ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
19 лютого 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/2175/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Діброви Г.І.
суддів: Савицького Я.Ф., Принцевської Н.М.
секретар судового засідання: Ісмаілова А.Н.
за участю представників учасників справи:
від позивача Приватного акціонерного товариства “Виробничо-комерційна фірма “Югстрой» - не з'явився
від відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Комфорт-ЛВ» - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Виробничо-комерційна фірма “Югстрой», м.Одеса
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.12.2025 року про закриття провадження по справі суддя першої інстанції Демченко Т.І., повний текст складено та підписано 17.12.2025.
у справі № 916/2175/25
за позовом Приватного акціонерного товариства “Виробничо-комерційна фірма “Югстрой», м.Одеса
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-ЛВ», м. Одеса
про стягнення 10 860 273 грн 92 коп.
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Комфорт-ЛВ», м. Одеса
до відповідача Приватного акціонерного товариства “Виробничо-комерційна фірма “Югстрой», м. Одеса
про визнання недійсною частини пункту договору
Короткий зміст позовних вимог та ухвали суду першої інстанції.
03.06.2025 Приватне акціонерне товариство “Виробничо-комерційна фірма “Югстрой», м.Одеса звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Комфорт-ЛВ», м.Одеса про стягнення 10 860 273 грн 92 коп. неустойки за прострочення повернення майна за договором оренди №010518А13 від 01.05.2018.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо повернення майна, яке було ним отримано за договором оренди №010518А13 від 01.05.2018.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.06.2025 відкрито провадження у справі, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи.
16.06.2025 до Господарського суду Одеської області надійшла заява Приватного акціонерного товариства “Виробничо-комерційна фірма “Югстрой», м.Одеса про забезпечення позову, яку Господарський суд Одеської області задовольнив частково ухвалою від 16.06.2025, наклавши арешт на грошові кошти відповідача, які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках товариства, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову, в межах суми позову 10 860 274 грн.
24.06.2025 до Господарського суду Одеської області надійшла зустрічна позовна заява, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю “Комфорт-ЛВ», м.Одеса просить визнати недійсною частину договору від 01.05.2025 №010518А13, а саме: положення п.9.10 Розділу 9.
Зустрічна позовна заява мотивована переконанням заявника про те, що положення п.9.10 договору оренди від 01.05.2025 №010518А13, яке передбачає нарахування інфляції на суму неустойки, суперечить вимогам закону, зокрема, частині 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, а тому є недійсною.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.06.2025 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Комфорт-ЛВ», м.Одеса до спільного розгляду та об'єднано в одне провадження з первісним позовом у справі №916/2175/25. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи.
До Господарського суду Одеської області від директора Приватного акціонерного товариства “Виробничо-комерційна фірма “Югстрой», м.Одеса Великової Юлії Леонідівни надійшла заява про відмову від позову, закриття провадження у справі №916/2175/25 та повернення з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.
Окрім цього, від представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Комфорт-ЛВ», м.Одеса надійшла заява про залишення зустрічного позову без розгляду.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.12.2025 року у справі №916/2175/25 заяву директора Приватного акціонерного товариства “Виробничо-комерційна фірма “Югстрой», м. Одеса Великої Юлії Леонідівни про відмову від позову у справі № 916/2175/25 задоволено частково. Прийнято відмову директора Приватного акціонерного товариства “Виробничо-комерційна фірма “Югстрой», м. Одеса Великої Юлії Леонідівни від позову. Закрито провадження у справі № 916/2175/25 за первісним позовом Приватного акціонерного товариства “Виробничо-комерційна фірма “Югстрой», м. Одеса до Товариства з обмеженою відповідальністю “Комфорт-ЛВ», м. Одеса про стягнення 10 860 273 грн 92 коп. У задоволенні іншої частини заяви директора Приватного акціонерного товариства “Виробничо-комерційна фірма “Югстрой», м. Одеса Великої Юлії Леонідівни відмовлено. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Комфорт-ЛВ», м. Одеса Томашевського Романа Миколайовича про залишення зустрічної позовної заяви без розгляду задоволено. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Комфорт-ЛВ», м.Одеса до Приватного акціонерного товариства “Виробничо-комерційна фірма “Югстрой», м.Одеса про визнання недійсною частини пункту договору у справі №916/2175/25 залишено без розгляду.
В мотивувальній частині ухвали суд першої інстанції щодо повернення судового збору Приватному акціонерному товариству «Виробничо-комерційна фірма «Югстрой», м.Одеса зазначив, що заява подана позивачем на стадії розгляду справи по суті, що відповідно унеможливлює повернення 50 % судового збору.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Приватне акціонерне товариство «Виробничо-комерційна фірма «Югстрой», м.Одеса з ухвалою суду першої інстанції не погодилось, тому звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області про закриття провадження у справі № 916/2175/25 від 10.12.2025 в частині відмови в задоволенні заяви директора Приватного акціонерного товариства «ВКФ «Югстрой», м.Одеса Великої Ю.Л. в частині повернення позивачу (Приватному акціонерному товариству «ВКФ «Югстрой» код 01391563 на рахунок НОМЕР_1 ПАТ «Банк «Восток» МФО 307123 код 26237202), з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову. Ухвалити нове рішення в частині повернення позивачу (Приватне акціонерне товариство «ВКФ «Югстрой» код 01391563 на рахунок НОМЕР_1 ПАТ «Банк «Восток» МФО 307123 код 26237202), з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.
Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права і неповним з'ясуванням всіх обставин справи.
Зокрема, скаржник зазначає, що 10.12.2025 Господарським судом Одеської області постановлено ухвалу про часткове задоволення заяви директора Приватного акціонерного товариства “Виробничо-комерційна фірма “Югстрой», м.Одеса Великої Ю.Л. про відмову від позову та закрито провадження у справі № 916/2175/25. В частині заяви директора Приватного акціонерного товариства “Виробничо-комерційна фірма “Югстрой», м.Одеса Великої Ю.Л. про повернення на підставі ст.130 Господарського процесуального кодексу України 50% судового збору, сплаченого при поданні позову, відмовлено на підставі п.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір».
Приватне акціонерне товариство “Виробничо-комерційна фірма “Югстрой», м.Одеса не може погодитися з таким рішенням в частині відмови у поверненні 50% судового збору, сплаченого при поданні позову, з огляду на те, що норми законодавства, а саме, ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» та ч.1 ст.130 Господарського процесуального кодексу України не ставлять в залежність повернення 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову від стадії судового розгляду, на якій подається відмова позивача від позову.
Тобто, Приватним акціонерним товариством “Виробничо-комерційна фірма “Югстрой», м.Одеса виконані всі передбачені законом дії, які передують та необхідні для повернення 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Таким чином, скаржник зазначає, що відмова суду першої інстанції від задоволення заяви Приватного акціонерного товариства “Виробничо-комерційна фірма “Югстрой», м.Одеса в особі директора Великої Ю.Л. в частині повернення 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову не ґрунтується на нормах права та є незаконною, свідчить про неправильне застосування норм процесуального права судом першої інстанції.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.01.2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Виробничо-комерційна фірма «Югстрой», м. Одеса на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.12.2025 року у справі №916/2175/25, справу призначено до розгляду.
Відповідач за первісним позовом своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористались, відзив на апеляційну скаргу не надав, що згідно з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскарженої ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку.
В судове засідання інші учасники справи не з'явилися, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином.
19.02.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду від представників учасників справи надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі, які розглянуті колегією суддів та задоволені.
Отже, у зв'язку із тим, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов'язковою, судом задоволені клопотання про розгляд справи без участі представників колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності представників учасників справи.
Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про закриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Виробничо-комерційна фірма «Югстрой», м.Одеса підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Одеської області від 10.12.2025 у справі №916/2175/25 в оскаржуваній частині не відповідає вимогам чинного процесуального законодавства України та потребує скасування з прийняттям нового рішення про задоволення заяви позивача, з огляду на наступне.
Господарським судом Одеської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.
03.06.2025 Приватне акціонерне товариство “Виробничо-комерційна фірма “Югстрой», м.Одеса звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Комфорт-ЛВ», м.Одеса про стягнення 10 860 273 грн 92 коп. неустойки за прострочення повернення майна за договором оренди №010518А13 від 01.05.2018.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо повернення майна, яке було ним отримано за договором оренди №010518А13 від 01.05.2018.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.06.2025 відкрито провадження у справі, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи.
24.06.2025 до Господарського суду Одеської області надійшла зустрічна позовна заява, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю “Комфорт-ЛВ», м. Одеса просило визнати недійсною частину договору від 01.05.2025 №010518А13, а саме: положення п.9.10 Розділу 9.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що положення п.9.10 договору оренди від 01.05.2025 №010518А13, яке передбачає нарахування інфляції на суму неустойки, суперечить вимогам закону, зокрема, частині 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, а тому є недійсною.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.06.2025 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Комфорт-ЛВ», м.Одеса до спільного розгляду та об'єднав в одне провадження з первісним позовом у справі №916/2175/25. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи.
До Господарського суду Одеської області від директора Приватного акціонерного товариства “Виробничо-комерційна фірма “Югстрой», м.Одеса надійшла заява про відмову від позову, закриття провадження у справі №916/2175/25 та повернення з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.
Окрім цього, від представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Комфорт-ЛВ», м.Одеса надійшла заява про залишення зустрічного позову без розгляду.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.12.2025 року у справі №916/2175/25 заяву директора Приватного акціонерного товариства “Виробничо-комерційна фірма “Югстрой», м.Одеса Великої Юлії Леонідівни про відмову від позову у справі № 916/2175/25 задоволено частково. Прийнято відмову директора Приватного акціонерного товариства “Виробничо-комерційна фірма “Югстрой», м.Одеса Великої Юлії Леонідівни від позову. Закрито провадження у справі № 916/2175/25 за первісним позовом Приватного акціонерного товариства “Виробничо-комерційна фірма “Югстрой», м.Одеса до Товариства з обмеженою відповідальністю “Комфорт-ЛВ», м.Одеса про стягнення 10 860 273 грн 92 коп. У задоволенні іншої частини заяви директора Приватного акціонерного товариства “Виробничо-комерційна фірма “Югстрой», м.Одеса Великої Юлії Леонідівни відмовлено. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Комфорт-ЛВ», м.Одеса Томашевського Романа Миколайовича про залишення зустрічної позовної заяви без розгляду задоволено. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Комфорт-ЛВ», м.Одеса до Приватного акціонерного товариства “Виробничо-комерційна фірма “Югстрой», м.Одеса про визнання недійсною частини пункту договору у справі №916/2175/25 залишено без розгляду.
В мотивувальній частині ухвали суд першої інстанції щодо повернення судового збору Приватному акціонерному товариству «Виробничо-комерційна фірма «Югстрой», м.Одеса зазначив, що заява подана позивачем на стадії розгляду справи по суті, що відповідно унеможливлює повернення 50% судового збору.
Отже, предметом розгляду у даній випадку є наявність або відсутність підстав для повернення 50% судового збору у разі закриття провадження у справі за заявою позивача у справі №916/2175/25.
Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви прийняття аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваній частині ухвали.
Оскільки у даному разі ухвала суду першої інстанції апелянтом оскаржується лише в частині відмови в задоволенні місцевим господарським судом заяви позивача про повернення 50% судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви, в силу вимог ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, постановлена судом ухвала в іншій частині в апеляційному порядку не переглядається.
Переглянувши оскаржувану ухвалу суду першої інстанції в оскаржуваній частині в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено право позивача відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог).
За приписами ст. 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що Господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Частина 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України визначає, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Частиною 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України визначає, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі, якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Таким чином, частиною 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України унормовано питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, у випадку, зокрема, відмови позивача від позову.
Частиною 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України визначає, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Отже, вказаною частиною 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України визначено, що саме відповідачем не відшкодовуються витрати позивача у разі відмови позивача від позову.
Частиною 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:
1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
2) повернення заяви або скарги;
3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;
4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);
5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Отже, частиною 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» визначено загальні правила повернення усієї сплаченої суми судового збору.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено виключення з правил повернення саме усієї суми судового збору, сплаченого при зверненні до суду з позовом, зокрема, вказується: крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом.
Підстави для повернення суми судового збору та розмір суми повернення саме у випадку, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом, обумовлено, як вже зазначалося вище за текстом постанови, у частині 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір».
Суд апеляційної інстанції зазначає, що частина 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір» кореспондується з ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, і таке судом першої інстанції помилково не враховано при постановленні ухвали в оскаржуваній апелянтом частині.
Поряд з цим, цією нормою передбачено спеціальні правила розподілу судового збору, зокрема у разі відмови позивача від позову.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Аналізуючи підстави повернення судового збору, передбачені частиною першої статті 130 Господарського процесуального кодексу України та частиною третьою статті 7 Закону України «Про судовий збір» у сукупності з пунктом 12 частини третьої статті 2 та частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України, видається, що закріплення цих підстав виступає проявом паритетності інтересів держави на отримання компенсаційних витрат за проведення судового розгляду та здійснення судочинства і інтересів особи на фактичне здійснення самого правосуддя та зацікавленості особи максимально і ефективно реалізувати свої процесуальні справа.
Такий підхід дає змогу урівноважити як інтереси учасників судового процесу, так і держави в питанні співвідношення доступу до правосуддя та компенсації витрат, котрі були задіяні на розгляд такої справи.
Запровадження законодавцем можливості повернути з Державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору позивачу у передбачених частиною першою статті 130 Господарського процесуального кодексу України випадках встановлює практичну реалізацію завдань господарського судочинства, які направлені на своєчасний, неупереджений та справедливий розгляд справи у відповідності з реалізацією прав самих учасників справи, зокрема, шляхом відмови від позову.
Таким чином, оскільки позивач відмовився від позову і його відмову прийнято судом першої інстанції, про що зазначено в резолютивній частині ухвали Господарського суду Одеської області від 10.12.2025 у справі № 916/2175/25, і провадження у справі закрито у зв'язку з цим, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в силу ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, частини 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір» позивач має право на повернення з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, і заява позивача про повернення з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, з посиланням на частину 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір», викладена у заяві про закриття провадження у справі підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду з позовом було сплачено судовий збір у розмірі 162 904 грн 11 коп. (1,5% від заявленої суми стягнення - 10860273 грн 92 коп.), що підтверджується платіжною інструкцією №1333 від 02.06.2025.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що на підставі ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, частини 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір» Приватному акціонерному товариству «Виробничо-комерційна фірма «Югстрой», м.Одеса з Державного бюджету України підлягає поверненню 50% судового збору, сплаченого при подачі позову, що складає 81 452 грн 05 коп.
При цьому, судова колегія зауважує, що посилання суду першої інстанції в ухвалі на той факт, що заява подана позивачем на стадії розгляду справи по суті, що, відповідно, на думку суду, унеможливлює повернення 50% судового збору, є помилковим, оскільки ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» та ч.1 ст.130 Господарського процесуального кодексу України, не ставлять в залежність повернення 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову від стадії судового розгляду, на якій подається відмова позивача від позову, а таке стосується лише питання визнання позову відповідачем, яке дійсно можливе тільки до початку розгляду справи по суті (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.11.2022 у справі №910/14479/21).
До того ж, судова колегія звертає увагу, що судом помилково в резолютивній частині ухвали зазначено осіб, які підписали заяви, в тому числі і заяву про повернення судового збору, оскільки за нормами чинного процесуального законодавства у господарському судочинстві сторонами є саме юридичні особи, а повноваження осіб, які підписали відповідні заяви по суті спору, перевіряються судом, про що зазначається в мотивувальній частині судових рішень.
Відповідно до частини 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) не з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на встановлене вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи скаржника в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження, а тому ухвала Господарського суду Одеської області від 10.12.2025 в частині відмови позивачу в поверненні з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого за подання позову у справі №916/2175/25 підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення, яким заява позивача про повернення Приватному акціонерному товариству «Виробничо-комерційна фірма «Югстрой», м.Одеса з Державного бюджету України 50% судового збору за подачу позову у розмірі 81 452 грн 05 коп. підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 269, 270, 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Виробничо-комерційна фірма «Югстрой», м.Одеса на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.12.2025 в частині відмови позивачу в поверненні з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого за подання позову у справі у справі № 916/2175/25 - задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.12.2025 в частині відмови позивачу в поверненні з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого за подання позову у справі №916/2175/25 скасувати.
Повернути Приватному акціонерному товариству «Виробничо-комерційна фірма «Югстрой» (65031, Одеська область, місто Одеса, вулиця Миколи Боровського, будинок 33 ЄДРПОУ 01391563; на рахунок НОМЕР_1 ПАТ «Банк «Восток» МФО 307123 код 26237202) з Державного бюджету України 50% судового збору за подачу позову у розмірі 81 452 грн 05 коп. (вісімдесят одна тисяча чотириста п'ятдесят дві гривні) 05 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. 288 Господарського процесуального кодекс України.
Повний текст постанови складено та підписано 20.02.2026.
Головуючий суддя Г.І. Діброва
Судді Н.М. Принцевська
Я.Ф. Савицький