Справа 522/14498/25
Провадження 1-кп/522/2037/26
19.02.2026 м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши кримінальне провадження за ЄРДР № 22025160000000182 від 17.03.2025 відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Одеси, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,-
На розгляді перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Захисник ОСОБА_7 до суду подав письмове клопотання та у судовому засіданні клопотав про повернення обвинувального акту прокурору, вважаючи, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, посилаючись на те, що згідно з висновком судово-психіатричної експертизи № 182 від 13.03.2025 ОСОБА_6 не був здатним повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними (тобто підпадає під дію ст. 20 КК України). Також захисник посилався на неналежну конкретизацію фактичних обставин у обвинувальному акті, те, що інформація, яка предметом події, є у відкритому доступі, а також те, що у обвинувальному акті не зазначено розмір витрат на залучення експертів та не зазначено місце його складання.
Обвинувачений ОСОБА_6 погодився з позицією свого захисника, посилався на наявність психічних захворювань.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту, вважав його безпідставним, в той же час вважав за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, посилаючись на те, що останній відповідає вимогам ст. 291 КПК України, підстави для закриття кримінального провадження, або повернення обвинувального акту прокурору - відсутні. Крім того, прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 терміном на шістдесят днів, без визначення розміру застави, посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які не змінились та не відпали.
Захисник заперечував проти клопотання прокурора, вважав недоведеними заявлені прокурором ризики, посилаючись на перебування ОСОБА_6 на обліку у лікаря психіатра, наявність у підзахисного розладів психічної діяльності, наявність міцних родинних та інших соціальних зв'язків, постійного місця проживання, та те, що останній раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Вважав за можливе змінити запобіжний захід обвинуваченому на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицією свого захисника.
Вислухавши думки учасників судового провадження, вивчивши наявні матеріали, суд встановив наступне.
За змістом п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, у тому числі, повернути прокурору обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Вичерпний перелік обов'язкових вимог до змісту та форми обвинувального акту визначено у ст. 291 КПК України.
Так, відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим, дізнавачем. Обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.
Згідно п. 1 ч. 4 ст.291 КПК України, до обвинувального акта додається реєстр матеріалів досудового розслідування.
Разом з цим, виключною підставою для повернення обвинувального акту з додатками прокурору є його невідповідність вимогам КПК України.
Так, вивченням змісту обвинувального акту встановлено, що: кримінальне провадження підсудне Приморському районному суду м. Одеси; обвинувальний акт, містить відомості, передбачені ч. 2 ст. 291 КПК України, зокрема місце складання обвинувального акту. Підстав, передбачених пунктами 5-8,10 частини першої або частиною другою статті 284 КПК України для закриття кримінального провадження або повернення обвинувального акту прокурору - не встановлено.
Слід зазначити, що обставини викладені захисником, не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору, а підлягають досліджені та з'ясуванню під час судового розгляду кримінального провадження по суті.
За даних обставин, суд приходить до висновку, що клопотання захисника не підлягає задоволенню, а обвинувальний акт у кримінальному провадженні підлягає призначенню до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Судовий розгляд кримінального провадження повинен провадитися судом колегіально: у складі трьох професійних суддів.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому суд виходить з наступного.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23.12.2025 обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 20.02.2026, без визначення розміру застави.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
За змістом ст. 199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Вирішуючи клопотання сторони захисту та обвинуваченого щодо зміни запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт, суд враховує, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, проти основ національної безпеки України та у разі визнання винуватим, йому загрожує основне покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі.
Згідно з даними висновку судово-психіатричного експерта Одеської філії судових експертиз ДУ «Інституту судової психіатрії МОЗ України» № 182 від 13.03.2025 обвинувачений ОСОБА_6 хоча і є обмежено осудним, проте застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
З урахуванням викладеного, суд вважає доведеними прокурором існування ризику передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість спроб обвинуваченого переховуватись від суду.
При цьому, суд звертає увагу, що КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.
Посилання захисника та обвинуваченого на наявність міцних соціальних зв'язків не спростовують існування вищезазначеного ризику.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване.
Указом Президента України від 12.01.2025 № 40/2026 строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 03.02.2026 продовжено строком на 90 діб. Законом України № 4757-IX від 14.01.2026 зазначений Указ затверджено.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що існують, передбачені законом, підстави для продовження, обраного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у межах строку визначеного ст. 197 КПК України, тобто до шістдесяти днів.
Крім того, зважаючи на викладені обставини та беручи до уваги, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, суд, з урахуванням положень ч. 4 ст. 183 КПК України, не вважає за можливе визначати обвинуваченому розмір застави у якості альтернативного запобіжного заходу, оскільки зазначений запобіжний захід не зможе запобігти вказаному вище ризику.
На підставі ст.ст. 110,177, 178, 183, 199, 331, 370, 372, 376,392, 395, 532 КПК України,-
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 про повернення обвинувального акта прокурору - відмовити.
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, у залі судового засідання № 107 Приморського районного суду м. Одеси за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 33 - 23.02.2026 о 11:30.
Судовий розгляд кримінального провадження провадити судом колегіально: у складі трьох професійних суддів.
Викликати у судове засідання учасників судового провадження.
Клопотання прокурора задовольнити, продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 60 (шістдесяти днів), тобто строк дії ухвали до 19.04.2026.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженим службовим особам місця ув'язнення.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3