донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
04.01.2011 р. справа №15/53
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого: М'ясищева А.М.,
Суддів: Величко Н.Л., Москальової І.В.
При секретарі: Жильцовій О.В.
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Енергомашспецсталь" м.Краматорськ
на рішення господарського суду Донецької області від 18.05.2009р. по справі № 15/53 (суддя Богатир К.В.)
за позовом ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Гебо" м.Запоріжжя
до відповідача ВАТ "Енергомашспецсталь" м.Краматорськ
про стягнення основного боргу за виконані роботи в розмірі 245123,26грн., збитків в сумі 40000,00грн., інфляції в розмірі 12474,77грн., 3% річних в сумі 3300,03грн., пені в сумі 16091,93грн. та зобовґязання повернути позивачу екземпляр актів виконаних робіт
Рішенням господарського суду Донецької області від 18.05.2009р. по справі № 15/53 стягнуто з ВАТ “Енергомашспецсталь” м. Краматорськ на користь ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Гебо" м.Запоріжжя суму 266910,61 грн. (а саме: основний борг на суму 234660,60 грн., пеню в сумі 16278,01 грн., 3% річних в розмірі 3497,23 грн., інфляцію в сумі 12474,77 грн..), витрати по сплаті державного мита у розмірі 2669,11 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 99,36 грн. Відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині стягнення основного боргу на суму 10462,66 грн. Відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3 % річних на суму 125,15 грн. Відмовлено в задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача повернути позивачу екземпляр актів виконаних робіт № 53, 57 від 30.09.2008р. по договору підряду № 18/06-08 від 18.06.2008 р.
Припинено провадження у справі № 15/53 в частині стягнення збитків на суму 40000,00 грн. у зв'язку з відмовою позивача від позову та прийняттям відмови судом.
Рішення господарського суду мотивовано тим, що 18.06.2008р. сторони уклали договір підряду № 18/06-08, згідно якого підрядник (позивач) взяв на себе зобов'язання на свій ризик виконати визначену даним договором роботу за завданням замовника, а замовник (відповідач) зобов'язався прийняти та оплатити вказану роботу.
Позивач стверджує, що між ним та відповідачем укладено додаткову угоду № 1 від 21.07.2008 р. до договору підряду № 18/06-08 від 18.06.2008р., завірену копію якої додає до позову. Пунктами 2.1, 2.2, 2.3 додаткової угоди передбачено, що вартість додаткових робіт за кошторисом (кошторисом та договірною ціною), що є невід'ємною частиною договору складає 10462,66 грн. Ціна договору складає 379873,26 грн. Після підписання даного договору замовник здійснює 35 % передоплати на придбання матеріалів протягом 5 банківських днів. Остаточну оплату за виконані роботи замовник здійснює протягом 5 календарних днів за фактично виконаний об'єм після підписання форм КБ-2В та отримання рахунку на оплату.
16.04.2009 р. від відповідача надійшли пояснення, в яких відповідач зазначає, що додаткової угоди № 1 від 21.07.2008 р. на суму 10462,66 грн. та документів із договірною ціною відповідач не підписував та не скріплював печаткою.
На вимогу суду ані позивач, ані відповідач не надали оригінал додаткової угоди № 1 від 21.07.2008 р. до договору підряду № 18/06-08 від 18.06.2008 р., підписаний обома сторонами та скріплений печатками.
Оскільки акт № 57 від 30.09.2009 р. на суму 10462,66 грн. та довідка про вартість виконаних робіт за вересень 2008 р. на суму 10462,66 грн., надані позивачем до суду в підтвердження виконання підрядних робіт саме згідно додаткової угоди № 1 від 21.07.2008 р. до договору підряду № 18/06-08 від 18.06.2008 р., яка не мають юридичної сили, вони не прийняті судом як належні докази у даній справі.
З огляду на приписи ст.ст. 837, 509, 526, 530 ЦК України господарський суд зазначив наступне: оригінали акту № 53 прийому виконаних підрядних робіт за вересень 2008 р. (форма № КБ-2В) на суму 18633,60 грн., довідки про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2008 р. (форма КБ-3) оглянуті судом в судовому засіданні, що підтверджується протоколом від 18.05.2009 р. Відповідач не заперечує прийняття ним виконаних робіт на суму 350777,00 грн. та на суму 18633,60 грн.
Сторонами в договорі підряду № 18/06-08 від 18.06.2008р. передбачено, що остаточна оплата здійснюється протягом 5 календарних днів після підписання актів прийому виконаних підрядних робіт. Виходячи з того, що акт № 52 підписаний 20.08.2008 р., строк здійснення остаточної оплати для відповідача наступив у період з 21.08.2008 р. по 25.08.2008 р. включно, а вже з 26.08.2008 р. для відповідача почалося прострочення виконання грошового зобов'язання; за актом № 53 від 30.09.2008 р. строк оплати для відповідача наступив у період з 01.10.2008р. по 06.10.2008 р. включно (з урахуванням вихідних на підставі статей 253, 254 ЦК України), а вже з 07.10.2008 р. -почалося прострочення виконання грошового зобов'язання.
Тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за виконані підрядні роботи в розмірі 245123,26 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 234660,60 грн.
Позивач надав до суду уточнення позовної заяви за вих. № 57 від 02.04.2008 р., в яких збільшує суму штрафних санкцій на підставі збільшення кількості днів їх нарахування та просить зобов'язати відповідача повернути екземпляр актів виконаних робіт № 53, 57 від 30.09.2008 р. по договору підряду № 18/06-08 від 18.06.2008 р. та стягнути основний борг за виконані роботи в розмірі 245123,26 грн., інфляцію в розмірі 12474,77 грн., 3 % річних в сумі 3622,38 грн., пеню в сумі 16278,01 грн.
Вказану заяву господарський суд згідно ст. 22 ГПК України прийняв до розгляду та в подальшому розглядав змінені позовні вимоги.
Господарським судом встановлено, що сума основного боргу складає 234660,60 грн., розрахунок позивача є цілком невірним та судом до уваги не приймається. За власними розрахунками суду сума пені складає 17051,84 грн., інфляції -26261,04 грн., 3 % річних -3497,23 грн.
Тому, позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних в розмірі 3622,38 грн. частково задоволені на суму 3497,23 грн. В частині стягнення 3% річних на суму 3622,38 грн. -3497,23 грн. = 125,15 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Перевіркою розрахунку суми пені та інфляції господарським судом встановлено, що позивач припустився суттєвих помилок по кількості днів прострочення виконання грошового зобов'язання при нарахуванні пені та по індексах інфляції при нарахуванні інфляції, це призвело до зменшення суми пені та суми інфляції у розрахунку позивача. Але суд при винесенні рішення згідно ст. 83 ч. 1 п. 2 ГПК України не може виходити за межі заявлених позовних вимог без наявності клопотання про це самого позивача. Такого клопотання до суду не надходило, тому позовні вимоги задоволені в частині стягнення пені на суму 16278,01 грн., інфляції на суму 12474,77 грн.
Позивач надав до суду клопотання № 63 від 15.04.2009 р., в якому, керуючись ст. 22 ГПК України, відмовився від позову в частині стягнення збитків у розмірі 40000,00 грн., тому на підставі ст. 80 ч. 1 п. 4 ГПК України в цій частині позову, господарський суд провадження у справі припинив.
Позивач в позовній заяві просить суд зобов'язати відповідача повернути йому екземпляр актів виконаних робіт № 53, 57 від 30.09.2008р. по договору підряду № 18/06-08 від 18.06.2008 р.
Суд може зобов'язати сторону виконати певні дії тільки в тому випадку, коли таке зобов'язання передбачено договором або законом. В даному випадку чинним законодавством прямо не передбачений обов'язок замовника повернути акт прийому виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2В). Договором підряду № 18/06-08 від 18.06.2008 р. вказаний обов'язок сторони також не передбачили.
Крім того, зв'язок між фактом виконання підрядних робіт вартістю 10462,66 грн. та договором підряду № 18/06-08 від 18.06.2008 р. шляхом укладення додаткової угоди № 1 від 21.07.2008 р. позивачем не доведений. Позовні вимоги засновані саме на договорі підряду № 18/06-08 від 18.06.2008 р. та додатковій угоді № 1 від 21.07.2008 р. Зміни підстав позовних вимог згідно ст. 22 ГПК України позивач не здійснював.
З урахуванням вимог п.2 ч.1 ст.83 ГПК України, позовні вимоги про стягнення вартості виконаних підрядних робіт у сумі 10462,66 грн. (засновані на акті № 57 (форма № КБ-2В) за вересень 2008 р. та додатковій угоді № 1 до спірного договору підряду), про зобов'язання відповідача повернути позивачу екземпляр актів виконаних робіт № 53, 57 від 30.09.2008 р. по договору підряду № 18/06-08 від 18.06.2008 р. господарський суд не задовольнив, як необґрунтовані.
Оскаржуючи рішення суду, відповідач просить його скасувати, оскільки воно суперечить нормам матеріального та процесуального права.
При цьому посилаючись на умови п.4.3. договору та ст.ст.509, 529 ЦК України зазначає, що зобовґязанням позивача було надання рахунку для оплати виконаних робіт відповідачу.
Згідно рішення суду, доказом направлення позивачем відповідачу вищевказаних рахунків, є лист № 53 від 20.01.2009р., отриманий представником відповідача Зубковим А.В., в додатках до якого є посилання на рахунки-фактури № СФ-0000197 від 30.09.2008р., № СФ-0172 від 01.09.2008р., № СФ-0164 від 20.08.2008р.
Однак, фактично позивачем вказані документи до даного листа не надавались, в звґязку з чим, підприємство відповідача не мало можливості, відповідно до умов договору, провести оплату виконаних позивачем робіт.
В порушення ст.ст.33,43 ГПК України суд не перевірив факт направлення вищевказаних рахунків - фактур, а керувався тільки доводами позивача, викладеними у позовній заяві. Позивач не надав належні докази направлення саме цих рахунків.
Тобто, оскільки зобовґязання по наданню рахунку позивачем не було виконано, в звґязку з чим, відповідач був позбавлений можливості оплатити виконані роботи, і як слідство виконати умови договору у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, судова колегія встановила:
ТОВ “Науково-виробниче підприємство "Гебо" м. Запоріжжя звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до ВАТ “Енергомашспецсталь” м. Краматорськ про стягнення основного боргу за виконані роботи в розмірі 245123,26 грн., збитків в сумі 40000,00 грн., інфляції в розмірі 12474,77 грн., 3 % річних в сумі 3300,03 грн., пені в сумі 16091,93 грн. та зобов'язання повернути позивачу екземпляр актів виконаних робіт № 53, 57 від 30.09.2008 р. по договору підряду № 18/06-08 від 18.06.2008 р.
Позивач надав до суду уточнення позовної заяви за вих. № 57 від 02.04.2008 р., в яких збільшує суму штрафних санкцій на підставі збільшення кількості днів їх нарахування та просить зобов'язати відповідача повернути екземпляр актів виконаних робіт № 53, 57 від 30.09.2008 р. по договору підряду № 18/06-08 від 18.06.2008 р. та стягнути основний борг за виконані роботи в розмірі 245123,26 грн., інфляцію в розмірі 12474,77 грн., 3 % річних в сумі 3622,38 грн., пеню в сумі 16278,01 грн.
Право на звернення з такою заявою встановлено ст. 22 ГПК України.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладений договір підряду № 18/06-08 від 18.06.2008 р, згідно якого підрядник (позивач) взяв на себе зобов'язання на свій ризик виконати визначену даним договором роботу за завданням замовника, а замовник (відповідач) зобов'язався прийняти та оплатити вказану роботу.
Згідно пунктів 1.2, 1.3, 1.4 договору предметом договору підряду було наступне:
підрядник приймає на себе зобов'язання виконати роботи по капітальному ремонту крану г/п 80/20т. інв. № 3969 на складі № 73 ОГМех. Об'єм, характер та вартість робіт, передбачених в п. 1.2 договору, визначаються “Кошторисом”, погодженим сторонами, а також “Договірною ціною”, які є невід'ємною частиною договору та підставою для проведення взаємних розрахунків. Ціна договору складає 385000,00 грн., в т.ч. ПДВ.
Відповідно до п. 1.5 договору роботи та матеріали, не передбачені завданням, необхідність в яких виявилася в процесі виконання договору, оформлюються додатковою угодою сторін в письмовій формі. Зміни та доповнення вносяться до “Кошторису”.
Пунктом 3.1 договору визначено, що вартість та витрати по виконанню робіт, визначаються згідно кошторису.
Згідно п. 4.3 договору замовник здійснює 35 % передоплати на придбання матеріалів протягом 5 днів з моменту підписання договору та отримання рахунку на оплату, остаточну оплату за виконані роботи замовник здійснює протягом 5 календарних днів за фактично виконаний об'єм після підписання форм КБ-2В та отримання рахунку на оплату.
Відповідно до п. 7.3 договору після закінчення виконання робіт підрядник зобов'язаний письмово повідомити замовника про готовність предмету підряду до здачі протягом 3 днів.
Згідно п. 8.1 договору прийом - здача виконаних робіт здійснюється сторонами по акту протягом 3 днів з моменту повідомлення замовника про готовність предмету підряду до здачі.
Відповідно до п. 8.4 договору при наявності недоліків у виконаній роботі, у випадку вмотивованої відмови замовника прийняти виконані роботи, сторонами складається акт з переліком доопрацювань та строків їх виконання.
Згідно пунктів 8.5, 8.6 договору при відсутності претензій замовник зобов'язаний підписати акт прийому - передачі протягом 5 днів. У випадку виявлення замовником при прийомі робіт від підрядника розходжень з фактично виконаними роботами, замовник в триденний строк з дати виявлення таких невідповідностей складає відповідний акт. Акт складається в довільній формі комісією, яка складається з представників замовника. Копія вказаного акту передається підряднику. При цьому акт виконаних робіт, передбачений п. 8.1 договору, за яким були встановлені перевищення, замовником не підписується до усунення підрядником таких порушень.
Відповідально до п. 10.3 договору за прострочення остаточної оплати виконаних робіт замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,04 % від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2008 р.( п. 13.2 договору).
Відповідно до п. 13.6 договору сторони визнають юридичну силу та значимість договору та додаткових угод, підписаних з використанням факсимільного зв'язку, з наступним наданням оригіналів протягом 14 днів.
Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
З матеріалів справи вбачається, відповідач згідно п.4.3 договору на підставі рахунку СФ-0118 від 02.07.08р. здійснив попередню оплату в розмірі 35% для придбання матеріалів на суму 134750,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 10.07.2008 р., яка додана до справи.
Позивач за договором підряду № 18/06-08 від 18.06.2008 р виконав підрядні роботи , що підтверджено актом прийому виконаних підрядних робіт № 52 від 20.08.2008 р. за серпень 2008 р. на суму 350777,00 грн. та актом прийому виконаних підрядних робіт № 53 від 30.09.2008 р. за вересень 2008 р. на суму 18633,60 грн., а також довідками ф.КБ-№ 3 за серпнень - вересень 2008р., підписаними представниками сторін без заперечень і цей факт не оспорюється ними.
Доказів оплати виконаних робіт з огляду на умови 4.3 договору відповідачем до матеріалів справи не надано .
Разом з тим, позивач вважає , що ним на підставі додаткової угоди № 1 від 21.07.2008р. ним виконані роботи на суму 10462,66 грн., що підтверджено актом № 57 від 30.09.2009 р. ф.КБ-2 на суму 10462,66 грн. та довідкою про вартість виконаних робіт за вересень 2008 р. на суму 10462,66 грн.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
З матеріалів справи вбачається, що на вимогу господарського суду ані позивач, ані відповідач не надали оригінал додаткової угоди № 1 від 21.07.2008 р. до договору підряду № 18/06-08 від 18.06.2008 р., підписаний обома сторонами та скріплений печатками.
Позивач представив суду факсокопію додаткової угоди № 1 до договору підряду № 18/06-08 від 18.06.2008 р. за підписом обох сторін; відповідач -оригінали (два примірники) додаткової угоди № 1 без дати до договору підряду № 18/06-08 від 18.06.2008 р., не підписані відповідачем та не скріплені його печаткою. Оскільки з п. 13.6 договору витікає, що факсокопія набуває юридичної сили та значимості тільки у випадку надання оригіналів протягом 14 днів, а з обставин справи вбачається, що такі оригінали відповідачем позивачу, та в подальшому до суду надані не були факсокопія додаткової угоди № 1 від 21.07.2008 р. до договору підряду № 18/06-08 від 18.06.2008 р., яка підписана обома сторонами, не прийнята судом як належний доказ у даній справі.
На підставі цього представлена позивачем належним чином завірена копія з факсокопії додаткової угоди № 1 від 21.07.2008 р. до договору підряду № 18/06-08 від 18.06.2008 р. також обгрунтовано не прийнята судом до уваги.
Оскільки акт № 57 від 30.09.2009 р. на суму 10462,66 грн. та довідка про вартість виконаних робіт за вересень 2008 р. на суму 10462,66 грн., надані позивачем до суду в підтвердження виконання підрядних робіт саме згідно додаткової угоди № 1 від 21.07.2008 р. до договору підряду № 18/06-08 від 18.06.2008 р., яка не має юридичної сили, а вказані документи заперечуються відповідачем, ним не підписані та не скріплені печаткою, вони також обгрунтовано не прийняті судом як належні докази у даній справі.
Тому господарський суд дійшов обгрунтовано висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за виконані підрядні роботи підлягають частковому задоволенню на суму 234660,60 грн.
Сторонами в договорі підряду № 18/06-08 від 18.06.2008 р. передбачено, що остаточна оплата здійснюється протягом 5 календарних днів після підписання актів прийому виконаних підрядних робіт.
Виходячи з того, що акт № 52 був підписаний 20.08.2008 р., строк здійснення остаточної оплати для відповідача наступив у період з 21.08.2008 р. по 25.08.2008 р. включно, а вже з 26.08.2008 р. для відповідача почалося прострочення виконання грошового зобов'язання; за актом № 53 від 30.09.2008 р. строк оплати для відповідача наступив у період з 01.10.2008 р. по 06.10.2008 р. включно (з урахуванням вихідних на підставі статей 253, 254 ЦК України), а вже з 07.10.2008 р. -почалося прострочення виконання грошового зобов'язання.
У зв'язку з простроченням відповідачем строку виконання грошового зобов'язання позивач, керуючись п. 10.3 договору, нарахував пеню на суму основного боргу в розмірі 245123,26 грн. грн. (розрахунок позивача міститься в матеріалах справи). Тому, з огляду на матеріали справи , нарахована ним пеня в сумі 608,88 грн. за прострочку оплати робіт за актом № 57 від 30.09.2008 р. безпідставно, а вимоги позивача про стягнення пені 15669,13 грн. підлягають задоволенню у цій сумі, а рішення в цій частині позову є таким, що підлягає частковому скасуванню.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір процентів не встановлений умовами спірного договору для даних правовідносин сторін.
Оскільки сума основного боргу складає 234660,60 грн., тому розрахунок позивача є невірним, а вимоги в частині стягнення 3% річних господарський суд вірно задовольнив частково на суму 3497,23 грн..
Перевіркою розрахунку суми інфляції судом встановлено, що позивач припустився суттєвих помилок по кількості днів прострочення виконання грошового зобов'язання при нарахування інфляціїі це призвело до зменшення суми інфляції у розрахунку позивача. Але суд при винесенні рішення згідно ст. 83 ч. 1 п. 2 ГПК України не може виходити за межі заявлених позовних вимог без наявності клопотання про це самого позивача.
Такого клопотання до суду не надходило, тому господарський суд обгрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення інфляції на суму 12474,77 грн.
Позивач надав до господарського суду клопотання № 63 від 15.04.2009 р., в якому, керуючись ст. 22 ГПК України, відмовився від позову в частині стягнення збитків у розмірі 40000,00 грн.
Вказана заява підписана представником позивача за довіреністю № 17 від 17.01.2009 р., згідно якої він має всі права, якими наділений законом позивач, зокрема, право повністю або частково відмовлятися від позовних вимог.
Відмова позивача від позову в частині стягнення збитків в сумі 40000,00 грн. не суперечить законодавству та не порушує чиї -небудь права і охоронювані законом інтереси, тому згідно ст. 22 ГПК України обгрунтовано прийнята судом.
Тому господарський суд, з огляду на приписи ст. 80 ч. 1 п. 4 ГПК України правомірно. припинив провадження у справі в цій частині позову.
Вимога позивача зобов'язати відповідача повернути йому екземпляр актів виконаних робіт № 53, 57 від 30.09.2008 р. по договору підряду № 18/06-08 від 18.06.2008 р. обгрунтовано не задоволена господарським судом з огляду на наступне.
Вказана позовна вимога не відображає фактичний характер спору між сторонами, оскільки спір виник по факту самого прийому-здачі виконаних робіт та їх оплати. Актами (форма № КБ-2В) такі факти лише засвідчуються. Згідно вимог чинного законодавства та умов договору підряду замовник зобов'язаний прийняти роботу та оплатити її.
Статтею 4 ГПК України передбачено, що господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Закону України “Про господарські суди”, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд може зобов'язати сторону виконати певні дії тільки в тому випадку, коли таке зобов'язання передбачено договором або законом. В даному випадку чинним законодавством прямо не передбачений обов'язок замовника повернути акт прийому виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2В). Договором підряду № 18/06-08 від 18.06.2008 р. вказаний обов'язок сторони також не передбачили.
Крім того, зв'язок між фактом виконання підрядних робіт вартістю 10462,66 грн. та договором підряду № 18/06-08 від 18.06.2008 р. шляхом укладення додаткової угоди № 1 від 21.07.2008 р. позивачем не доведений. Позовні вимоги засновані саме на договорі підряду № 18/06-08 від 18.06.2008 р. та додатковій угоді № 1 від 21.07.2008 р. Зміни підстав позовних вимог згідно ст. 22 ГПК України позивач не здійснював.
Згідно ст. 83 ч. 1 п. 2 ГПК України суд при винесенні рішення не може виходити за межі заявлених позовних вимог без наявності клопотання про це самого позивача. Такого клопотання до суду не надходило.
Посилання скаржника на те, що лист № 53 від 20.01.2009р., в додатках до якого є посилання на рахунки-фактури № СФ-0000197 від 30.09.2008р., № СФ-0172 від 01.09.2008р., № СФ-0164 від 20.08.2008р. не є доказом направлення позивачем відповідачу вищевказаних рахунків, а вказані позивачем документи до нього не надавались, тому підприємство відповідача не мало можливості, відповідно до умов договору, провести оплату виконаних позивачем робіт, необґрунтоване та не може бути прийнято до уваги.
З матеріалів справи вбачається, що представники позивача 21.01.2009р. з метою укладання угоди перебували у відрядженні на підприємстві відповідача. За супровідним листом № 53 від 20.01.2009р., рахунки - фактури № СФ-0000197 від 30.09.2008р., № СФ-0172 від 01.09.2008р., № СФ-0164 від 20.08.2008р., ними повторно були передані відповідачу через А.В.Зубкова на оплату виконаних робіт (т.1. а.с.58- 64).
Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач визнав, що бухгалтерією підприємства предґявлені до оплати акти № 52 від 20.08.2008р. та 30.09.2009р. на оплату на суму 1863300грн.
З огляду на наведене, рішення господарського суду не відповідає приписам чинного законодавства, матеріалам справи та підлягає частковому скасуванню.
Керуючись ст.ст. 103, 104, 105 ГПК України, судова колегія,-
Рішення господарського суду Донецької області від 18.05.2009р. по справі № 15/53 скасувати частково.
Стягнути з ВАТ “Енергомашспецсталь” м. Краматорськ на користь ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Гебо" м.Запоріжжя суму 266301,73 грн. (а саме: основний борг на суму 234660,60 грн., пеню в сумі 15669,13 грн., 3% річних в розмірі 3497,23 грн., інфляцію в сумі 12474,77 грн.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 2669,11 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 99,36 грн.
Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення основного боргу на суму 10462,66 грн., 3 % річних на суму 125,15 грн., пені на суму 608,88 грн.
Відмовити в задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача повернути позивачу екземпляр актів виконаних робіт № 53, 57 від 30.09.2008р. по договору підряду № 18/06-08 від 18.06.2008 р.
В частині стягнення збитків на суму 40000,00 грн. провадження у справі № 15/53 припинити.
Зобов'язати господарський суд Донецької області видати відповідний наказ.
Головуючий А.М.М'ясищев
Судді: Н.Л.Величко
І.В.Москальова
Надіслано 5 примірників:
1-до справи
1-позивачу
1-відповідачу
1-госп.суду
1-ДАГС