ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 37/52622.12.10
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ДЕРЕВРЕСУРС»
ДоПриватного акціонерного товариства «НОВА ЛІНІЯ»
Простягнення 6 050,65 грн.
Суддя Гавриловська І.О.
У судових засіданнях брали участь:
Від позивача: Ничик О.П. -дов. 01/12 від 01.12.10 р.
Рязанець А.А. -дов. № 15/12 від 15.12.2010 р.
Колодяжний А.О. -дов. № 1 від 15.11.2010 р.
Від відповідача: Осипова О.С. -дов. № 1 від 15.11.2010 р.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕРЕВРЕСУРС»до Приватного акціонерного товариства «НОВА ЛІНІЯ»про стягнення 4 971,96 грн. інфляційних втрат та 1 078,69 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 375/80401 від 01.04.2008 р. щодо оплати поставленого товару.
Ухвалою суду від 28.10.2010 р. було порушено провадження у даній справі № 37/526 та призначено її розгляд на 06.12.2010 року, зобов'язано сторін надати певні документи.
Представники позивача у судове засідання 06.12.2010 р. не з'явився, витребуваних ухвалою суду від 28.10.2010 р. документів не надав.
Через відділ діловодства Господарського суду м. Києва 06.12.2010 р. надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю його уповноваженого представника бути присутнім у призначеному судовому засіданні.
Розглянувши дане клопотання, суд його відхиляє з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника, а також реалізації його права на захист шляхом подання відзиву на позов по суті. Проте відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався.
За таких обставин розгляд справи з наведених позивачем підстав не відкладався.
Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 05.11.2010 р., яке підтверджує отримання відповідачем 08.11.2010 р. ухвали про порушення провадження у справі.
Враховуючи наведене, у зв'язку з необхідністю витребувати документи у справі, а також приймаючи до уваги нез'явлення представників сторін у призначене судове засідання та невиконання ним вимог ухвали суду від 28.10.2010 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, суд відклав розгляд даної справи № 37/526 до 15.12.2010 р.
Представники позивача у судовому засіданні 15.12.2010 р. підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити.
Представник відповідача у даному судовому засіданні пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх не обґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у позові повністю.
Суд, дослідивши матеріали справи, оголосив перерву в судовому засіданні до 22.12.2010 р. для витребування додаткових доказів у позивача.
Представник позивача у судовому засіданні 22.12.2010 р. повторно підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, надав письмові пояснення про обґрунтування правової позиції по справі з урахуванням відзиву відповідача та підтвердження про відсутність спору з тих же підстав.
Представник відповідача повторно пояснив суду, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
У відповідності до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Господарським судом міста Києва було розглянуто справу № 28/266 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕРЕВРЕСУРС»до Закритого акціонерного товариства «НОВА ЛІНІЯ»про стягнення 83 288,66 грн. за договором № 375/80401 та договором № 373/80401.
Зазначеними судовими рішеннями були встановлені наступні факти.
01.04.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕРЕВРЕСУРС»(постачальник) та Закритим акціонерним товариством «Нова Лінія»Постачальник (покупець) укладено договір №375/80401, згідно п.1.1 вказаного договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товари разом з усіма їх приналежностями та документами, що стосуються товарів, в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язується прийняти товари і оплатити їх на умовах цього договору
Відповідно до п.5.1 Договору №375/80401 покупець оплачує товари шляхом банківського переказу на рахунок постачальника протягом 90 банківських днів з моменту прийому товару покупцем за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені податкові та видаткові накладні (з врахуванням коригувань та виправлень недоліків, які можуть бути виявлені під час прийому товару) до головного офісу покупця (або відділу обліку відповідного торгового центру покупця в залежності від місця поставки) в термін не більше ніж 3 календарних дні з дати поставки.
У відповідності до умов договору №375/80401 позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 37 898,64 грн. Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними, які оформлені належним чином, підписані сторонами та скріплені печатками позивача та відповідача, а саме: №1904-8 від 19.04.2008 року на суму 31 152,24 грн. та № 2004-6 від 20.04.2008 року на суму 6 746,40 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12.2009 р. по справі № 28/266 вирішено стягнути з відповідача загальний борг за двома договорами поставки на суму 83 288,66 грн., з яких: 27 021,64 коп. заборгованості за договором № 375/80401 (який є предметом спору даного позову) та 56 267,02 грн. заборгованості за договором № 373/80401.
Згідно банківської виписки про сплату боргу, яка мається в матеріалах справи, 05.01.2010 р. був сплачений борг на загальну суму за двома договорами 83 288,66 грн., в тому числі за договором № 375/80401.
Під час розгляду справи № 28/266 ТОВ «ДЕРЕВРЕСУРС»подавало заяву про збільшення позову шляхом стягнення інфляційних та трьох відсотків річних, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору № 375/80401, однак ухвалою суду вказана заяву була залишена без розгляду та повернута позивачеві з причин процесуальної заборони на стадії судового розгляду збільшувати позовні вимоги та доповнювати чи змінювати предмет спору.
ТОВ «ДЕРЕВРЕСУРС»подало до суду позов про стягнення інфляційних та трьох відсотків річних за неналежне виконання договорів № 375/80401 та № 373/80401.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 05-5-17/4329 від 19.04.2010 р. позовну заяву було повернуто з підстав, що сумісний розгляд заявлених вимог суттєво утруднить вирішення спору. У зв'язку з чим необхідно розмежовувати вимоги по кожному з договорів.
За таких обставин Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕРЕВРЕСУРС»звернулося до Господарського суду міста Києва з даним позовом про стягнення 4 971,96 грн. індексу інфляції за період з вересня 2008 року до грудня 2009 року та 1 078,69 грн. процентів річних за період з 04.09.2008 р. до 04.01.2010 р. у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язання щодо перерахування позивачу боргу за договором № 375/80401 від 01.04.2008 р.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.
Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Оскільки судом було встановлено, що відповідно до п. 5.1 договору № 375/80401 строк оплати встановлюється протягом 90 банківських днів з моменту прийняття товару. Товар був прийнятий покупцем по накладній 1904-8 від 19.04.2008 р. 25.04.2008 р. на суму 31 152,24 грн. Кінцевий термін оплати по цій накладній був -04.09.2008 р. Часткова оплата відбулася 30.07.2008 р. на суму 3 452,00 грн. та 06.08.2008 р. на суму 7 425,00 грн. Сума заборгованості, на яку спочатку проводилось нарахування з 04.09.2008 р. -20 275,24 грн. Далі борг збільшився, оскільки покупцем по накладній № 2004-6 від 20.04.2008 р. 05.05.2008 року було прийнято товар на суму 6 746,40 грн., з кінцевим терміном оплати 12.09.2008 р., однак вартість товару сплачена не була, внаслідок чого заборгованість з 12.09.2008 р. збільшилась до 27 021,64 грн. і на неї проводилось нарахування інфляційних та річних до повного виконання зобов'язань, тобто до 05.01.2010 р.
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, оскільки наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення 4 971,96 грн. інфляційних нарахувань та 1 078,69 грн. трьох відсотків річних, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕРЕВРЕСУРС»визнається судом таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕРЕВРЕСУРС»про включення до складу судових витрат витрати позивача на плату послуг адвоката у розмірі 4 000,00 грн. підлягає задоволенню з наступних підстав .
Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті зазначеної норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія зазначеного Закону України поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Поняття особи, яка є адвокатом, наведено в ст. 2 Закону України «Про адвокатуру», яка зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.
Пунктом 10 Роз'яснення Вищого господарського суду України № 02 5/78 від 04.03.1998 р. зі змінами та доповненнями встановлено, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, а саме угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.
Наданий суду Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕРЕВРЕСУРС»договір про надання адвокатських послуг № 8-05/10 від 20.05.2010 р., квитанція № 9 від 20.05.2010 р. та Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 257 підтверджують факт оплати відповідних послуг.
Враховуючи вище наведене, Господарський суд міста Києва визнає обґрунтованими вимогу позивача про відшкодування відповідачем витрат на адвокатські послуги у розмірі 4 000,00 грн.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «НОВА ЛІНІЯ»(02091, м. Київ, Харківське шосе, 168, ідентифікаційний код 30728887) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕРЕВРЕСУРС»(03124, м. Київ, вул. Шовкуненко, 4, ідентифікаційний код 35415992) 4 971 (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят одну) грн. 96 коп. інфляційної складової боргу, 1 078 (одна тисяча сімдесят вісім) грн. 69 коп. трьох відсотків річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Гавриловська І.О.