донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
04.01.2011 р. справа №15/333
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівЛомовцевої Н.В.
Колядко Т.М., Скакуна О.А.
при секретарі судового засіданняБратченко Т.А.
за участю представників:
від позивача: Андрєєва О.А. -довір.
від відповідача:Декабрський А.М. -довір.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні апеляційну скаргуЗакритого акціонерного товариства «Насолода»м.Слов'янськ
на рішення господарського судуДонецької області
від08.10.2010р.
по справі№15/333 (суддя Богатир К.В.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Артемівське виробничо-комерційне об'єднання здорового харчування «Еко продукт»м.Артемівськ Донецької області
до Закритого акціонерного товариства «Насолода»м.Слов'янськ
простягнення 103 983 грн. 38 коп.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Артемівське виробничо-комерційне об'єднання здорового харчування «Еко продукт»м.Артемівськ Донецької області звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Закритого акціонерного товариства «Насолода»м.Слов'янськ про стягнення 85 427 грн. 32 коп., з яких 48 404 грн. 34 коп. основного боргу, 5 842 грн. 00 коп. пені, 4 062 грн. 49 коп. 3% річних та 27 118 грн. 49 коп. індексу інфляції.
Заявою вих. №555/ю від 01.10.2010р. позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 103 983 грн. 38 коп., з яких 48 404 грн. 34 коп. суми основного боргу, 27 118 грн. 49 коп. індексу інфляції, 15 072 грн. 32 коп. 3% річних, 13 388 грн. 23 коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.
Рішенням господарського суду Донецької області від 08.10.2010р. у справі №15/333 (суддя Богатир К.В.) позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з Закритого акціонерного товариства «Насолода»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівське виробничо-комерційне об'єднання здорового харчування «Еко продукт»суму 90 595 грн. 15 коп., а саме основний боргу на суму 48 404 грн. 34 коп., 3% річних в сумі 15 072 грн. 32 коп., 27 118 грн. 49 коп. індексу інфляції, витрати на оплату державного мита в сумі 905 грн. 95 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 205 грн. 61 коп. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 13 388 грн. 23 коп. відмовлено.
Відповідач з прийнятим рішенням господарського суду Донецької області від 08.10.2010р. не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене рішення і прийняти нове рішення, яким позовну заяву залишити без задоволення.
Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт вважає, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, має місце неправильне застосування судом норм матеріального права. Зазначає, що жодний первинний бухгалтерський документ не підтверджує поставку товару за видатковою накладною №910 від 24.07.2007р. на суму 65 989 грн. 44 коп. саме відповідачу. Крім того, зауважує, що довіреності та видаткові накладні є неналежними доказами по справі у зв'язку з їх неправильним оформленням.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав правову позицію, викладену в апеляційній скарзі.
Представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу від 13.12.2010р., яким просив відмовити відповідачу в прийнятті додаткових доказів, що не були надані при розгляді справи №15/333 судом першої інстанції, прийняти постанову, якою залишити рішення господарського суду Донецької області по справі №15/333 від 08.10.2010р. без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги встановленого ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Строк розгляду апеляційної скарги продовжено згідно ст. 69 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням сторони.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні повноважних представників сторін та третьої особи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.07.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Артемівське виробничо-комерційне об'єднання здорового харчування «Еко продукт»(далі -постачальник) та Закритим акціонерним товариством «Насолода»(далі -дистриб'ютор) укладено дистриб'юторський договір №1/4-2006.
Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов'язується передати у власність дистриб'ютору товар в асортименті, вказаному в специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору (додаток №10), а дистриб'ютор зобов'язується прийняти товар, сплатити його вартість і здійснити його реалізацію (дистрибуцію) згідно з умовами даного договору, додатків та додаткових угод до нього.
Згідно п. 2.1.2 договору постачальник зобов'язаний одночасно з передачею товару передати уповноваженим представникам на прийняття товарно-матеріальних цінностей дистриб'ютора на партію товару видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, податкову накладну, сертифікат якості на товар. У разі передачі товару безпосередньо від постачальника до субдистриб'ютора, сторони узгоджують окремий порядок документообігу і перелік надаваємих документів на товар в додатковій угоді до договору.
Зазначений договір включає поняття «Дистриб'ютор»та «Субдистриб'ютор».
Пунктом 2.2.1 договору визначено, що дистриб'ютор зобов'язаний прийняти товар в порядку, передбаченому даним договором.
Згідно п. 4.5 договору, викладеного в редакції додаткової угоди №5 від 01.02.2007р., дистриб'ютор здійснює оплату відвантаженої партії товару протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару на складах дистриб'ютора (субдистриб'ютора), або з моменту отримання товару уповноваженим представником дистриб'ютора (субдистриб'ютора) на складі постачальника.
При цьому пунктом 2.2.5 договору визначено, що дистриб'ютор зобов'язаний на кожну партію поставляємого товару надати довіреність на отримання товару. Дистриб'ютор за підписом керівника і головного бухгалтера повідомляє постачальника про зразок печаті (штампа), якою матеріально-відповідальна особа, яка приймає товар, засвідчує в накладній на відпуск продукції свій підпис про отримання (додаток №4 до договору).
Відповідно до п. 6.2 договору датою приймання-передачі товару вважається день фактичного приймання товару на складі дистриб'ютора або субдистриб'ютора, вказаного в заявці.
Пункт 11.9 договору визначає, що невід'ємною частиною договору на момент підписання є специфікація.
Частиною 2 статті 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.
Позивач, з огляду на видаткові накладні №658 від 11.06.2007р., №661 від 11.06.2007р., №663 від 11.06.2007р., №680 від 14.06.2007р., №709 від 19.06.2007р., №766 від 25.06.2007р., №830 від 09.07.2007р., №910 від 24.07.2007р., №911 від 24.07.2007р., №927 від 27.07.2007р., №964 від 07.08.2007р., №967 від 08.08.2007р., №1069 від 23.08.2007р., №1121 від 29.08.2007р., №1130 від 30.08.2007р., №1190 від 05.09.2007р., №1285 від 02.10.2007р., №1351 від 16.10.2007р., №1422 від 24.10.2007р., посилається на передачу відповідачу у власність товару, за який той розрахувався в неповному обсязі і має заборгованість в розмірі 48 404 грн. 34 коп.
Відповідно до п. 2.1.2 договору дистриб'ютор зобов'язаний прийняти та оплатити товар в порядку і строку, передбаченому даним договором.
Як вбачається з п. 2.2.5 договору при централізовано-кольцевих перевезеннях допускається відпуск товару без довіреностей.
Таким чином сторони, підписуючи договір, добровільно визначились щодо порядку передачі товару для подальшої реалізації (п. 2.1.2 договору).
Сторони передбачили фактичне кольцеве перевезення товару. При таких обставинах у відносинах, які склались, обов'язковим є наявність товарно-транспортних накладних.
Крім того відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»в первинних та зведених облікових документах повинні бути відображені назва документу; дата і місце складання, назва підприємства, установи, він імені якої складений документ; зміст, обсяг та підстава для здійснення господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції; посади осіб, відповідальних для здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Суду не надані обумовлені товарно-транспортні накладні, сертифікати якості на товар.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Відповідач, хоча в добровільному порядку і оплачував отриманий товар, разом з тим заперечував проти отримання товару в іншій частині, а саме за накладною №910 від 24.07.2010р.
Як на один з доказів отримання відповідачем продукції за накладною №910 від 24.07.2010р. позивач посилається на довіреність від 24.06.2007р.
Відповідач, навпаки, наполягає що за накладною №910 не отримував товар.
Згідно ст.ст. 34, 36 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Оскільки доказами, на яких ґрунтуються спірні відносини і саме стосовно яких виник спір, є накладна №910 від 24.07.2007р. на суму 65 989 грн. 44 коп. та довіреність на отримання товару від 24.07.2007р. серії ЯНЮ №689754, апеляційний суд дійшов наступного.
Основним документом, який регламентує порядок роботи з довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей є Інструкція про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. №99 (далі -Інструкція). Дана Інструкція регламентує порядок роботи з довіреностями на всіх етапах їх використання -оприбуткування, виписки, повернення невикористаних бланків і т.і.
Виходячи з положень Інструкції, довіреність на отримання цінностей є бланком суворої звітності зі всіма випливаючими з цього наслідками у відносинах їх придбання, зберігання, обліку і списання.
Відповідно до приписів ч. 3 п. 6 Інструкції про реєстрацію довіреностей в довіреності обов'язково наводяться точна назва, одиниця виміру (натуральні -кг, тн, м, шт., кв.м., комплекти тощо) і кількість (а не вартість) цінностей які довіряється особі одержати за нею.
При цьому, звертає увагу той факт, що довіреність від 24.07.2007р. не містить як кількості цінностей, так і не відповідає специфікації №1, яка є невід'ємним додаткам до договору.
На вимогу суду відповідач надав пояснення та витяг книги обліку довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, згідно з якого за даними відповідача довіреність від 24.07.2007р. серії ЯНЮ №689754 реалізована за іншою накладною.
Накладна №910 від 24.07.2007р., яка є підставою вимог, не містить посилання на будь-яку довіреність, яка уповноважує певну особу на отримання товару та сума відпущеного товару не відповідає сумі товару, визначеного в довіреності.
Недоцільним є посилання господарського суду на акт планової виїзної перевірки Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції №2048/23/3377/799 від 16.09.2008р., який в рішенні визначено як доказ, який підтвердив позовні вимоги, оскільки зазначений акт є результатом перевірки податкової інспекції лише на підприємстві позивача і відображає його власний облік податкових накладних.
Крім того, покладаючи в основу рішення, в тому числі, і поясненняОСОБА_1, який прибув до судового засідання як представник позивача, господарський суд фактично прийняв свідчення фізичної особи, щодо його дій як робітника відповідача, що не передбачено нормами Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
При таких обставинах позивач не довів, що відповідачем отримано товар за накладною №910 від 24.07.2007р. на суму 65 989 грн. 44 коп.
Виходячи з розрахунку суми позову, наявних в матеріалах справи копій первинних документів (копій накладних, банківських виписок філії «Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області») апеляційний суд дійшов висновку, що отриманий ЗАТ «Насолода» товар від ТОВ «Артемівське виробничо-комерційне об'єднання здорового харчування «Еко продукт»за договором №1/4-2006 від 17.07.2006р. оплачено і підстави для стягнення заборгованості в розмірі 48 404 грн. 34 коп. відсутні.
Також позивач просив господарський суд стягнути з відповідача 27 118 грн. 49 коп. індексу інфляції, 15 072 грн. 32 коп. 3% річних, 13 388 грн. 23 коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань
Враховуючи той факт, що колегією суддів не встановлено порушення грошового зобов'язання, штрафні санкції задоволенню не підлягають.
З огляду на викладене вище, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства «Насолода»м.Слов'янськ на рішення господарського суду Донецької області від 08.10.2010 року у справі №15/333 підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 08.10.2010 року у справі №15/333 -скасуванню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держаного мита за подання апеляційної скарги покладаються на позивача -Товариство з обмеженою відповідальністю «Артемівське виробничо-комерційне об'єднання здорового харчування «Еко продукт»м.Артемівськ Донецької області.
Керуючись ст. ст. 4-7, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Насолода»м.Слов'янськ на рішення господарського суду Донецької області від 08.10.2010 року у справі №15/333 задовольнити.
Рішення господарського суду Донецької області від 08.10.2010 року у справі №15/333 -скасувати.
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівське виробничо-комерційне об'єднання здорового харчування «Еко продукт»м.Артемівськ Донецької області до Закритого акціонерного товариства «Насолода»м.Слов'янськ про стягнення 103 983 грн. 38 коп. відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівське виробничо-комерційне об'єднання здорового харчування «Еко продукт»м.Артемівськ Донецької області на користь Закритого акціонерного товариства «Насолода»м.Слов'янськ витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в розмірі 519 грн. 92 коп.
Господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий Н.В. Ломовцева
Судді: Т.М. Колядко
О.А. Скакун
Надруковано 6 прим.:
1. Позивачу;
2-4. Відповідачу (3 адр.);
5. У справу;
6. ДАГС;
7. ГДЗО