ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
11 лютого 2026 року Справа № 918/768/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р. , суддя Бучинська Г.Б.
секретар судового засідання Новак С.Я.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: Коваль Л.І.
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Фонду державного майна України: не з'явився
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Державного агентства лісових ресурсів України: Чернишенко А.М.
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України»: Коваль С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гортенія" на рішення Господарського суду Рівненської області від 10.11.25р. у справі №918/768/25, ухвалене суддею О.Андрійчук, повне рішення складено 10.11.25р.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гортенія"
до відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях
треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Фонд державного майна України, Державне агентство лісових ресурсів України,
третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України»,
про спонукання виконати певні дії,
У серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гортенія" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях про спонукання виконати певні дії.
Зокрема позивач просив визнати бездіяльність органу приватизації - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, що полягає у неприйнятті рішення щодо приватизації державного майна - будівлі «Кафе-їдальня», площею 641,4 кв.м., розташованої за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Межиріч, вул. Хутірська,1 шляхом викупу та невключенні об'єкта права державної власності до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації - незаконною та протиправною. Зобов'язати орган приватизації - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях прийняти рішення про приватизацію державного майна - будівлі «Кафе-їдальня», площею 641,4 кв. м, розташованої за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с.Межиріч, вул. Хутірська,1 шляхом викупу, включити об'єкт права державної власності - будівлю «Кафе-їдальня», площею 641,4 кв. м, розташованої за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Межиріч, вул. Хутірська,1 до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, на підставі поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «ГОРТЕНІЯ» заяви і доданих до неї документів, та виконати процедуру приватизації державного майна шляхом викупу згідно із вимогами Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна». А також зобов'язати орган приватизації - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях укласти з товариством з обмеженою відповідальністю «ГОРТЕНІЯ» попередній договір купівлі-продажу об'єкта приватизації - будівлі «Кафе-їдальня», площею 641,4 кв.м, розташованої за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Межиріч, вул. Хутірська,1 відповідно до вимог Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна».
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 10.11.25р. у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Гортенія" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях про визнання бездіяльності органу приватизації, що полягає у неприйнятті рішення щодо приватизації державного майна шляхом викупу та невключенні об'єкта права державної власності до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, незаконною та протиправною; про зобов'язання органу приватизації прийняти рішення про приватизацію державного майна шляхом викупу, включити об'єкт права державної власності до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, та виконати процедуру приватизації державного майна шляхом викупу згідно із вимогами Закону України “Про приватизацію державного та комунального майна»; про зобов'язання органу приватизації укласти попередній договір купівлі-продажу об'єкта приватизації відповідно до вимог Закону України “Про приватизацію державного та комунального майна» відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Рівненської області від 10.11.25р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Гортенія" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду. Відкрити провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “ГОРТЕНІЯ» на Рішення Господарського суду Рівненської області від 10 листопада 2025 року у справі №918/768/25. Скасувати Рішення Господарського суду Рівненської області від 10 листопада 2025 року у справі №918/768/25. Ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі: “1. Визнати бездіяльність органу приватизації, що полягає у неприйнятті рішення щодо приватизації державного майна шляхом викупу та невключені об'єкта права державної власності до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, незаконною та протиправною. Зобов'язати орган приватизації прийняти рішення про приватизацію державного майна шляхом викупу, включити об'єкт права державної власності до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, та виконати процедуру приватизації державного майна шляхом викупу згідно із вимогами Закону України »Про приватизацію державного та комунального майна". Зобов'язати орган приватизації укласти попередній договір купівлі-продажу об'єкта приватизації відповідно до вимог Закону України “Про приватизацію державного та комунального майна». Судові витрати у справі покласти на Відповідача.
Оскільки апеляційна скарга надійшла без матеріалів справи, суд апеляційної інстанції витребував матеріали справи у Господарського суду Рівненської області.
10.12.2025 матеріали справи надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.12.2025 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гортенія" на рішення господарського суду Рівненської області від 10.11.25р. у справі №918/768/25 - залишено без руху. Запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Гортенія" протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги подати належні докази сплати судового збору в розмірі 10900,80грн.
18.12.2025р. представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Гортенія" через систему "Електронний суд" подав заяву про усунення недоліків до якої додав платіжну інструкцію від 16.12.25р.
Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.12.2025 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гортенія" на рішення господарського суду Рівненської області від 10.11.25р. у справі №918/768/25, розгляд апеляційної скарги призначено на 15.01.2026 р. об 11:30 год.
05.01.2026 р. через систему «Електронний суд» Державне агентство лісових ресурсів України подало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
05.01.2026р. в системі "Електронний суд" була сформована заява Державного агентства лісових ресурсів України про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях подало до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення Господарського суду Рівненської області від 10.11.2025 р. у справі №918/768/25 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
09.01.2026р. в системі "Електронний суд" була сформована заява Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.01.2026 р. заяву представника Державного агентства лісових ресурсів України - Чернишенко Андрія Миколайовича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №918/768/25 - задоволено.
12.01.2026 р. через систему «Електронний суд» Державне спеціалізоване господарське підприємство “Ліси України» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити без змін рішення Господарського суду Рівненської області від 10.11.2025 р. у справі №918/768/25 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
12.01.2026 р. Фонд державного майна України подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гортенія» на рішення Господарського суду Рівненської області від 10.11.2025 у справі № 918/768/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гортенія» до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, треті особи: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», Державне агентство лісових ресурсів України, Державне агентство лісових ресурсів України про спонукання виконати певні дії - залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Рівненської області від 10.11.2025 у справі № 918/768/25 - залишити без змін. Розгляд справи № 918/768/25 здійснювати без участі представника Фонду за наявними матеріалами справи.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2026 р. заяву представника Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №918/768/25 - задоволено.
14.01.2026 р. представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Гортенія", через систему "Електронний суд" подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з неможливістю прибути у судове засідання, оскільки представник скаржника, відбуває у службове відрядження тривалістю 1 (один) календарний день, до міста Києва, а саме до Київського апеляційного суду у справі №757/34342/25-к, як захисник обвинуваченого Мелещука О.О., розгляд справи призначений на 15 січня 2026 року о 14:15год.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2026 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на "05" лютого 2026 р. о 14:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань № 2(ВКЗ).
У судовому засіданні 05.02.2026 р. було оголошено перерву у справі №918/768/25 до 11.02.2026 р. на 15:20 год.
10.02.2026 р. через систему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю "Гортенія" надіслало клопотання про розгляд справи без участі представника скаржника.
У судовому засіданні 11.02.2026 р. представник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав додаткові пояснення по суті позовних вимог.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» у судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Державне агентство лісових ресурсів України у судовому засідання заперечив доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.
Представники Фонду державного майна України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гортенія" у судове засідання не прибули хоча про дату, час та місце розгляд у апеляційної скарги були повідомленні належним чином.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд
1.Зміст рішення суду першої інстанції.
Суд першої інстанції за результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами статей 75-79, 86 ГПК України, дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту є неналежним та неефективним, відтак у задоволенні позову відмовив.
2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення іншого учасника справи.
В апеляційній скарзі представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Гортенія" зазначає, що 03.08.2021 між позивачем та відповідачем за результатами електронного аукціону укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, яке на момент укладення договору перебувало на балансі ДП «Острозьке лісове господарство». Стан орендованого майна потребував капітального ремонту, у зв'язку з чим позивачем здійснено, за згодою відповідача, невід'ємні поліпшення, вартість яких перевищила 25% від вартості орендованого майна. У зв'язку з цим позивач звернувся до відповідача із заявою про викуп орендованого приміщення, однак відповідач відповідного рішення у строк, визначений законодавством, не прийняв, а згодом повідомив по наявність заперечень в органу управління майном щодо приватизації орендованого приміщення. Позивач, не погодившись із діями відповідача, звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати бездіяльність органу приватизації, яка полягає у неприйнятті рішення щодо приватизації державного майна, незаконною, зобов'язати орган приватизації прийняти рішення про приватизацію державного майна шляхом викупу, включивши об'єкт до переліку об'єктів малої приватизації, зобов'язати орган приватизації укласти з позивачем попередній договір купівлі-продажу об'єкта приватизації.
При цьому, скаржник посилається на ст.7,10, 11, 18 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», Порядок надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна, затверджений наказом Фонду державного майна України 18.08.2022 № 910, Порядок подання та розгляду заяв про включення об'єктів права державної власності до відповідного переліку об'єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, затверджений наказом Фонду державного майна України від 22.05.2018 року №675.
Державне агентство лісових ресурсів України у відзиві наголошує на тому, що згідно з чинним законодавством спірний об'єкт оренди не підлягає приватизації, а відтак процедура та строк розгляду заяв потенційних покупців про включення майна до переліку об'єктів приватизації, так само і подання таких заяв щодо об'єктів (майна), які не підлягають приватизації, не передбачені, а тому пропуск строку та принцип мовчазної згоди не може бути застосований.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях у відзиві наголошує на тому, що листи Державного агентства лісових ресурсів України, спрямовані до ДСГП “Ліси України» та до філії “Поліський лісовий офіс», є необхідними діями у з'ясуванні подальшого використання спірного майна. Тому строк, що знадобився для відповіді на лист відповідача, є обґрунтованим. Окрім того, вимога позивача про зобов'язання відповідача включити майно до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, не може підлягати до задоволення, так як об'єкт вважається включеним до переліку об'єктів малої приватизації саме з дати затвердження такого переліку Фондом державного майна України, тому за вказаною вимогою Регіональне відділення є неналежним відповідачем. Відповідач також вказує, що відмова уповноваженого органу управління державним майном - Державного агентства лісових ресурсів України, у якій повідомлено, що балансоутримувач планує використовувати спірне майно у господарській діяльності, є вмотивованою. Окрім того, відповідачем не приймалося рішення щодо визначення способу приватизації (викуп, аукціон), а також не перевірялась відповідність позивача вимогам ч. 2 ст. 18 Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна», так як рішення про приватизацію може бути прийняте лише після включення майна до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, та його затвердження. Більше того, у договорі оренди відсутнє право орендаря на викуп приміщення. Відповідач звертає увагу суду на ту обставину, що ні ним, ні позивачем не здійснювалась оцінка з метою визначення ринкової вартості об'єкта для приватизації способом викупу орендарем, що є істотною умовою попереднього договору, отже, відповідачем не було дотримано переддоговірної процедури проведення оцінки спірного майна для визначення, насамперед, вартості спірного приміщення, а відтак вимога про зобов'язання відповідача укласти попередній договір купівлі-продажу є передчасною. Якщо позивач вважає, що він має право на приватизацію шляхом викупу, але відповідний орган приватизації ухиляється від проведення визначеної законом процедури, то належним способом захисту його прав є звернення з позовом про спонукання до укладення договору купівлі-продажу, яка формулюється як визнання укладеним такого договору в судовому порядку у запропонованій позивачем редакції. Обрання неналежного способу захисту є підставою для відмови у позові. Відповідач також вказує, що відсутня законодавча можливість приватизації майна Державного агентства лісових ресурсів України, а тому не можна застосовувати положення Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна» в частині процедури та строку розгляду заяв потенційних покупців про включення майна до переліку об'єктів приватизації, оскільки спірне майно не підлягає приватизації. І нарешті, вимоги позивача в частині зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти конкретно визначене рішення у спірних правовідносинах є втручанням у його повноваження, оскільки для того, аби задовольнити вимогу про зобов'язання Регіонального відділення прийняти рішення про приватизацію шляхом викупу, включити об'єкт права державної власності до переліку об'єктів, які підлягають приватизації, та виконати процедуру приватизації державного майна шляхом викупу, суд має розглянути заяву позивача для встановлення наявності чи відсутності, інших визначених Законом та Порядком підстав для включення визначеного об'єкта до переліку, тоді як суд не вправі підміняти компетентні національні органи. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Державне спеціалізоване господарське підприємство “Ліси України» у відзиві наголошує на тому, що з 19.06.2023 набуло права користування та розпорядження Об'єктом оренди, в тому числі використовувати його у своїй діяльності. Передача в оренду нерухомого майна та отримання доходу від оренди є одним із способів використання вказаного майна у діяльності Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», що в тому числі передбачено Статутом.
Також, Державне спеціалізоване господарське підприємство “Ліси України» наголошує на тому, що оскільки об'єкт оренди не належить до об'єктів, що підлягають приватизації, питання можливого порушення процедури розгляду заяви про приватизацію шляхом викупу (в тому числі дотримання певних строків) взагалі не може бути предметом оскарження та розгляду даного спору.
Приватизація майна шляхом викупу здійснюється без проведення електронного аукціону в електронній торговій системі, а тому вказаний спосіб відчуження не містить конкурентних засад, що є порушенням ч.4 ст.3 Закону України «Про управління об'єктами державної власності».
В даному випадку, позивач звернувся до суду не з метою захисту вже наявного власного суб'єктивного права на спірний об'єкт, а виключно з метою зобов'язання відповідних органів, шляхом порушення охоронюваних законом інтересів, провести приватизацію державного майна, яке: - використовується у діяльності державного підприємства; - планується для подальшого використання у виробничій діяльності підприємства; - перебуває у власності державного підприємства, яке не підлягає приватизації; - не є об'єктом приватизації відповідно до вимог чинного законодавства. Тому позивачем обрано неналежний та неефектний спосіб захисту.
Фонд державного майна України у відзиві наголошує на тому, що уповноважений орган управління державним майном надав мотивовану відмову у включенні спірного нерухомого майна до переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, тому відсутні правові підстави для включення вказаного нерухомого майна до переліку об'єктів малої приватизації. Таким чином, будівля «кафе-їдальня» не включена до переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, затверджених наказом Фонду державного майна України від 04.01.2022 № 1 (із змінами).
Господарський суд Рівненської області в оскаржуваному рішенні від 10.11.2025 у справі №918/768/25, відмовляючи в задоволенні позову, вірно застосував норми матеріального та процесуального права та прийняв законне та обґрунтоване рішення.
3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом.
За результатами електронного аукціону LLE001-UA-20210702-85257 позивачем (орендар) з відповідачем (Регіональне відділення, орендодавець) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, № 6063-2021 від 03.08.2021 щодо оренди будівлі “Кафе-їдальня», площею 641,4 кв.м, розташованої за адресою: Рівненська область, Острозький район, с. Межиріч, вул. Хутірська, 1 (об'єкт оренди), що на момент укладення договору перебувало на балансі ДП “Острозьке лісове господарство».
05.11.2021 укладено договір про внесення змін до договору оренди №6063-2021, яким внесено зміни до п. 6.2.1. договору, згідно з яким сума визначена в порядку, передбаченому абз. 3 п. 175 Порядку (застосовується, якщо ринкова вартість майна не визначалась), сума без податку на додану вартість - 1 200 100,00 грн.
01.04.2022 відповідачем отримано від ДП “Острозьке лісове господарство» лист №14 про те, що відповідно до наказу від 04.10.2021 №628 “Про припинення Державного підприємства “Острозьке лісове господарство» та затвердження складу комісії з припинення» ДП “Острозький лісгосп» припиняється шляхом реорганізації, а саме - приєднання до ДП “ Дубенський лісгосп». Також у цьому листі висловлене прохання про внесення змін до договору оренди від 03.08.2021 №6063-2021.
01.04.2022 укладено договір про внесення змін до договору оренди № 6063-2021, відповідно до якого внесено зміни до п. 3.3; 3.3.1; 4.1 та 15 змінюваних умов договору в частині, що стосується заміни балансоутримувача.
Стан орендованого майна потребував капітального ремонту, про що було зазначено в інформації про об'єкт оренди відповідно до оголошення про передачу майна в оренду (в обсязі, передбаченому п. 55 Порядку передачі в оренду державного і комунального майна, затвердженого постановою КМ України від 03.06.2020 №483) за посиланням https://docs.google.com/spreadsheets/d/1IWJPsrp6vGjyZSuNHkxLF6r0tTUBCDDD858yHPvk6M: технічний стан об'єкта оренди - потребує капітального ремонту.
Для оцінки стану орендованого майна орендарем замовлено у ТОВ “ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ “ТЕРТАЛ» проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта оренди, за результатами якого останнім складено звіт про проведення такого обстеження.
З метою отримання згоди орендодавця на здійснення невід'ємних поліпшень об'єкта оренди позивачем замовлено у ТОВ “ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ “ТЕРТАЛ» виготовлення проєктно-кошторисної документації на об'єкт будівництва: “Капітальний ремонт будівлі кафе-їдальні за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Межиріч, вул. Хутірська, 1 (невід'ємні поліпшення)» (Робочий проєкт від 01.09.2022 №43/21-РП).
ТОВ “ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ “ТЕРТАЛ» виготовлено проєктно-кошторисну документацію на об'єкт будівництва: “Капітальний ремонт будівлі кафе-їдальні за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Межиріч, вул. Хутірська, 1 (невід'ємні поліпшення)» (Робочий проєкт від 01.09.2022 №43/21-РП), яка була завантажена до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, реєстраційний номер документу: PD01:1992-0875-8653-8684.
Щодо кошторисної частини проєктно-кошторисної документації по об'єкту “Капітальний ремонт будівлі кафе-їдальні за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Межиріч, вул. Хутірська, 1 (невід'ємні поліпшення)», то зроблено експертну оцінку від 22.09.2022 №425/22-РБК/ЕО.
Також орендарем проведено оцінку орендованого майна, яка була здійснена суб'єктом оціночної діяльності ФОП Калюта П.П., що підтверджується Висновком про вартість майна - будівлі “Кафе-їдальня» площею 641,4 кв. м, розташованої за адресою: Рівненська область, Рівненський (Острозький) район, с. Межиріч, вул. Хутірська,1 від 31.07.2022; Звітом про оцінку орендованого майна - будівлі “Кафе-їдальня» площею 641,4 кв. м, розташованої за адресою: Рівненська область, Рівненський (Острозький) район, с. Межиріч, вул. Хутірська,1 від 05.09.2022; Рецензією від 29.09.2022 на Звіт про оцінку про оцінку орендованого майна.
Так, згідно з висновком ринкова вартість майна для цілей оренди станом на 31.07.2022 становить 337 452,00 грн без ПДВ.
В подальшому, позивач звернувся до відповідача із проханням від 25.10.2022 Вих.№01 прийняти рішення про надання згоди орендарю на здійснення невід'ємних поліпшень об'єкта оренди з долученням необхідних документів.
Відповідачем надано відповідь від 02.02.2023 №11-02-0401 про залишення клопотання про надання згоди на здійснення невід'ємних поліпшень об'єкту оренди без розгляду із зазначенням недоліків: на момент розгляду клопотання відсутній звіт про оцінку об'єкта оренди станом на будь-яку дату між 01 січня поточного року і датою клопотання, складений суб'єктом оціночної діяльності, відібраним орендарем або балансоутримувачем орендованого майна; у договорі оренди, довідці балансоутримувача, а також у клопотанні орендаря не визначено цільове призначення об'єкта оренди; до клопотання орендаря не долучено докази підтвердження факту сплати заборгованості з орендної плати або будь-яких інших платежів за договором оренди, наявних на дату подання клопотання.
Позивачем повідомлено відповідача листом від 27.02.2023 Вих.№01 про усунення недоліків, які були виявлені під час розгляду клопотання про надання згоди на здійснення невід'ємних поліпшень об'єкту оренди з наданням підтверджуючими документами.
В подальшому Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях надано відповідь від 07.03.2023 №11-02.1-0788 про залишення клопотання стосовно усунення недоліків щодо пакету документів про надання згоди на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна без розгляду.
Позивачем повторно проведено оцінку орендованого майна, яка була здійснена ФОП Калюта П.П., що підтверджується Висновком про вартість майна - будівлі “Кафе-їдальня» площею 641,4 кв. м, розташованої за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Межиріч, вул. Хутірська,1, від 31.01.2023; Звітом про оцінку орендованого майна - будівлі “Кафе-їдальня» площею 641,4 кв.м, розташованої за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Межиріч, вул. Хутірська,1, від 10.02.2023 ; Рецензією від 07.06.2023 на Звіт про оцінку про оцінку орендованого майна.
Відповідно до висновку ринкова вартість майна для цілей оренди станом на 31.01.2023 становить 362 994,00 грн без ПДВ.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Гортенія" знову звернулося до відповідача з листом від 12.06.2023 Вих.№01, в якому просило повторно розглянути клопотання про надання згоди на здійснення невід'ємних поліпшень об'єкту оренди з урахуванням усунутих недоліків та з доданням підтверджуючих документів щодо проведення повторної оцінки об'єкта оренди.
Відповідачем надано згоду позивачу на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна - будівлі “Кафе-їдальні» площею 641,4 кв.м, розташованої за адресою: Рівненська область, Острозький район, с. Межиріч, вул. Хутірська, 1, переданого в користування на підставі договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №6063-2021 від 03.08.2021, згідно з наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях від 29.06.2023 №314.
31.07.2023 відповідачем отримано від ДСГП “Ліси України» в особі філії “Дубенське лісове господарство» лист №844-23, в якому зазначено, що ДП “Ліси України» є правонаступником прав та обов'язків ДП “Дубенське лісове господарство», у зв'язку з цим відбулася заміна сторони в договорі оренди, про що складено Акт про заміну сторони у договорі.
З метою здійснення невід'ємних поліпшень об'єкта оренди позивачем уклало договір підряду від 15.03.2024 №2024/03/15-01 з підрядною організацією ТОВ КОМПАНІЯ АРХІМЕД» щодо проведення будівельно-монтажних робіт “Капітальний ремонт будівлі кафе-їдальні за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Межиріч, вул. Хутірська, 1 (невід'ємні поліпшення)».
Після завершення виконання будівельних робіт на об'єкті оренди між позивачем і ТОВ “КОМПАНІЯ АРХІМЕД» підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 12.04.2024 КБ 3, акт приймання виконаних будівельних робіт №1 від 12.04.2024, за якими загальна сума здійснених поліпшень орендованого майна становить 99 096,62 грн без ПДВ.
Про завершення будівельних робіт на об'єкті оренди позивачем повідомлено відповідача листом від 16.04.2024 Вих.№01.
Для підтвердження здійснення і складу невід'ємних поліпшень, у тому числі невід'ємного характеру, позивачем замовлено проведення будівельної експертизи, за результатами проведення якої судовим експертом надано висновок №1888/09-2024 від 06.09.2024, яким підтверджено факт виконання ремонтно-будівельних робіт по об'єкту будівництва “Капітальний ремонт будівлі кафе-їдальні за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Межиріч, вул. Хутірська, 1 (невід'ємні поліпшення)», вартість таких робіт, а також те, що такі здійснені поліпшення є невід'ємними поліпшеннями нерухомого майна, оскільки мають невід'ємний характер. Також експертом підтверджено, що відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в по об'єкту “Капітальний ремонт будівлі кафе-їдальні за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Межиріч, вул. Хутірська, 1 (невід'ємні поліпшення)», загальна вартість виконаних будівельних робіт становить 99 096,62 грн з урахуванням єдиного податку (за ставкою 5%).
15.01.2025 складено Акт про заміну сторони у договорі оренди на нового балансоутримувача - ДСГП “Ліси України» в особі філії “Поліський лісовий офіс».
З метою підтвердження вартості здійснених невід'ємних поліпшень об'єкта оренди позивачем замовлено у ФОП Калюта П.П. проведення оцінки невід'ємних поліпшень орендованого нерухомого майна - будівлі “Кафе-їдальні», загальною площею 641,4 кв.м, розташованої за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Межиріч, вул. Хутірська, 1. За результатами проведення такої оцінки оцінювачем виконано та надано Звіт про проведення оцінки невід'ємних поліпшень орендованого майна від 15.01.2025; Рецензію від 24.01.2025 на Звіт про оцінку невід'ємних поліпшень орендованого майна; Висновок про вартість невід'ємних поліпшень орендованого майна від 30.11.2024. Так, згідно з висновком про вартість невід'ємних поліпшень об'єкту оренди, ринкова вартість невід'ємних поліпшень станом на 30.11.2024 становить 104 600,00 грн без ПДВ, що відповідно до звіту про оцінку невід'ємних поліпшень орендованого майна складає 28,8% від вартості майна для цілей оренди.
Після здійснення невід'ємних поліпшень об'єкта оренди позивач звернувся до відповідача з клопотанням від 04.03.2025 Вих.№01 про прийняття рішення про приватизацію об'єкта оренди шляхом викупу, оскільки ним виконано усі умови, необхідні для викупу об'єкта оренди, а саме: 1) здійснено поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об'єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менш як 25 % ринкової вартості майна, визначеної суб'єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна, що підтверджується: інформаційним листом-зверненням позивача від 16.04.2024 Вих.№01 з додатками та листом відповідача від 21.06.2024 Вих.№11-02.1-1938; 2) отримано згоду відповідача на здійснення невід'ємних поліпшень, що підтверджується: наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях від 29.06.2023 №314; 3) невід'ємні поліпшення виконані в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди або для цілей продовження договору оренди, що підтверджується: інформаційним листом-зверненням позивача від 16.04.2024 Вих.№01 з додатками; Звітом про оцінку майна від 10.02.2023; Рецензією від 07.06.2023 на Звіт про оцінку майна від 10.02.2023; Висновком про вартість майна від 31.01.2023; 4) здійснення і склад невід'ємних поліпшень, у тому числі невід'ємний характер поліпшень, підтверджені висновком будівельної експертизи, а вартість невід'ємних поліпшень - висновком будівельної експертизи, що підтверджується: Висновком експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 06.09.2024 №1888/09-2024; Звітом про оцінку невід'ємних поліпшень майна від 15.01.2025; Рецензією від 24.01.2025 на Звіт про оцінку невід'ємних поліпшень майна від 15.01.2025; Висновком про вартість невід'ємних поліпшень майна від 30.11.2024; 5) позивач належно виконує умови договору оренди, відсутня заборгованість з орендної плати, що підтверджується: листом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях від18.02.2025 №11-04-0498; листом філії “Поліський лісовий офіс» ДП “Ліси України» від 28.02.2025 №3069/34.2-2025; 6) договір оренди є чинним на момент приватизації, що підтверджується п.12.1 договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 03.08.2021 № 6063-2021.
Відповідачем надано відповідь від 25.03.2025 вих.№11-02-0798, у якій повідомлено позивача про те, що заява про включення об'єктів права державної власності до відповідного переліку об'єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, заповнюється потенційним покупцем державною мовою друкованими літерами за встановленою формою для об'єктів малої приватизації згідно з додатками 3, 4 Порядку подання та розгляду заяв про включення об'єктів права державної та комунальної власності до відповідного переліку об'єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 22.05.2018 №675, та подається до державного органу приватизації за місцезнаходженням об'єкта, що приватизується.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Гортенія" 26.03.2025 подано відповідачу заповнену за встановленою формою заяву з додатками.
27.03.2025 відповідач звернувся із листом №11-02-0840 до уповноваженого органу управління державним майном - Державного агентства лісових ресурсів України про надання згоди на включення об'єкту до переліків об'єктів державної власності, що підлягають приватизації.
10.04.2025 Державне агентством лісових ресурсів України спрямувало доручення №05-34/2033-25 на адресу ДСГП “Ліси України» щодо надання згоди або вмотивованої відмови на включення об'єкту до переліків об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, а саме: будівлі “Кафе-їдальня» площею 641,4 кв.м, розташована за адресою: Рівненська область, Острозький район, с. Межиріч, вул. Хутірська.
У свою чергу, ДСГП “Ліси України» звернулось із листом від 11.04.2025 № 2725/16.1 ВЛ до філії “Поліський лісовий офіс» ДСГП “Ліси України», яка листом №1384/34.6.2-ВЛ від 29.04.2025 повідомила ДСГП “Ліси України» про те, що враховуючи площу об'єкту та його територіальне розташування, не виключено, що після закінчення дії договору оренди буде здійснено перепланування приміщення для розміщення працівників підрозділів, що дозволить у довготривалій перспективі забезпечити економію коштів у вигляді скорочення видатків на утримання майна. Тому на цьому етапі філією “Поліський лісовий офіс» ДП “Ліси України» розглядається питання щодо можливості використання у власних потребах нерухомого майна після закінчення строку дії договору оренди.
01.05.2025 ДСГП “Ліси України» в листі № 2649/16.1-2025 зазначило, що після закінчення дії договору оренди та перепланування об'єкт використовуватиметься в діяльності для розміщення працівників підрозділів Дубенського надлісництва, зокрема: Новомалинського лісництва, Верхівського лісництва, Верхівського розсадника, Хорівського лісництва. Ураховуючи викладене, ДП “Ліси України» вважає за недоцільне приватизацію спірного майна.
13.06.2025 відповідач отримав лист від Державного агентства лісових ресурсів України (від 12.06.2025 №05-34/3327-25) з відмовою в погодженні приватизації державного майна у зв'язку з його використанням у господарській діяльності підприємства.
У свою чергу, відповідач на адресу позивача надіслав лист від 16.06.2025 вих.№11- 02-1325 (отримане рекомендоване відправлення 24.06.2025), в якому орган приватизації проінформував, що Державне агентство лісових ресурсів України повідомило про те, що не погоджує включення вказаного об'єкта до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, у зв'язку із його використанням у господарській діяльності.
Заразом позивач вважає, що оскільки виконав усі необхідні умови, відтак отримав право на приватизацію орендованого нежитлового приміщення шляхом викупу.
4. Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законодавством, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (частина 1 статті 4 ЦПК України, частина 1 статті 16 ЦК України).
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна врегульовані, зокрема, Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" приватизація державного або комунального майна (приватизація) - платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями.
До об'єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об'єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України (ч. 1 ст. 4 Закону).
Згідно із статтею 7 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим становлять єдину систему державних органів приватизації. Державні органи приватизації здійснюють державну політику у сфері приватизації та діють на підставі Закону України «Про Фонд державного майна України", цього Закону, інших актів законодавства. Державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють такі основні повноваження: затверджують переліки об'єктів, що підлягають приватизації; класифікують об'єкти приватизації відповідно до цього Закону; приймають рішення про приватизацію об'єктів державної власності у випадках, установлених законодавством та інші.
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна», переліки об'єктів малої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджуються Фондом державного майна України.
Згідно з ч. 9 ст. 11 Закону відмова державними органами приватизації у включенні до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, можлива у разі: коли підприємство, що пропонується приватизувати, перебуває у процесі ліквідації; коли законодавством установлено обмеження щодо приватизації об'єкта; вмотивованої відмови органу, уповноваженого управляти державним майном, у погодженні щодо включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації; невключення Кабінетом Міністрів України за поданням Фонду державного майна України до переліку об'єктів великої приватизації, що підлягають приватизації.
Частиною першою статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначено, що приватизація об'єктів державної або комунальної власності, переданих в оренду, здійснюється шляхом продажу на аукціоні або шляхом викупу, якщо виконуються умови, передбачені частиною другою цієї статті.
За змістом частини другої статті 18 зазначеного Закону орендар одержує право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки, якщо виконується кожна з таких умов: орендарем здійснено поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об'єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, визначеної суб'єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна; орендар отримав письмову згоду орендодавця на здійснення невід'ємних поліпшень, які надають йому право на приватизацію майна шляхом викупу; невід'ємні поліпшення виконані в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди або для цілей продовження договору оренди; здійснення і склад невід'ємних поліпшень, у тому числі невід'ємний характер поліпшень, підтверджені висновком будівельної експертизи, а вартість невід'ємних поліпшень, підтверджених висновком будівельної експертизи, визначена суб'єктом оціночної діяльності; орендар належно виконує умови договору оренди, відсутня заборгованість з орендної плати; договір оренди є чинним на момент приватизації.
Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" орендар, який виконав умови, передбачені частиною другою цієї статті, має право на приватизацію об'єкта шляхом викупу. У разі якщо орган приватизації прийняв рішення про приватизацію об'єкта шляхом викупу, між органом приватизації та орендарем укладається попередній договір купівлі-продажу об'єкта приватизації. Договір купівлі-продажу такого об'єкта приватизації укладається не пізніше ніж протягом 30 робочих днів з дня укладення попереднього договору.
5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.
Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Між сторонами виникли спірні правовідносини, пов'язані із виникненням права на приватизацію орендованого нежитлового приміщення шляхом викупу внаслідок поліпшення орендованого майна в розмірі не менш як 25% ринкової вартості майна, які неможливо відокремити від відповідного об'єкта без заподіяння йому шкоди, регулювання яких здійснюється Законом України “Про приватизацію державного у комунального майна», Порядком подання та розгляду заяв про включення об'єктів права державної власності до відповідного переліку об'єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 22.05.2018 року №675 тощо.
Щодо позовної вимоги що стосується визнання бездіяльності органу приватизації - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи Товариством з обмеженою відповідальністю «ГОРТЕНІЯ» 26.03.2025 року було подано до органу приватизації - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях заповнену заяву по формі згідно додатку 3 до Порядку подання та розгляду заяв про включення об'єктів права державної та комунальної власності до відповідного переліку об'єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 22.05.2018 року №675, з додатками.
27.03.2025 Регіональне відділення звернулося із листом №11-02-0840 до уповноваженого органу управління державним майном - Державного агентства лісових ресурсів України про надання згоди на включення об'єкту до переліків об'єктів державної власності, що підлягають приватизації.
13.06.2025 Регіональне відділення отримало лист від Державного агентства лісових ресурсів України (від 12.06.2025 №05-34/3327-25) з відмовою в погодженні приватизації державного майна у зв'язку з його використанням у господарській діяльності підприємства, про що в подальшому листом №11-02-1325 від 16.06.2025 Регіональне відділення повідомило заявника Товариство з обмеженою відповідальністю «ГОРТЕНІЯ».
Позивач обґрунтовує бездіяльність відповідача, посилаючись на порушення строків розгляду поданої заяви, які встановлені частиною 7 статті 11 Закону «Про приватизацію державного і комунального майна».
За загальновживаним визначенням бездіяльність - це певна форма поведінки особи, яка полягає у невиконанні нею дій, які вона повинна була і могла вчинити в силу покладених на неї посадових обов'язків і згідно з чинним законодавством України. У контексті обставин справи, що розглядається, бездіяльність слід розуміти як невчинення відповідачем тих дій, які він мав би вчинити на вимогу спеціального закону.
Натомість, відповідачем як органом приватизації були вчинені певні дії після отримання заяви позивача, що підтверджується матеріалами справи, оскільки він направив звернення до Державного агентства лісових ресурсів України як органу, уповноваженого здійснювати управління майном, та отримав відповідь з мотивованою відмовою у погодженні включити об'єкт у перелік майна, що підлягає приватизації, хоча і не в межах нормативно встановлених строків.
У постанові від 7 липня 2021 року у справі № 9901/345/20 Велика Палата Верховного Суду вирішувала, чи були ознаки протиправної бездіяльності в діях Верховної Ради України, яка не надала відповіді на звернення позивача щодо отримання інформації стосовно реалізації свого права на звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку. З цього приводу ВПВС було зазначено: протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу / його посадової особи, яка полягає (проявляється) в неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значущих та обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені; для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій.
Зважаючи на такий висновок, апеляційний суд вважає, що стверджуючи про бездіяльність органу приватизації позивач зобов'язаний не лише довести факт бездіяльності відповідача, а також надати достатнє обґрунтування, в чому полягає порушення його права у взаємозв'язку з такою стверджуваною бездіяльністю.
Враховуючи, що Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях було здійснено в межах наданих повноважень, передбачених Законом та Порядком дії щодо розгляду заяви ТОВ «ГОРТЕНІЯ» шляхом направлення запиту до уповноваженого органу управління державним майном, отримання відповіді та повідомлення заявника, апеляційний суд вважає безпідставними твердження апелянта щодо бездіяльності, яка призвела до порушення його прав. Відмова Державного агентства лісових ресурсів України надати згоду на включення орендованого майна до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, не може вважатись порушенням прав позивача, оскільки такі правові наслідки розгляду заяви передбачені законом, зокрема частиною 9 статті 11 Закону про приватизацію державного і комунального майна, відповідно до якої відмова державними органами приватизації у включенні до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, можлива у разі, серед іншого, вмотивованої відмови органу, уповноваженого управляти державним майном, у погодженні щодо включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації.
Зауважується також, що відповідно до частини 3 статті 11 Закону, переліки об'єктів малої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, до якого належить і спірний об'єкт, затверджуються Фондом державного майна України. Натомість, позов заявлено до відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, в той час як процесуальне становище Фонду державного майна України у цій справі - третя особа, яка не має самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
Щодо вимоги позивача зобов'язати орган приватизації прийняти рішення про приватизацію державного майна шляхом викупу, включити об'єкт права державної власності до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, та виконати процедуру приватизації державного майна шляхом викупу згідно із вимогами Закону України “Про приватизацію державного та комунального майна» слід зазначити наступне.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач вважає, що він виконав усі вимоги, визначені у статті 18 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», відповідно до яких він набув право на приватизацію орендованого ним майна у відповідний спосіб.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» порядок приватизації державного і комунального майна передбачає: формування та затвердження переліків об'єктів, що підлягають приватизації; опублікування переліку об'єктів, що підлягають приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі; прийняття рішення про приватизацію; прийняття місцевою радою рішення про приватизацію об'єкта комунальної власності; опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об'єкта; проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства; проведення у випадках, передбачених законом, аудиту, екологічного аудиту об'єкта приватизації; перетворення державного або комунального підприємства в господарське товариство у процесі приватизації у випадках, передбачених цим Законом; затвердження плану розміщення акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації, у випадках, передбачених цим Законом, та його виконання; затвердження у випадках, передбачених цим Законом, умов продажу об'єктів приватизації, розроблених аукціонною комісією; опублікування інформації про умови продажу, в тому числі стартову ціну об'єкта приватизації; проведення аукціону, укладення договору купівлі-продажу; укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об'єкта шляхом викупу; опублікування інформації про результати приватизації; прийняття рішення про завершення приватизації. Приватизація об'єкта вважається завершеною з моменту його продажу та переходу до покупця права власності або завершення розміщення всіх акцій, передбачених до продажу планом розміщення акцій, і оформлюється наказом відповідного органу приватизації.
Статтею 18 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» передбачені особливості приватизації об'єктів державної або комунальної власності, переданих в оренду. Зокрема, орендар одержує право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки, якщо виконується кожна з умов, передбачених частиною другої цієї статті.
Відповідно до 2 ст. 18 Закону України “Про приватизацію державного та комунального майна», орендар одержує право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки, якщо виконується кожна з таких умов: орендарем здійснено поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об'єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, визначеної суб'єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна; орендар отримав письмову згоду орендодавця на здійснення невід'ємних поліпшень, які надають йому право на приватизацію майна шляхом викупу; невід'ємні поліпшення виконані в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди або для цілей продовження договору оренди; здійснення і склад невід'ємних поліпшень, у тому числі невід'ємний характер поліпшень, підтверджені висновком будівельної експертизи, а вартість невід'ємних поліпшень, підтверджених висновком будівельної експертизи, визначена суб'єктом оціночної діяльності; орендар належно виконує умови договору оренди, відсутня заборгованість з орендної плати; договір оренди є чинним на момент приватизації.
Орендар, який виконав умови, передбачені частиною другою цієї статті, має право на приватизацію об'єкта шляхом викупу.
Викупу передує переддоговірна процедура, яка полягає в такому: прийняття рішення про приватизацію об'єкта, опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об'єкта (частина перша статті 10 Закону); проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об'єкта шляхом викупу (частина перша статті 10 Закону).
На необхідності дотримання переддоговірної процедури фактично акцентує увагу частина третя статті 18 Закону, відповідно до якої у разі якщо орган приватизації прийняв рішення про приватизацію об'єкта шляхом викупу, між органом приватизації та орендарем укладається попередній договір купівлі-продажу об'єкта приватизації. Договір купівлі-продажу такого об'єкта приватизації укладається не пізніше ніж протягом 30 робочих днів з дня укладення попереднього договору.
Матеріали справи не містять доказів прийняття Фондом державного майна України рішення про приватизацію спірного об'єкта та визначення способу його приватизації. Навпаки, як встановлено судом, згоди уповноваженого органу управління на включення об'єкта до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, надано не було.
За відсутності рішення органу приватизації про приватизацію об'єкта та визначення її способу, вимога про визнання за позивачем права на викуп є передчасною, суд не може приймати рішення, втручаючись у дискреційні повноваження державного органу, компетенція і повноваження якого встановлені спеціальним законом.
У постанові від 04.10.23 у справі №910/8623/22 Верховний Суд зазначив, що наведені положення частин другої та третьої статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначають саме умови за яких орендар набуває права на приватизацію шляхом викупу об'єктів державної або комунальної власності, переданих в оренду.
При цьому виконання зазначених умов не породжує беззаперечність його права саме на викуп, а орган приватизації має право визначити, що приватизація такого об'єкта відбуватиметься на аукціоні (обов'язковою умовою якого є компенсація орендарю вартості невід'ємних поліпшень).
Таким чином, прийняття рішення про те, яким способом відбуватиметься приватизація державного або комунального майна (шляхом викупу чи шляхом проведення аукціону) належить до компетенції органу приватизації.
Крім того, відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/6319/19, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може". У такому випадку дійсно суд не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.
Щодо самої можливості приватизації спірного об'єкта і пояснень представників Державного агентства лісових ресурсів України та Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» стосовно віднесення майна лісогосподарських підприємств до об'єктів державного майна, які не підлягають приватизації, апеляційний суд ураховує, що частина 1 статті 4 Закону «Про приватизацію державного і комунального майна» встановлює, що до об'єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об'єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України.
Верховною Радою України 30.03.21 прийнято за основу законопроект №4020 від 02.09.20, поданий КМУ, «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», додаток №5 до якого містить перелік лісогосподарських підприємств. Проект закону передбачає заборону приватизації майна цих підприємств.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 названої Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення. Водночас, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (статті 15, 16 ЦК України). Цивільне право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання чи оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим регулюються Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна" від 18.01.2018 №2269-VIII.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" приватизація державного або комунального майна (далі - приватизація) - платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями.
Як вже зазначалось, частиною першою статті 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" унормовано, що ініціювати приватизацію об'єктів можуть органи приватизації, уповноважені органи управління, інші суб'єкти управління об'єктами державної і комунальної власності або покупці.
При цьому переліки об'єктів малої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджуються Фондом державного майна України (частина третя статті 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна").
Захист права на приватизацію шляхом викупу об'єкта приватизації є можливим у разі, якщо уповноваженим органом з питань приватизації, яким у цьому випадку є Фонд державного майна України, затверджено список об'єктів, які підлягають приватизації, і орендоване позивачем майно включено до цього списку. За відсутності такого рішення вимагати проведення приватизаційних процедур та укладення попереднього договору з орендарем є передчасним.
Крім того, вимогу позивача про зобов'язання укласти договір у певній редакції у випадках, які допускають вирішення таких спорів судом, слід тлумачити як вимогу про визнання укладеним такого договору в судовому порядку у запропонованій позивачем редакції, що відповідає способам захисту, визначеним пунктом 6 частини другої статті 16 ЦК України. За наслідками розгляду такої вимоги у резолютивній частині свого рішення суд, керуючись частиною дев'ятою статті 238 ГПК України, має зробити висновки про визнання укладеним договору у запропонованій позивачем редакції, виклавши текст редакції договору, яка за висновками суду відповідає вимогам законодавства та визнається судом укладеною, чи висновки про відмову у визнанні укладеним договору у запропонованій позивачем редакції. Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 у справі № 916/1423/18 та постановах Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/6138/20, від 02.06.2021 у справі № 910/6139/20, від 07.03.2023 у справі № 910/4847/21.
Однак позивач вимоги про визнання укладеним попереднього договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації у запропонованій ним редакції не заявляв.
Відповідно до статті 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відсутність у позивача того права чи законного інтересу, про який він стверджує, як і обрання неналежного способу захисту є підставою для відмови у позові.
Аналогічні висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.08.2023 у справі № 918/1056/20 та від 19.12.2023 р. №910/2490/23.
Щодо питання правомірності та вмотивованості відмови органу, уповноваженого управляти спірним майном апеляційний суд наголошує, що позов та апеляційна скарга позивача не містять жодних аргументів, якими б доводилась немотивованість або протиправність цієї відмови, адже орган управління у відповіді на запит декларує наміри використовувати майно у власних цілях, що цілком відповідає компетенції такого органу та характеру сфери управління.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» до об'єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об'єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» (далі - Закон) Порядок приватизації державного і комунального майна передбачає, зокрема, формування та затвердження переліків об'єктів, що підлягають приватизації та опублікування переліку об'єктів, що підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі.
За частиною третьою статті 11 Закону переліки об'єктів малої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджуються Фондом державного майна України.
Відповідно до частини 7 статті 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» заяви про включення об'єктів права державної власності до відповідного переліку об'єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, подаються потенційними покупцями до державних органів приватизації за місцезнаходженням об'єкта, що приватизується, у порядку, що встановлюється Фондом державного майна України.
Державні органи приватизації протягом трьох днів після надходження заяви звертаються щодо надання згоди на включення такого об'єкта до переліку об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, до уповноважених органів управління державним майном, крім випадків, коли орган приватизації є уповноваженим органом управління державним майном або уповноважений орган управління самостійно ініціював включення такого об'єкта до переліку об'єктів державної власності, що підлягають приватизації.
Уповноважені органи управління державним майном надають згоду на приватизацію об'єкта державної власності або вмотивовану відмову протягом 15 днів з моменту надходження звернення від державних органів приватизації.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «ГОРТЕНІЯ» 26.03.2025 року було подано до органу приватизації - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях заповнену заяву по формі згідно додатку 3 до Порядку подання та розгляду заяв про включення об'єктів права державної та комунальної власності до відповідного переліку об'єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 22.05.2018 року № 675, з додатками.
Відповідно до приписів статті 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», на підставі поданої заяви Товариством з обмеженою відповідальністю «Гортенія» від 26.03.2025 Регіональне відділення листом від 27.03.2025 № 11-02-0840 звернулось до Державного агентства лісових ресурсів України (далі - Держлісагентство) як уповноваженого органу управління державним майном щодо надання згоди на включення будівлі «кафе-їдальня» до переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, або вмотивованої відмови.
Пунктами 11 та 15 частини першої статті 6 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» встановлено, що уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань ведуть облік об'єктів державної власності, що перебувають в їх управлінні, здійснюють контроль за ефективним використанням та збереженням таких об'єктів; виявляють державне майно, яке тимчасово не використовується, та вносять пропозиції щодо умов його подальшого використання. Більше того, прийняття остаточних управлінських рішень щодо використання підпорядкованих їм об'єктів державної власності належить виключно до компетенції уповноважених органів управління.
Згідно із частиною восьмою статті 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» державні органи приватизації протягом 30 днів розглядають заяви та приймають рішення щодо включення до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, і в п'ятиденний строк письмово повідомляють про це заявника, підприємство, що приватизується (балансоутримувача об'єкта), а також відповідний уповноважений орган управління.
Частиною дев'ятою статті 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» передбачено, що відмова державними органами приватизації у включенні до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, можлива у разі: коли підприємство, що пропонується приватизувати, перебуває у процесі ліквідації; коли законодавством установлено обмеження щодо приватизації об'єкта; вмотивованої відмови органу, уповноваженого управляти державним майном, у погодженні щодо включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації; невключення Кабінетом Міністрів України за поданням Фонду державного майна України до переліку об'єктів великої приватизації, що підлягають приватизації.
Колегія суддів наголошує на тому, що Держлісагентство листом від 12.06.2025 № 05-34/3327-25 надало відмову на включення зазначеного нерухомого майна до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, про що Регіональним відділенням було повідомлено Фонд державного майна України листом від 16.06.2025 №01-02-1326. Зокрема Державне агентство лісових ресурсів України повідомило, що балансоутримувач планує використовувати вказане майно у господарській діяльності.
Таким чином, орендований об'єкт - будівля «кафе-їдальня» - не була включена до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про Фонд державного майна України», основними завданнями Фонду державного майна України є реалізація державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності; управління об'єктами державної власності, зокрема корпоративними правами держави у статутних капіталах господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію та затверджено план розміщення акцій; товариств, утворених у процесі перетворення (у тому числі шляхом корпоратизації) державних підприємств, що належать до сфери його управління, а також товариств, утворених за участю Фонду державного майна України; захист майнових прав державних підприємств, а також державних пакетів акцій (часток), що належать до сфери управління Фонду державного майна України на території України.
Статтею 5 Закону України «Про Фонд державного майна України» передбачено, що Фонд державного майна України представляє відповідно до законодавства інтереси України з питань визнання прав і регулювання відносин власності та використання державного майна, визначає право власності держави на розташоване на території України майно, майнові права та інші активи підприємств, установ та організацій колишнього союзного підпорядкування, які під час утворення господарських товариств передаються до їх статутного капітал.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до статей 5, 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» та положень Порядку формування і затвердження переліків об'єктів малої приватизації, повноваження щодо затвердження переліку об'єктів малої приватизації належать Фонду державного майна України як центральному органу виконавчої влади із спеціальним статусом.
Згідно з п. 10, 11 Порядку подання та розгляду заяв про включення об'єктів права державної власності до відповідного переліку об'єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 22.05.2018 №675, Фонд за поданням державних органів приватизації, які прийняли рішення про включення об'єкта до переліку об'єктів малої приватизації, у разі відсутності підстав для відмови затверджує переліки об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації. Об'єкт вважається включеним до переліку об'єктів малої приватизації з дати затвердження такого переліку Фондом.
Системний аналіз наведених норм свідчить, що в адміністративній процедурі прийняття рішення про приватизацію об'єкта дії регіонального відділення Фонду щодо включення об'єкта до переліку мають підготовчий характер і не породжують правових наслідків у вигляді набуття об'єктом статусу такого, що підлягає малій приватизації. Такий статус виникає виключно з дати затвердження відповідного переліку Фондом державного майна України.
Отже, саме рішення Фонду державного майна України про затвердження переліку є юридичним фактом, з яким закон пов'язує виникнення спірних правовідносин. Оскільки Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях не наділене повноваженнями щодо затвердження переліку об'єктів малої приватизації, воно не є належним відповідачем у даному спорі.
Ураховуючи, що позивачем невірно визначено відповідача у справі за вимогою про внесення об'єкта оренди у перелік майна, що приватизується, правильним є висновок суду першої інстанції, що позивачем обрано неналежний спосіб реалізації права на судовий захист.
Щодо інших позовних вимог, апеляційний суд вважає їх передчасно заявленими, оскільки послідовність дії органу приватизації у процедурі приватизації перебуває у причинно-наслідковому зв'язку і являє собою логічну послідовність, яка випливає із самого факту включення об'єкта у згаданий вище перелік. Без включення Фондом державного майна України до переліку об'єктів, що приватизуються, майна, на викуп якого претендує позивач, подальша приватизаційна процедура не може бути здійснена.
Відтак, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, надав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи, обставини, які мають значення по справі, судом установлені вірно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено.
У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Отже, судом першої інстанції за результатами розгляду справи було прийнято законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення, а скаржником в апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.
6.Висновки за результатами апеляційного розгляду.
Таким чином, у апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Гортенія" не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції.
Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши у рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування рішення суду.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.
Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.
Керуючись ст.ст.269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гортенія" на рішення Господарського суду Рівненської області від 10.11.25р. у справі №918/768/25 - залишити без задоволення, рішення Господарського суду Рівненської області - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу №918/768/25 повернути Господарському суду Рівненської області.
Повний текст постанови складений "23" лютого 2026 р.
Головуючий суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Василишин А.Р.
Суддя Бучинська Г.Б.