"11" січня 2011 р.
Справа № 3/184/10
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівський лікеро- горілчаний Торговий Дім”
79024, м.Львів, вул. Кордуби,2а
До відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Радсад”
57160, Миколаївська область, Миколаївський район, с.Радсад, вул.Мира,1
Про: стягнення заборгованості в сумі 46613,70 грн.
Суддя Смородінова О.Г.
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: Довжук А.А., за довіреністю.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом стягнути з відповідача борг в сумі 46 613,70 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору дистрибюції № 15-08/07-Д від 15.08.07 р., норм ст. 193 Господарського кодексу України та мотивовані тим, що відповідач в порушення п. 6.1 договору кошти за отриманий товар в повному обсязі не сплатив.
Позивач в судове засідання 11.01.11 р. не з'явився, але в заяві скерованій до суду 05.01.11 р., просить суд розгляд даної справи провести за відсутності представника ТОВ «Львівський лікеро-горілчаний Торговий Дім».
Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, суд -
встановив:
15.08.2007 року між сторонами був укладений договір дистрибюції № 15-08/07-Д, згідно з предметом якого, позивач, як товариство, зобов'язалось передати, а відповідач, як дистриб'ютор, взяв на себе зобов'язання прийняти та оплатити продукцію, що вказана в протоколах погодження до даного договору.
За умовами п. 1.2 договору кількість і асортимент продукції, що поставляється по даному договору, визначається сторонами в накладних, які складають невід'ємну частину цього договору. Загальний асортимент товару та ціни на нього зазначаються у протоколі погодження цінової політики, який оформлюється додатком № 1 до даного договору, що також складає невід'ємну частину даного договору. Загальною сумою договору є сума всіх поставок.
Відповідно до розділу 3 договору товариство, зокрема, зобов'язалось надавати дистриб'ютору щомісячний план продажу товару, виконувати замовлення дистриб'ютора по кількості і асортименту товару; дистриб'ютор зобов'язався, зокрема, забезпечити виконання плану продажу товару, проводити оплату за отриманий товар у повному об'ємі і в точній відповідності до умов термінів, що передбачені даним договором.
За приписами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 626, ст. 628 та ст. 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Виходячи з предмету договору та беручи до уваги зміст п. 4.7.4 цієї угоди, суд дійшов висновку про застосування до спірних відносин правил розділу ІІІ Цивільного кодексу України.
Отже, згідно зі ст. 655, ч. 1 ст. 691 та ч. 1 ст. 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Матеріали справи свідчать, що за видатковими накладними:
- № ТД -0257221 від 13.12.2007 р. на суму 5 079,77 грн.
- № ТД - 0202464 від 12.10.2007 р. на суму 7 761,04 грн.
- № ТД - 0216808 від 30.12.2007 р. на суму 8 245,20 грн.
- № ТД - 0036354 від 15.02.2008 р. на суму 8 385,08 грн.
- № ТД - 0216807 від 30.10.2007 р. на суму 18 632,12 грн. позивач за договором № 15-08/07-Д передав відповідачу товар на загальну суму 48 103,21 грн.
Відповідно до прибуткової накладної (повернення) № ТД -0002172 від 29.05.08 р. відповідач повернув позивачу частину придбаного товару за видатковою накладною № ТД -0216808 від 30.10.07 р. на суму 1872,33 грн.
Умовами п. 6.1 договору сторони обумовили, що дистриб'ютор проводить оплату за товар на протязі 30 календарних днів з моменту отримання товару.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.10.10 р. позивач звернувся до відповідача з претензією (вих. № 389) перерахувати на розрахунковий рахунок товариства заборгованість за отриманий товар в розмірі 46613,70 грн.
Після чого, станом на 19.11.10 р. між сторонами було складено акт звірки взаєморозрахунків по спірним відносинам, але на день звернення позивачем до суду борг відповідачем погашений не був.
Відповідно до норм 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Позивач в заяві скерованій до суду 05.01.2011 р. сповіщає суд про те, що відповідачем здійснена сплата боргу в сумі 46 613,70 грн., що підтверджується банківською випискою від 28.12.10р. Крім того, позивач в заяві просить провадження в частині стягнення основного боргу у справі припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України та стягнути з відповідача державне мито у розмірі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. в силу норм ст. 49 ГПК України.
10.01.11 р. від відповідача на адресу господарського суду також надійшла заява, в якій останній просить припинити провадження у справі щодо стягнення заборгованості в сумі 46 613,70 грн. в зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки 28.12.11 р. відповідач сплатив вказану заборгованість шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача, про що свідчить копія платіжного доручення № 1959 від 28.12.10 р.
Судом перевірені факти зазначені сторонами в своїх заявах. Так, проплата відповідачем позивачу по спірним відносинам дійсна була здійснена: 28.12.10 р. на суму 46 613,70 грн.
Як вбачається з пояснень відповідача та з наданих документів сторонами, сплата заборгованості в сумі 46 613,70 грн. була проведена 28.12.10 р., про що свідчить платіжне доручення № 1959. Позов же був скерований позивачем до суду 06.12.2010 року.
Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Як свідчать матеріали справи, між сторонами крім розподілу судових витрат, не залишилося неврегульованих питань, які були підставою для подання позову.
За таких обставин, провадження у справі слід припинити в зв'язку з відсутністю предмету спору. Судові ж витрати в зв'язку з вищенаведеним слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 80, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Провадження у справі припинити.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Радсад” (57160, Миколаївська область, Миколаївський район, с.Радсад, вул.Мира,1, код ЄДРПОУ 00413989) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівський лікеро - горілчаний Торговий Дім” (79024, м.Львів, вул. Кордуби,2а, код ЄДРПОУ 32483182) -466,14 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя
О.Г. Смородінова