79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
10.01.11 Справа№ 5/246
За позовом: Публічного акціонерного товариства «Червоноградський завод залізобетонних виробів», м. Червоноград Львівської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Соломонове будівництво», м.Новояворівськ Львівської області
про стягнення 2 896,06 грн
Суддя Морозюк А.Я.
Представники сторін
Від позивача: Цимбалюк П.П. - юрисконсульт
Від відповідача: Кришталь М.Б. -представник
Судом роз'яснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.
В судовому засіданні 10.01.2011 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення складено та підписано 13.01.2011 року.
Позов заявлено Відкритим акціонерним товариством «Червоноградський завод залізобетонних виробів»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Соломонове будівництво»про стягнення 2 896,06 грн.
Ухвалою від 18.11.2008 р. (суддя Петрик І.Й.) порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 02.12.2008 р. В судовому засіданні 02.12.2008 р. було оголошено перерву до 16.12.2008 р., ухвалами суду від 16.12.2008 р., 12.01.2009 р., 20.01.2009 р., 03.02.2009 р. розгляд справи відкладався з причин, викладених у відповідних ухвалах.
Ухвалою суду від 24.02.2009 р. суд ухвалив зупинити провадження у справі і надіслати матеріали до слідчих органів.
30.04.2009 р. було направлено повідомлення в прокуратуру Львівської області у порядку ст.90 ГПК України з метою проведення перевірки за фактом виявлення в діяльності службових осіб ВАТ «Червоноградський завод залізобетонних виробів»ознак діянь, передбачених ст. 366 КК України, а саме підроблення документів.
Ухвалою від 20.07.2010 р. провадження у справі поновлено у зв'язку з надходженням повідомлення прокуратури м. Червонограда про те, що за результатами проведеної перевірки постановою від 30.06.2010 р. відмовлено в порушенні кримінальної справи за фактом підроблення накладної №683 від 15.11.2005 р. у зв'язку з відсутністю в діях винних осіб ознак складу злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч.1 ст. 358 КК України. 04.08.2010 року матеріали проведеної перевірки було витребувано для дослідження та ознайомлення господарським судом.
Ухвалою суду від 04.08.2010 р. розгляд справи було відкладено на 25.08.2010 р., в судовому засіданні 25.08.2010 р. було оголошено перерву до 26.08.2010 р. Ухвалою суду від 26.08.2010 р. встановлено зміну організаційно-правової форми позивача з Відкритого акціонерного товариства «Червоноградський завод залізобетонних виробів»на Публічне акціонерне товариство «Червоноградський завод залізобетонних виробів»та відкладено розгляд справи на 04.10.2010 р.
Розпорядженням голови суду від 28.09.2010 р. у зв'язку з тим, що Постановою Верховної Ради України від 09.09.2010 р. № 2512-VI Петрика І.Й. обрано суддею Київського апеляційного адміністративного суду, справу №5/246 було передано на розгляд судді Левицькій Н.Г.
Розпорядженням заступника голови суду від 26.10.2010 р. у зв'язку із хворобою судді Левицької Н.Г. справу №5/246 передано на розгляд судді Морозюку А.Я.
Ухвалою суду від 26.10.2010 р. розгляд справи було відкладено у зв'язку з неявкою представників сторін. В судовому засіданні 30.11.2010 р. оголошено перерву до 21.12.2010 р. для надання доказів. Ухвалою суду від 21.12.2010 р. продовжено строк розгляду спору та оголошено перерву до 10.01.2011 р.
В судовому засіданні 21.12.2010 р. представник позивача подав письмове клопотання про надіслання слідчим органам за місцем проживання гр.ОСОБА_1 повідомлення про порушення законності, що містять ознаки злочину передбаченого ст.185 КК України, та про зупинення провадження у справі у зв'язку з надсиланням матеріалів справи до слідчих органів. Подане клопотання представник позивача мотивував тим, що з матеріалів перевірки прокуратури м. Червонограда за повідомленням господарського суду Львівської області щодо факту підроблення службовими особами позивача документів можна зробити висновок про те, що оскільки водій ОСОБА_1 був останньою особою, яка отримала товар(плити) від ВАТ “Червоноградський завод залізобетонних виробів”, а місце знаходження цих плит до цього часу не встановлено, виникає обґрунтована матеріалами слідства підозра у вчиненні гр.ОСОБА_1 злочину передбаченого ст.185 КК України, тобто крадіжки.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та матеріалах справи, а також підтримав заявлене в засіданні 21.12.2010 року письмове клопотання.
Заявлене клопотання підлягає відхиленню, оскільки питання встановлення наявності чи відсутності в діях гр.ОСОБА_1 ознак злочину(крадіжки) не повинно зупиняти розгляд даної господарської справи (яка розглядається судом уже тривалий час) і не робить неможливим розгляд даної справи. Позивач не позбавлений можливості самостійно звернутися до правоохоронних органів із відповідною заявою.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позивача заперечив з підстав, викладених у запереченні на позов, мотивуючи це тим, що довіреність для отримання продукції анульовано (належним чином засвідчена виписка з журналу реєстрації довіреностей відповідача за 15.11.2005 р. міститься в матеріалах справи); жодної продукції відповідачем не замовлялось, не перевозилось та не отримувалось; накладну від 15.11.2008 р. за №683 зі сторони відповідача ніхто не підписував.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.
Як вбачається із довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 21.12.2010 року, місцезнаходженням відповідача - ТзОВ «Соломонове будівництво», є м.Новояворівськ Львівської області, вул.Шевченка,14/63.
У позовній заяві та поясненнях представника, наданих в судових засіданнях, позивач стверджує, що відповідно до видаткової накладної № 683 від 15.11.2005 р. відповідач отримав у позивача продукцію на суму 2 896,06 грн, за яку він з позивачем не розрахувався. 02.10.2008 р. відповідачу була направлена претензія №885 з вимогою провести розрахунок за одержану продукцію, котра була залишена без відповіді.
Відповідач проти факту отримання від позивача продукції за вказаною видатковою накладною заперечив, зазначив, що жодної продукції відповідачем не замовлялось, не перевозилось та не отримувалось, накладну від 15.11.2008 р. за №683 зі сторони відповідача ніхто не підписував.
Директор ТзОВ “Соломонове будівництво” Зайцев А.О. надав суду письмове роз'яснення від 24.02.2009 року (копія в матеріалах справи, а.с.58) про те, що не підписував накладної №683 по довіреності від 15.11.05 та не отримував відповідно до цієї накладної жодних товарно-матеріальних цінностей.
За повідомленням господарського суду Львівської області від 30.04.2009 р., прокуратурою м. Червонограда було проведено перевірку факту підроблення службовими особами ВАТ “Червоноградський завод залізобетонних виробів” документів. Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 30.06.2010 р.(копія в матеріалах справи, а.с.66) в порушенні кримінальної справи за фактом підроблення накладної №683 від 15.11.2005 р. відмовлено у зв'язку із відсутністю в діях винних осіб ознак складу злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч.1 ст. 358 КК України. У постанові, зокрема, зазначено, що перевірочними заходами встановлено факт підроблення невстановленими особами накладної за №683 від 15.11.2005 р., однак враховуючи те, що хоча діяння формально і містить ознаки злочину, однак, через свою малозначимість не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяло і не могло заподіяти істотної шкоди фізичній або юридичній особі, суспільству чи державі, в порушенні кримінальної справи має бути відмовлено.
Водночас, суд зазначає, що відповідно до ст.35 ГПК України лише вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, договору. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк(термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Відповідно до п. 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністра фінансів України від 16 травня 1996 року N 99 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 1996 за N 293/1318 (далі - Інструкція), сировина, матеріали, паливо, запчастини, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувачів.
Відповідно до абз. 1, 3 п. 6 Інструкції, довіреність на одержання цінностей від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей. При виписуванні довіреності перелік цінностей, які належить отримати по ній (графа "Найменування цінностей" у бланку довіреності), наводиться обов'язково із зазначенням назви і кількості цінностей для одержання, незалежно від того, чи є такі відомості у документах на відпуск (наряді, рахунку, договорі, замовленні, угоді тощо) цінностей. Незаповнені рядки довіреності перекреслюються.
Згідно п. 12 Інструкції, забороняється відпускати цінності в разі подання довіреності, виданої з порушенням встановленого порядку заповнення або з незаповненими реквізитами.
Згідно п.13 Інструкції, довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. У разі відпуску цінностей частинами на кожний частковий відпуск складається накладна (акт приймання-здачі або інший аналогічний документ) з поміткою на ній номера довіреності та дати її видачі. В цих випадках один примірник накладної (або документа, що її заміняє) передається одержувачу цінностей, а другий - додається до залишеної у постачальника довіреності і використовується для спостереження і контролю за відпуском цінностей згідно довіреності, а також для проведення розрахунків з одержувачем. Після закінчення відпуску цінностей служби, що здійснювали їх відпуск, здають довіреність разом з документами на відпуск останньої партії цінностей працівникам, на яких покладено обов'язки з ведення бухгалтерського обліку.
Згідно п.15 Інструкції, відповідальність за дотримання постачальником встановленого порядку відпуску за довіреністю цінностей покладається на посадових осіб підприємства-постачальника, які мають право підписувати первинні документи на відпуск цінностей.
В накладній № 683 від 15.11.2005 р. зазначено, що продукція на суму 2 896,06 грн отримана ОСОБА_2 за довіреністю серії ЯЛО № 111566 від 15.11.2005 року.
З вищенаведених норм Інструкції вбачається, що оригінал такої довіреності відповідача повинен був бути поданий позивачу при відпуску продукції та залишитися у позивача(постачальника). Однак, позивачем до позовної заяви довіреність серії ЯЛО № 111566 від 15.11.2005 року не долучена ні в засвідченій позивачем копії, ні в оригіналі.
Слід звернути увагу на те, що оригінал вказаної довіреності витребовувався судом у позивача ухвалами від 16.12.2008 року та від 12.01.2009 року, однак суду наданий позивачем не був.
Відповідно до ч.3 ст.36 ГПК України, на вимогу господарського суду подаються оригінали документів.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на вищевказане, а також враховуючи той факт, що позивачем подавалося суду письмове клопотання про витребування від відповідача оригіналу довіреності серія ЯЛО № 111566(клопотання наявне в матеріалах справи, а.с.29), суд приходить до висновку, що оригінал відповідної довіреності, який би підтверджував отримання відповідачем у позивача продукції по накладній № 683 від 15.11.2005 р. на суму 2 896,06 грн, у позивача(постачальника) відсутній. Доказів протилежного суду не надано.
Відтак, відповідно до п.15 Інструкції, відповідальність за дотримання позивачем(постачальником) встановленого порядку відпуску за довіреністю цінностей покладається на позивача. Позивачем не подано на підтвердження позовних вимог належного доказу у справі, яким повинен бути оригінал відповідної довіреності відповідача на отримання у позивача продукції, тобто не доведено здійснення операції по отриманню відповідачем продукції на суму 2 896,06 грн.
Також слід зазначити, що за клопотанням позивача у відповідача було витребувано належним чином засвідчену виписку з журналу реєстрації довіреностей за 15.11.2005 р.(копія в матеріалах справи, а.с.36), з якої вбачається, що довіреність серії ЯЛО №111566, на котру посилається у своїх доводах позивач, було анульовано як невикористану.
Відповідачем було представлено суду засвідчену відповідачем копію довіреності серії ЯЛО № 111566 від 15.11.2005 року з відміткою «анульовано»(копія в матеріалах справи, а.с.42). Слід зазначити, що навіть із аналізу змісту цієї довіреності(яка, як уже зазначалося, всупереч вимогам Інструкції не знаходиться у постачальника-позивача) видно, що вона не відповідає вимогам абз.3 п. 6 Інструкції, позаяк в графі "Найменування цінностей" у бланку довіреності перелік цінностей, які належить отримати по ній, не наведено із зазначенням назви і кількості цінностей для одержання(що є обов'язковим згідно абз.3 п. 6 Інструкції). А згідно п. 12 Інструкції, забороняється відпускати цінності в разі подання довіреності, виданої з порушенням встановленого порядку заповнення або з незаповненими реквізитами. Як уже зазначалося, відповідно до п.15 Інструкції відповідальність за дотримання позивачем(постачальником) встановленого порядку відпуску за довіреністю цінностей покладається на позивача.
Позивач також надав суду податкову накладну №71 від 15.11.2005 р. на загальну суму 2 896,06 грн(а.с.111), яка зі слів позивача, видана відповідачу на його вимогу для відшкодування податку на додану вартість в сумі 482,68 грн. Проте, відповідач спростував ці доводи, посилаючись на копію реєстру отриманих та виданих податкових накладних за 2005 р(а.с.126-130), в якому відсутня вказана податкова накладна.
Відповідно до ст 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази для суду не мають заздалегідь встановленої сили.
Позивач не надав суду належних та допустимих доказів отримання відповідачем продукції на суму 2 896,06 грн і виникнення боргу відповідача, тому суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову і відмовляє в позові повністю.
Судові витрати відповідно покладаються на позивача.
На підставі наведеного, керуючись ст. 4-3, 33-36, 43, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. В позові відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Суддя Морозюк А.Я.