитлового приміщення № ІІІ площею 201,2 кв.м. (загалом - нежитлові приміщення площею 265,4 кв.м.), які були розташовані в цокольному та на першому поверсі житлового будинку № 4 по вулиці Великій Кільцевій у місті Харкові, відповідно до договору про спільне інвестування від 03.06.2025 за № 11 становить 6635400 грн, що станом на дату завершення виконання цього договору сторонами становило 157985,71 доларів США.

Отже, загальний розмір збитків завданих позивачу складає 30958620,54 дол. США, що станом на дату проведення експертизи та завдання шкоди еквівалентно 1132971494,84 грн.

Вказані обставини, на переконання позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача щодо відшкодування відповідачем майнової шкоди, заподіяної внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі належить встановлення обставин спричинення шкоди, протиправність дій заподіювана шкоди і його вина, причинний зв'язок між протиправною дією та негативними наслідками.

Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення часткове позовних вимог, виходячи з такого.

За приписами ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади. органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Приписами ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 321, ч. 3 ст. 386 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

За таких умов, знищення належного позивачу на праві власності майна порушує відповідне право власності позивача, який у зв'язку із цим набуває право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

При вирішенні спорів про відшкодування шкоди за статтею 1166 ЦК України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювана шкоди і його вина, причинний зв'язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювана шкоди.

Згідно зі ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Факт окупації Російською Федерацією частини території України закріплено на законодавчому рівні.

Абзацом 4 ч. 2 ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" з урахуванням змін, внесених Законом України від 21.04.2022 року № 2217-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України" визначено, що окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими Російською Федерацією (тому числі окупаційною адміністрацією Російської Федерації) починаючи з 7 квітня 2014 року. Межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях з цієї дати, визначено Президентом України за поданням Міністерства оборони України, підготовленим на основі пропозицій Генерального штабу Збройних Сил України. Згідно Указу Президента України № 32/2019 від 07.02.2019 року "Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях" до складу цих територій входить м. Донецьк.

У п. 6 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", визначено, що окупаційна адміністрація Російської Федерації - сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб'єктів адміністративних послуг.

Здійснення Російською Федерацією контролю над частиною території Донецької та Луганської областей, підтверджується також і підписанням президентом РФ федеральних законів про приєднання до Російської Федерації територій Донецької, Луганської, а також Херсонської та Запорізької областей.

Таким чином, з урахуванням зазначеного вище Російська Федерація здійснює контроль над територією м. Донецьк та м. Макіївка з квітня 2014 року, внаслідок протиправного захоплення, за допомогою утворень підконтрольних державі-агресору, що є окупацією території України, та має наслідком незаконну експропріацію нерухомого та рухомого майна належних позивачу підприємств.

Відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02 березня 2022 року військова агресія Російської Федерації була засуджена як така, що порушує статтю 2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того, Російську Федерацію було зобов'язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародно-визнаних кордонів України.

Також Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію ES-12/1 від 24 березня 2022 року, якою додатково засуджує військову агресію Росії проти України, вимагає від Російської Федерації припинення військових дій, в тому числі проти атак проти цивільних осіб та цивільних об'єктів, а також засуджує всі порушення міжнародного гуманітарного права та порушення прав людини та вимагає безумовного дотримання міжнародного гуманітарного права, включно із Женевськими Конвенціями 1949 року та Додаткового протоколу І 1977 року до них.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14 квітня 2022 року про заяву Верховної Ради України Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні визнано геноцидом Українського народу дії Збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.

За таких умов, в силу положень національного законодавства України, у тому числі і міжнародних договорів, як частини українського національного законодавства, дії відповідача щодо проведення так званої "спеціальної воєнної операції" є за своєю суттю актом збройної агресії відповідача по відношенню до України. Відтак, будь-які дії відповідача з метою реалізації такої агресії є протиправними, у тому числі протиправним є і ракетний обстріл майна позивача, здійснений в рамках реалізації акту агресії відповідачем.

Відповідно до ст. 25 Положення про закони і звичаї війни на суходолі (Додаток до Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі), відповідно до якої забороняється будь-яким способом атакувати чи бомбардувати незахищені міста, селища, житлові будинки чи споруди.

Відповідно до пунктів 1, 3 Гаазької Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 року, договірні держави видають своїм сухопутним військам накази, які відповідають Положенню про закони і звичаї війни на суходолі. Воююча сторона, яка порушує норми зазначеного Положення, підлягає відповідальності у формі відшкодування збитків, якщо для цього є підстави. Воююча сторона, яка порушує норми зазначеного Положення є відповідальною за всі дії, вчинені особами, які входять до складу її збройних сил.

Відтак, дії відповідача були вчинені всупереч законам і звичаям війни, а отже, відповідач несе повну відповідальність за шкоду, заподіяну майну позивача.

За загальним правилом обов'язковою умовою притягнення відповідача до відповідальності за заподіяну шкоду є встановлення протиправності його дій відповідно до положень матеріального закону. Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 210/4458/15-ц, у якій висловлено правову позицію, що факт збройної агресії Російської Федерації проти України не потребує встановлення в судовому порядку.

При цьому, на позивача не покладається обов'язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди: діє презумпція вини, тобто відсутність вини у заподіянні шкоди повинен доводити сам заподіювач шкоди. Зазначений висновок підтверджується Верховним Судом (ВС), зокрема, в постанові від 21.04.2021 у справі № 648/2035/17-ц.

Судом встановлено, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан у зв'язку з військовою агресією відповідача проти України,

Збройна агресія - це застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресією проти України вважається будь-яка з таких дій, зокрема: вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України; напад збройних сил іншої держави або групи держав на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України (ст. 1 Закону України "Про оборону України").

На підставі ст. 5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" Російська Федерація як держава-окупант відповідно до IV Гаазької конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додатка до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі від 18 жовтня 1907 року, Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року та Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року несе відповідальність за порушення захисту прав цивільного населення.

Так, відповідно до ст. 32 Конвенції про захист цивільного населення під час війни, 1949 року забороняється застосування будь-яких заходів, які можуть завдати фізичних страждань або призвести до знищення осіб, що перебувають під захистом, які є під їхньою владою. Ця заборона поширюється не лише на вбивства, тортури, тілесні покарання, калічення та медичні чи наукові досліди, які не викликані потребою лікування особи, що перебуває під захистом, а й на будь-яке інше брутальне поводження з боку як цивільних, так і військових властей.

Також, відповідно до ст. 48 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I від 8 червня 1977 року), для забезпечення поваги й захисту цивільного населення та цивільних об'єктів сторони, що перебувають у конфлікті, повинні завжди розрізняти цивільне населення й комбатантів, а також цивільні й воєнні об'єкти та відповідно спрямовувати свої дії тільки проти воєнних об'єктів.

Зокрема, ст. 51 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року передбачає, що цивільне населення користуються загальним захистом від небезпек, що виникають у зв'язку з воєнними операціями.

Крім того на підставі ст. 57 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року при проведенні воєнних операцій повинна постійно виявлятися турбота про те, щоб оберігати цивільне населення, цивільних осіб і цивільні об'єкти.

Суд звертає увагу на те, що військова агресія та окупація Російською Федерацією територій України є не тільки порушенням суверенітету й територіальної цілісності України, але й порушенням основоположних принципів та норм міжнародного права. Така військова агресія супроводжується злочинами геноциду проти народу України, а також іншими військовими злочинами збройних сил та вищого керівництва Російської Федерації.

Так, відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02 березня 2022 року військова агресія Російської Федерації була засуджена як така, що порушує статтю 2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того, Російську Федерацію було зобов'язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародно визнаних кордонів України.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14 квітня 2022 року про заяву Верховної Ради України "Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні" визнано геноцидом Українського народу дії збройних сил, політичного і військового керівництва Російської Федерації під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року.

Згідно зі ст. 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації державі Україна, юридичним особам, громадським об'єднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі покладається на Російську Федерацію як на державу, що здійснює окупацію. Держава Україна всіма можливими засобами сприятиме відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди Російською Федерацією.

Відповідно до ч.3 ст.85 ГПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Отже, протиправність діяння відповідача, як складового елементу факту збройної агресії Росії проти України в розумінні ч.3 ст.85 ГПК України є загальновідомим фактом, який закріплено державою на законодавчому рівні.

Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між вчиненими порушеннями і завданими збитками. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв'язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

З наявних в матеріалах справи доказів, вбачається, що саме внаслідок дій збройних сил РФ, товарно-матеріальні цінності, техніка, нерухоме майно: нежитлове приміщення площею 100,2 кв.м., яке знаходиться за адресою: Донецька область, м. Донецьк, проспект 25-річчя РККА, будинок 1в, на суму 30800634,83 дол. США, що станом на дату проведення експертизи еквівалентно 1126336094,84 грн які належали на праві власності позивачу були втрачені.

Щодо вини, як складового елемента цивільного правопорушення, законодавством України не покладається на позивача обов'язку доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. В контексті зазначеного, саме відповідач повинен доводити відсутність своєї вини у спірних правовідносинах. Зазначений висновок підтверджується Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.04.2021 у справі №648/2035/17, від 14.02.2018 у справі №686/10520/15-ц.

Таким чином, суд вважає, що позивачем у справі на підставі належних та допустимих доказів доведено повний склад цивільного правопорушення, що є умовою та підставою для застосування до відповідача такого заходу відповідальності як відшкодування збитків.

Щодо стягнення збитків у розмірі 6635400 грн, що становить 157985,71 доларів США, що завдані внаслідок знищення нежитлового приміщення № ІІ площею 64,2 кв.м. та частини нежитлового приміщення № ІІІ площею 201,2 кв.м. (загалом - нежитлові приміщення площею 265,4 кв.м.), які були розташовані в цокольному та на першому поверсі житлового будинку № 4 по вулиці Великій Кільцевій у місті Харкові, відповідно до договору про спільне інвестування від 03.06.2025 за № 11, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

П. 1 ч. 1 ст. 27 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначає, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав є засвідченням державою вже набутого особою права власності.

На підтвердження свого права власності на вищевказане знищене нежитлове приміщення по вулиці Великій Кільцевій 4 у місті Харкові позивачем наданий договір № 11 про спільне інвестування від 03.05.2025, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агентство нерухомості "Рестріелт", "Управитель" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Європейська дорожньо-будівельна компанія", "Інвестор", відповідно до якого нежитлові приміщення - нежитлове приміщення № II площею 64,2 кв.м. та частина нежитлового приміщення № III площею 201,2 кв.м. (загалом - нежитлові приміщення площею 265,4 кв.м.), розташоване в цокольному та на першому поверсі житлового будинку № 4 по вулиці Великій Кільцевій у місті Харкові. Об'єкт інвестування - об'єктом інвестування є нежитлові приміщення. Інвестиція - грошові кошти у розмірі 6635400 грн, що станом на дату укладення цього договору становить за згодою сторін 157985,71 доларів США.

Відповідно до розділу 2 договору предметом цього договору є участь сторін у капітальному ремонті житлового будинку № 4 по вулиці Великій Кільцевій у місті Харкові з отриманням Інвестором у власність об'єкта інвестування на умовах і в порядку, передбачених договором. Управитель організовує інвестування ремонту об'єкта інвестування, зокрема шляхом виконання зобов'язань, визначених цим договором. Інвестор здійснює фінансування ремонту об'єкта інвестування шляхом внесення Інвестиції у такий спосіб - оплата виконаних Управителем робіт з ремонту житлового будинку. В обмін на виконання Інвестором узятих за цим договором зобов'язань Інвестор отримує у власність нежитлові приміщення. Нежитлові приміщення передаються у володіння Інвестора в момент підписання цього договору без оформлення окремого акта приймання-передачі, право власності Інвестора оформлюється після завершення ремонтних робіт. Інвестор має право вимагати оформлення свого права власності на нежитлові приміщення.

Проте, позивачем не додано доказів на підтвердження факту державної реєстрації права власності за ТОВ "Європейська дорожньо-будівельна компанія" нежитлового приміщення № ІІ площею 64,2 кв.м. та частини нежитлового приміщення № ІІІ площею 201,2 кв.м. (загалом - нежитлові приміщення площею 265,4 кв.м.), які були розташовані в цокольному та на першому поверсі житлового будинку № 4 по вулиці Великій Кільцевій у місті Харкові або інших доказів набуття права власності.

З огляду на викладене, суд не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення збитків у розмірі 6635400 грн, що становить 157985,71 доларів США, які завдані внаслідок знищення нежитлового приміщення № ІІ площею 64,2 кв.м. та частини нежитлового приміщення № ІІІ площею 201,2 кв.м. (загалом - нежитлові приміщення площею 265,4 кв.м.), які були розташовані в цокольному та на першому поверсі житлового будинку № 4 по вулиці Великій Кільцевій у місті Харкові, як необґрунтованих та недоведених належними доказами.

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суду належить зважати на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У п. 145 рішення від 15.11.1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

З урахуванням наведеного, ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Права особи в суді повинні бути захищені таким способом, який реально відновить її порушені інтереси.

Крім того, судом враховано, що відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.11.2019 року у справі №242/4741/16-ц належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого відповідач зазначає порушником своїх прав.

При цьому, необхідно враховувати ту обставину, що держава є специфічним суб'єктом правовідносин. Під державою розуміється організація політичної влади домінуючої частини населення у соціально неоднорідному суспільстві, яка, забезпечуючи цілісність і безпеку суспільства, здійснює керівництво ним насамперед в інтересах цієї частини, а також управління загальносуспільними справами. До визначальних ознак держави відноситься наявність для виконання своїх завдань та функцій специфічного апарату, який володіє владними повноваженнями і має матеріальні засоби для реалізації цих повноважень.

Відповідно до пунктів 1, 3 Гаазької Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 року відповідальність у формі відшкодування збитків у випадку порушення правил і звичаїв ведення воєнних дій покладається саме на державу в цілому, як воюючу сторону. Відтак, стягнення відповідної шкоди також має здійснюватись із держави в цілому, за рахунок усіх наявних у неї активів, зокрема і майна підрозділів специфічного апарату держави, який реалізує її функції, в тому числі як державних органів, так і інших підприємств, організацій, установ, які реалізовують відповідні державні функції.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що вимога позивача про стягнення завданих збитків заявлена до Російської Федерації, як до держави в цілому не лише відповідає положенням матеріального закону, але являє собою ефективний спосіб захисту права позивача в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та фактично призведе до відновлення його порушених прав.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позову в частині стягнення збитків у розмірі 30800634,83 дол. США, що станом на дату проведення експертизи еквівалентно 1126336094,84 грн. В іншій частині заявленого позову слід відмовити.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.

За змістом ч. 1, п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

За приписами статті 129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір підлягає покладенню на відповідача.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв'язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Згідно з ч. 2 ст. 129 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету.

За змістом п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що судовий збір у цій справі в сумі 1059800,00 грн підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, Російська Федерація, м. Москва, вул. Житная, 14), Генеральної прокуратури Російської Федерації (125993, Російська Федерація, м. Москва, вул. Большая Дмитровка, 15а) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейська дорожньо-будівельна компанія" (вулиця Шевченко, буд. 44, місто Васильків, Київська область, Україна, 08601, КОД ЄДРПОУ 35683453) збитків у розмірі 30800634,83 дол. США, що станом на дату проведення експертизи еквівалентно 1126336094,84 грн.

Стягнути з держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, Російська Федерація, м. Москва, вул. Житная, 14), Генеральної прокуратури Російської Федерації (125993, Російська Федерація, м. Москва, вул. Большая Дмитровка, 15а) в дохід Державного бюджету України (одержувач коштів: Головне управління казначейства у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, рахунок UA908999980313111256000026001, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106) 1059800,00 грн судового збору.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 6635400,00 грн - відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повне рішення складено "23" лютого 2026 р.

СуддяЛ.В. Шарко

Попередній документ

134265352

Наступний документ

134265354

Інформація про рішення:

№ рішення:	134265353
№ справи:	922/4067/25
Дата рішення:	16.02.2026
Дата публікації:	24.02.2026
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Харківської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань, з них; про відшкодування шкоди

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (16.02.2026)
Дата надходження:	17.11.2025
Предмет позову:	стягнення коштів

Розклад засідань:

Минулі засідання (2)

29.12.2025 11:00	Господарський суд Харківської області
16.02.2026 11:00	Господарський суд Харківської області

Запланованих засідань немає

Учасники справи:

суддя-доповідач:

ШАРКО Л В

відповідач (боржник):

держава Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації

заявник:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Європейська дорожньо-будівельна компанія»

позивач (заявник):

Товариство з обмеженою відповідальністю «Європейська дорожньо-будівельна компанія»

представник позивача:

Мица Юрій Вікторович