"29" листопада 2010 р. Справа № 6/178
м. Чернівці 11-20 год.
За позовом дочірнього підприємства “М'ясо Буковини” відкритого акціонерного товариства “Новоселицький птахокомбінат”, м. Новоселиця Чернівецької області
до 1) Чернівецької обласної митниці,
2) Державного Казначейства України
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів -Головне управління Державного Казначейства України в Чернівецькій області
про визнання дій протиправними та стягнення з Державного бюджету України шкоди в розмірі 28400 грн.
Головуючий суддя Т.І. Ковальчук
Судді М.І.Ніколаєв
О.Г.Проскурняк
Секретар судового засідання -Сушинський І.І.
Представники:
Позивача -Павлюк Г.О., дов. від 27.01.2010 р.
Відповідача -1) Пастух В.В. дов. № 25/12/1-5225 від 13.07.2010 р.
2) Катриняк Ю.І., дов. від 28.12.209 р. № 18-22/7682-23785
Третьої особи -Катриняк Ю.І. дов. від 30.12.2009 р. № 14-06/8745
Позивач звернувся з адміністративним позовом до Кельменецької митниці про визнання протиправними дій щодо встановлення митної вартості свинини в полутушах, поставленої згідно умов контракту № 27 від 25.03.2008 р. та додатку № 1 до контракту, вище фактичної вартості, а саме 1,1 євро, та стягнення з Державного бюджету заподіяної шкоди в розмірі 28400,00 грн.
Згідно з повідомленням прокуратури Чернівецької області від 16.07.2008 р. № 05/1-436вих08 з метою представництва інтересів держави у справу вступив прокурор.
Ухвалою від 17.07.2008 р. другим відповідачем у справі залучено Державне казначейство України, постановою господарського суду Чернівецької області від 08.12.2008 позов частково задоволено, визнано протиправними дії Кельменецької митниці щодо встановлення митної вартості свинини в полутушах, поставленої згідно умов контракту від 25.03.2008 р. № 27 та додатку № 1 до нього, в розмірі 1,64 євро, тобто вище фактичної вартості, яка складала 1,1 євро, у решті вимог у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2009 року постанову господарського суду Чернівецької області від 08.12.2008 року у справі 6/178 скасовано з направленням справи до суду першої інстанції на новий судовий розгляд повноважним складом суду.
Розпорядженням голови господарського суду Чернівецької області Желіка Б.Є. від 28.02.2010 р. справу передано на розгляд судовій колегії у складі головуючого судді Ковальчук Т.І., суддів Гушилик С.М. та Гончарука О.В.
У відповідності до розпорядження голови господарського суду Чернівецької області Желіка Б.Є. від 29.06.2010 р. у зв'язку з перебуванням у відпустках суддів Гушилик С.М. та Гончарука О.В. до складу колегії включено суддів Ніколаєва М.І. та Проскурняка О.Г.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним:
- у відповідності до укладеного з Компанією РНН “ALSERO” (Польща) контракту № 27 від 25.03.2008 р. позивач купив 400000 кг свинини в полутушах за ціною 1,1 євро без ПДВ за 1 кг, при розмитненні частини продукції у кількості 59995 кг на митній території України відповідач застосував митну вартість на рівні фактичної вартості (1,1 євро за 1 кг), однак при поставці чергової партії свинини кількістю 19995 кг відповідач безпідставно збільшив митну вартість з 1,1 євро за 1 кг до 1,64 євро (2,52 дол. США) за 1 кг, що потягло збільшення плати за митне оформлення на 28400 грн.;
- при піднятті митної вартості відповідачем порушено ст.ст. 266, 267 Митного кодексу України, якими передбачено визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та проведення консультацій з декларантом (позивачем) з метою обґрунтування вибору підстав для визначення митної вартості іншими передбаченими методами, не взято до уваги документи, в яких була зазначена фактична ціна продукції, власні попередні рішення від 23.04.2008 р. та 30.05.2008 р. про визнання митної вартості раніше ввезеного м'яса за згаданим контрактом.
Відповідач-1 Кельменецька митниця надала заперечення і доповнення до заперечень, в яких позов не визнала з тих підстав, що при зверненні 04.06.2008 р. позивача на митницю з приводу розмитнення вантажу із застосуванням митної вартості на рівні фактичної вартості 1,1 євро за 1 кг свинини останньому 05.05.2008 р. було вручено відповідь із зазначенням того, що підставою для сумніву щодо заявленої митної вартості товару є рівень його ціни, якщо він істотно відрізняється від цін аналогічних (ідентичних) товарів, митне оформлення яких уже здійснено. За результатами аналізу цінової інформації ЄАІС ДМСУ, зазначено у запереченнях, встановлено, що рівень митної вартості м'яса свійських свиней на кістці (половини туш) польського виробника Zaklad Przemyslu Miesnego “BIERNACKI” у травні становить 2,52 дол. США за 1 кг, позивачу повідомлено, що в разі незгоди він має право звернутися до митниці з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під гарантію уповноваженого банку або сплатити податки і збори (обов'язкові платежі) згідно з митною вартістю, визначеною митним органом, а також має право оскаржити рішення митного органу щодо визначення митної вартості товарів до суду чи митного органу вищого рівня. Того ж дня позивач сплатив 28400,00 грн., що засвідчило його згоду з рішеннями митниці, 06.06.2008 р. митницею було розглянуто подані позивачем митну декларацію та інші документи, порівнявши митну вартість товару з даними Центральної цінової бази ДМСУ було виявлено заниження митної вартості та видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 405000000/2008/100007. Зазначені дії митниці, вказується у запереченнях, відповідають чинному законодавству, яким передбачено право митного органу при наявності обгрунтованих сумнівів достовірності поданих декларантом відомостей самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості згідно з Митним кодексом України.
Відповідач-2 Державне Казначейство України надало заперечення, в яких позов також не визнало, посилаючись на те, що заподіяна позивачеві діями митниці шкода має відшкодовуватися за правилами господарського, а не адміністративного судочинства, вартість товару визначалася митницею у відповідності до чинного законодавства і позивач з такою митною вартістю погодився, сплативши належні митні платежі, хоча міг оскаржити прийняте митним органом рішення.
Позивач у ході розгляду справи уточнював позовні вимоги, востаннє -заявою від 07.10.2010 р. (т.с. 2, а.с. 80), у якій просить суд:
- визнати неправомірними дії Кельменецької митниці щодо визначення митної вартості;
- визнати недійсним рішення про визначення митної вартості товару до і вантажно-митної декларації 405000002.2008.000575 від 05.06.2008 р., скасувати картку відмови від 06.06.2008 р. в прийнятті митної декларації митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 405000000/2008/100007 від 05.06.2008 р.;
- стягнути з державного бюджету на користь позивача суму переплати податків і зборів 28400 грн.
Ухвалою від 07.10.2010 р. заяву (клопотання) ДП “М'ясо Буковини” про уточнення позовних вимог від 07.10.2010 р. прийнято до розгляду в порядку ст. 137 КАС України і справу розглянуто в межах змінених позовних вимог згідно з цією заявою.
Протягом часу розгляду справи відповідач Кельменецька митниця була ліквідована відповідно до наказу Державної митної служби України від 20.02.2009 р. № 132 “Про ліквідацію митного органу”, станом на 12.10.2010 р. до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення юридичною особи Кельменецької митниці (т.с. 2, а.с. 96-97).
Ухвалою від 08.11.2010 р. відмовлено у закритті провадження у справі у зв'язку з ліквідацією Кельменецької митниці, здійснено процесуальну заміну ліквідованого відповідача Кельменецької митниці Чернівецькою обласною митницею.
Чернівецька обласна митниця надала заперечення на позов, у яких зазначила, що дії Кельменецької митниці під час митного оформлення ВМД № 405000000/2008/000575 від 05.06.2008 р. та № 405000002/8/000597 від 06.06.2008 р., викладені в запереченнях Кельменецької митниці від 10.07.2008 р. та 24.03.2010 р., підтримує в повному обсязі, рішення про визначення митної вартості товару до ВМД № 4050000002/2008/000575 від 05.06.2008 р. відповідає чинному законодавству, оскільки під час митного оформлення товару позивача були відсутні відомості, що підтверджують достовірність заявленої декларантом митної вартості, у зв'язку з чим митний орган вправі самостійно визначити митну вартість товару, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені Митним кодексом України, відсутні також підстави для скасування картки відмови від 06.06.2008 р. в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 4050000002/2008/100007 і стягнення з Держбюджету на користь позивача суми переплати податків і зборів у розмірі 28400 грн., оскільки Кельменецькою митницею дотримано вимоги наказу Держмитслужби України № 1227, яким затверджено Порядок оформлення й використання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, а податкове зобов'язання зі сплати ввізного мита і ПДВ в розмірі 28400 грн. позивач узгодив і сплатив самостійно.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, пояснив, що на виконання укладеного з польською фірмою “АLSERO” контракту остання у квітні-травні 2008 року поставила позивачеві партії свинини виробництва польської фірми Zaklad Przemyslu Miesnego “BIERNACKI”, які були розмитнені із застосуванням митної вартості на рівні фактичної вартості, а саме 1,1 євро за 1 кг, однак при поставці чергової партії свинини 06.06.2008 р. відповідач безпідставно збільшив плату за митне оформлення на 28400 грн., порушивши при цьому ст. 267 МК України і не застосувавши митну вартість за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, незважаючи на подання позивачем усіх необхідних для цього документів. Також представник позивача пояснив, що митницею не прийнято до уваги різницю дати складання контракту із порівняльним періодом, місце, і умови поставки, характеристику товару, зокрема те, що позивачу поставлялося м'ясо свиноматок, а не м'ясо свійських свиней, не враховано надані позивачем документи, в яких зазначена фактична ціна, не надано позивачеві права на доведення правильності визначення ним митної вартості, збільшені на 28400 грн. платежі за митне оформлення позивач сплатив вимушено, оскільки м'ясо свинини є товаром, що швидко псується, і для запобігання ще більших збитків його треба було випустити у вільний обіг та реалізувати, однак це не позбавляє позивача права оскаржувати неправомірні дії відповідача про визначення митної вартості як такі, що вчинені з порушенням законодавства.
Представники відповідачів позов не визнали, посилаючись на викладене у запереченнях.
Представник третьої особи також заперечував проти задоволення позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд встановив наступне.
25.03.2008 р. між ДП “М'ясо Буковини” (Покупець) та польською Компанією РНН “ALSERO” (Продавець) було укладено контракт № 27, предметом якого є продаж-купівля на умовах DDU м. Новоселиця Чернівецької області (Інкотермс 2000) товару згідно Генеральної специфікації № 1, а саме свинини в полутушах, категорії EUR, по ціні 1,1 євро за 1 кг без ПДВ на загальну суму 1000 тис. євро, поставка якої здійснюється партіями протягом 30 днів після заявки покупця (т.с. 1, а.с. 4-8).
У рамках даного контракту позивач ввозив на митну територію України свинину в напівтушах виробництва польської фірми Zaklad Przemyslu Miesnego “BIERNACKI”, зокрема 23.04.2008 р. та 30.05.2010 р. увіз 60025 кг свинини по ціні 1,1 євро за 1 кг (вантажно-митні декларації № 405000002/8/000386, № 405000002/8/000387, № 405000002/8/000551, т.с. 1, а.с. 9-11).
04.06.2008 р. позивач увіз на митну територію України чергову партію свинини мороженої напівтуші без голів та баків, передніх ратичок для промислової переробки того ж виробника по контракту № 27 від 25.03.2008 р. у кількості 19995 кг.
Згідно вантажно-митної декларації 405000002/8/000575 митна вартість даного товару задекларована позивачем у розмірі 165048,99 грн. з розрахунку 1,1 євро за 1 кг ваги по курсу євро на день оформлення зазначеної ВМД (т.с. 1, а.с. 116-117).
За вказаною ВМД за митне оформлення підлягало сплаті до бюджету митних платежів (ввізне мито і ПДВ) на суму 52815,68 грн.
04.06.2008 р. позивач подав Кельменецькій митниці листа за № 335, у якому просив останнього при розмитненні даної партії свинини застосувати митну вартість на основі фактичної вартості -1,1 євро за кілограм на підставі контракту № 27 від 25.03.2008 р., інших документів, та додатково поданого банківського свіфту, згідно з яким позивач сплатив за товар попередню оплату за ціною 1,1 євро за 1 кг (а.с. 67).
У відповідь на цього листа Кельменецька митниця листом № 8/19-3556 від 05.06.2008 р. повідомила позивача, що за результатами аналізу цінової інформації ЄАІС Держмитслужби досліджено порядок формування митної вартості товарів, що класифікуються за кодом 0203211000 згідно з УКТЗЕД (Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності, Закон України “Про Митний тариф України”, розділ І, група 02) та встановлено, що рівень митної вартості на товари зазначеного коду залежить від певних характеристик товару, виробника та країни походження, митна вартість товару за кодом 0203211000 згідно з УКТЗЕД м'ясо свійських свиней на кістці (половини туш) морожене, виробник Zaklad Przemyslu Miesnego “BIERNACKI” Польща в травні становить 2,52 дол США за 1 кг, що підтверджується оформленням даного товару на інших митницях. У зв'язку з тим, що опис товару, виробник та країна походження є ідентичними, а рівень його ціни істотно відрізняється від цін аналогічних товарів, митниця запропонувала декларанту (позивачеві) провести корегування митної вартості виходячи з того, що митна вартість товару за кодом 0203211000 згідно з УКТЗЕД м'ясо свійських свиней на кістці (половини туш) морожене, виробник Zaklad Przemyslu Miesnego “BIERNACKI” становить не менше 2,52 дол. США за 1 кг, та звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під гарантію уповноваженого банку або сплатити податки і збори (обов'язкові платежі) згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом відповідно до ст. 264 МКУ та наказу ДМСУ від 17.03.2008 р. № 230 (т.с. 1, а.с. 70).
На підставі проведеного аналізу наданих позивачем документів та цінової інформації ЦБД ЄАІС ДМСУ 05.06.2008 р. відділом контролю митної вартості та номенклатури Кельменецької митниці було складено довідку № 004 про визначення митної вартості товарів, згідно якої митна вартість ввезеної ДП “М'ясо Буковини” по ВМД 405000002/8/000575 від 04.06.2008 р. та контракту № 27 від 25.03.2008 р. свинини мороженої напів туші без голів та баків, передніх ратичок для пром. переробки за кодом УКТЗЕД 0203211000 коригувалася в сторону збільшення до 2,52 дол. США за 1 кг проти заявленої фактурної вартості 1,70 дол. США /кг (т.с. 1, а.с. 118)
Того ж дня 05.06.2008 р. платіжним дорученням № 2328 позивач додатково сплатив 28400 грн. попередньої оплати за митне оформлення товару (т.с. 1, а.с. 14).
Розглянувши 05.06.2008 р. подані позивачем ВМД № 405000002/8/000575 та інші документи (т.с. 1, а.с. 112, 116-117,125-141) Кельменецька митниця прийшла до висновку, що рівень митної вартості товару позивачем занижено, у зв'язку з чим було видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 405000000/2008/100007 від 06.06.2008 р., в якій зазначено, що митна декларація № 405000002.2008.000575 від 05.06.2008 р. не може бути прийнята у зв'язку із заниженням рівня митної вартості товару в порівнянні з ідентичним оформленням згідно з Центральною ціновою базою даних ДМСУ, та зазначено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації і митного оформлення товарів, а саме -подати нову ВМД із скоригованою митною вартістю товару до 2,52 дол. США за 1 кг згідно довідки про визначення митної вартості товарів № 004 від 05.06.2008 р. (т.с. 1, а.с. 13, 116-118).
06.06.2008 р. позивач оформив і подав на митницю вантажно-митну декларацію за № 405000002/8/000579, в якій митна вартість товару відкоригована згідно з довідкою № 004 від 05.06.2008 р. до суми 244580,44 грн. та визнана митницею, про що свідчить штамп останньої від 06.06.2008 р. на декларації митної вартості та інформаційний аркуш митного контролю товарів за ВМД № 405000002/8/000579(т.с. 1, а.с. 119-123).
Також позивач подав декларацію митної вартості (форма ДМВ-2 ) від 06.06.2008 р. на суму 244580,44 грн., де зазначив, що нова митна вартість визначена із застосуванням методу за ціною договору щодо ідентичних товарів, в обґрунтування обрання нового методу визначення митної вартості та причин незастосування попереднього методу зазначено, що метод 1 неприйнятний для застосування, оскільки у митного органу є довідкова інформація про ціни на товар, а метод 2 неприйнятний для застосування через відсутність у митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари (а.с. 122). Таку суперечливість в обґрунтуванні обрання нового методу визначення митної вартості сторони пояснили тим, що неприйнятність методу 2 в ДМВ від 06.06.2008 р. зазначено помилково.
Згідно з преамбулою Митний кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України і спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Згідно ст. 40 МК України митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.
Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до цього Кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.
Серед форм митного контролю ст. 41 МК України передбачає в тому числі перевірку документів та відомостей, необхідних для такого контролю.
Статтею 259 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Згідно зі ст. 260 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.
Порядок визначення митної вартості товарів поширюється на товари, які переміщуються через митний кордон України. Методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються цим Кодексом.
Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи (ст. 262 МК України).
Статтею 265 МК України встановлено, що митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України.
Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.
Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.
Відповідно до ст. 266 МК України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:
1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
4) на основі віднімання вартості;
5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
6) резервного.
Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Порядок здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 р. № 339 (далі -Порядок № 339).
Згідно п. 2 Порядку № 339 контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до статті 41 Митного кодексу України шляхом, у тому числі:
1) проведення:
- перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1766;
- усного опитування посадових осіб підприємств і громадян, а також консультацій з декларантом з метою обміну інформацією, що стосується певної зовнішньоекономічної операції та впливає на вартість товарів;
2) порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з:
- рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;
- наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.
Послідовність дій посадових осіб митного органу під час здійснення передбаченого цим пунктом контролю визначається Держмитслужбою.
Контроль за правильністю визначення митної вартості товарів після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України здійснюється митним органом відповідно до пункту 5 частини першої статті 41, статей 60 і 69 Митного кодексу України у разі, зокрема:
1) виникнення обґрунтованого сумніву стосовно достовірності відомостей, що містяться в документах, поданих митному органу для здійснення митного контролю (на підставі письмового розпорядження керівника такого органу або особи, що його заміщує);
2) прийняття митним органом рішення про випуск товарів у вільний обіг згідно із статтею 264 Митного кодексу України на підставі відповідного звернення декларанта у разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості товарів, що декларуються.
Як убачається з матеріалів справи, працівниками Відповідача-1 під час розгляду ВМД від 05.06.2008 р. № 405000002/8/000575 та інших поданих позивачем для визначення митної вартості документів (т.с. 1, а.с. 116-117,125-141) було досліджено ці документи і проведено порівняння задекларованої позивачем митної вартості товару, визначеної за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, з ідентичними оформленнями згідно з Центральною базою даних Державної митної служби України, в результаті чого виявлено заниження рівня задекларованої позивачем митної вартості.
Так, дійсно, з наданих Кельменецькою митницею відомостей з Центральної бази даних ДМСУ видно, що на момент оформлення митна вартість ідентичного з товаром позивача товару за кодом 0203211000 згідно з УКТЗЕД м'ясо свійських свиней на кістці (половини туш) морожене, виробник Zaklad Przemyslu Miesnego “BIERNACKI”, Польща, в травні 2008 року є вищою, аніж задекларована позивачем по ВМД № 405000002/8/000575, і у більшості випадків оформлення складає 2,52 дол. США за 1 кг (т.с. 1, а.с. 65-66).
Пунктом 7 Порядку № 339 передбачено, що в разі коли в результаті здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України виявлено обставини, що вплинули на рівень задекларованої митної вартості таких товарів, митний орган приймає рішення про визначення їх митної вартості за встановленою Держмитслужбою формою.
У відповідності до п. 18 Порядку № 339 у разі коли декларант не може документально підтвердити заявлену ним митну вартість товарів або коли виникають обґрунтовані сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей, митний орган може вимагати подання декларації митної вартості та самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи, передбачені Митним кодексом України, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів з коригуванням, що здійснюється згідно із зазначеним Кодексом.
Судом установлено, що, виявивши заниження позивачем митної вартості ввезеного по ВМД № 405000002/8/000575 товару у порівнянні з даними цінової інформації ЦБД ЄАІС ДМСУ, Кельменецька митниця листом № 8/19-3556 від 05.06.2008 р. повідомила ДП “М'ясо Буковини” про рівень митної вартості на ідентичні товари, які вже пройшли митне оформлення на інших митницях, і запропонувала йому провести відповідне корегування митної вартості, а в разі незгоди з визначеною митницею митною вартістю звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під гарантію уповноваженого банку або сплатити податки і збори (обов'язкові платежі) згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом (т.с. 1, а.с. 68). Таким чином, з боку митного органу мало місце надання позивачу інформації, необхідної для проведення передбаченої ст. 266 МК України процедури консультацій між митним органом і декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості.
Статтею 264 МК України передбачено, що у разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості товарів або в разі незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під гарантію уповноваженого банку або сплатити податки і збори (обов'язкові платежі) згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом.
На письмову вимогу декларант має право на надання йому в тижневий строк з дня звернення письмового пояснення стосовно того, як митним органом було визначено митну вартість оцінюваних товарів.
Строк дії гарантійних зобов'язань, визначених цією статтею, не може перевищувати 90 календарних днів з моменту випуску товарів у вільний обіг.
Після надання банком гарантій, зазначених у частині третій цієї статті, митний орган зобов'язаний випустити товари у вільний обіг. У разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у місячний термін з дня прийняття рішення, у порядку, передбаченому законодавством.
Декларант має право оскаржити рішення митного органу щодо визначення митної вартості оцінюваних товарів до митного органу вищого рівня та/або до суду.
Наказом Державної митної служби України від 17 березня 2008 р. № 230 затверджено Порядок випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України (далі -Порядок № 230)
Згідно п. 2 Порядку № 230 випуск у вільний обіг товарів у разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості таких товарів або незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, може бути здійснений на підставі письмового звернення декларанта до митного органу з відповідним проханням.
Декларант у поданому зверненні обов'язково зазначає обраний ним вид гарантійних зобов'язань митному органу.
Митний орган розглядає звернення та не пізніше дводенного строку приймає рішення щодо можливості випуску таких товарів у вільний обіг під обрані декларантом гарантійні зобов'язання, про що письмово повідомляє декларанта.
Пунктом 6 Порядку № 230 визначено, що гарантійні зобов'язання надаються декларантом шляхом сплати до державного бюджету суми податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, або надання гарантії уповноваженого банку.
Гарантія уповноваженого банку щодо сплати належних податків і зборів (обов'язкових платежів), яка оформляється у вигляді окремого документа, надається декларантом митному органу на різницю між визначеною митним органом і заявленою декларантом митною вартістю товарів (п.п. 7, 9 Порядку № 230).
У подальшому випуск товарів у вільний обіг здійснюється митним органом на підставі вантажної митної декларації, заповненої у звичайному порядку, та інших документів, передбачених законодавством, митне оформлення здійснюється на підставі поданих документів, у графі “Для відміток митного органу” декларації митної вартості посадовою особою митного органу, що здійснює митне оформлення таких товарів, уносяться такі записи: “контроль митної вартості після пропуску”, а також “сплачено до бюджету” чи “гарантія банку” відповідно до обраного декларантом виду гарантійних зобов'язань.
Проте, в даній справі позивач не звертався до Кельменецької митниці про випуск товарів у вільний обіг під банківську гарантію, а сплатив до державного бюджету митні платежі в сумі 28400 грн. згідно з визначеною митницею митною вартістю товарів, оформив нову ВМД 405000002/8/000579 та подав декларацію митної вартості до цієї ВМД, у якій вказав нову митну вартість товару.
У відповідності до п. 15 Порядку № 230 декларант має право оскаржити рішення митного органу щодо визначення митної вартості оцінюваних товарів до митного органу вищого рівня та/або до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження..
За змістом позовних вимог позивач оскаржує дії Кельменецької митниці, які полягають у тому, що всупереч вимогам абз. 3 ст. 266 та абз. 3 ст. 265 Митного кодексу України останній не провів процедуру консультації між митним органом і декларантом з метою вибору іншого методу встановлення митної вартості та протиправно зобов'язав декларанта визначити митну вартість іншим методом, не прийняв до уваги різницю дати складання контракту із порівняльним періодом, місце поставки товару, характеристику товару та умови його поставки, не надав позивачу право на доведення правильності визначення ним митної вартості товару.
Однак за результатами розгляду справи суд не встановив у діях Кельменецької митниці зазначених порушень чинного законодавства.
Так, як зазначалося вище, позивач звернувся до митниці з листом № 335 від 04.06.2008 р. щодо розмитнення товару і застосування фактурної митної вартості та у підтвердження вартості товару надав додатково банківський свіфт, а Кельменецька митниця, в свою чергу, листом № 8/19-3556 від 05.06.2008 р. повідомила позивача про рівень митної вартості на ідентичні товари, які вже пройшли митне оформлення на інших митницях, що засвідчує виконання нею норми ч. 3 ст. 266 МК України, яка встановлює, що в ході консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Таким чином, консультації між позивачем і Кельменецькою митницею з приводу визначення митної вартості фактично мали місце.
У відповідності до ч. 3 ст. 265 МК України якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.
Суд відхиляє твердження позивача, що митним органом не враховано різницю дати складання контракту із порівняльним періодом, місце поставки товару, характеристику товару та умови його поставки, оскільки останній визначив митну вартість товару послідовно відповідно до ст. 266 та ст. 268 МК України за ціною договору щодо ідентичних товарів на підставі документально підтвердженої інформації Центральної цінової бази даних ДМСУ протягом періоду, який відповідає періоду ввезення позивачем спірної партії свинини (травень 2008 р.).
Митницею дотримано також положення ч. 6 ст. 268 МК України, згідно якої якщо для цілей застосування цього методу виявляється більше, ніж одна вартість операції з ідентичними товарами, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.
За таких обставин суд не вбачає підстав для визнання дій Кельменецької митниці щодо визначення митної вартості неправомірними та визнання недійсним рішення митниці від 05.06.2008 р. про визначення митної вартості товару до вантажно-митної декларації 405000002/2008/000575.
Здійснення Кельменецькою митницею митного оформлення попередніх партій продукції, ввезених позивачем відповідно до контакту № 27 від 25.03.2008 р., за митною вартістю, задекларованою позивачем, не спростовує доводів митного органу про обгрунтованість сумнівів щодо митної вартості товару, заявленої позивачем при ввезенні продукції за ВМД 405000002/8/000575 від 04.06.2008 р,. з огляду на наявну в Центральній ціновій базі даних ДМСУ інформацію щодо митної вартості аналогічної продукції.
У зв'язку з правомірністю дій митниці під час визначення митної вартості відсутні підстави для визнання недійсною Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 405000000/2008/100007 від 06.06.2008 р., оскільки митна декларація № 405000002/2008/000575 від 05.06.2008 р. не могла бути прийнята у зв'язку із заниженням рівня митної вартості товару, що ввозився, в порівнянні з ідентичним оформленням згідно з Центральною ціновою базою даних ДМСУ.
На виконання вимог наказу Держмитслужби від 12.12.2005 р. № 1227 “Про затвердження Порядку оформлення й використання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України” у Картці відмови від 06.06.2008 р. зазначені причини відмови з посиланням на норми законодавства України, а також роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України, а саме -подати нову ВМД із скоригованою митною вартістю товару до 2,52 дол. США за 1 кг згідно довідки про визначення митної вартості товарів № 004 від 05.06.2008 р.
Таким чином, суд не встановив порушень в діях Кельменецької митниці щодо визначення митної вартості товару - свинини в напівтушах за кодом 0203211000 згідно з УКТЗЕД по ціні 2,52 дол. США за 1 кг, окрім того, вирішення питань правильності визначення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у випадках, встановлених законом, є виключною компетенцією митних органів, тому питання встановлення митної вартості та її контролю не можуть бути предметом вирішення будь-якого іншого органу, окрім митних органів.
У зв'язку з наведеним відсутні підстави й для задоволення вимог про стягнення (зобов'язання) повернути кошти в сумі 28400 грн.
Так, відповідно до п. 16 Порядку сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту в місячний строк з дня прийняття митним органом рішення про застосування митної вартості товарів, заявленої декларантом, однак такого в даній справі немає.
Відсутні підстави для стягнення зазначеної суми на користь позивача і як шкоди, заподіяної неправомірними діями митного органу, оскільки законність дій останнього щодо визначення митної вартості товару встановлена в судовому засіданні, а доказів, що спірна сума є завищеною у порівнянні з тими платежами, які позивач мав сплатити у разі визначення митної вартості товару на рівні 2,52 дол. США за 1 кг, у справі немає.
За таких обставин у позові належить відмовити в повному обсязі, судові витрати залишити за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 17, 160-163, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Порядок апеляційного оскарження
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У судовому засіданні 29.11.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови підписано 30.11.2010 р.
Головуючий суддя Т.І.Ковальчук
Судді М.І.Ніколаєв
О.Г. Проскурняк