79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
24.12.10 Справа № 16/5
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Процика Т.С.
суддів Дубник О.П.
Скрипчук О.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 від 12.06.2009 р.
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23.04.2009 р. (підписане 08.05.2009 р.)
у справі № 16/5
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2, м. Івано-Франківськ
до відповідача Дочірнього підприємства «СТЕРХ»Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітер»(далі ДП «СТЕРХ»ТзОВ «Вітер»), м. Івано-Франківськ
про стягнення 23797,46 грн.
за участю представників:
від позивача -ОСОБА_4 -представник;
від відповідача -не з'явився.
Представнику позивача права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України, роз'яснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.
Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах апеляційного господарського суду.
Щодо повідомлення про дату, місце і час судового засідання відповідача у справі, то суд апеляційної інстанції відзначає наступне.
11.11.2009р. надійшов до суду лист Відділу державної реєстрації (реєстраційна палата) Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 04.11.2009р. № 11-15/583 із довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ЄДР) на виконання ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 05.08.2009р. у справі № 16/5, відповідно до якої місцезнаходження Дочірнього підприємства «СТЕРХ»Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітер»є: м. Івано-Франківськ, 76018, вул. Василіянок, буд. 62А.
Рекомендована кореспонденція -листи, якими надіслано копії ухвали суду апеляційної інстанції про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення судового засідання, а також про відкладення розгляду справи були надіслані відповідачу за адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Іншої адреси для повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання немає.
Враховуючи ті обставини, що в учасників судового процесу було достатньо часу, щоб здійснити усі дії (подати докази, клопотання тощо), які вони вважали за необхідне щодо предмету цього спору; явка учасників судового процесу у засідання апеляційного господарського суду обов'язковою не визнавалась; розгляд справи неодноразово відкладався, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача, у порядку ст. 75 ГПК України.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 23.04.2009р., суддя Калашник В.О., припинено провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу за договором № 09/07 суборенди нежитлового приміщення від 01.10.2007р., що складає 21937,14 грн.; в задоволенні решти суми позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:
- зобов'язання позивача за договором №09/07 від 01.10.2007р. було надання Відповідачу рахунків по оплаті орендної плати, а зобов'язання Відповідача провести оплату виставлених рахунків, шляхом перерахування коштів на рахунок Позивача;
- як вбачається з матеріалів справи, Позивачем були надані Відповідачу рахунки-фактури №СФ-0000024 від 12.05.2008р.; №СФ-0000032 від 13.06.2008р.; №СФ-0000036 від 14.07.2008р.; №СФ-0000041 від 11.08.2008р. кожен з яких на суму 1873,57грн.; відповідач провів оплату виставлених позивачем рахунків, що не заперечує представник позивача;
- оскільки, з травня по серпень 2008 року позивачем не були заявлені до стягнення кошти по оплаті за орендовані відповідачем приміщення в сумі 5511,57 грн., то у відповідача не виникло зобов'язань по їх оплаті; інших рахунків позивачем також не представлено, а отже, в цій частині позовних вимог, що складають 21937,14 грн. відсутній предмет спору;
- у зв'язку з цим в цій частині позовних вимог провадження у справі слід припинити; оскільки позивач не набув права вимоги на стягнення з відповідача оплати за користування нежитловим приміщенням, в період з травня по вересень 2008року, в сумі 5511,57грн., то застосування штрафних санкцій передбачених договором є неправомірним.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_2, позивач у справі, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати повністю рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23.04.2009р. у справі № 16/5 та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Скаржник, зокрема, зазначає, що за основним та додатковим договором оренди орендна плата фіксована і становить 5517,57 грн. за винятком трьох місяців у період з 01.02.2008р. до 01.05.2008р. орендну плату було змінено на 1873,57 грн., у зв'язку з чим посилання відповідача та висновок суду, що за рахунками № СФ-0000024 від 12.05.2008р., № СФ-0000032 від 13.06.2008р., № СФ-0000036 від 14.07.2008р. № СФ-0000041 від 11.08.2008р. та відповідними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) було змінено розмір орендної плати на 1873,57 грн. суперечить істотним умовам договору та чинному законодавству.
У судовому засіданні представник позивача підтримав свої доводи та міркування, викладені в апеляційній скарзі, висловив свої думки з питань, які виникли під час розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, та заслухавши пояснення представника у судовому засіданні, суд встановив наступне.
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ДП «СТЕРХ»ТзОВ «Вітер»про стягнення з нього заборгованості на суму 23797,46 грн. за договором суборенди нежитлового приміщення, з яких 21937,14 грн. -сума основного боргу, 1105,87 грн. -пеня, 588,57грн. - інфляційні втрати, 165,88 грн. -три проценти річних від простроченої суми.
Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, 08 між сторонами у справі (позивач -орендар, відповідач -суборендар) 01.10.2007р. був укладений договір № 09/07 суборенди нежитлового приміщення, площею 363,8 кв. м, яке розташоване за адресою: м. Івано-Франківськ, вул.Левинського, 3а, корпус 2. (далі Договір) (а.с.а.с.10-12). Орендар має право передавати об'єкт оренди в суборенду на підстаів п.7.2 договору оренди від 01 березня 2007р. (п.1.1 Договору).
Пунктом 3.1 договору визначено, що орендна плата складає 5511,57 грн. на місяць без урахування ПДВ, без урахування спожитої електроенергії, теплопостачання та опалюваного приміщення. Орендна плата сплачується починаючи з дати складання акту прийому-передачі і припиняється по закінченню терміну дії Договору Суборенди.
Сума орендної плати розраховується, виходячи із ставки орендної плати у розмірі 3 долари США за один метр квадратний орендованої площі за місяць по курсу Національного Банку України на день виписування рахунку (п.3.2 Договору).
Крім того, відповідно до Додаткової угоди № 1 від 01.02.2008р. до Договору оренди нежитлового приміщення №09/07 від 01.10.2007року (а.с.14), внесено зміни в основний договір в частині, що стосується ставки орендної плати та її щомісячний розмір (п.3.1 та 3.2 розділу ІІІ: «Оплата по договору оренди і порядок розрахунків»викладено у новій редакції). Так, відповідно до додаткової угоди за період з 01.02.2008р. до 01.05.2008 року орендна плата розраховувалась із ставки 5,15 грн. за один метр квадратний і складала 1873,57 грн. за місяць без урахування ПДВ, спожитої електроенергії та опалювання приміщення.
Пунктом 3.3 договору передбачено, що компенсація вартості спожитих комунальних послуг (тепло, електроенергія, тощо) та орендна плата сплачується згідно виставлених позивачем рахунків до 15-го числа поточного місяця, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок орендаря.
Відповідно до п.1.4 Договору термін суборенди за даним договором визначається з дати фактичної передачі Об'єкта суборенди в користування і діє до дати повернення Орендареві. Відповідно до п.4.1 Договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 1 жовтня 2008р.
1 жовтня 2007 року орендодавцем передано орендарю за Актом приймання-передачі майна за Договором суборенди нежилого приміщення № 09/07 від 01 жовтня 2007р. (а.с.13) частину нежилого приміщення площею 363,8 м кв. розташованого за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Левинського, 3а, корп.2.
Тобто, з вищенаведеного вбачається, що строк дії Договору з 01.10.2007р. по 01.10.2008року.
Відповідно до 2.3.1 Договору суборендар зобов'язаний вчасно здійснювати оплату за користування об'єктом суборенди відповідно до умов даного Договору.
Згідно із ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно з ч.1 ст.774 передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановлено судом, і це не заперечується сторонами у справі, таке право надане позивачеві на підставі договору оренди від 01.03.2007р.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч.1 ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з ч.2 ст.4 ГК України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом.
Згідно з ч.6 ст.283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Такі особливості встановлені ст.284 Господарським кодексом України, відповідно до частини першої якої істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
Як вже було зазначено вище орендна плата є фіксована і була визначена основним договором та додатковою угодою у розмірі 5511,57 грн. та 1873,57 грн. на протязі лютого, березня, квітня 2008 року відповідно.
Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.1, ч.2, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Як встановлено судом першої інстанції і це вбачається з матеріалів справи, зобов'язання позивача за договором № 09/07 від 01.10.2007р. було виставлення відповідачу рахунків по оплаті орендної плати, а зобов'язання відповідача провести оплату виставлених рахунків, шляхом перерахування коштів на рахунок Позивача. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані відповідачу рахунки-фактури № СФ-0000024 від 12.05.2008р.; № СФ-0000032 від 13.06.2008р.; № СФ-0000036 від 14.07.2008р.; №СФ-0000041 від 11.08.2008р. кожен з яких на суму 1873,57грн.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач провів оплату виставлених позивачем рахунків, що не заперечує представник позивача.
Проте, як вбачається з акту звірки розрахунків від 26 листопада 2008р. (а.с.16) та підтверджено (зазначено) відповідачем у відзивній на претензію № 1 від 06.11.2008р. на суму 23797,46 грн. від 12 лютого 2009р. № 226 (а.с.30), за серпень 2008 року відповідач оплату не проводив у зв'язку із фінансовими трудностями, таким чином, відповідач визнав борг 1873,57 грн., що зазначено в акті звірки взаєморозрахунків від 06 листопада 2008р.
Доказів сплати відповідачем орендної плати по виставленому позивачем йому рахунку №СФ-0000041 від 11.08.2008р. відповідачем суду не подано.
Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про те зокрема, що з травня по серпень 2008 року позивачем не були заявлені до стягнення кошти по оплаті за орендовані відповідачем приміщення в сумі 5511,57 грн., а тому у відповідача не виникло зобов'язань по їх оплаті, а інших рахунків позивачем також не представлено, а отже, в цій частині позовних вимог, що складають 21937,14 грн. відсутній предмет спору і у зв'язку з цим в цій частині позовних вимог провадження у справі слід припинити, є помилковим з огляду на наступне.
Як вбачається з матерів справи позивачем було виставлено відповідачу претензію(а.с.а.с.17-18), яка отримана 11.11.2008р. головним бухгалтером ОСОБА_5 і яка є по своїй суті вимогою про сплату боргу, в якій позивач просив відповідача перерахувати йому борг на суму 23797,46 грн.
Вищезгаданий договір суборенди, яким встановлено розмір орендної плати в сумі 5511,57 грн. на час виникнення спірних правовідносин був чинним, не визнаний у встановленому законом порядку недійсним і був обов'язковим до виконання сторонами договору.
Невиставлення позивачем рахунків на сплату коштів за оренду не звільняє відповідача від сплати коштів за оренду приміщення, оскільки найм (оренда) є платними, і окрім того, як вже було зазначено вище, позивачем була пред'явлена відповідачеві вимога про сплату боргу за оренду приміщення, що є самостійною підставою, навіть без виставлення рахунків, на сплату відповідачем суми боргу за оренду приміщення.
За таких обставин, як вбачається з матеріалів справи, залишок заборгованості, не спростований документальними доказами відповідачем, у відповідності до Договору № 09/07 суборенди нежилого приміщення від 01.10.2007р. становить 21937,14 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.
Пунктом 5.2 Договору суборенди №09/07 від 01.10.2007р. передбачено, що за порушення термінів оплати, встановлених у п.3.2 Договору , суборендар зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, від суми заборгованості.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з ч.1, ч.3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки (штрафу, пені) є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.1, ч.6 ст.231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно з ст.3 вищазгаданого Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до вищезгаданої договірної умови, позивачем нарахована відповідачу пеня за невиконання договірних зобов'язань на суму 1105,87 грн., проте така на підлягає до стягнення з відповідача, оскільки нарахована за період з 01.08.2008р. по 31.10.2008р., а претензію (вимогу) про сплату боргу відповідач отримав лише 11.11.2008р. і відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України пеня могла нараховуватись, починаючи з наступного дня за днем коли зобов'язання мало бути виконано (семиденний строк з дня пред'явлення вимоги), тобто з 19.11.2008р..
Крім цього, на підставі положень ст.625 ЦК України, позивачем нараховано 588,57 грн. інфляційних втрат, а також 165,88 грн. трьох процентів річних від простроченої суми, які також не підлягають до задоволення, оскільки нараховані за той же період, що і пеня, тобто коли строк виконання зобов'язання ще не настав (з серпня 2008 року по жовтень 2008 року).
Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
За таких обставин, враховуючи положення норм ст.ст.43, 32, 33, 34 ГПК України, та оцінюючи усі докази, які містяться у матеріалах справи, Львівський апеляційний господарський суд вважає рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23.04.2009р. у справі № 16/5 таким, що підлягає скасуванню частково.
Судові витрати за розгляд справи слід покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Львівський апеляційний господарський ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу задоволити частково.
2. Скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23.04.2009р. у справі № 16/5 частково і прийняти нове рішення.
3. Позов задоволити частково. Стягнути з ДП «СТЕРХ»ТзОВ «Вітер»(76018, м. Івано-Франківськ, вул. Василіянок, 62а, і.к. 30106417) на користь суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, і.н. НОМЕР_1) 21937 грн. 14 коп. заборгованості.
4. В частині стягнення з відповідача 1105,87 грн. пені, 588,57грн. - інфляційних втрат, 165,88 грн. трьох процентів річних у позові відмовити.
5. Стягнути з ДП «СТЕРХ»ТзОВ «Вітер»(76018, м. Івано-Франківськ, вул. Василіянок, 62а, і.к. 30106417) на користь суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, і.н. НОМЕР_1) 329 грн. 06 коп. державного мита за розгляд справи у суді першої інстанції та перегляд рішення в апеляційному порядку пропорційно задоволеним позовним вимогам, 108 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Ця постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Процик Т.С.
Суддя Дубник О.П.
Суддя Скрипчук О.С.