23 лютого 2026 рокуСправа № 495/10603/23
Номер провадження 1-кп/495/84/2026
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023162240000816 від 15.07.2023 за обвинуваченням:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Авидівка, Білгород-Дністровського району, Одеської області, громадянина України, українця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
раніше судимого 05.06.2023 Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області за частиною другою статті 125 Кримінального Кодексу України (КК України) до покарання у виді 240 годин громадських робіт,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною другою статті 146, частиною четвертою статті 187 КК України,
учасники провадження:
секретар судового засідання - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
прокурор - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
потерпіла ОСОБА_7 ,
обвинувачений - ОСОБА_2 ,
захисник - ОСОБА_8 ,
встановив:
1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
1.1. Будучи раніше судимим Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області 05.06.2023 Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області за частиною другою статті 125 КК України, маючи непогашену та не зняту у встановленому законом порядку судимість, вчинив умисне тяжке кримінальне правопорушення за таких обставин.
10.07.2023 близько 18:00 ОСОБА_2 , діючи в умовах воєнного стану, керуючись прямим умислом та корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, запросив сусідку ОСОБА_7 до свого домоволодіння по АДРЕСА_1 під приводом обговорення питання щодо передачі йому зерна пшениці, отриманого останньою у якості сплати за оренду землі.
Після прибуття ОСОБА_7 між нею та ОСОБА_2 на території домоволодіння АДРЕСА_1 відбувся конфлікт з приводу відмови потерпілої передавати обвинуваченому 500 кг зерна пшениці.
Під час подальшого спілкування із ОСОБА_7 обвинувачений ОСОБА_2 побачив належний потерпілій мобільний телефон марки «ASSISTANT» моделі «AS-201». Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на завдання тілесних ушкоджень та незаконне заволодіння чужим майном, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля житлового будинку домоволодіння АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 застосував до ОСОБА_7 небезпечне для її життя та здоров'я насильство, а саме - наніс не менше двох ударів в область голови та обличчя, більше десяти ударів металевою проволокою в область тулуба, роздягнувши потерпілу, підняв з підлоги мобільним телефоном марки «ASSISTANT» моделі «AS-201», вартістю 330 гривень, належний потерпілій, заволодівши ним незаконно та відкинувши його у протилежний від потерпілої бік, підпалив її одяг, взуття - гумовий тапок; оплавленим гумовим тапком наносив удари по тулубу потерпілої; після чого ОСОБА_2 кинув ОСОБА_7 у земляну вигрібну яму, глибиною 1,8 м, шириною 1,1х0,86 м.
Унаслідок застосованого ОСОБА_2 насильства, потерпілій ОСОБА_7 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми у формі струсу головного мозку, яка проявилася гематомами навколо обох очей, перелом кісток носу, які відповідно до п.п. 2.3.1. «а», 2.3.2. «а» 2.3.3. Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995 відносяться до легких тілесних ушкоджень, закритий скалковий перелом обох кісток правої гомілки у верхній третині, який відповідно до п.п. 2.2.1. «а, б, в», 2.2.2. Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995 відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, термічні опіки правої лопатки, бокової поверхні живота справа, правого стегна в верхній третині II-III ступеню, лобка, статевих губ, лівого стегна I-II ступеню - до 10%, які відповідно до п.п. 4.6., 2.2.1. «а, б, в» 2.2.2. Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995 відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
Таким чином, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною четвертою статті 187 Кримінального кодексу України - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя, здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений в умовах воєнного стану.
Суд звертає увагу, що зміна формулювання обвинувачення не впливає на кваліфікацію інкримінованого правопорушення, стосується лише встановленого способу заволодіння майном та конкретизації умислу обвинуваченого.
1.2. Окрім того, 10.07.2023 близько 18:00 ОСОБА_2 , продовжуючи свої протиправні дії, після незаконного заволодіння належним ОСОБА_7 мобільним телефоном марки «ASSISTANT» моделі «AS-201», поєднаного із застосуванням небезпечного для її життя, здоров'я насильства, зневажаючи такими загальнолюдськими цінностями, як життя та здоров'я людини, з метою незаконного позбавлення волі ОСОБА_7 , задля приховування вчиненого ним кримінального правопорушення, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи у городі домоволодіння АДРЕСА_1 , насильно, всупереч її волі, перемістив ОСОБА_7 до земляної вигрібної ями глибиною 1,8 м, шириною 1,1х0,86 м, внаслідок чого остання зламала кістки ніг та опинилась в безпорадному стані, із переломами кісток та опіками.
Після цього, ОСОБА_2 , діючи свідомо, в порушення прав, гарантованих Конституцією України (ст.ст. 28-29), Конвенцією про захист прав і основних свобод людини від 04.11.1950, ратифікованої Україною 17.07.1997, накрив яму, в якій знаходилась ОСОБА_7 , дерев'яним настилом, та насильно всупереч її волі, без їжі та води, тримав її у вказаній вигрібній земляній ямі у небезпечному для життя стані, завдаючи фізичних страждань, позбавляючи її волі, можливості вільно рухатися та пересуватися протягом приблизно 18 годин, тобто до 09:00 години 11.07.2023.
Таким чином, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 146 Кримінального кодексу України - незаконне позбавлення волі людини, що супроводжувалося заподіянням фізичних страждань.
2. Частина статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Отже, обвинувачений ОСОБА_2 визнається винним у вчиненні кримінальних правопорушень за:
- частиною другою статті 146 КК України,
- частиною четвертою статті 187 КК України.
3. Оцінка доказів на підтвердження встановлених судом обставин.
3.1. Допит потерпілої.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пояснила, що з обвинуваченим ОСОБА_2 знайома близько 2 років, проживає по сусідству від обвинуваченого, з яким вони перебували у товариських відносинах.
У день подій ОСОБА_2 по телефону запросив її до себе додому для розмови про передачу пшениці. У другій половині дня 10.07.2023 потерпіла прийшла до обвинуваченого на подвір'я будинку АДРЕСА_1 ; під навісом на подвір'ї вона та ОСОБА_2 обговорювали питання передачі обвинуваченому пшениці, на що вона відмовила.
Після цієї розмови ОСОБА_7 , ОСОБА_2 разом із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 (який приєднався пізніше) продовжували перебувати на подвір'ї вказаного домоволодіння, спілкувались, розпивали алкогольні напої (вино).
Між ОСОБА_2 і ОСОБА_10 відбулась бійка (причина конфлікту потерпілій не відома), після якої ОСОБА_12 залишив місце події.
Далі, у ході спілкування між ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_7 , у присутності ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , розпочався конфлікт (причину конфлікту потерпіла не пригадала); у ході конфлікту ОСОБА_14 наносив удари по тілу ОСОБА_15 (наніс удари рукою, дротом, зокрема декілька ударів правою рукою в ліву частину обличчя потерпілої); обвинувачений зняв з потерпілої одяг підпалив його, також він підпалив гумовий тапок, кидав цим тапком у потерпілу, від розплавленої гуми потерпіла отримала опіки на тілі, при цьому вона перебувала у напівлежачому стані на землі; під час цих подій ОСОБА_2 підняв з підлоги належний потерпілій телефон, який попередньо випав з кишені її піджака; потерпіла просила повернути їй телефон та мала на меті піти додому; однак обвинувачений телефон не повернув, засміявся, відкинув телефон у протилежний від ОСОБА_15 бік - на диван та продовжував наносити удари по її тілу; у зв'язку із безпорадним станом унаслідок її побиття ОСОБА_15 не могла самостійно повернути собі телефон. У подальшому потерпіла втратила свідомість, опритомніла біля ями; ОСОБА_14 взяв її під руки та скинув у яму, глибиною близько 1,7м, накрив яму кришкою; з ями вона самостійно не могла вибратись, оскільки кістки правої ноги були поломані; у цій ямі вона перебувала до ранку наступного дня.
Близько 10:00 наступного дня ОСОБА_9 , ОСОБА_16 дістали потерпілу з ями, на садовій тачці відвезли потерпілу у її будинок. ОСОБА_15 більше трьох днів перебувала вдома, лікаря не викликала, оскільки не мала телефону; потім через відкрите вікно покликала свою сусідку ОСОБА_17 , якій повідомила про свій стан; ОСОБА_17 викликала карету швидкої допомоги.
Також ОСОБА_7 зазначила, що пробачила ОСОБА_2 його поведінку, конфлікт між ними вичерпаний; просила строго його не карати.
3.2. Допит свідків.
3.2.1. Свідок ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , суду пояснила, що із ОСОБА_2 знайомі близько трьох років, є сусідами.
Улітку 2023 року ОСОБА_18 прийшла на подвір'я домоволодіння ОСОБА_2 , де уже були ОСОБА_7 , ОСОБА_19 ; усі разом під навісом у дворі будинку випивали вино. Відбулась бійка між ОСОБА_14 та ОСОБА_12 , після якої останній залишив місце події.
Після цього розпочався конфлікт між ОСОБА_14 та ОСОБА_15 (причину якого свідок не знає). Під час конфлікту ОСОБА_20 стягнув з дивана ОСОБА_21 , декілька разів вдарив її ногою по обличчю; також наносив удари по її тілу шнурком; ОСОБА_14 також підпалив гумовий тапок, кидав його у потерпілу, підпалив її одяг, також поцілив цеглою по нозі потерпілої. Телефон свідок не бачила.
Потім ОСОБА_14 затягнув ОСОБА_15 в яму, яку накрив кришкою; на прохання ОСОБА_7 відпустити її ОСОБА_2 не реагував.
Свідок ОСОБА_18 після цього ще близько 30 хвилин знаходилась на подвір'ї домоволодіння ОСОБА_22 , згодом пішла додому. ОСОБА_14 просив нікому не розповідати про подію.
Наступного дня зранку ОСОБА_2 зателефонував ОСОБА_23 (брату свідка), просив дістати потерпілу з ями. Свідок ОСОБА_18 з братом ОСОБА_24 витягнули потерпілу з ями, на тачці завезли у її будинок.
3.2.2. Свідок ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в присутності законного представника пояснив суду, що живе по сусідству із ОСОБА_2 ; зранку йому зателефонував ОСОБА_20 , попросив дістати з ями ОСОБА_7 . Свідок ОСОБА_16 разом із сестрою ОСОБА_9 із ями на городі домоволодіння обвинуваченого дістали потерпілу ОСОБА_7 ; на тілі потерпілої були рани, опіки, поломана нога; вони відвели потерпілу у її будинок (через дорогу); потерпіла допомоги не просила. Свідок заперечив свою присутність у дворі будинку під час подій напередодні.
3.2.3. Свідок ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , пояснила суду, що живе по сусідству із ОСОБА_7 .
Приблизно 15.07.2023 свідок ОСОБА_17 почула, що її окликає сусідка ОСОБА_7 . Свідок зайшла у кімнату будинку, де лежала потерпіла, на тілі якої були помітні рани; стан здоров'я ОСОБА_7 був очевидно поганим, тому свідок викликала карету швидкої допомоги. Потерпіла розповідала, що бив і підпалював її ОСОБА_25 , що в такому стані вона лежить 2-3 дні; також повідомила, що у неї немає мобільного телефону, тому вона не могла викликати швидку допомогу.
Про події 10.07.2023 свідку обставини не відомі.
3.2.4. Свідок ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , повідомила суду, що із обвинуваченим та потерпілою знайома.
Про події 10.07.2023 знає із слів свідків ОСОБА_27 , сама ж учасником подій не була; брала участь у слідчому експерименті.
3.3. Досліджені письмові докази:
- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого були внесені відомості та розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023162240000816 про вчинення кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 187 КК України за заявою ОСОБА_7 із таким формулюванням: 15.07.2023 о 09:21 Білгород-Дністровським РВП ГУНП зареєстроване телефоне повідомлення служби «102», яке надійшло зі швидкої медичної допомоги про те, що 10.07.2023 приблизно о 18:00 год. ОСОБА_2 , з метою заволодіння телефоном сусідки ОСОБА_7 , запросив її до себе на територію домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 , де в умовах воєнного стану, небезпечним для життя та здоров'я способом, умисно напав на потерпілу ОСОБА_7 , спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді: ЗЧМТ трусу головного мозку, закритого перелому обох кісток верхньої третини правої гомілки, термічні опіки правої лопатки, живота з правої сторони, правого стегна третьої степені, лобка, статевих губ, лівого стегна другої степені, закритий перелом кісток носа, множинних саден та гематом голови, обличчя, тулуба кінцівок та незаконно заволодів мобільним телефоном марки «ASSISTAN» модель: AS-201;
- доручення про проведення досудового розслідування від 15.07.2023 у вказаному кримінальному провадженні;
- постанова про призначення групи слідчих у кримінальному провадженні від 15.07.2023 та повідомлення про початок досудового розслідування від 15.07.2023, відповідного до якого слідчим СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_28 зазначено, що відомості про кримінальне правопорушення за ч. 1ст. 214 КПК України внесено слідчим до Єдиного реєстру досудових розслідування 15 липня 2023 року за № 12023162240000816; постанова про призначення групи прокурорів від 15.07.2023;
- рапорти працівника поліції про фіксацію повідомлення на лінію «102» про те, що 10.07.2023 о 18:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_7 побив сусід ОСОБА_2 , запросив її до себе на територію домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 , де в умовах воєнного стану, небезпечним для життя та здоров'я способом, умисно напав на потерпілу ОСОБА_7 , спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді: ЗЧМТ трусу головного мозку, закритого перелому обох кісток верхньої третини правої гомілки, термічні опіки правої лопатки, живота з правої сторони, правого стегна третьої степені, лобка, статевих губ, лівого стегна другої степені, закритий перелом кісток носа, множинних садин та гемотом голови, обличчя, тулуба кінцівок та незаконно заволодів мобільним телефоном марки «ASSISTAN» модель: AS-201;
- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_7 , якою вона повідомила, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , 10.07.2023 близько 18:00 наніс їй тілесні ушкодження, побив її руками по обличчю, тілу, після чого зняв з неї одяг, підпалив його та продовжив бити підпаленим резиновим тапком, далі кинув заявницю в яму, в якій вона знаходилась цілу ніч;
- довідки КНП «Білгород-Дністровська міська багатопрофільна лікарня» Білгород-Дністровської міської ради, відповідно до яких ОСОБА_7 15.07.2023 поступила до травматологічного відділення із діагнозами: ЗЧМТ, струс головного мозку, закритий перелом кістки носа, закритий перелом обох кісток гомілки зі зміщенням уламків, множині термічні опіки тіла ІІ, ІІІ ступеня, множинні гематоми, садна тіла;
- протокол огляду місця події від 15.07.2023 з фото таблицями відповідно до якого 15.07.2023 у період часу з 15:01 год. по 15:17 год. слідчим СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області в с. Авидівка, в присутності двох понятих ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , за участю спеціаліста криміналіста було проведено огляд місцевості за адресою: АДРЕСА_1 , в якому відображено місце вчинення кримінального правопорушення ( АДРЕСА_1 ), місце проживання потерпілої ( АДРЕСА_3 ), обстановку прибудинкової території; зафіксовано відсутність слідів між будинками (на дорозі);
- заява ОСОБА_7 від 15.07.2023 про долучення до матеріалів кримінального провадження керівництво з експлуатації мобільного телефона марки «ASSISTANT» моделі «AS-201»;
- протокол обшуку від 15.07.2023 з фототаблицями, відеофайлами зафіксованої процедури обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , який проводився в присутності двох понятих ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , в ході якого у будинку виявлено килим із слідами бурої речовини, на подвір'ї виявлено сліди обгорілої тканини, фрагменти металевого дроту, металеву тачку, у задній частині двора - яму, накриту дерев'яною кришкою розміром 101х86х180см, об лаштоване місце для розпалювання вогню із слідами горіння; вилучено фрагменти одягу темного кольору зі слідами горіння, які було упаковано до паперового конверту із зазначенням вмісту; марлевий тампон змочений дистильованою водою зі змивами речовини бурого кольору, який було упаковано до паперового конверту із зазначенням вмісту; фрагмент килиму з фрагментами речовини бурого кольору, який було упаковано до паперового конверту із зазначенням вмісту; постанов від 15.07.2023 про визнання вилученого в ході обшуку 15.07.2023 майна речовим доказом у кримінальному провадженні № 12023162240000816;
- протокол огляду місця події від 15.07.2023 з фототаблицями, відеофайлами зафіксованої процедури, в ході якого виявлено навіс, диван, уламки металевого дроту; вилучено фрагмент електричного дроту з зламаним корпусом вилки, загальною довжиною дроту близько 2,87 м. сірого кольору; постанов від 15.07.2023 про визнання вилученого в ході обшуку 15.07.2023 майна речовим доказом у кримінальному провадженні № 12023162240000816;
- заява ОСОБА_30 (власниця домоволодіння) від 16.07.2023 про надання дозволу на проведення огляду домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 ;
- протокол огляду місця події від 16.07.2023 з фототаблицями, відеофайлами зафіксованої процедури, який проводився у період час у з 19:00 до 19:20 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого на городі домоволодіння в чагарниках було виявлено мобільний телефон марки «ASSISTAN»; постанова про визнання виявленого в ході огляду місця події мобільного телефону марки «ASSISTAN» модель: AS-201 речовим доказом у кримінальному провадженні № 12023162240000816; протокол огляду предмета з фото таблицями від 17.07.2023, який проводився 17.07.2023 у період часу з 13:11 по 13:25 під час якого оглянуто телефон, коробку з-під мобільного телефону марки «ASSISTAN» модель: AS-201 та коробку з під тарифного пакету «Київстар» та пластикового тримача для сімкарти; заява ОСОБА_7 про надання співробітникам поліції коробки з під мобільного телефону марки «ASSISTAN» модель: AS-201; постанова про визнання речовим доказом коробки з-під мобільного телефону марки «ASSISTAN» модель: AS-201 та коробки з під тарифного пакету «Київстар» та пластикового тримача для сім-карти у кримінальному провадженні № 12023162240000816;
- протокол проведення слідчого експерименту від 15.07.2023 з відеофайлами зафіксованої процедури за адресою АДРЕСА_1 із участю свідка ОСОБА_31 ;
- ухвали слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17.07.2023, 19.07.2023, якими підтверджується здійснення судового контролю за проведенням слідчих дій в порядку статей 170-173, 234, 237 КПК;
- рапорт слідчого від 15.07.2023, відповідно до якого встановлено, що 10.07.2023 приблизно о 14: год. ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи на задньому дворі свого домоволодіння, під час сварки із сусідкою ОСОБА_7 , зірвавши із неї повністю одежу, наніс декілька ударів в обличчя, чим повністю придавив її волю до будь-якого опору. Після чого ОСОБА_2 підніс до вогнища знятий з неї резиновий тапок, який загорівся та почав наносити удари по оголеному тілу ОСОБА_7 , чим спричинив останній термічні опіки. Потім ОСОБА_2 відволік ОСОБА_7 до ями розміром глибиною 1,8 метра, шириною 1,1х0,86 метра на території свого домоволодіння, куди її скинув. При падінні ОСОБА_7 зломала кістки ніг, а ОСОБА_2 , закривши яму дерев'яною кришкою, чим незаконно позбавив волю ОСОБА_7 заподіявши їй фізичне страждання протягом тривалого часу; отже, у діях ОСОБА_2 наявні ознаки кримінального правопорушення за частиною другою статті 146 КК;
- витяг з ЄРДР від 15.07.2023 про внесення відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань за ч. 2 ст. 146 КК України у кримінальному провадженні № 12023162240000817; доручення про проведення досудового розслідування від 15.07.2023 у цьому кримінальному провадженні; постанови від 15.07.2023 про призначення групи слідчих, групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12023162240000817;
- постанова від 17.07.2023 про об'єднання матеріалів кримінальних проваджень № 12023162240000817 та № 12023162240000816 в одне кримінальне провадження із присвоєнням № 12023162240000816;
- витяг з ЄРДР від 15.07.2023 у кримінальному провадженні № 12023162240000816 із правовою кваліфікацією: ч.4 ст. 187, ч. 2 ст. 146;
- постанова слідчого від 17.07.2023 у кримінальному провадженні № 12023162240000816 про доручення призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням;
- заява ОСОБА_2 про надання згоди на проведення співробітниками поліції слідчого експерименту за адресою АДРЕСА_1 ;
- протокол проведення слідчого експерименту від 19.07.2023 із участю ОСОБА_2 в період часу з 16:20 до 16:36 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- ухвала слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17.07.2023 про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;
- висновок експерта № 136 від 17.07.2023 відповідного до якого у ОСОБА_7 виявлені наступні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у формі струсу головного мозку, яка проявилася гематомами навколо обох очей, переломом кісток носу (що підтверджено об'єктивними клінічними даними, результатами додаткових методів обстеження - КТ); закритий скалковий перелом обох кісток правої гомілки у верхній третині (підтверджено об'єктивними клінічними даними, результатами Рентген-обстеження); несвіжі термічні опіки правої лопатки, бокової поверхні живота справа, правого стегна в верхній третині ІІ- ІІІ ступеню, лобка, статевих губ, лівого стегна І-ІІ ступеню-до 10%; ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у формі струсу головного мозку з гематомами навколо обох очей, з переломом кісток носу виникли від травматичної дії тупого предмету(предметів) з обмеженою травмуючою поверхнею, особливості якої в морфології ушкоджень не відобразилися, могли утворитися від удару (ударів) стиснутою в кулак рукою, взутою ногою та ін. Вказані ушкодження не були небезпечними для життя, у тому числі і в момент спричинення. Ушкодження у вигляді струсу головного мозку є найбільш легкою формою черепно-мозкової травми, що характеризується не тривалими функціональними порушеннями як: нормалізуються на першому, другому та іноді на третьому тижні, та при своєму звичайному протіканні не потребує для свого лікування терміну більше 21 дня, тому відповідно п.п. 2.3.1. «а» 2.3.2. «а», 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995р. відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; ушкодження у вигляді закритого скалкового перелому обох кісток верхньої третини правої гомілки виникли від травматичної тупого предмету , особливості контактної поверхні якого в морфології ушкодження не відобразилися (не описані в медичній документації). Вказані ушкодження, відповідно п.п.2.2.1. «а,б,в», 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995р. відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості (для зрошення та загоєння кісткової тканини необхідний термін, що перевищує 21 день); ушкодження у формі термічних опіків спини, правого га лівого стегон, зовнішніх статевих органів, загальною площею 10%(за даними медичної документації), виникли від місце; дії надмірно високої температури (можливо полум'я, кріп та ін.). Вказані ушкодження, як правило, викликають розлад здоров'я строком більше трьох тижнів і за цім критерієм, від - від :: п.п. 4.6., 2.2.1. «а.б.в». 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995р. відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості;
- постанова про призначення судово-медичної експертизи від 04.08.2023, висновок експерта № 140 від 04.08.2023 відповідно до якого тілесні ушкодження у ОСОБА_7 могли бути спричинені частково при обставинах, вказаних в ході проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_2 : ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у формі струсу головного мозку з гематомами навколо обох очей, з переломом кісток носу могли утворитися від прямого удару в обличчя в область носу (На прохання слідчого продемонструвати, як саме той наніс удар, підозрюваний показав на статисті, що імітувала потерпілу, як наніс удар своєю правою рукою, а саме прямий удар в область обличчя кулаком. На запитання судово-медичного експерта до підозрюваного в яку саме частину обличчя той наніс удар підозрюваний пояснив та показав, що в область ока, а саме правого.). Від удару в область правого ока утворення перелому кісток носу з параорбітальними гематомами (синці навколо обох 1 очей) - малоймовірне; ушкодження у вигляді закритого скалкового перелому обох кісток верхньої третини правої гомілки могли утворитися при механізмі вказаному підозрюваним (підозрюваний пояснив та показав як це відбулось, а саме замахнувшись правою рукою, відвівши її за голову кинув в область ноги потерпілої цеглу, після чого пояснив, що взяв другу цеглу та знов замахнувшись правою рукою за голову кинув її ; в ногу потерпілої); ушкодження у формі термічних опіків 11-111 ступеню та 1-11 ступеню спини, правого та лівого стегон, зовнішніх статевих органів, загальною площею 10% не могли бути утворені за механізмом на які вказує підозрюваний (...той пояснив, що взяв речі потерпілої та поклав їх на поріг вказавши на це місце рукою та пояснив, що взявши сірники, які були у нього при собі підпалив одяг потерпілої, який з неї зняв після чого пояснив, що зняв з потерпілої тапок та підпалив його від вогнища, що було на порозі після чого сів на диван навпроти потерпілої, яка продовжувала бути в положенні сидячи почав кидати в неї палаючий тапок. На запитання судово-медичного експерта до підозрюваного чи це був резиновий тапок той відповів, що так резиновий. На запитання слідчого до підозрюваного чи вже оплавився цей танок, чи горів той відповів, що горів. На прохання показати як це відбулось підозрюваний показав, що замахнувся рукою та кинув у потерпілу тапок та пояснив, що після цього потерпіла відкинула цей тапок назад та підозрюваний знов кинув палаючий танок у потерпілу), оскільки масивність опіків (ІІ-ІІІ ст. І-ІІст. -із медичної документації), локалізація (спина, стегна, зовнішні статеві органи) та площа (10%), дають можливість вказати на інший механізм їх виникнення - можливо за умов горіння синтетичного одягу на потерпілій;
- постанова про призначення судової експертизи за спеціальністю 12.1 від 17.07.2023, висновок експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи № 4029/23 від 17.07.2023, відповідно до якої ринкова вартість телефону марки «ASSISTAN» модель: AS-201 становить 330 грн;
- постанова про проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертного спеціальністю 8.4 «Дослідження нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів» від 24.07.2023, висновок експерта Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № СЕ-19/116-23/12421-ФХД від 12.08.2023, відповідно до якого на наданих на експертизу фрагментах тканини, сліди нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів відсутні; постанова слідчого від 15.08.2023 про визнання фрагментів одягу темного кольору із слідами горіння речовими доказами у цьому кримінальному провадженні;
- постанова слідчого про призначення судово-медичної імунологічної експертизи від 24.07.2023, висновок експерта №1300 від 24.07.2023, відповідно до якого кров потерпілої ОСОБА_7 , відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО; постанова слідчого від 20.07.2023 про визнання речовими доказами майна: кров ОСОБА_7 на марлевій серветці, у скляній пробірці;
- постанова про призначення судово-медичної імунологічної експертизи від 24.07.2023, висновок експерта №1299 від 24.07.2023, відповідно до якого кров ОСОБА_2 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО; постанова слідчого від 20.07.2023 про визнання речовими доказами майна: кров ОСОБА_2 на марлевій серветці, у скляній пробірці;
- постанова про призначення судово-медичної імунологічної експертизи від 24.07.2023, висновок експерта № 1333 від 15.08.2023, відповідно до якого кров потерпілої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО. Кров підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО. На фрагменті килима, вилученому за адресою : АДРЕСА_1 знайдена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В за системою АВО. Таким чином, не виключається можливість походження на фрагменті килима як від потерпілої ОСОБА_7 , та підозрюваного ОСОБА_2 ;
- постанова про призначення судово-медичної цитологічної експертизи від 21.08.2023, висновок експерта № 406 від 21.08.2023, відповідно до якого: згідно з висновком експерта № 1333 експертизи речових доказів, проведеної у відділенні судово-медичної імунологічної експертизи на фрагменті килима, вилученого в ході обшуку місця події за адресою: АДРЕСА_1 , об'єкт №№ 1, 2 знайдена кров людини. Висловитися щодо статевої приналежності крові, знайденої в об'єктах №№ 1, 2 на фрагменті килима, вилученого з місця події за адресою: АДРЕСА_1 не є можливим через відсутність у препаратах ядер лейкоцитів, придатних для проведення статевоспецифічної диференціації;
- постанова слідчого про призначення судово-медичної імунологічної експертизи від 24.07.2023, висновок експерта № 1319 від 03.08.2023, відповідно до якого кров потерпілої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відноситься до групи А з ізогемаглютиніном ант ізосерологічною системою АВО. Кров підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , відноситься до групи А з ізогемаглютинінс В за системою АВО. На марлевому тампоні зі змивом, вилученим під час огляду місця події, знайдена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В за системою АБО. Не виключається походження крові від потерпілої ОСОБА_7 при відсутності пошкоджень з зовнішньою кровотечею на момент події у підозрюваного ОСОБА_2
(який також має означену групу крові за системою АВО);
- постанова про призначення судово-медичної цитологічної експертизи від 09.08.2023, висновок експерта № 391 від 28.08.2023, відповідно до якого згідно з висновком експерта № 1319 експертизи речових доказів, проведеної у відділенні судово-медичної імунології, змиві речовини бурого кольору, зробленого з фрагменту килима розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , об'єкт № 1 знайдена кров людини. В плямі крові, знайденої в тампоні зі змивом з фрагмента килиму зробленого під час огляду місця події, об'єкт № 1 встановлена статева приналежність особі (особам) чоловічої генетичної статі;
- постанова про призначення судово-медичної цитологічної експертизи від 31.07.2023, висновок експерта № 379 від 22.08.2023, відповідно до якого на фрагменті електричного дроту зі зламаним корпусом вилученому за адресою: АДРЕСА_1 , знайдена кров, встановити видову належність якої не є можливим у зв'язку з відсутністю у відділенні необхідної кількості реагентів, що преципітують, та через невиявлення в ядрах клітин хроматину, який властивий тільки людині чоловічої статі, що пов'язано відсутністю в препаратах ядер лейкоцитів, придатних для проведення статер специфічної диференціації, у зв'язку з чим подальші дослідження не проводилися; в об'єктах №№ 1 - 6 будь-які інші ядровмісні клітини не знайдені;
- постанова про призначення судово-психіатричної експертизи від 01.08.2023, висновок судово-психіатричного експерта № 411 від 24.08.2023, відповідно до якого за результатами проведення дослідження експерт психіатр дійшов до висновків, що підозрюваний ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на період часу, що відноситься за скоєння кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, на хронічний психічний розлад не страждав, у тимчасовому розладі психічної діяльності, або іншому хворобливому розладу психіки не знаходився. Виявляв психічні порушення у вигляді «Легкої розумової відсталості» (що відповідає діагностичним критеріям рубрики «F70.0» за «Міжнародною класифікацією хвороб» 10-го перегляду), які за глибиною інтелектуального недорозвинення, впливу на його вольові та критичні функції не позбавляли його здатності повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. Згідно з відомостями з матеріалів кримінального провадження, з пояснень самого підозрюваного, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на період часу скоєння кримінального правопорушення, в якому він підозрюється знаходився у стані простого (не патологічного) алкогольного сп'яніння. Однак його дії не були обумовлені будь-якими переживаннями психотичного рівня (марення, галюцинації), якісно порушеною свідомістю, тому він був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішний час підозрюваний ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , також не страждає на хронічний психічний розлад, не перебуває у тимчасовому та іншому хворобливому стані. Виявляє клінічні ознаки психічних порушень у вигляді «Легкої розумової відсталості» (що відповідає діагностичним критеріям рубрики «F70.0» за «Міжнародною класифікацією хвороб» 10-го перегляду), які за ступенем виразності та впливу на його вольові і критичні функції не настільки виражені та не позбавляють його здатності повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом може приймати участь у проведенні слідчих дій, стати перед слідством та судом, правильно сприймати обставини, які мають значення по справі, та давати про них відповідні показання, приймати участь у судовому розгляді, самостійно реалізувати своє право на захист.
Докази, які характеризують особу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 :
- копії вироків Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03.07.2018, яким ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення за частиною третьою статті 186 КК із призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців, на підставі статті 75 КК звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки; від 05.10.2021 яким ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення за частиною першою статті 187 КК із призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі статті 75 КК звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік (вказані судимості у силу статті 89 КК зняті та погашені, судом взяті до уваги виключно як характеризуючі особу);
- характеристика, надана начальником відділу Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, відповідно до якої ОСОБА_2 , 1997 р.н., зарекомендував себе негативно, протягом 2022-2023 років стосовно ОСОБА_2 неодноразово надходили скарги та заяви від мешканців села, ОСОБА_2 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності. Офіційно не працевлаштований, підтримує зв'язки з особами, які раніше притягувались до кримінальної відповідальності;
- довідок №№ 387, 55 КНП «Білгород-Дністровська центральна районна лікарня» Білгород-Дністровської районної ради від 28.07.2023, відповідно до яких ОСОБА_2 на обліку у лікаря нарколога не перебуває; із 1997 року перебуває під наглядом лікаря психіатра з діагнозом F70.
3.4 Допит обвинуваченого.
Не оспорюючи фактичних обставин щодо завдання тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_7 , ОСОБА_2 пояснив суду, що подія відбулась в липні 2023 року, він по телефону запросив її у свій будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; потерпіла, його сусідка, прийшла близько 15:00; утрьох разом із ОСОБА_12 вони проводили час під навісом у дворі будинку, вживали спиртні напої.
Між ОСОБА_14 та ОСОБА_12 відбувся конфлікт, який закінчився бійкою, після якої ОСОБА_12 залишив місце події. ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , до яких приєдналась ОСОБА_9 , залишались у дворі будинку, продовжували вживати спиртні напої.
Пізніше розпочався конфлікт між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , причину якого обвинувачений не пригадав. У ході конфлікту ОСОБА_2 наніс рукою близько трьох ударів в обличчя потерпілої, також близько трьох ударів ногою по тілу потерпілої, кинув по нозі потерпілої цеглою; обвинувачений роздягнув потерпілу, підпалив її одяг, гумовий тапок, яким кинув у потерпілу. Згодом обвинувачений затягнув потерпілу на город та кинув у яму, яку накрив кришкою, пішов спати. Зранку наступного дня ОСОБА_2 поїхав у сусіднє село на роботу; зателефонував до ОСОБА_13 з проханням дістати потерпілу з ями.
ОСОБА_2 заперечив обставини того, що нападав на потерпілу з метою заволодіння її телефоном; також заперечив обставини про те, що потерпіла просила повернути їй телефон.
Щодо обставин заволодіння телефоном ОСОБА_2 пояснив, що ОСОБА_7 , уже будучи роздягнутою, тримала свій мобільний телефон у руці, пізніше цей телефон лежав на дивані, хто його туди поклав, обвинувачений не знає.
Однак, відповідаючи на уточнюючі запитання ОСОБА_2 пояснив, що телефон випав з кишені піджака потерпілої, коли він її роздягав; ОСОБА_14 його підняв і кинув на диван, де він і зашився; куди зник телефон і хто ним розпорядився обвинувачений не знає.
Під час повторного допиту 08.01.2026 ОСОБА_2 додатково пояснив, що наступного дня зранку ОСОБА_32 , коли перебував у дворі будинку, викинув цей телефон на город.
4. Оцінка Суду
4.1. Стороною обвинувачення в підтвердження вини ОСОБА_2 надано докази, які були дослідженні в судовому засіданні.
4.2. З іншої сторони, обвинувачений вину у вчинені інкримінованого діяння за частиною другою статті 146 КК України визнав.
Отже в межах цього кримінального провадження встановлено та доведено, що 10.07.2023 близько 18:00 ОСОБА_2 , зневажаючи такими загальнолюдськими цінностями, як життя та здоров'я людини, з метою незаконного позбавлення волі ОСОБА_7 , задля приховування вчиненого ним іншого кримінального правопорушення, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи у городі домоволодіння АДРЕСА_1 , насильно, всупереч волі ОСОБА_7 , перемістив її до земляної вигрібної ями глибиною 1,8 м, шириною 1,1х0,86 м, внаслідок чого остання зламала кістки ніг та опинилась в безпорадному стані, із переломами кісток та опіками. Після цього, ОСОБА_2 , діючи свідомо, накрив яму, в якій знаходилась ОСОБА_7 , дерев'яним настилом, та насильно всупереч її волі, без їжі та води, утримував її у вказаній вигрібній земляній ямі у небезпечному для життя стані, завдаючи фізичних страждань, позбавляючи її волі, можливості вільно рухатися та пересуватися протягом приблизно 18 годин, тобто до 09:00 години 11.07.2023.
Встановлені органом досудового розслідування обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення за частиною другою статті 146 КК України (незаконне позбавлення волі людини, що супроводжувалося заподіянням фізичних страждань), які фактично не оспорюються учасниками судового провадження, обставини вчинення яких підтверджено дослідженими під час судового розгляду документами, показаннями свідків та висновками експертів, викладені у формулюванні обвинувачення, визнані судом доведеними; склад злочину за частиною другою статті 146 КК України у діях ОСОБА_33 є доведеним.
4.3. Обвинувачення за частиною четвертою статті 187 КК України ОСОБА_2 не визнає, стверджує про відсутність у нього умислу нападу на потерпілу з метою заволодіння її майном, також заперечив обставини заволодіння телефоном ОСОБА_7 ; визнав умисел та діяння спрямовані на завдання потерпілій тілесних ушкоджень.
При цьому, подію злочину 10.07.2023, зокрема час, місце, спосіб, стадію та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, форму вини, можливо встановити із дослідженої сукупності доказів; потерпіла ОСОБА_7 , свідок ОСОБА_9 , обвинувачений ОСОБА_34 не заперечували обставин щодо нападу обвинуваченого на потерпілу у межах виниклого конфлікту під час розпивання алкогольних напоїв за місцем проживання ОСОБА_35 .
Також на підставі показань потерпілої, досліджених документів (керівництва з експлуатації мобільного телефона марки «ASSISTANT» моделі «AS-201»; матеріалів огляду місця події від 16.07.2023, під час якого на території домоволодіння виявлено вказаний телефон; матеріалів огляду телефона, коробки з-під мобільного телефона марки «ASSISTAN» модель: AS-201, коробки з під тарифного пакету «Київстар» та пластикового тримача для сім карти, виданих органу досудового розслідування потерпілою), показань обвинуваченого ОСОБА_33 встановлено обізнаність останнього про те, що ОСОБА_7 є власницею казаного мобільного телефона та мала його при собі під час події 10.07.2023.
Показаннями потерпілої встановлено, що під час нанесення їй побоїв та зняття з неї одягу мобільний телефон випав з кишені її піджака на підлогу, ОСОБА_34 його підняв і відкинув у протилежний від потерпілої бік, продовжував наносити їй удари; при цьому прохання потерпілої повернути їй телефон не виконав. Під час огляду місця події від 16.07.2023 в чагарниках на городі домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено належний ОСОБА_7 мобільний телефон марки «ASSISTAN».
Доводи сторони захисту про необхідність перекваліфікації дій обвинуваченого за статтею 122 КК України у зв'язку з тим, що в обвинуваченого не було умислу на заволодіння майном потерпілої, суд вважає безпідставними та такими, що не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду. Зазначені доводи спростовуються доказами у їх сукупності: показаннями потерпілої, свідків та письмовими доказами, зокрема, протоколами прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, огляду місця події, огляду речей, висновками експертиз, які дослідженими судом.
Наведеними доказами, які суд дослідив, оцінив, спростовуються твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_2 не вчиняв розбійного нападу та, що у нього не було умислу на заволодіння майном потерпілої.
Під час судового розгляду не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що потерпіла, зазначені свідки з будь-яких причин обмовили чи могли обмовити обвинуваченого ОСОБА_33 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення. Наявні в їхніх показаннях певні розбіжності чи неточності, могли бути викликані суб'єктивним сприйняттям кожного з них обставин події.
Заявлений стороною захисту свідок ОСОБА_19 не допитаний під час судового розгляду цього кримінального провадження у зв'язку із неможливістю встановити його місце перебування; суд не вважає, що нездобуття доказу у виді показань свідка ОСОБА_36 може спричинити неповноту судового розгляду та зашкодити встановленню істини, скільки наявними у справі доказами підтверджено, що заявлений свідок не був присутній під час конфлікту між ОСОБА_37 та ОСОБА_7 , під час подальших подій.
4.4. Висновок суду ґрунтується на такому.
Розбій як злочин проти власності - це напад із метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства. У разі вчинення розбою посягання відбувається на два об'єкти: власність, а також життя і здоров'я потерпілої особи.
Розбій характеризується як злочин, що має усічений склад, тобто вважається закінченим з моменту нападу незалежно від того, чи вдалося обвинуваченим заволодіти майном, чи ні.
На підставі досліджених у справі доказах судом встановлено, що обвинувачений під час завдання тілесних ушкоджень потерпілій побачив її телефон на підлозі, підняв його та відкинув на диван. При цьому потерпіла надаючи показання, зазначила, що у цей момент вона знаходилась у напівлежачому стані на підлозі і її безпорадний стан не дозволяв їй самостійно повернути собі телефон. Очевидно усвідомлюючи такий хід подій, ОСОБА_34 не повернув ОСОБА_7 телефон, хоча мав можливість, а навпаки заволодів та розпорядився ним.
На переконання суду така поведінка ОСОБА_33 не узгоджується із позицією сторони захисту щодо відсутності в останнього умислу на заволодіння майном, адже в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження стану неосудності обвинуваченого (такого стану, коли він під час вчинення кримінального правопорушення не міг усвідомлювати свої дії або керувати ними).
Водночас в матеріалах кримінального провадження наявний висновок експерта про те, що на період часу скоєння кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_2 , він був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними.
4.5. Не відповідає критерію допустимості доказ: аудіозапис на флешносії, наданий стороною захисту під час судового розгляду.
Суд враховує, що відповідно до статті 5 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18.02.1992 № 2135-XII (далі - Закон № 2135-XII) така діяльність здійснюється виключно оперативними підрозділами органів, визначених у частині першій цієї статті, а проведення її громадськими, приватними організаціями та особами забороняється.
Відповідно до частини першої статті 87 КПК недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Згідно із ч. 2 цієї статті суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: 1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; 2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження; 3) порушення права особи на захист; 4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права; 5) порушення права на перехресний допит.
Як встановлено під час судового розгляду, вказані звукозаписи здійснив не оперативний підрозділ уповноваженого органу, а невстановлена особа, у подальшому ці звукозаписи самостійно розмістила на носіях, перший аудіозапис передав стороні обвинувачення, другий - надав безпосередньо суду. Тобто, записуючи розмову з іншою особою за власною ініціативою невстановлена особа здійснювала оперативно-розшукову діяльність, що прямо заборонено Законом. Ураховуючи, що ініціативні дії невстановленою особою щодо фіксування розмов здійснено без попереднього дозволу суду, необхідно дійти висновку про порушення порядку здобуття таких доказів, а отже - їх недопустимості (постанова Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 305/2022/14-к).
4.6. Керуючись наведеним, у даному випадку доведеним є склад злочину в діях ОСОБА_2 саме за частиною четвертою статті 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з насильством небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбої), вчиненому в умовах воєнного стану
4.7. Усі докази на підтвердження вказаних обставин оцінені судом, як кожен окремо, так і в своїй сукупності. Суд визнає докази обвинувачення належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованих діянь, вони передбачені як джерела доказування у КПК. Законність процедури збирання та отримання доказів, повноваження органу досудового розслідування та прокурора підтверджується матеріалами наданими стороною обвинувачення.
4.8. При формуванні такого висновку, суд взяв до уваги сформовані позиції у судових рішеннях Верховного Суду від 28.06.2023 у справі № 308/6737/21; від 30.09.2021 у справі № 428/7748/14-к.
5. Призначення покарання.
5.1. При призначенні покарання ОСОБА_2 суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання; враховує вимоги частини другої статті 50, статті 65 КК України, відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченого.
5.2. За ступенем тяжкості вчинене кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 146 КК України є нетяжким злочином; вчинене кримінальне правопорушення, передбачене частиною четвертою статті 187 КК України є особливо тяжким злочином.
5.3. Відповідно до статті 66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2 за частиною другою статті 146 КК України є щире каяття (при цьому, судом враховується, що щире каяття проявилося в критичній оцінці обвинуваченим свого діяння шляхом визнання вини). За обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 187 КК України, обставин, що пом'якшують покарання, не встановлено.
Відповідно до статті 67 КК України обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_2 є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку; вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
5.4. За таких обставин, враховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставини, що пом'якшують, обтяжують покарання, відомості, які характеризують особу обвинуваченого, позицію потерпілої, мету покарання, суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_2 покарання:
- у межах санкції частини другою статті 146 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 (шість) місяців;
- у межах санкції частини четвертої статті 187 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 років 2 місяці із конфіскацією майна.
5.5. Суд, із врахуванням встановлених обставин, вважає за можливе застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, встановлений частиною першою статті 70 КК України, визначивши ОСОБА_2 остаточне покарання у виді 8 років 2 місяці позбавлення волі із конфіскацією майна.
5.6. Враховуючи, що засуджений після постановлення вироку Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області від 05.06.2023 за частиною другою статті 125 КК України із призначеним покаранням у виді 240 годин громадських робіт, але до відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд у силу частини першої статті 71 КК України, із урахуванням правил пункту «г» частини першої статті 72 КК України, до покарання, призначеного за новим вироком, приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком (30 днів).
Саме таке покарання буде відповідати справедливому співвідношенню між вчиненими кримінальними правопорушеннями та заходами, які застосовуються до винного і зумовлені метою кримінального покарання, є необхідними і не надмірними.
6. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
6.1. Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_33 у виді тримання під вартою, з урахуванням призначеного виду покарання, особи обвинуваченого, з метою забезпечення виконання вироку, суд на підставі статті 377 КПК України, до набрання вироком законної сили вважає необхідним залишити без змін.
6.2. Доведені процесуальні витрати у справі у силу статті 124 КПК України покладаються на ОСОБА_2 у розмірі 6 692 грн (довідка про витрати на проведення судової експертизи від 12.08.2023).
6.3. Цивільний позов у справі не заявлено.
6.4. Відповідно до частини четвертої статті 174 КПК необхідно скасувати накладений арешт на майно ухвалами слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19.07.2023:
- на фрагменти одягу темного кольору зі слідами горіння, марлевий тампон, змочений дистильованою водою зі змивами речовини бурого кольору, фрагмент килиму зі слідами речовини бурого кольору;
- на фрагмент електричного дроту із поломаним корпусом вилки довжиною близько 2,87м сірого кольору;
- на мобільний телефон чорного кольору марки «ASSISTANT» моделі «AS-201», ІМЕІ1 НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 , із сім картою з номером НОМЕР_3 .
6.5. Рішення про речові докази прийняти відповідно до статті 100 КПК.
7. Керуючись статтями 368, 370, 371, 373, 374, 615 КПК України, суд
7.1. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 146, частиною четвертою статті 187 Кримінального кодексу України і призначити йому покарання:
- за частиною другою статті 146 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців;
- за частиною четвертою статті 187 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років 2 (два) місяці із конфіскацією майна.
На підставі частини першої статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років 2 (два) місяці з конфіскацією майна.
За правилами статей 71, 72 КК України до призначеного покарання ОСОБА_2 за цим вироком приєднати невідбуте покарання за вироком Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05.06.2023, остаточно визначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років 2 (два) місяці 30 (тридцять) днів з конфіскацією майна.
7.2. До набрання вироком законної сили залишити щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
7.3. Строк відбування покарання рахувати з моменту набрання вироком законної сили.
7.4. На підставі частини п'ятої статті 72 КК України зарахувати ОСОБА_2 у строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення із 17.07.2023 по день набрання вироком законної сили з розрахунку - один день тримання під вартою відповідає одному дню позбавлення волі.
7.5. Стягнути із ОСОБА_2 на корить держави витрати за проведення експертизи у сумі 6 692 грн (шість тисяч шістсот дев'яносто дві грн).
7.6. Скасувати арешт, накладений ухвалами слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19.07.2023 на фрагменти одягу темного кольору зі слідами горіння, марлевий тампон, змочений дистильованою водою зі змивами речовини бурого кольору, фрагмент килиму зі слідами речовини бурого кольору; на фрагмент електричного дроту із поломаним корпусом вилки довжиною близько 2,87м сірого кольору; на мобільний телефон чорного кольору марки «ASSISTANT» моделі «AS-201», ІМЕІ1 НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 , із сім картою з номером НОМЕР_3 .
7.7. Речові докази:
- фрагменти одягу темного кольору зі слідами горіння, марлевий тампон, змочений дистильованою водою зі змивами речовини бурого кольору, фрагмент килиму зі слідами речовини бурого кольору; фрагмент електричного дроту із поломаним корпусом вилки довжиною близько 2,87м сірого кольору знищити;
- мобільний телефон чорного кольору марки «ASSISTANT» моделі «AS-201», ІМЕІ1 НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 , із сім картою з номером НОМЕР_3 повернути власниці ОСОБА_7 .
7.8. Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - протягом тридцяти днів з моменту вручення копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію повного тексту вироку, після проголошення його резолютивної частини, вручити учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1