79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
05.01.11 Справа № 13/208
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Кордюк Г.Т.
суддів: Давид Л.Л.
Мурська Х.В.
Розглянувши апеляційну скаргу Гаражного кооперативу “Сихів-20”
без номера та без дати
на рішення господарського суду Львівської області від 24.12.2009р.
у справі № 13/208
за позовом: Прокурора Сихівського району м.Львова в інтересах держави
в особі: позивача-1:Львівської міської ради, м.Львів
позивача-2:Управління природних ресурсів та регулювання
земельних відносин департаменту містобудування Львівської міської
ради, м.Львів.
до відповідача:Гаражного кооперативу “Сихів-20”, м.Львів
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору
на стороні позивача:Державна інспекція з контролю за використанням
та охороною земель у Львівській області, м.Львів
про вилучення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення шкоди.
За участю представників сторін:
від позивача- 1: не з»явився.
від позивача-2: не з»явився.
від відповідача- Колодко В.І.- представник.
від третьої особи: не з»явився.
Прокурор: Харлан Т.В. -помічник прокурора.
Роз”яснено права й обов”язки, передбачені ст.ст.22,29 ГПК України. Заяв про відвід суддів та про здійснення технічної фіксації судового процесу не поступало.
Рішенням господарського суду Львівської області від 24.12.2009р. у справі № 13/208 (суддя Станько Л.) позовні вимоги Прокурора Сихівського району м.Львова в інтересах держави в особі: позивача-1 - Львівської міської ради та позивача-2 - Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин департаменту містобудування Львівської міської ради до Гаражного кооперативу «Сихів-20», третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача виступає - Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель у Львівській області про вилучення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення шкоди задоволено повністю. Вилучено у Гаражного кооперативу «Сихів-20»самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,6239 по вул. Антонича, 20а у м.Львові та повернуто її у розпорядження Львівської міської ради, як представника територіальної громади, в чиїй власності перебуває дана земельна ділянка. Стягнуто з відповідача до державного бюджету шкоду, заподіяну самовільним зайняттям земельної ділянки в сумі 89 219,90грн.
Рішення суду мотивовано тим, що факт порушення земельного законодавства та самовільного зайняття ГК «Сихів-20» земельної ділянки площею 0,6239 га по вул. Антонича, 20а у м.Львові позивачем доводиться: актом обстеження земельної ділянки №164 від 14.05.09р., актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 13.05.09р., протоколом про адміністративне правопорушення від 13.05.09р. №208., приписом від 14.05.09р. №670.
На підставі поданого позивачем розрахунку розміру шкоди (упущеної вигоди), заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, сума якої становить 89219,90грн., розрахованої у відповідності до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, суд прийшов до висновку, що позов підтверджений поданими документами і підлягає до задоволення в повному обсязі.
Постановою Вищого господарського суду України від 25.10.2010р. скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.04.2010р. у справі №13/208, якою рішення господарського суду залишено без змін, справу передано на новий розгляд Львівському апеляційному господарському суду.
Враховуючи вказівки, що містяться в постанові касаційної інстанції і є обов»язковими для суду апеляційної інстанції під час перегляду справи, 17.11.2010р. ухвалою Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Гаражного кооперативу “Сихів-20” призначено до розгляду.
Із апеляційної скарги, поданої відповідачем, вбачається, що останній вважає рішення господарського суду прийнятим з порушенням норм процесуального та матеріального права, висновки викладені в оспорюваному рішенні не відповідають фактичним обставинам справи, просить вказане рішення скасувати та припинити провадження у даній справі, так як вважає, що судом першої інстанції не взято до уваги рішення арбітражного суду Львівської області від 11.02.1999р. у справі № 3/2-2/16, яким встановлено, що Розпорядженням Львівської міської ради № 319 від 20.04.1993р. в постійне користування ГК «Сихів-20»надано земельну ділянку площею 0,75га, яка знаходиться по вул. Антонича (в комунальній зоні Сихівського масиву), а тому, на думку скаржника, користування спірною земельною ділянкою є законним.
Постанова Вищого господарського суду мотивована тим, що господарський суд при розгляді справи не з'ясував, чи є предмет позовних вимог у справі № 3/2-2/16 тотожним із вимогами щодо вилучення самовільно зайнятої земельної ділянки у даній справі, та не дослідив, які правові наслідки настають у випадку їх тотожності, чим допустив порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.
Розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав викладених в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду від 8.12.2010р., від 22.12.2010р.
Представники учасників судового процесу, зокрема від позивачів та третьої особи в судове засідання 5.01.2010р. не з'явились, були належним чином повідомленими про час та місце проведення судового засідання, причини нез»явлення суду не повідомлено.
Відповідач в судовому засіданні доводи, наведені в апеляційній скарзі підтримав.
Зокрема, як додатковий доказ у справі просить прийняти та врахувати при розгляді справи №13/208 постанову Львівського окружного адміністративного суду по справі №2а-4229/10/1370 від 23.06.2010р., яка набрала законної сили після винесення, 24.12.2009р. господарським судом Львівської області рішення у справі №13/208.
На виконання ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 08.12.2010 року по справі №13/208 помічником прокурора подано письмові обґрунтування стягненої з відповідача суми збитків, зокрема, окрім поданого розрахунку вказано на те, що відповідно до ст.211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема за самовільне зайняття земельних ділянок. Відшкодування шкоди, в тому числі завданої державі внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є одним із способів захисту цивільних (господарських) прав та інтересів особи та держави. Разом з тим вказано, що заподіяна державі шкода в сумі 89 219,90 грн., внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки нараховувалась Державною інспекцією з контролю за використанням та охороною земель у Львівській області відповідно до «Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву», затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України №963 від 25.07.20007 року.
Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення місцевого господарського суду, виходячи з наступного.
Державною інспекцією з контролю за використанням та охороною земель у Львівській області 13.05.2009р. проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства. В ході проведеної перевірки встановлено факт самовільного використання Гаражним кооперативом «Сихів-20»земельної ділянки, розташованої у м.Львові по вул. Антонича,20а, про що складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства (а.с. 10).
Окрім того, факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки площею 0,6239 га, розташованої по вул.Антонича, 20а у м.Львові підтверджується Актом обстеження земельної ділянки №164 від 14.05.2009р., протоколом про адміністративне правопорушення від 13.05.2009р. за №208 та Приписом Державної інспекції з контролю за використання і охороною земель у Львівській області від 14.05.2009р. № 670 (а.с. 11, 32, 33).
У відповідності до ст. 12 Земельного кодексу України, розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності віднесено до компетенції органів місцевого самоврядування.
Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин віднесено виключно до компетенції міських рад.
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками їз земель державної чи комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (ст. 116 Земельного кодексу України).
У відповідності до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»Львівська міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду м.Львова та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами України.
Територіальні громади, які реалізують право власності на землю через органи місцевого самоврядування є суб'єктами права власності на землю, що є комунальною власністю (ст. 80 Земельного кодексу України).
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи, Львівською міською радою рішення у порядку встановленому ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст.12,116 Земельного кодексу України про надання відповідачу у користування земельної ділянки площею 0,6239 га, розташованої по вул.Антонича, 20а у м.Львові не приймалося.
1 січня 2002 року набрав чинності новий Земельний кодекс України, згідно зі ст.. 92 якого право постійного користування земельною ділянкою -це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об»єднання), установи та організації.
Вказаною нормою встановлений вичерпний перелік суб»єктів, які можуть мати земельну ділянку на праві постійного користування.
Відповідно до постанови КМУ від 02.04.2002 р. №449 «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою», раніше видані акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб. А особи, які на момент набрання чинності Земельним кодексом України від 25.10.2001 р. не отримали державних актів на право постійного користування землею не можуть їх більше отримати, а зобов»язані набути та оформити право власності або право оренди на земельні ділянки у відповідності до вимог чинного законодавства України.
На підставі наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Гаражниий кооператив «Сихів-20»всупереч вимогам чинного законодавства України самовільно, без відповідних документів на право власності чи користування (в т.ч. на умовах оренди) земельної ділянки, використовує спірну земельну ділянку з категорії земель житлової та громадської забудови, площею 0,6239 га, яка знаходиться у м.Львові по вул..Антонича, 20а для будівництва і обслуговування гаражів.
Отже, виходячи із встановленого, поклилання скаржника на рішення арбітражного суду Львівської області від 11.02.1999р. по справі №3/2-2/16, яким встановлено, що розпорядженням Львівської міської ради народних депутатів № 219 від 20.04.1993р. ГК «Сихів-20»надано земельну ділянку в постійне користування площею 0,75 га по вул. Антонича, і таким чином, користування даною земельною ділянкою є законним, не заслуговують на увагу.
Згідно плану земельної ділянки (додаток до акту перевірки (а.с.18), земельна ділянка площею 0,75 га, яка надана в постійне користування ГК «Сихів-20», не є предметом вилучення і прокурором вимоги щодо повернення цієї земельної ділянки не заявлялись.
Предметом вилучення є земельна ділянка, площею 0,6239 га, яка самовільно зайнята гаражним кооперативом, про що Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель у Львівській області складено акт обстеження земельної ділянки, акти дотримання вимог земельного законодавства.
Крім того, суб»єктний склад учасників судового процесу та підстави заявленого позову у справі №3/2-2/16 не є тотожним у даній справі, відтак застосування п.2 ст.80 ГПК України, а саме припинення провадження у справі, як вважає відповідач, є неможливе.Покликання скаржника на порушення господарським судом при прийнятті рішення норм процесуального закону є безпідставними.
У відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України повернення самовільно зайнятих земельних ділянок проводиться за рішенням суду.
Не приймаються судом також до уваги клопотання відповідача прийняти та врахувати при розгляді справи №13/208 постанову Львівського окружного адміністративного суду по справі №2а-4229/10/1370 від 23.06.2010р., яка набрала законної сили після винесення, 24.12.2009р. господарським судом Львівської області рішення у справі №13/208, так як дана постанова при прийнятті оскаржуваного рішення не могла входити у предмет доказування на момент прийняття оскаржуваного рішення.
Встановлення обставин у адміністративній справі, які існували на момент прийняття місцевим господарським судом 24.12.2009р. рішення у справі №13/208, але не були відомі суду і сторонам, є підставою для звернення заінтересованої сторони із заявою у даній справі в порядку р.ХІІІ ГПК України.
Таким чином, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом правомірно задоволено позовні вимоги в частині вилучення у Гаражного кооперативу «Сихів-20»самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,6239 га, розташованої по вул.Антонича, 20а у м.Львові, оскільки дані вимоги є належним чином доведеними, підтвердженими матеріалами справи та не спростованими відповідачем.
Відповідно до ч.1 ст.125 Земельного кодексу України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема за самовільне зайняття земельних ділянок (п.б ч.1 ст. 211 Земельного кодексу України).
За змістом ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»самовільне зайняття земельних ділянок -це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.
Відшкодування шкоди, в тому числі завданої державі внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є одним із способів захисту цивільних, а в даному випадку господарських, прав та інтересів особи чи держави. Цей спосіб захисту має місце за наявності складу цивільного (господарського) правопорушення, яке включає в себе протиправну поведінку заподіювача шкоди, наявність негативних наслідків (шкоди), причинний зв'язок між протиправною поведінкою та наслідками, а також вину правопорушника.
Факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки площею 0,6239 га, розташованої по вул.Антонича, 20а у м.Львові підтверджується Актом обстеження земельної ділянки №164 від 14.05.2009р., Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 13.05.2009р., протоколом про адміністративне правопорушення від 13.05.2009р. за №208 та Приписом Державної інспекції з контролю за використання і охороною земель у Львівській області від 14.05.2009р. № 670 (а.с. 11, 32, 33).
Виходячи з аналізу вказаних статей, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявлені вимоги про стягнення з Гаражного кооперативу «Сихів-20»заподіяної державі шкоди, внаслідок самовільного зайняття спірної земельної ділянки, нарахованої відповідно до «Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву», затверджених Постановою КМУ № 963 від 25.07.2007р. в сумі 89 219,90грн підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству України, вимоги прокурора на відшкодування заподіяної відповідачем державі шкоди внаслідок самовільного зайняття спірної земельної ділянки правомірно господарським судом задоволено.
З огляду на викладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
1.Рішення господарського суду Львівської області від 24.12.2009р. у справі № 13/208 залишити без змін, апеляційну скаргу Гаражного кооперативу “Сихів-20”, м.Львів - без задоволення.
2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку
3.Матеріали справи повернути в господарський суд Львівської області.
Головуючий-суддя Кордюк Г.Т.
Суддя Давид Л.Л.
Суддя Мурська Х.В.