Справа №523/17343/25
Провадження № 2/491/259/26
іменем України
23 лютого 2026 року м. Ананьїв
Ананьївський районний суд Одеської області в складі головуючого судді Желяскова О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в м.Ананьїв Подільського району Одеської області цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
22 серпня 2025 року представник позивача звернувся до Пересипського районного суду м. Одеси з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором у розмірі 44 941,91 гривня та судові витрати.
Свої вимоги мотивував тим, що 17 січня 2023 року АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 уклали угоду № 002/18620373-СК_SВ. Відповідно до угоди Банк надає позичальнику грошові кошти на наступних умовах: встановлена сума кредитного ліміту 26 000,00 гривень; тип кредиту - кредитна лінія; процентна ставка за користування кредитом: 59,00 відсотків; строк користування 12 місяців з автоматичною пролонгацією; цільове призначення кредиту на споживчі потреби. Взяті на себе зобов'язання за кредитним договором Банк виконав, надавши відповідачці у розпорядження кредитні кошти. Наведене підтверджується випискою по рахунку за кредитною карткою відповідачки. В той же час, відповідачка свої зобов'язання з повернення кредитних коштів не виконує. Станом на 02 грудня 2024 року загальна сума заборгованості за кредитом становить 44 941,91 гривня, що підтверджується розрахунком заборгованості. 02 грудня 2024 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідачки. Таким чином, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло статусу кредитора за кредитним договором, укладеним між АТ «ТАСКОМБАНК» та відповідачкою.
У зв'язку з чим представник позивача звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути суму заборгованості з відповідачки.
Ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області від 05 листопада 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження у відповідності до частини п'ятої статті 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та встановлено відповідачці строк для подання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 178 ЦПК України (а.с.83).
Відповідачці ОСОБА_1 , за зареєстрованим місцем її проживання, було надіслано копію ухвали суду про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою з додатками до неї, про що містяться відомості в матеріалах справи (а.с.85). Поштовий конверт з вкладенням повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.86).
Відповідно до положень пункту 5 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Аналогічні положення закріплені у пунктах 3 та 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України, якими врегульовано порядок надсилання та вручення учасникам справи судових повісток та повідомлень.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
За наведених обставин відповідачка вважається такою, що 27 листопада 2025 року отримала копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, разом з позовною заявою з додатками до неї(а.с.86).
В установлений судом строк відповідачкою не було подано до суду відзив на позовну заяву, тому відповідно до вимог частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Крім того, відповідачка із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не зверталася та будь-яких інших заяв, клопотань не надавала. Отже, відповідачка своїми процесуальними правами, передбаченими ЦПК України не скористалась.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи в порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи може бути здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
У зв'язку з наведеним, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали цивільної справи, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 17 січня 2023 року АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 уклали угоду № 002/18620373-СК_SВ. Відповідно до угоди Банк надає позичальнику грошові кошти на наступних умовах: встановлена сума кредитного ліміту 26 000,00 гривень; тип кредиту - кредитна лінія; процентна ставка за користування кредитом: 59,00 відсотків; строк користування 12 місяців з автоматичною пролонгацією; цільове призначення кредиту на споживчі по треби.
Згідно з умовами вищезазначеного договору, підписавши даний договір позичальник: акцептував Публічну пропозицію АТ «ТАСКОМБАНК», яка розміщена на вебсайті банку: www.tascombank.com.ua, на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб і беззастережно приєдналася до умов договору (з усіма змінами та доповненнями, які відбулися протягом дії цієї угоди); погодилася з тим, що розмір та строк дії, процентна ставка, розмір ліміту, розмір мінімального платежу та інші умови щодо банківської кредитної картки та кредиту, що надаються позичальнику у зв'язку із обраним пакетом послуг, кредитним продуктом і приєднанням до договору шляхом підписання цієї заяви-договору, встановлюється відповідно до умов договору та залежить від типу обраного ним пакету послуг та кредитного продукту. Підписавши зазначену заяву-договір, позичальник підтвердила достовірність відомостей, відображених в заяві-договорі, підтвердила факт ознайомленості, обізнаності та розуміння Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб зі всіма додатками до нього, надала свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку згідно внутрішніх нормативних документів Банку та надав свою пряму та безумовну згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту.
Взяті на себе зобов'язання за кредитним договором Банк виконав, надавши відповідачці у розпорядження кредитні кошти. Наведене підтверджується випискою по рахунку за кредитною карткою відповідачка. В той же час, відповідачка свої зобов'язання з повернення кредитних коштів не виконує.
Станом на 02 грудня 2024 року загальна сума заборгованості за кредитом становить 44 941,91 гривня, що підтверджується розрахунком заборгованості.
02 грудня 2024року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідачки. Таким чином, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло статусу кредитора за кредитним договором, укладеним між АТ «ТАСКОМБАНК» та відповідачкою.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідного звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У відповідності до частин першої-третьої статті13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи,поданим відповідно до цього Кодексу,в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів,поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду,крім випадків,встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази,що стосуються предмета спору,з власної ініціативи лише у випадках,коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках,передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як встановлено в судовому засіданні та доведено зібраними по справі доказами, відповідачка умови укладеного договору не виконує, кредит та відсотки за користування кредитом не сплачує, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі та підлягає стягненню з відповідачки заборгованість за договором на загальну суму 44 941,91 гривня.
Щодо витрат по сплаті судового збору, суд зазначає наступне.
Згідно частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідачки суму сплаченого судового збору.
Відповідно до копії платіжної інструкції від 09 липня 2025 року № 3317, позивачем сплачено в якості судового збору грошову суму у розмірі 3 028,00 гривень.
Згідно частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, вимога позивача про стягнення суми сплаченого судового збору підлягає задоволенню.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
03 липня 2024 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС»та адвокатом Литвиненко Оксаною Ігорівною було укладено договір про надання правової допомоги, за яким в порядку та на умовах, визначених цим договором адвокат надає клієнту послугу захисту прав та інтересів під час розгляду судом будь-якої інстанції справ, у якій клієнт є учасником.
Згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 15 липня 2024 року, адвокат надала клієнту юридичні послуги по справі за позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, зокрема: первинна консультація 1 000,00 гривень; правовий аналіз наявних документів 4 000,00 гривень; підготовка позовної заяви 4 200,00 гривень. Загальна вартість наданих адвокатом послуг склала 9 200,00 гривень.
На виконання умов договору, позивачем сплачено грошову суму в розмірі 9 200,00 гривень.
У відповідності до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Також, суд звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (пункт 49 рішення у справі «Наталія Михайленко проти України» від 30 травня 2013 року, заява 49069/11).
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зазначено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар. Останній може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги.
На думку суду, заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає принципам співмірності, розумності та справедливості з огляду на наступне.
Щодо витрат на надання консультації із правових питань, то на думку суду такі витрати є виключною ініціативою представника, оскільки, позивач участі у судових засіданнях не брав, власну позицію щодо справи не висловлювали, а позовна заява складалася безпосередньо адвокатом, будь-яких заяв або клопотань самостійно не подавав. Будь-яких доводів на підтвердження того, що надання такої послуги як консультація не є невідворотною та неминучою позивачем надано не було. Окрім того, у змісті позовної заяви та акті приймання передачі не розкрито з приводу якого саме питання (яких документів) надавалася така консультація. Тому, суд вважає, що підстави для відшкодування витрат за зазначену послугу відсутні.
Щодо вивчення документів, формування правової позиції та підготовка позовної заяви, то суд вважає, що вивчення документів та формування правової позиції є складовою процедури підготовки позовної заяви.
Також, суд звертає увагу на те, що сама позовна заява не значна за обсягом та складається з 3 аркушів, а складання такої заяви не вимагає значного проміжку часу, оскільки, за своєю формою та змістом така позовна заява є типовою.
Додатки до позовної заяви не містять будь-яких доказів, які б були отримані представником позивача самостійно, а тому, це дає підстави вважати, що адвокат не вчиняв будь-яких дій задля їх отримання (в тому числі шляхом подання адвокатських запитів)
Суд звертає увагу на те, що правовідносини які виникли між сторонами ґрунтуються на кредитних правовідносинах. Зазначена категорія справ характеризується низьким рівнем складності.
Визначаючи вартість такої послуги, як складання та подання позову, суд виходить з того, що спірні правовідносини характеризуються чітким правовим регулювання, а тому, від представника позивача не вимагалося здійснення пошуку додаткового законодавства, що свідчить про сталість та єдність законодавства у цій сфері.
При цьому, судова практика у цій сфері стала та узгоджена між собою, що не вимагає від представника витрати значного часу для її пошуку та/або узгодження правових позицій.
На думку суду, справа не становить значного суспільного інтересу, та впливає виключно відносини між кредитором та боржником.
Тому, враховуючи зазначене, суд вважає, що вартість послуги із складання та подання позовної заяви, яка б відповідала критерію співмірності, розумності та справедливості становить 3 000,00 гривень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 264, 279 ЦПК України, суд
Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 05 вересня 2022 року органом видачі 5148; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС», місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 03035, Київська область, м. Київ, пл. Солом'янська, буд. 2, ідентифікаційний номер в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 40340222, заборгованість за договором про комплексне банківське обслуговування № 002/18620373-СК_SВ від 17 січня 2023 року в розмірі 44 941 (сорок чотири тисячі дев'ятсот сорок одна) гривня 91 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 05 вересня 2022 року органом видачі 5148; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС», місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 03035, Київська область, м. Київ, пл. Солом'янська, буд. 2, ідентифікаційний номер в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 40340222, витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп., та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000 (три тисячі) гривень 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до підпункту 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.
Відомості про сторін та інших учасників справи на виконання пункту 4 частини п'ятої статті 265 ЦПК України:
позивач:ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС», місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 03035, Київська область, м. Київ, пл. Солом'янська, буд. 2, ідентифікаційний номер в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 40340222
відповідачка:ОСОБА_1 ; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2
Копію рішення суду вручити/надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу.
У відповідності до положень частин четвертої та п'ятої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є 23 лютого 2026 року, тобто дата складення повного судового рішення.
Суддя О.О. Желясков
Рішення суду набрало законної сили «______» __________________20_____ року.
Оригінал рішення суду знаходиться в матеріалах цивільної справи № 523/17343/25 Ананьївського районного суду Одеської області.