донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
04.01.2011 р. справа №44/81пд
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Скакуна О.А.,
суддів
Колядко Т.М., Ломовцевої Н.В.
за участю представників сторін:
від позивача:
Михайлова Т.Г. - за дов.№2/2-16 від 04.01.11 року,
Токар В.В. - за дов.№1/2-16 від 04.01.11 року,
від відповідача:
не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
окремого козацького полку спеціального призначення імені Богдана Хмельницького Кальміуської паланки Українського козацтва Донецької області
на рішення господарського суду
Донецької області
від
11.11.2010 року
по справі
44/81пд (суддя Мєзєнцев Є.І.)
за позовом
відділу освіти Ворошиловської районної в місті Донецьку ради
до
окремого козацького полку спеціального призначення імені Богдана Хмельницького Кальміуської паланки Українського козацтва Донецької області
про
розірвання договору оренди нежитлових приміщень від 02.07.02 року; зобов'язання відповідача повернути нежитлове приміщення по вулиці Челюскінців 49 в місті Донецьку шляхом підписання акту приймання-передачі
Рішенням господарського суду Донецької області від 11.11.2010 року у справі №44/81пд позовні вимоги відділу освіти Ворошиловської районної в місті Донецьку ради до окремого козацького полку спеціального призначення імені Богдана Хмельницького Кальміуської паланки Українського козацтва Донецької області про розірвання договору оренди нежитлових приміщень від 02.07.02 року; зобов'язання відповідача повернути нежитлове приміщення по вулиці Челюскінців 49 в місті Донецьку шляхом підписання акту приймання-передачі -задоволено в повному обсязі.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та доведені належним чином.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, як таке, що прийнято з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що судом першої інстанції вирішено даний спір за відсутності відповідача, що позбавило останнього можливості надати до суду докази по справі та свої заперечення на позов.
В апеляційній скарзі наведені і інші заперечення, які, на думку відповідача, є підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Представники позивача у відзиві на апеляційну скаргу та під час судового засідання просили залишити рішення суду першої інстанції без змін, оскільки вважають його законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки викладені в ній доводи не відповідають обставинам справи та діючому законодавству.
Відповідач явку свого представника до судового засідання не забезпечив, однак надав клопотання про відкладення слухання справи на іншу дату через перебування отамана полку у відрядженні.
Колегія суддів апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні вищевказаного клопотання відповідача про відкладення розгляду справи з огляду на відсутність відповідних доказів в підтвердження зазначеного в клопотанні факту.
Представники позивача в судовому засіданні не заперечували проти розгляду апеляційної скарги у відсутності представника відповідача, тому відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням строків, передбачених ст.102 цього Кодексу, колегія суддів розглядає скаргу по суті за наявними у справі доказами у відсутності представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, Донецький апеляційний господарський суд, -
Між відділом освіти Ворошиловської районної в місті Донецьку ради (орендодавець) та окремим козацьким полком спеціального призначення імені Богдана Хмельницького Кальміуської паланки Українського козацтва Донецької області (орендар) -02.07.2002 року було укладено договір оренди № б/н (далі по тексту - договір), згідно з п. 1.1 якого орендодавець на підставі інструкції про оренду нежитлових приміщень передає, а орендар приймає в тимчасове володіння нежитлове приміщення для використання під офіс громадської організації у будинку №49 по вулиці Челюскінців, загальною площею 434,1 кв.м.
Строк надання спірного приміщення з 2 липня 2002р. по 2 липня 2007 року (п.1.4 договору).
Відповідно до п.п.3.1, 3.2 договору, орендатор перераховує орендодавцю платню рівними частинами щомісяця, але не пізніше 25 числа поточного місяця, а комунальні платежі -за місяць вперед.
Додатковими угодами від 08.10.09 року (а.с.10,11) сторони внесли зміни у п.п.1.2, 1.3 договору щодо порядку розрахунків та до розділу «Юридичні адреси сторін».
Господарським судом Донецької області в рішенні від 25.05.10 року у справі № 16/69, яке вступило в законну силу, встановлено низку фактів, які мають істотне значення для оцінки правовідносин у даному спорі, зокрема:
- факт укладення договору та його пролонгації на п'ять років;
- факт систематичного порушення орендарем умов договору щодо оплати орендної плати в період з вересня 2009 року до лютого 2010 року в сумі 1 588,27 грн. та комунальних платежів в сумі 30 167,86 грн.
Вищевказаним судовим рішенням з відповідача стягнуто 31 756,13 грн. боргу та 504,54 грн. пені.
У зв'язку з тим, що відповідач не виконує свої зобов'язання по сплаті наявного боргу з оренди, позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до останнього про розірвання договору оренди нежитлових приміщень від 02.07.02 року та зобов'язання відповідача повернути нежитлове приміщення по вулиці Челюскінців 49 в місті Донецьку шляхом підписання акту приймання-передачі, який рішенням від 11.11.2010 року у справі №44/81пд задоволено повністю.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржене рішення у повному обсязі.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, з урахуванням пояснень представників позивача, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення не підлягає скасуванню з наступних підстав.
Предметом даного спору є:
- розірвання договору оренди нежитлових приміщень від 02.07.02 року;
- зобов'язання відповідача повернути нежитлове приміщення по вулиці Челюскінців 49 в місті Донецьку шляхом підписання акту приймання-передачі.
Судова колегія вважає, що договір №б/н від 02.07.2002 року за своїм змістом та своєю правовою природою є договором майнового найму (оренди) нерухомості комунальної форми власності, який підпадає під правове регулювання норм статей 256-276 ЦК УРСР, статей 759-786 ЦК України та Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.
Таким чином, в силу статті 256 ЦК УРСР, статті 759 ЦК України, а також розділів 1-4 та 9 Договору наймодавець зобов'язався надати, а орендар -прийняти у строкове платне користування приміщення, із зобов'язанням орендаря платити орендну плату та комунальні послуги, до 25 числа поточного місяця.
Рішенням господарського суду Донецької області від 25.05.10 року у справі № 16/69, яке відбулося між тими ж сторонами та набрало законної сили і за приписами ст. 35 ГПК України має преюдиціальне значення, встановлено факт систематичного порушення орендарем умов договору щодо оплати орендної плати в період з вересня 2009 року до лютого 2010 року в сумі 1 588,27 грн. та комунальних платежів в розмірі 30 167,86 грн.
Цей факт не може ставитися під сумнів та є таким, який знімає необхідність додаткового доведення зазначених обставин.
Приписами ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 629 Цивільного Кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В порушення вищевказаних норм, зобов'язання щодо вчасної оплати орендної плати та комунальних послуг за умовами розділів 1-3 договору, за висновком суду, по вищевказаному рішенню, -орендарем не виконуються.
Відповідно до положень ст. 611 Цивільного кодексу України правовим наслідком порушення зобов'язання за договором є, зокрема, розірвання договору.
Статтею 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено обов'язок орендаря забезпечити збереження орендованого майна та своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату.
За правилами ч. 3 ст. 26 названого Закону, договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Пунктом 5.2.3 договору встановлено, що останній може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань.
Відповідно до ч.1 ст. 27 вищевказаного Закону, у разі розірвання договору оренди, орендар зобов'язаний повернути об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Згідно з п.6.3 договору, а також за приписами статті 770 ЦК України передбачено обов'язок Орендаря після припинення дії Договору повернути Наймодавцю Приміщення протягом 15-денного строку.
З урахуванням вищенаведених норм законодавства, умов спірного договору та встановлених місцевим господарським судом обставин справи щодо порушення орендарем -відповідачем умов договору оренди, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про розірвання договору оренди нежитлових приміщень від 02.07.02 року та зобов'язання відповідача повернути нежитлове приміщення по вулиці Челюскінців 49 в місті Донецьку шляхом підписання акту приймання-передачі, а відтак, підстави для скасування оскарженого судового рішення від 11.11.2010 року по справі №44/81пд - відсутні.
Посилання скаржника на те, що суд першої інстанції порушив права відповідача в зв'язку з тим, що не відклав слухання справи через нез'явлення у судове засідання представника відповідача, до уваги колегією суддів апеляційної інстанції не приймаються, оскільки відкладення слухання справи у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представників сторін, повідомлених належним чином про час і місце розгляду спору (а.с.17), є правом, а не обов'язком суду.
Що стосується інших заперечень, викладених в апеляційній скарзі, які, на думку відповідача, є підставою для скасування оскарженого рішення, то судова колегія їх також до уваги не приймає за необґрунтованістю.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на відповідача.
Керуючись ст. ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Рішення господарського суду Донецької області від 11.11.2010 року по справі №44/81пд - залишити без змін.
Апеляційну скаргу окремого козацького полку спеціального призначення імені Богдана Хмельницького Кальміуської паланки Українського козацтва Донецької області - залишити без задоволення.
Головуючий О.А. Скакун
Судді: Т.М.Колядко
Н.В.Ломовцева
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС
5.ГСДО