Справа № 750/17447/25
Провадження № 2/750/1051/26
20 лютого 2026 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
судді Косенка О.Д.,
секретар Ткаченко К.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
у грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - Позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15 лютого 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») та Відповідачем було укладено Договір позики № 73146885.
27 березня 2025 року між TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Позивачем укладено Договір факторингу № 27/03/25, у відповідності до умов якого TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) TOB «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а TOB «ФК «ЄАПБ» приймає належні TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025, TOB «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 17098,10 грн.
Указаний розмір заборгованості Позивач просить стягнути на його користь із Відповідача разом із судовими витратами. Розгляд справи просив провести без участі представника Позивача, у разі неявки Відповідача у визначені судом час і дату, просив ухвалити заочне рішення.
Ухвалою суду від 24.12.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 04.02.2026.
У зв'язку з неявкою Відповідача, засідання відкладено на 20.02.2026 та здійснено повторний його виклик.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомляла, жодних заяв від неї не надходило.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки у цьому випадку отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю суду. Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Верховного Суду від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20, від 23.01.2023 у справі 496/4633/18, від 22.03.2023 у справі № 905/1397/21, від 30.08.2023 у справі № 910/10477/22.
Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не подала, будь-яких клопотань та заяв від неї не надходило, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи наявність умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, судом здійснено заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається з матеріалів справи, 15 лютого 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») та Відповідачем було укладено Договір Позики № 73146885 (а.с. 7-13).
Згідно з п. 2.1 Договору, за цим Договором Позикодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики.
Підписанням цього Договору позики Відповідач підтверджує він ознайомився на сайті hups://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги (п.11.1).
Згідно з договором Позивач надає Відповідачу грошові кошти (позику) у розмірі 10000,00 грн строком на 23 днів на умовах передбачених договором позики, а Відповідач зобов'язалася повернути позику та сплатити проценти за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленими кредитним договором, з кінцевим терміном погашення не пізніше 09.03.2025 зі сплатою процентної ставки - 0,347% у день, ставкою за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день - 4,00% (п. п. 2.1 - 2.3 договору).
Квитанцією № 1f249bda-8e6d-4d87-82dc-bf3b26ef1622 підтверджується факт перерахування 15.02.2025 о 17:28:43 на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 кредитних коштів у розмірі 10000,00 грн (а.с.17).
Згідно з розрахунком первісного кредитора (а.с. 10-11), загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором позики № 73146885 від 15.02.2025 становить 17098,10 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 10000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 798,10 грн, заборгованість за понадстрокове користування кредитом - 4800,00 грн, комісія за надання кредиту - 1500,00 грн.
27 березня 2025 року між TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Позивачем укладено Договір факторингу № 27/03/25 (а.с. 27-31), у відповідності до умов якого TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) TOB «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а TOB «ФК «ЄАПБ» приймає належні TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників. До даного договору укладено додаткову угоду № 5 від 26.06.2025 (а.с. 32).
До матеріалів справи долучено копію підписаного сторонами та скріпленого їх печатками Акту прийому-передачі Реєстру Боржників який є невід'ємною частиною цього Договору (а.с. 33).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників №8 від 26.06.2025 до Договору факторингу № 27/03/25 від 27.05.2025, TOB «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 17098,10 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 10000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 798,10 грн., заборгованість за понадстрокове користування кредитом - 4800,00 грн., комісія за надання кредиту - 1500 грн (а.с. 35).
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Порядок нарахування процентів визначається ст. 1048 ЦК України, згідно з ч. 1 якої, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін.
За змістом ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з пунктом 5 статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» факторинг є видом фінансової послуги. Відповідно до статті 9 вказаного Закону фінансова послуга надається на підставі договору, який укладається, змінюється, припиняється, виконання зобов'язань за яким забезпечується відповідно до вимог цивільного законодавства України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та спеціальними законами.
За положеннями ч. ч. 1 - 4 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76, 77, 79, 80, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Позивачу при пред'явленні вказаного позову необхідно було довести факти укладення кредитного договору, перерахування коштів позичальнику, неналежного виконання позичальником умов договору та обставини переходу прав вимоги до позивача як нового кредитора.
Кредитний договір укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису на веб-сайті Позивача шляхом обміну електронними повідомленнями, при цьому Відповідач засвідчив свою згоду на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту, після чого отримала одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який і використала для підтвердження підписання договору.
Отже, встановивши, що без здійснення вказаних дій Відповідачем кредитний договір не був би укладений, цей правочин у розумінні положень Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 234/7160/20, від 01.11.2021 у справі №234/8084/20.
Факт перерахування відповідачу коштів у розмірі 10000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 підтверджується квитанцією № 1f249bda-8e6d-4d87-82dc-bf3b26ef1622.
Суд доходить висновку, що факти виникнення між Позивачем та Відповідачем кредитних правовідносин, отримання Відповідачем та використання кредитних коштів, утворення заборгованості по оплаті тіла кредиту та процентів підтверджений належними допустимими та достатніми доказами.
Також Позивачем підтверджено правонаступництво у питанні стягнення боргу, що виник на підставі укладеного договору факторингу.
Разом з тим, Позивачем до стягнення заявлено проценти за понадстрокове користування кредитом. З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до правового висновку, який міститься у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18), після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Судом встановлено, що відповідно до умов кредитного договору № 73146885 від 15.02.2025 та відповідачу було надано позику строком на 23 дні зі сплатою відсотків за кожен день у розмірі 0,347 %.
З договору позики вбачається, що датою видачі кредиту є 15.02.2025, строк кредитування 23 дні, сума кредиту - 10000,00 грн.
Суд вважає за необхідне застосувати вказаний правовий висновок Верховного Суду і до правовідносин, що склались по договору позики № 73146885, а тому відсотки за понадстрокове користування кредитом у розмірі 4800,00 стягненню не підлягають.
Суд також враховує, що комісія за надання кредиту за своєю суттю є комісією, пов'язаною із наданням послуги, а саме: перерахуванням Кредитодавцем коштів на рахунок, вказаний Позичальником, з використанням стороннього сервісу - інтернет-еквайрингу.
Суд розцінює сплату Відповідачем комісії за надання кредиту, як оплату за отримання супутньої послуги на користь кредитного посередника (АТ «ТАСКОМБАНК»), а тому вважає її нарахування Відповідачу обгрунтованим та таким, що узгоджується з вимогами ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування".
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 73146885 від 15.02.2025 в сумі 12298 грн 10 коп., з яких: 10000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу, 798 грн 10 коп. - заборгованість за відсотками, 1500,00 грн - комісія за надання кредиту.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 та п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат. Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, їх слід стягнути з Відповідача на корить Позивача пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 4, 12-13, 19, 81, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, -
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 30, код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за кредитним договором № 73146885 від 15.02.2025 у розмірі 12298 (дванадцять тисяч двісті дев'яносто вісім) гривень 10 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 1742 (одна тисяча сімсот сорок дві) гривні 43 копійки у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою Відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Олег КОСЕНКО