Рішення від 06.12.2010 по справі 17/417

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/41706.12.10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ергопак»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-Ексклюзив»

Про стягнення 16722,77 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача Німак І.В. (довіреність б/н від 11.10.2010 р.)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ергопак»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-Ексклюзив»про стягнення 20 186,45 грн. заборгованості за поставлений товар за договором купівлі-продажу № 126-ПР, а саме: 11 700,00 грн. основного боргу, 1925,00 грн. інфляційних збитків, 692,38 грн. трьох процентів річних та 4869,07 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлений товар за договором купівлі-продажу №126-ПР від 01.01.2007 р..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2010 р. порушено провадження у справі № 17/417 та призначено її до розгляду на 08.11.2010 р..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2010 р. розгляд справи було відкладено на 22.11.2010 р., у зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання.

У судовому засіданні 22.11.2010 р. на виконання вимог ухвали від 25.10.2010 р. про порушення провадження по справі представником позивача були надані додаткові документи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2010 р. розгляд справи відкладено на 06.12.2010 р., у зв'язку з неявкою відповідача у судове засідання.

У судовому засіданні 06.12.2010 р. представником позивача було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач на підставі статті 22 ГПК України просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 11700,00 грн., суму пені в розмірі 1405,39 грн., три проценти річних в розмірі 692,38 грн., індекс інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання в розмірі 2925,00 грн. Крім того, представник позивача надав суду докази направлення даної заяви відповідачу.

Відповідач у судове засідання 06.12.2010 р. не з'явився, відзив на позов, письмових заперечень по суті спору та клопотань про відкладення розгляду справи не подав. Про день та час проведення судових засідань сторона була повідомлена належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі статті 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані позивачем документи та матеріали, повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

01.01.2007 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Ергопак»(продавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Дельта-Ексклюзив»(покупцем) було укладено договір купівлі-продажу № 126-ПР (далі - Договір).

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2 Договору продавець приймає на себе зобов'язання передати у власність покупця матеріальні цінності (господарчі, побутові товари та інше), а покупець прийняти та оплатити зазначений товар. Товар, що передається від продавця до покупця супроводжується видатковими та податковими накладними.

Згідно з п.п. 2.6, 2.7, 2.8. Договору фактична передача товару відбувається на складі покупця за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 20, якщо сторони не домовлялись про інше, і супроводжується при цьому передачею покупцю оригіналу видаткової накладної, а продавцю - оригіналу довіреності на бланку суворої звітності. Розрахунки за даним Договором здійснюються у національній валюті шляхом перерахування коштів на рахунок продавця в установу банку. Товар, що переданий за даним договором повинен бути сплачений не пізніше ніж через 21 календарний день з моменту фактичного передачі товару.

Відповідно до п. 7.1. строк дії Договору встановлено з моменту підписання договору до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань до 31.12.2007 р..

Згідно зі ст.ст. 14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу ст. 525 ЦК України не допускається.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає негайному виконанню у цей строк (термін).

Статтею 630 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до умов вказаного Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 11 909,74 грн., що підтверджується видатковою накладною № Ф00:РН-018145 від 30.09.2008 р., належним чином засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи.

За твердженням позивача, відповідач частково погасив борг, після чого залишилася заборгованість в сумі 11700,00 грн.

Між сторонами складений акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2008 р. по 15.04.2010 р., підписаний повноважними представниками позивача та відповідача по справі з прикладенням круглих печаток останніх, з якого вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 11700,00 грн.

01.03.2010 р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 01/03/10 з вимогою погасити заборгованість за поставлений товар за договором купівлі-продажу № 127-ПР від 01.01.2007 р.. Однак, вказана претензія залишена без відповіді та виконання позивачем.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач за поставлений товар не розрахувався.

Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 11700,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4.4 Договору за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує продавцю пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Беручи до уваги те, що відповідач прострочив оплату наданих послуг, враховуючи норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 1405,39 грн. підлягають задоволенню, за розрахунком позивача, наведеному у заяві про зменшення розміру позовних вимог.

Крім того, боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, що передбачено ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційна складова боргу становить 2 925,00 грн., три проценти річних - складають 692,38 грн.

Суд приймає розрахунок інфляційних витрат та трьох процентів річних, наданий позивачем, як вірний.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Докази, подані позивачем, відповідачем належним чином не спростовані.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, зокрема, з останнього підлягає стягненню 167,23 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи те, що позивачем зменшено розмір позовних вимог в порядку статті 22 ГПК України у зв'язку з неправомірним нарахуванням штрафних санкцій у вигляді пені, про що свідчить відповідна заява сторони, вимога позивача про повернення частини надмірно сплаченого державного мита в сумі 33,77 грн. не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-Ексклюзив»(01103, м. Київ, вул. Остапа Вишні, 7, рахунок 2600014806 в АППБ «Аваль», МФО 300335, код 32249826) або з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ергопак» (08154, Київська область, м. Боярка, вул. 40 років Жовтня, 36, а/с 349, рахунок 2600530102990 в КБ «Актив-Банк», м. Київ, МФО 300852, код ЄДРПОУ 31364122) 11700 (одинадцять тисяч сімсот) грн. 00 коп. основного боргу, 1 405 (одна тисяча чотириста п'ять) грн. 39 коп. пені, 692 (шістсот дев'яносто дві) грн. 38 коп. трьох процентів річних; 2 925 (дві тисячі дев'ятсот двадцять п'ять) грн. інфляційних, 167 (сто шістдесят сім) грн. 23 коп. витрат по оплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя О.Г. Удалова

Рішення підписано 05.01.2011 р.

Попередній документ
13425351
Наступний документ
13425353
Інформація про рішення:
№ рішення: 13425352
№ справи: 17/417
Дата рішення: 06.12.2010
Дата публікації: 14.01.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію