ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 17/45113.12.10
За позовом Приватного підприємства «Баядєра»
До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Добре»
Про стягнення 91289,66 грн.
Суддя Удалова О.Г.
Представники сторін:
від позивача Хілінський А.О. (дов. № б/н від 30.09.2010 р.)
від відповідача не з'явився
Приватне підприємство «Баядера»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Добре»про стягнення 91289,66 грн. за поставлений товар за договором поставки № 659 від 17.09.2008 р., а саме: 70831,72 грн. основного боргу, 5841,41 грн. пені, 4958,22 грн. штрафу, 2904,10 грн. інфляційних збитків, 6754,21 грн. 20% річних.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати поставленого товару.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2010 р. порушено провадження та призначено до розгляду справу № 17/451 на 24.11.2010 р..
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2010 р. розгляд справи відкладався на 06.12.2010 р., у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2010 р. розгляд справи відкладено на 13.12.2010 р., у зв'язку з неявкою відповідача на розгляд справи.
У судовому засіданні 13.12.2010 р. позивач підтримав позовні вимоги.
Відповідач у судове засідання тричі не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надіслав. Про час та місце розгляду справи відповідача належним чином був повідомлений судом.
За таких обставин, відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши надані ним документи та матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
17.09.2008 р. між приватним підприємством «Баядєра»(позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Добре»(відповідачем) укладено договір поставки № 659 (далі - Договір).
Відповідно до умов вказаного Договору позивач зобов'язався передати у власність покупця алкогольні напої (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього договору.
Відповідно до пункту 3.2 Договору постачання товару здійснюється зі складу позивача наступним чином: силами та за рахунок позивача.
Частиною 3 пункту 3.5. Договору передбачено, що підпис уповноваженого представника відповідача в накладній на товар засвідчує, що товар прийнятий відповідачем від позивача за кількістю та якістю. Претензій відповідача щодо якості товару після підписання ним накладної на товар розглядаються та задовольняються позивачем в окремому порядку, який визначається позивачем в кожному випадку окремо.
Згідно з п. 4.1 Договору кількість, асортимент товару визначається у замовленні та зазначається позивачем у видатковій накладній на товар.
Розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 21 календарного дня з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача або в іншому порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України або за домовленості сторін-шляхом попередньої оплати (п. 6.1 Договору).
Даний договір чинний (строк дії): протягом двох років з дати укладення. У випадку, якщо жодна зі сторін не заявила про свої наміри розірвати або змінити договір за один місяць до його закінчення, даний договір вважається автоматично пролонгований на той же термін на тих же умовах (п. 9.6 Договору).
Позивачем долучено до матеріалів справи підписані сторонами видаткові накладні: № 982041 від 23.04.2010 р. на суму 2 448,90 грн., № 981885 від 23.04.2010 р. на суму 5 161,08 грн., № 981864 від 23.04.2010 р. на суму 4 081,08 грн., № 980940 від 22.04.2010 р. на суму 792 грн., № 980278 від 21.04.2010 р. на суму 5 554,86 грн., № 980269 від 21.04.2010 р. на суму 1 559,82 грн., № 980268 від 21.04.2010 р. на суму 360, 00 грн., № 980223 від 21.04.2010 р. на суму 922,32 грн., № 979237 від 17.04.2010 р. на суму 6 416,70 грн., № 977584 від 05.04.2010 р. на суму 460,80 грн., № 977549 від 15.04.2010 р. на суму 2 622,72 грн., № 977485 від 15.04.2010 р. на суму 369,00 грн., № 976662 від 14.04.2010 р. на суму 2 417,40 грн., № 976660 від 14.04.2010 р. на суму 3 778, 02 грн., № 976647 від 14.04.2010 р. на суму 6 616,92 грн., № 976645 від 14.04.2010 р. на суму 867,24 грн., № 976300 від 12.04.2010 р. на суму 3 153,06 грн., № 975531 від 10.04.2010 р. на суму 3 548,34 грн., № 975114 від 09.04.2010 р. на суму 2 979,60 грн., № 973218 від 07.04.2010 р. на суму 3 318,90 грн., № 973609 від 07.04.2010 р. на суму 1 621,20 грн., № 973219 від 07.04.2010 р. на суму 1 140,00 грн., № 973221 від 07.04.2010 р. на суму 1092,00 грн., № 973072 від 06.04.2010 р. на суму 4 410,66 грн., № 971162 від 31.03.2010 р. на суму 9278,28 грн., якими підтверджується поставка відповідачу товару на загальну суму 74 294,28грн.
Відповідач частково сплатив заборгованість за поставлений товар за вказаними накладними, після чого залишилась заборгованість в сумі 70 831,72 грн.
Крім того, під час розгляду справи відповідач перерахував позивачеві кошти в сумі 10000,00 грн. згідно з платіжним дорученням № 6531 від 24.09.2010 р..
Позивач в наданих суду письмових поясненнях зазначив, що оплата в розмірі 10000,00 грн. була зарахована в сумі 2462,56 грн. як оплата за накладною № 971162 від 31.03.2010 р., а в сумі 6537,44 грн. - по іншій накладній, яка не є предметом розгляду у цій справи.
Суд не бере до уваги твердження позивача про те, що відповідачем по накладній № 971162 від 31.03.2010 р. сплачено 3 462,56 грн., а іншу частину в розмірі 6 537,44 грн. позивачем віднесено як погашення боргу по іншій накладній, яку не заявлено в позовних вимогах, з огляду на те, що в платіжному дорученні № 6531 від 24.09.2010 р. призначенням платежу є: «плата за алкогольні вироби згідно з договором № 659 від 17.09.2008 р.». При цьому, позивачем зазначалось, що суду надано всі накладні за Договором, по яким поставлявся товар відповідачу.
Більш того, на вимогу суду зазначена накладна позивачем не надано, а тому суд дійшов висновку, що вказані кошти перераховані позивачем в якості оплати поставленого товару за Договору, а тому борг відповідача перед позивачем становить 60 831,72 грн.
Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно зі статтею 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.
Інших доказів погашення заборгованості, окрім наданих позивачем, відповідачем не надано.
Відповідач жодного доказу того, що він вживав будь-яких заходів щодо виконання свого договірного зобов'язання по оплаті товару, суду не надав.
З огляду на викладене вище, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню частково в сумі 60831,72 грн. та визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі. Позовні вимоги в іншій частині задоволенню не підлягають.
Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 5 841,41 грн. та штраф в розмірі 4 958,22 грн. за несвоєчасну оплату поставленого за вищенаведеними видатковими накладними товару.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Як зазначено вище, розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 21 календарного дня з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України або за домовленості сторін-шляхом попередньо оплати (п. 6.1 Договору).
Відповідно до п. 7.1 Договору у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаних від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі семи відсотків від суми боргу.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).
Згідно з ч. 2 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Судом встановлено, що позивачем згідно з наданим розрахунком нарахована пеня з дотриманням вимог вищенаведених статей, разом з тим при розрахунку не було враховано погашення 24.09.2010 р. відповідачем боргу за Договором в розмірі 10000,00 грн.
Так, за вказаними видатковими накладними позивачем вірно нарахована пеня: за період з 22.04.2010 р. по 07.06.2010 р. в розмірі 1 318,11 грн.; з 08.06.2010 р. по 07.07.2010 р. в розмірі 1 068,14 грн., з 08.07.2010 р. по 09.08.2010 р. в розмірі в розмірі 1 075,22 грн. Однак, судом здійснено перерахунок за період з 10.08.2010 р. по 24.09.2010 р. та встановлено, що пеня становить 1339 грн. (70 831,72 грн.*15 (подвійна облікова ставка НБУ)/365*46 днів/100), а також за період з 25.09.2010 по 28.10.2010 р. та встановлено, що пеня становить 846,81 грн. (60 605,34 грн.*15 (подвійна облікова ставка НБУ)/365*34 дні/100), при цьому, за видатковою накладною № 973072 від 06.04.2010 р. за період з 25.09.2010 р. по 27.10.2010 р. -пеня становить 3,07 грн.
Таким чином, загальний розмір пені становить 5650,98 грн. (1 318,11 грн. + 1 068,14 грн. + 1 075,22 грн. + 1 339 грн. + 846,81 грн. + 3,07 грн.). Пеня підлягає задоволенню за розрахунком суду.
Заявлений позивачем штраф 7% від суми боргу в розмірі 4 958,22 грн. (70 831,72*7%/100) підлягає задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просив стягнути інфляційні втрати за серпень та вересень 2010 р. в сумі 2 904,10 грн. (70831,72 грн.*104,1%/100-70831,72 грн.).
Суд вважає заявлені вимоги про стягнення інфляційних втрат обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, за розрахунком позивача, перевіреним судом.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 20% річних слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 9.2. Договору встановлено, що у випадку порушення відповідачем строків оплати отриманого від позивача продукції, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу 20% річних від суми боргу за користування чужими грошовими коштами.
Вимоги позивача про стягнення 20 % річних за період з 22.04.2010 р. по 28.10.2010 р. підлягають задоволенню частково в сумі 6732,97 грн. (за розрахунком позивача від 06.12.2010 р., який міститься в матеріалах справи). В іншій частині річних судом відмовлено.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема, з відповідача підлягає стягненню 810,78 грн. витрат по оплаті державного мита та 209,60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Добре»(03148, м. Київ, вул. Якуба Коласа, 25, рахунок 26001027900951 у КМФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, код 35977487) на користь приватного підприємства «Баядєра»(84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2, рахунок 2600031177 у філії АБ «Південний»м. Київ, МФО 320917, код 13491057) 60831,72 грн. основного боргу, 5650,98 грн. пені, 4 958,22 грн. штрафу, 2 904,10 грн. інфляційних втрат, 6732,97 грн. 20% річних, 810,78 грн. витрат по оплаті державного мита та 209,60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити.
Суддя О.Г. Удалова
Рішення підписано 05.01.2011 р.